про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 279/754/22
05 липня 2022 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Біла Л.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01 березня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов по справі про адміністративні правопорушення,
відповідно до рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01 березня 2022 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Водночас апелянтом подано клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги.
В обґрунтування підстав пропуску строку звернення до суду апелянт зазначає про те, що про існування оскаржуваного рішення у даній справі дізнався за допомогою інтернет ресурсу "Opendatabot", що мало місце лише 26.05.2022 року, оскільки ні копія позовної заяви, ні ухвала Коростенського міськрайонного суду Житомирської області про відкриття провадження у даній справі на адресу Державної служби України з безпеки на транспорті не надходила.
Надаючи оцінку доводам апелянта, колегія суддів відзначає наступне.
Положеннями ст. 286 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
За приписами ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Як вбачається із матеріалів справи, оскаржуване рішення ухвалено 01.03.2022 року у порядку письмового провадження за відсутності сторін. З апеляційною скаргою апелянт звернувся безпосередньо до суду 30.05.2022 року.
Відзначаючи про наявність підстав для поновлення строку подання апеляційної скарги у даній справі, апелянт зазначає, що ні копія позовної заяви ОСОБА_1 , ні ухвала про відкриття провадження у даній справі на адресу Державної служби України з безпеки на транспорті не надходили.
В призмі вказаного, суд відзначає, що положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом.
Обставини, з якими апелянт пов'язує поважність причин пропуску строків звернення, повинні бути доведеними та підтвердженими належними доказами, і дійсно підтверджувати неможливість звернення до суду у встановлений законодавством строк. Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
В даному випадку, наведені скаржником обставини щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, оскільки заявлене скаржником клопотання про поновлення строку не містить в собі жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість звернення з апеляційною скаргою, в межах строку, встановленого законом.
Щодо доводів апелянта про необізнаність стосовно наявності судового провадження у даній справі, суд відзначає, що дані твердження повністю спростовуються матеріалами справи, позаяк відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень апелянтом було отримано ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04.02.2022 року про відкриття провадження у справі та про відкладення розгляду справи від 09.02.2022 року (а.с. 44, 52).
Наведені обставини наразі свідчать про наявність у відповідача можливості ознайомитись зі змістом позовної заяви, в разі її неотримання, та подання відзиву на неї.
Відповідач є суб'єктом, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому проблеми внутрішньої організації виконання роботи ним особисто чи його працівниками не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.
В призмі викладеного, невмотивоване задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту, в тому числі, фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених апелянтом причин пропуску такого строку поважними, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області 01.03.2022 року необхідно відмовити.
Суд звертає увагу на те, що підставою для поновлення пропущеного процесуального строку може бути лише наявність поважних причин пропуску такого строку.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Суд зазначає, що апелянт у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не наводить жодних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які б могли бути розцінені судом як поважні, тобто такі, які об'єктивно зумовили зволікання апелянта із поданням належним чином оформленої апеляційної скарги.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд
1. Відмовити в задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строків подання апеляційної скарги на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.03.2022 року.
2. Визнати неповажними причини пропуску Державною службою України з безпеки на транспорті строку подання апеляційної скарги на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01.03.2022 року.
3. Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01 березня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов по справі про адміністративні правопорушення залишити без руху.
4. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, вказавши інші підстави для поновлення строку.
5. Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
6. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Біла Л.М.