про відмову у відкритті апеляційного провадження
05 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/5936/20 пров. № СК-А/857/2491/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Обрізка І. М.
суддів -Судової-Хомюк Н. М.
Шинкар Т. І.
перевіривши апеляційну скаргу Рівненської митниці, утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року у справі № 460/5936/20 за адміністративним позовом приватного підприємства "АЗС ОНЛАЙН" до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними і скасування рішень,
Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 03 червня 2021 року позов задовольнив. Визнав протиправною бездіяльність Поліської митниці Держмитслужби щодо несвоєчасного прийняття рішень про визначення коду товару, заявленого до митного контролю за митними деклараціями від 16 листопада 2019 року №UA204040/2019/015319, №UA204040/2019/015320, №UA204040/2019/015321, №UA204040/2019/015322, №UA204040/2019/015323, №UA204040/2019/015324.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 03 серпня 2021 року Митниця направила поштою апеляційну скаргу (том 2 а.с.146-163).
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04 жовтня 2021 року залишив апеляційну скаргу без руху та надав скаржнику строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору.
Копія вказаної ухвали була направлену на електронну адресу відповідача 04 жовтня 2021 року відповідно до відомостей довідки про доставку електронного листа.
Митниця 12 жовтня 2021 року поштою направила до апеляційного суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке вмотивовано тим, що відповідно до службової записки від 07 жовтня 2021 року №7.13-22/38-539 відділ фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку повідомив про відсутність можливості сплатити судовий збір через відсутність фінансування. Водночас, Державна митна служба України повідомила, що кошторисні призначення виділені, але ще не надійшли на рахунки. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 жовтня 2021 року продовжив строк на усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Згідно із довідкою про доставку електронного листа копія зазначеної ухвали була надіслана на електронну адресу Митниці 22 жовтня 2021 року.
01 листопада 2021 року Митниця повторно направила на адресу апеляційного суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке вмотивовано доводами, аналогічними наведеним у попередньо поданому клопотанні (том 2 а.с.177-179).
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги на 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
11 листопада 2021 року копія зазначеної ухвали була надіслана на електронну адресу Митниці, що підтверджується відомостями довідки про доставку електронного листа.
19 листопада 2021 року до суду апеляційної інстанції втретє надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке за своїм змістом аналогічне попередньо поданим клопотанням.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03 грудня 2021 року апеляційну скаргу повернув скаржнику з огляду на неусунення недоліків апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та зауважив, що такий строк вже неодноразово продовжувався.
18 січня 2022 року Рівненська митниця, утворена як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (правонаступник Поліської митниці Держмитслужби) повторно направила апеляційну скаргу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року до апеляційного суду. Скаржник також просив поновити строк на апеляційне оскарження, вказуючи, що повний текст оскаржуваного судового рішення отримав лише 28 липня 2021 року, тобто вже після закінчення процесуального строку на подання апеляційної скарги. В подальшому, ухвалою від 03 грудня 2021 року Восьмий апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу Митниці у зв'язку з неусуненням недоліків. Разом з тим, 22 грудня 2021 року Митниця здійснила оплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 18918 грн. Апелянт також послався на приписи пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, згідно з якими під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, суд за заявою учасників справи поновлює процесуальні строки, встановлені цим Кодексом.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 березня 2022 року визнав неповажними причини пропуску Митницею строку на апеляційне оскарження та залишив апеляційну скаргу без руху з наданням строку для усунення недоліків тривалістю десять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали для надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних причин його пропуску.
Вказана ухвала вмотивована тим, що сама по собі сплата судового збору після встановленого КАС України та наданого судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення. Суд завернув окрему увагу на те, що згідно із платіжним дорученням судовий збір було сплачено ще 22 грудня 2021 року, тоді як апеляційну скаргу повторно подано лише 18 січня 2022 року, тобто із спливом значного проміжку часу. При цьому апелянт не навів обставин, які унеможливили подання апеляційної скарги одразу після сплати судового збору.
Копія ухвали про залишення вдруге поданої апеляційної скарги без руху була надіслана і доставлена в електронний кабінет Митниці 15 березня 2022 року, про що відповідальним працівником суду складено довідку про доставку електронного листа. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04 квітня 2022 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року (том 2 а.с.220-221).
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що за правилами, установленими частинами п'ятою, сьомою статті 18 КАС України, копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху була належним чином направлена на офіційну електронну адресу Митниці із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету. Разом з тим, у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги скаржник не усунув.
Після прийняття судом апеляційної інстанції ухвали від 04 квітня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження до суду 05 квітня 2022 року надійшло клопотання Митниці про поновлення пропущених процесуальних строків, надіслане поштою 18 березня 2022 року згідно із штемпелем на конверті.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Митниця подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Верховного Суду від 22 червня 2022 року касаційну скаргу задоволено. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №460/5936/20 скасовано, а справу №460/5936/20 направлено до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Верховний Суд виходив з того, що суд апеляційної інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, передчасно відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі, з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги, що не відповідає дійсним обставинам справи, внаслідок чого було обмежено право відповідача на апеляційне оскарження судового рішення.
Проаналізувавши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.
На виконання вимог ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2022 року, Рівненською митницею подано клопотання про поновлення пропущених процесуальних строків, яке мотивоване тим, що Митниця, як відповідальний (дисциплінований) учасник судового процесу, підготувала та подала апеляційну скаргу впродовж 7 днів з дня отримання повного тексту рішення суду першої інстанції. Звертає увагу на те, що від волевиявлення представника митниці не залежить виділення фінансування Міністерством фінансів України додаткових коштів на сплату судового збору бюджетними установами.
Щодо обгрунтування причин неподання апеляційної скарги одразу після сплати судового збору 22.12.2021 року, зазначає, що після здійснення оплати 23.12.2021 року, оригінал платіжного доручення був переданий 24.12.2021 року до юридичного підрозділу.
25 - 27 грудня 2021 року були вихідними неробочими днями. Згідно наказу Рівненської митниці від 08.12.2021 року №189-в предстаник митниці - завідувач юридичного сектору Дем'янюк С.М. у період з 28.12.2021 року по 31.12.2021 року перебував у щорічній відпустці.
01- 03 та 7- 10 січня 2022 року були вихідними неробочими днями.
У період з 04 по 06 січня та з 11 по 13 січня 2022 року ОСОБА_1 виконував поточні посадові обов'язки юридичної служби, в тому числі: підготовлення апеляційних та касаційних скарг, відзиву та ін.
Крім того, з урахуванням сталих народних традицій (звичаєве право), що склалися на землях Волині та Галичини, 13-14 січня (родинні святвечори з елементами щедрування та засіювання) у період 15-16 січня 2022 року було підготовлено та надруковано апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення пропущених строків, які першого робочого дня - 18.01.2022 року були направлені в суд.
З приводу поданого клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення.
За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Крім того, згідно з частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не можуть виступати складнощі в організації трудового процесу, оскільки неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Одночасно суд наголошує, що виконання поточних обов'язків завідувачем юридичного сектору митниці Дем'янюком С.М. з 04 по 06 та з 11 по 13 січня 2022 року не може бути підставою для несвоєчасного подання апеляційної скарги, оскільки митний орган є суб'єктом владних повноважень, який має визначену штатним розписом чисельність працівників, а процесуальна дієздатність органу владних повноважень не пов'язана з конкретною службовою особою.
Отже, труднощі в організації належного виконання обов'язків працівників контролюючого органу не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судове рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.
Зазначений висновок апеляційного суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 21.01.2021 року у справі № 640/21015/18.
Щодо покликання апелянта на те, що волевиявлення представника митниці не залежить виділення Міністерством фінансів України додаткових коштів на сплату судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
Обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Обставини звернення апелянта з первинною апеляційною скаргою (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Апеляційний суд, залишаючи без руху первинну апеляційну скаргу, вказав на спосіб усунення її недоліку шляхом надання документу про сплату судового збору, що не було виконано у встановлений судом строк.
Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені у постановах від 15 травня 2019 року у справі № 825/1378/17, від 08 листопада 2019 року у справі № 813/258/17, від 21 листопада 2019 року у справі № 804/3200/18, а також Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року справі № 640/3393/19 та в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України і частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується апеляційним судом під час вирішення даного процесуального питання.
Окрім того, та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06.10.2015 суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
У даному випадку вказані скаржником причини пропуску строку оскарження та подання апеляційної скарги після спливу значного періоду часу з моменту винесення рішення суду не виправдовують втручання у принцип judicata.
Таким чином, наведені скаржником у клопотанні підстави пропуску строку звернення до суду є неповажними.
На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні клопотання Рівненської митниці, утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про поновлення строку на апеляційного оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Рівненської митниці, утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року у справі № 460/5936/20 за адміністративним позовом приватного підприємства "АЗС ОНЛАЙН" до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними і скасування рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач І. М. Обрізко
судді Н. М. Судова-Хомюк
Т. І. Шинкар