29 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/21634/21 пров. № А/857/7583/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Обрізка І.М.,
Сеника Р.П.,
секретаря судового засідання Кушик Ю.Т.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Львівської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Мартинюк В.Я.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Львові о 15 год. 25 хв. 15 березня 2022 року, повне судове рішення складено 16 березня 2022 року, у справі №380/21634/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі,
25.11.2021 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури, просив: визнати протиправним та скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 358 від 13 вересня 2021 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації», відповідно до якого заступник начальника Жидачівського відділу Стрийської місцевої прокуратури Львівської області неуспішно пройшов атестацію; визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов'язків керівника Львівської обласної прокуратури №2347к від 23 жовтня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 », яким звільнено з посади заступника начальника Жидачівського відділу Стрийської місцевої прокуратури Львівської області та органів прокуратури з 28 жовтня 2021 року; поновити на посаді заступника начальника Жидачівського відділу Стрийської місцевої прокуратури Львівської області з 28 жовтня 2021 року; стягнути з Львівської обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 29 жовтня 2021 року по день ухвалення судового рішення про поновлення на роботі.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2022 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №358 від 13.09.2021 «Про неуспішне проходження прокурором атестації», відповідно до якого заступник начальника Жидачівського відділу Стрийської місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію; визнано протиправним та скасовано наказ Львівської обласної прокуратури №2347к від 23.10.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника Жидачівського відділу Стрийської місцевої прокуратури Львівської області та органів прокуратури з 28.10.2021. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Жидачівського відділу Стрийської місцевої прокуратури Львівської області з 29.10.2021. Стягнуто з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 32 245 (тридцять дві тисячі двісті сорок п'ять) грн. 76 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні 06.11.2020 другого етапу атестації позивач скаржився на неналежну роботу комп'ютерної техніки і програмного забезпечення, у тому числі незарахування наданих ним правильних відповідей на запитання. Суд першої інстанції вказав, що в матеріалах справи наявна заява від 06.11.2020, в якій позивач звертався до голови Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) із вказаною проблемою та просив надати йому можливість повторно перездати іспит. Суд першої інстанції зазначив, що вказану заяву задоволено, що підтверджується протоколом засідання Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових, прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №12 від 20.11.2020, а також листом із електронної пошти позивача від 20.11.2020, які також наявні у матеріалах справи. Суд першої інстанції вказав, що оскільки Першою кадровою комісією заяву позивача від 06.11.2020 задоволено та визнано наявність проблем із комп'ютерною технікою при проходженні позивачем атестації, у відповідності до п.7 розділу І Порядку №221, комісія зобов'язана була призначити нову дату складання іспиту та повідомити позивача. Суд першої інстанції зазначив, що спірне рішення №358 від 13.09.2021, прийняте згаданою комісією є протиправним, оскільки не відповідає критеріям правомірності, передбаченим п.3 та 8 ч.2 ст.2 КАС України, принципам належного урядування, юридичної визначеності та обґрунтованим очікуванням сформованим у рішеннях Європейського суду з прав людини, а, тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Львівська обласна прокуратура та Офіс Генерального прокурора подали апеляційні скарги, просять скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2022 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Львівська обласна прокуратура апеляційну скаргу мотивує тим, що позивачем надано персональну згоду на те, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, його буде звільнено з посади прокурора. Скаржник вказує, що позивач погодився з умовами та процедурами проведення атестації, визначеними у Порядку проходження атестації. Скаржник зазначає, що повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Скаржник вказує, що у примітках до відомостей будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки не зазначено та що на момент складання позивачем іспиту будь-яких технічних проблем, пов'язаних з проведенням тестування, встановлено не було. Скаржник вважає, що сам факт звернення прокурора із заявою про технічні збої програмного забезпечення після неуспішного проходження тестування не є доказом їх наявності. Також, вказує, що акт про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та позивача причин не складався.
Офіс Генерального прокурора апеляційну скаргу мотивує тим, що позивач усвідомлював наслідки неуспішного проходження атестації. Скаржник вказує, що процедура атестації проведена без будь-яких дискримінаційних ознак, та що матеріали справи не містять доказів того, що позивач як учасник атестації оскаржував у встановленому порядку, або іншим чином висловлював свою незгоду з нормативно визначеним порядком проведення атестації, у тому числі, щодо заборони повторного проходження одного і того ж етапу атестації або порядком перенесення дати (часу) тестування тощо. Скаржник вказує, що комісією приймалось процедурне, а не остаточне рішення та без визначення конкретної дати складання іспиту. Скаржник вважає, що підстави для включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки не встановлено. Вказує, що позивач фактично використав своє право на проходження відповідного етапу атестації.
В судовому засіданні представник скаржників апеляційні скарги підтримав, представник позивача щодо поданих апеляційних скарг заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 12.05.2015 по 28.10.2021 безперервно працював в органах прокуратури України, наказом прокурора Львівської області №40 від 24.12.2018 призначений на адміністративну посаду заступника начальника Жидачівського відділу Стрийської місцевої прокуратури Львівської області.
Наказом виконуючого обов'язки керівника Львівської обласної прокуратури від 12.03.2021 №350к ОСОБА_1 тимчасово визначеного з 15.03.2021 місце в Стрийській окружний прокуратурі Львівської області.
06.11.2020 ОСОБА_1 складав іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки з метою проходження другого етапу атестації місцевих прокуратур та за результатами складання вказаного такого набрав 87 балів.
06.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) із заявою, в якій просив надати йому можливість повторно перездати іспит у зв'язку із збоями в роботі комп'ютера, через що відповіді на поставлені запитання не були вчасно оброблені та зараховані до загального результату.
Відповідно до протоколу засідання Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №12 від 20.11.2020 подану заяву задоволено, внесено ОСОБА_1 до графіку для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки; виключено зі списку осіб, які 04.11.2020 не склали іспит у формі анонімного тестування, та прийнято рішення про призначення нової дати тестування.
Рішенням П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №358 від 13.09.2021 ОСОБА_1 з урахуванням того, що він за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки набрав 87 балів, що є меншим прохідного балу 93 для успішного складання іспиту, визнано таким, що неуспішно пройшов атестацію.
Наказом Львівської обласної прокуратури №2347к від 23.10.2021, керуючись статтею 11, пунктом 2 частини 2 статті 41 Закону України «Про прокуратуру», ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника Жидачівського відділу Стрийської місцевої прокуратури Львівської області та органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (підп.2 п.19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури») з 28.10.2021.
Вважаючи вказані рішення №358 від 13.09.2021 та наказ №2347к від 23.10.2021 незаконними, такими, що прийняті не в межах, спосіб та порядку, що визначенні чинним законодавством, а тому підлягають скасуванню, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 1697-VII) відповідно до статті 1 якого прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
25 вересня 2019 року набрав чинності Закон України №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон №113-ІХ), яким запроваджено реформування системи органів прокуратури.
Згідно з пунктом 6 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до пункту 7 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Як встановлено у пунктах 10-14 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
Атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.
Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що 09.10.2019 ОСОБА_1 подав заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію, зазначивши, що з умовами та процедурами проведення атестації, визначеному у Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженому наказом Генерального прокурора, ознайомлений та погоджується.
Пунктом 9 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ передбачено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.
Відповідно до пунктів 7-17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ Наказом Генеральної прокуратури України від 03.10.2019 № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Пунктом 1 розділу І Порядку №221 встановлено, що атестація прокурорів - це встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон) та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
Проведення атестації прокурорів та слідчих регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних) забезпечують кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, а прокурорів та слідчих місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) - кадрові комісії обласних прокуратур (пункт 2 розділу І Порядку №221).
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку №221 атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями прозоро та публічно у присутності прокурора, який проходить атестацію.
Згідно з пунктом 6 розділу І Порядку №221 атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Положеннями Розділу ІІІ Порядку №221 «Складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки» встановлено, що у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Зразок тестових питань та правила складання іспиту оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту.
Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Наказом Генерального прокурора від 21.02.2020 №105 встановлено прохідний бал (мінімально допустиму кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки під час атестації прокурорів регіональних прокуратур - 93 бали.
Відповідно до пункту 11 розділу І Порядку №221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов'язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред'являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора.
28.10.2020 ОСОБА_1 склав іспит у формі анонімного тестування на виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та на загальні здібності і навички з використанням комп'ютерної техніки, за результатами якого отримав 90 балів із 100 можливих та був допущений до здачі другого іспиту на загальні здібності і навички з використанням комп'ютерної техніки, за результатами якого 06.11.2020 набрав 87 балів.
Вказане підтверджується Переліком прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), які за результатами іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, яке відбувалось 02.11.2020-09.11.2020, набрали менше прохідного балу (93 бали) і неуспішно пройшли атестацію, додаток №1 до протоколу №11 від 13.09.2021, який є додатком 1 до Протоколу № 11 від 13.09.2021.
Відповідно до пункту 16 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
Згідно з пунктом 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.
Рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації визначено Законом №113-ІХ як самостійна підстава звільнення працівника прокуратури, не пов'язана з ліквідацією або реорганізацією обласної прокуратури як юридичної особи.
Відповідно до пункту 7 розділу І Порядку №221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.
З матеріалів справи вбачається, що 06.11.2020 ОСОБА_1 подав заяву Голові Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) в якій вказав, що у ході складання іспиту комп'ютер, за яким працював заявник, занадто довго обробляв обрану відповідь, що не давало можливості перейти вчасно на інше завдання. Вказано, що комп'ютер мав суттєві перебої в роботі, що могло призвести до незарахування всіх наданих відповідей. Повідомлено, що в час проходження анонімного тестування заявник до обслуговуючого персоналу не звертався, оскільки було вкрай мало часу для проходження іспиту, а тому не хотів відволікатись. Після закінчення тестування з вказаною проблемою заявник звернувся до працівника, який повідомив, що з такими питаннями потрібно звертатись в письмовій формі до кадрової комісії на наступний робочий день після проходження іспиту.
Так, відповідно до Протоколу №12 засідання першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 20.11.2020 на порядку денному розглянуто заяву ОСОБА_1 , заслухано члена першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Завальського О.Я., встановлено, що зазначені у зверненнях факти щодо обставин, які істотно вплинули на результати складання іспиту, зайшли своє підтвердження, що є поважною причиною, яка істотно вплинула на перебіг та результат складання іспиту, а тому вирішено
- внести заявників, серед яких і позивач, до графіку для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;
- ОСОБА_1 виключено зі списку осіб, які 06.11.2020 не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Відповідно до долученої до матеріалів справи копії електронного листа, отриманого позивачем на електронну скриньку, першою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) повідомлено позивача, що заяву задоволено, призначено нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні та навички, інформацію щодо місця та дати складання вказаного іспиту буде розміщено на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Листом голови п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), скерованим Начальнику Департаменту кадрової роботи та державної служби ОСОБА_2 , висловлено прохання передати до п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) матеріали атестації або їх копії стосовно прокурорів, щодо яких прийнято рішення про призначення нового часу (дати) складання іспиту, згідно з додатком, серед яких вказано Протокол №12.
В подальшому відповідно до Протоколу №4 засідання п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 20.08.2021 до порядку денного включено питання про включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки ОСОБА_1 .
Слухали голову комісії ОСОБА_3 по цьому питанні яким, окрім іншого, зазначено, що сам факт звернення прокурора із заявою про технічні збої програмного забезпечення після неуспішного проходження тестування не є доказом наявності таких. Вказано, що тестування проходить автоматизовано з використанням комп'ютерної техніки, тобто визначення правильних відповідей та кількості набраних балів проводиться комп'ютерною програмою в автономному режимі, без участі кадрової комісії та членів робочої групи.
Проголосовано одноголосно проти включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки ОСОБА_1 .
Відповідно до Протоколу №10 засідання п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 31.08.2021 заяву ОСОБА_1 з приводу включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки прийнято до відома.
Згідно з Протоколом №11 засідання п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021 ухвалено рішення про неуспішне проходження атестації прокурорами згідно з переліком №1 до Протоколу, серед яких і позивач. Зазначено, що кадровою комісією станом на 13.09.2021 розглянуто всі заяви від прокурорів, які набрали за результатами тестування на загальні здібності та навички менше прохідного балу, за результатами розгляду таких заяв сформовано список осіб, які включені до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки Першою кадровою комісією заяву позивача від 06.11.2020 задоволено та визнано наявність проблем із комп'ютерною технікою при проходженні позивачем атестації, а тому П'ятнадцята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) з урахуванням пункту 7 розділу І Порядку №221, зобов'язана була призначити нову дату складання іспиту та повідомити про таку позивача, натомість 13.09.2021 без будь-яких обґрунтувань прийняла рішення про неуспішне проходження позивачем атестації.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вказане рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 358 від 13 вересня 2021 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації» не відповідає принципу «обґрунтованості», адже прийнято без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого. Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Доказів того, що П'ятнадцята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) була наділена повноваженнями ревізувати рішення Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) відповідачами суду не надано.
Оскільки наказ №2347к від 23 жовтня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 » винесено на виконання та на підставі рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 358 від 13 вересня 2021 року, отже спірний наказ пов'язаний виключно з висновками про неуспішне проходження прокурором атестації, то такий наказ, як це вірно зазначив суд першої інстанції, також є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об'єктивного дослідження справи, однак не зобов'язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою.
Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі. При цьому, висновок суду не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах.
Беручи до уваги встановлені факти, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачами не вжито заходів щодо об'єктивного та всебічного встановлення обставин справи. Заперечення, пояснення та документи, надані відповідачами, не містять доказів того, що оскаржувані рішення про неуспішне проходження атестації позивачем та наказ про звільнення є правомірними.
Згідно з частиною 1 статті 235 КЗпП України, положення якого застосовуються субсидіарно до спірних правовідносин, в частині не врегульованій нормами спеціального законодавства, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, останнім днем роботи вважається день звільнення.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо поновлення позивача на посаді, з якої його було звільнено у Львівській обласній прокуратурі з 29.10.2021.
Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що частиною 2 статті 235 КЗпП України встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Розрахунок середнього заробітку працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 (далі - Порядок №100).
Зокрема, згідно з абзацу 2 пункту 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до абзацу 1 пункту 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до абзацу четвертого п.2 розділу ІІ Порядку №100 якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Абзацом восьмим цієї ж норми встановлено, що у разі коли зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відбулася у період, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата, а також коли заробітна плата у розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої заробітної плати провадиться з урахуванням виплат, передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів.
В матеріалах справи наявна довідка №21-1444 вих.-21 від 20.12.2021, відповідно до якої середньоденний розмір заробітної плати позивача становить 343 грн. 04 коп., а середньомісячна - 7375 грн. 36 коп. з урахуванням податків та обов'язкових платежів.
З урахуванням вказаних законодавчих положень та даних довідки суд першої інстанції вірно розрахував розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню на користь позивача за час вимушеного прогулу. Такий відповідачами не оспорюється.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції при ухвалення оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального та процесуального права, наведено мотиви протиправності прийняття оскаржуваних рішення та наказу, на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційні скарги Львівської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2022 року у справі №380/21634/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді І. М. Обрізко
Р. П. Сеник
Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 06.07.2022 згідно з ч.3 ст.321 КАС України