Справа № 240/11376/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черняхович Ірина Едуардівна
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
05 липня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним рішення Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у призначенні і виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому з 17.03.2020 інвалідності II групи внаслідок захворювання, що пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ; зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням з 17.03.2020 інвалідності II групи внаслідок захворювання, що пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату здійснення виплати, без урахування раніше виплачених сум; встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України подати у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду..
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення на доопрацювання до Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області документів про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому з 17.03.2020 інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ України, без прийняття відповідного рішення відповідно до норм Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850; зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути документи про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому з 17.03.2020 інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ України, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 та прийняти відповідне рішення з врахуванням висновків суду у даній справі. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову, в іншій частині вказане рішення залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що в період з 18 грудня 2006 року по 24 грудня 2010 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України, що підтверджується довідкою УМВС України в Житомирській області від 14.03.2019 №Т-55лк/105/05/12-2019.
03 квітня 2019 року Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Житомирській області" був проведений медичний огляд позивача під час якого було вивчено і надано оцінку документів за час служби в ОВС, та як наслідок зроблено висновок, що наявне у нього захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Результати вказаного огляду були оформлені постановою медичної (військово-лікарської) комісії ДУ "ТМО МВС України по Житомирській області" на момент звільнення зі служби 24 грудня 2010 року від 03.04.2019.
30 серпня 2019 року Житомирською обласною МСЕК №2 був проведений первинний огляд позивача, за наслідками якого йому з 21.08.2019 була встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Так, судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності позивачу 17.12.2019 була виплачена одноразова грошова допомога, передбачена Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
Пізніше, Житомирською обласною МСЕК №2 був проведений повторний огляд позивача та встановлено йому з 17.03.2020 ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №865933.
Позивач вважає, що внаслідок встановлення йому ІІ групи інвалідності, він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.23 Закону України "Про міліцію" та Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, в більшому розмірі.
З метою реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням з 17.03.2020 інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, позивач звернувся до Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області із відповідною заявою про виплату йому вказаної допомоги.
За наслідками розгляду поданої позивачем заяви, Ліквідаційна комісія УМВС України в Житомирській області відповідно до вимог Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, склала висновок про призначення позивачу, відповідно до п. 3.2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850, одноразової грошової допомоги та разом із заявою позивача та доданими до неї документами направила його до Міністерства внутрішніх справ України.
В свою чергу, Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України листом від 23.06.2020 №20113/15-2020 повернув матеріали щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги до Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області на доопрацювання.
Дослідивши зміст зазначеного листа від 23.06.2020 №20113/15-2020 встановлено, що підставою для повернення Міністерством внутрішніх справ України на доопрацювання матеріалів щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги стало наступне.
За результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу Департаментом охорони здоров'я та реабілітації МВС України було встановлено, що відповідно до пункту 2 розділу VIII Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС від 03.04.2017 №285, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.04.2017 за № 559/30427 (далі - Положення), постанови ВЛК приймаються на час фактичного огляду особи. Позивач був звільнений з органів внутрішніх справ 24.12.2010 та на час звільнення скарг на стан здоров'я не заявляв, медичного огляду та обстеження у ВЛК на час звільнення не проходив, тобто був здоровий.
В свою чергу, постанова медичної (військово-лікарської) комісії від 03.04.2019, яка винесена на час фактичного звільнення позивача (24.12.2010), не відповідає вищезазначеним вимогам Положення. Більше того, на момент прийняття постанови медичної (військово-лікарської) комісії від 03.04.2019 діяв наказ МВС від 03.04.2017 №285, однак зазначена постанова винесена посилаючись на наказ МВС від 06.02.2001 №85, який втратив чинність з прийняттям наказу МВС від 03.04.2017 № 285.
З огляду на зазначене, був зроблений висновок, що захворювання, які виникли у позивача після його звільнення зі служби, не можуть бути пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Відтак, наявність зауважень до медичних документів позивача унеможливила прийняття рішення за надісланими матеріалами згідно з Порядком та стала підставою для повернення його документів на доопрацювання.
Позивача про повернення матеріалів щодо призначення йому одноразової грошової допомоги на доопрацювання було повідомлено листом Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області від 07.07.2021 №596лк/29.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" Закон України від 20.12.1990 № 565-XII "Про міліцію" (далі - Закон №565-XII) визнано таким, що втратив чинність. Однак, за змістом п. 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565-XII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію", тобто до 07 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами ст. 23 Закону № 565-XII "Про міліцію" та Порядком та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
Тобто, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
За правилами частини шостої ст. 23 Закону № 565-XII У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
В силу статті 23 Закону України "Про міліцію", постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що додаються (далі - Порядок № 850).
Вказаний Порядок, визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно до пп. 2 п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Пунктом 4 Порядку № 850 передбачено, що у випадку, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що з 21.08.2019 позивачу була встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, у зв'язку з чим, йому була виплачена одноразова грошова допомога. В подальшому, позивачу з 17.03.2020 (тобто в межах двохрічного строку, передбаченого пунктом 4 Порядку № 850) було встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що надало йому право на звернення до МВС України для отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
В силу п.7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:
- заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;
- довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції (п. 8 Порядку №850).
Згідно з п. 9 Порядку №850 МВС в місячний строк, після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів, приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Вичерпний перелік підстав для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги зазначений в пункті 14 Порядку №850.
Пунктом 14 Порядку №850 передбачено, що призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:
- учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;
- учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);
- подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Отже, рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності приймається Міністерством внутрішніх справ України на підставі поданого керівником органу внутрішніх справ, у якому особа проходила службу, в даному випадку - ліквідаційною комісією Управління МВС України в Житомирській області, висновку про призначення одноразової грошової допомоги.
Разом з тим, слід зауважити на тому, що згідно з нормами Порядку №850 Міністерство внутрішніх справ України за наслідками розгляду висновку керівника органу внутрішніх справ, у якому особа проходила службу, зобов'язано прийняти одне із двох рішень: про призначення одноразової грошової допомоги або мотивовану відмову в призначенні такої виплати.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 28.03.2019 у справі №296/10138/16-а, від 16.05.2019 у справі №822/2518/17, від 24.10.2019 у справі №817/713/16, від 13.06.2019 у справі №826/6354/18, від 30.01.2018 у справі №822/1579/17 та від 13.02.2018 у справі №808/1866/16.
Однак, матеріалами справи підтверджено, що відповідач, за результатом розгляду висновку Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області про виплату позивачу одноразової грошової допомоги, не прийняв жодного із зазначених вище рішень (ні рішення про призначення йому такої допомоги, а ні рішення про відмову в її призначенні).
Водночас, всупереч пункту 9 Порядку № 850, Міністерство внутрішніх справ України повернуло матеріали щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області на доопрацювання без прийняття відповідного рішення.
Відтак, спосіб, у який Міністерство внутрішніх справ України розглянуло заяву та документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, нормами Порядку № 850 не передбачений.
Стосовно підстав, у зв'язку з якими відповідач повернув матеріали про призначення позивачу одноразової грошової допомоги на доопрацювання до Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області, слід зазначити наступне.
Обґрунтовуючи свої дії щодо повернення на доопрацювання матеріалів про призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідач зазначив, що позивач був звільнений з органів внутрішніх справ 24.12.2010 та на час звільнення скарг на стан здоров'я не заявляв, медичного огляду та обстеження у ВЛК на час звільнення не проходив, тобто був здоровий. Крім того, на момент прийняття постанови медичної (військово-лікарської) комісії від 03.04.2019 діяв наказ МВС від 03.04.2017 №285, однак зазначена постанова винесена посилаючись на наказ МВС від 06.02.2001 №85, який втратив чинність з прийняттям наказу МВС від 03.04.2017 № 285. З огляду на зазначене, був зроблений висновок, що захворювання, які виникли у позивача після його звільнення зі служби, не можуть бути пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Проте такі доводи відповідача є безпідставними, з огляду на наступне.
Організація діяльності медичних (військово-лікарських) комісій МВС щодо проведення лікарської та військово-лікарської експертизи визначена Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 №285, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2017 року за №559/30427 (далі Положення №285).
За визначенням наведеним у пункті 2 розділу І Положення №285, медичні (військово-лікарські) комісії МВС (далі - ВЛК) це спеціальні підрозділи, що утворюються в закладах охорони здоров'я МВС та Національної гвардії України (далі - НГУ) для проведення лікарської та військово-лікарської експертизи.
За правилами підпункту 3 пункту 3 розділу І Положення №285 основним завданням ВЛК є, зокрема, визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв у поліцейських, що проходять службу, звільняються зі служби та звільнились зі служби, військовослужбовців НГУ, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ.
У відповідності до пункту 1 розділу ІІ Положення №285 лікарська та військово-лікарська експертиза проводиться штатними та позаштатними ВЛК.
Функцією штатних ВЛК є організація та проведення лікарської і військово-лікарської експертизи, контроль за її проведенням в підпорядкованих ВЛК, надання їм у разі необхідності методичної і практичної допомоги (пп.1 п. 16 розділу ІІ Положення №285).
Відтак, саме штатні медичні (військово-лікарські) комісії МВС України є органами уповноваженими визначати наявність/відсутність причинного зв'язку захворювань у колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ.
Пунктами 13 та 14 розділ VІ Положення №285 передбачено, що колишні поліцейські або колишні особи рядового й начальницького складу можуть ініціювати питання щодо визначення придатності до служби за станом здоров'я на час звільнення зі служби та причинного зв'язку їх захворювань, травм (поранень). У такому випадку вони звертаються до підрозділу кадрового забезпечення за місцем колишньої служби для отримання направлення на проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи до ВЛК за місцем проживання.
Особи, зазначені в пункті 13 цього розділу, надають до ВЛК медичну документацію, складену в період проходження служби, у випадку отримання травми (поранення) під час служби - надають відповідний Акт про нещасний випадок та документацію, складену за результатами надання первинної медичної допомоги з цього приводу.
Отже, нормами Положення №285 передбачена можливість проведення медичної (військово-лікарської) комісії щодо визначення придатності колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ до служби за станом здоров'я на час звільнення зі служби та причинного зв'язку їх захворювань, травм (поранень) вже після їх звільнення зі служби.
Таким чином, доводи позивача про те, що постанова медичної (військово-лікарської) комісії від 03.04.2019, яка винесена на час фактичного звільнення позивача зі служби - 24.12.2010, не відповідає вимогам Положення №285, є безпідставними.
В силу пункту 1 розділу VIII Положення №285 за результатами лікарської та військово-лікарської експертизи ВЛК приймають постанови, які включають діагноз, встановлений особі за результатами проведеного обстеження, рішення щодо ступеня придатності чи про непридатність до служби та висновок про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва).
Визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузії, травми, каліцтва) у колишніх поліцейських, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ, колишніх військовослужбовців покладено на штатні ВЛК. Такі постанови приймаються, якщо при медичному огляді в період проходження служби зазначеним особам був установлений відповідний діагноз (п. 18 розділу VIII Положення №285).
За правилами підпункту 6 пункту 9 1 розділу VIII Положення №285 постанови ВЛК про причинний зв'язок поранень (контузій, травм, каліцтв) та захворювань поліцейських, колишніх осіб рядового і начальницького складу приймаються з такими формулюваннями:
Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції - якщо воно діагностовано в період проходження служби в поліції та/або органах внутрішніх справ (міліції) або коли захворювання було діагностовано до служби, а в період служби досягло такого розвитку, що призводить до прийняття рішення про непридатність.
Тобто, документом, який підтверджує причинно-наслідковий зв'язок захворювання колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ з проходженням служби в органах внутрішніх справ є відповідна постанова ВЛК.
З матеріалів справи встановлено, що постановою медичної (військово-лікарської) комісії ДУ "ТМО МВС України по Житомирській області" на момент звільнення зі служби 24 грудня 2010 року від 03.04.2019 було встановлено, що наявне у позивача захворювання, так, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
На момент звернення до позивача за призначенням та виплатою йому одноразової грошової допомоги вказана постанова медичної (військово-лікарської) комісії ДУ "ТМО МВС України по Житомирській області" від 03.04.2019 ніким не оспорювалась. Докази визнання її недійсною або її відкликання в матеріалах справи відсутні.
Отже, у Міністерства внутрішніх справ України не було обґрунтованих підстав ставити під сумнів висновки цієї постанови щодо того, що захворювання позивача, пов'язане з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ.
Також, слід зауважити, що саме відповідна медична (військово-лікарські) комісія МВС України приймає рішення про наявність/відсутність причинного зв'язку захворювань у колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ з проходженням ними служби в органах внутрішніх справ.
Розглядаючи заяву позивача про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, Міністерство внутрішніх справ України, замість здійснення перевірки наявності у позивача права на призначення йому такої допомоги, фактично здійснило перевірку правомірності та обґрунтованості висновку медичної (військово-лікарської) комісії ДУ ТМО МВС України по Житомирській області про причинний зв'язок захворювання позивача з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ, тим самим перебрало на себе дискреційні повноваження іншого органу - відповідної медичної (військово-лікарської) комісії.
Оскільки постанова медичної (військово-лікарської) комісії ДУ "ТМО МВС України по Житомирській області" від 03.04.2019 про причинний зв'язок захворювання позивача з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ ніким не оспорювалась, не визнавалась не дійсною та не скасовувалась, Міністерство внутрішніх справ України зобов'язане було при розгляді заяви позивача про призначення йому одноразової грошової допомоги врахувати вказані в цій постанові висновки.
Таким чином, відповідачем не було прийнято жодного рішення у передбачений Законом спосіб щодо вирішення питання про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги, в тому числі і щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, натомість матеріали щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги, в порушення норм Порядку №850, були повернуті до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області без прийняття відповідного рішення.
У відповідності до вимог ст. 308 КАС України рішення суду у частині відмови у задоволенні вимоги про зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачу вказану вище одноразову грошову допомогу та подати звіт про виконання судового рішення, колегія суддів не переглядає через відсутність його оскарження.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.