Справа №760/25026/21 Суддя (судді) першої інстанції: Аксьонова Н.М.
06 липня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Беспалова О.О.,
Грибан І.О,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 10 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції у місті Києві Бобровніка Віктора Васильовича, Управління патрульної поліції у м Києві про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, -
ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_1 з позовною заявою до Інспектора Управління патрульної поліції у місті Києві Бобровніка Віктора Васильовича, Управління патрульної поліції у м Києві, в якому просила суд скасувати постанову, складену інспектором УПП у м. Києві Бобровніком В.В., серії ДП18 №717455 від 30.07.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 10.01.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у місті Києві Бобровніка Віктора Васильовича, Управління патрульної поліції в місті Києві про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі повернуто позивачу.
Не погоджуючись із такою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 10.01.2022 повністю, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи дотримання судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оспорюваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Керуючись абз. 1 ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791-2794 цього Кодексу.
На виконання п. 4 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову інспектора з паркування про накладення адміністративного стягнення (частини перша, третя та шоста статті 122, частини перша, друга та восьма статті 152-1 цього Кодексу) - в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
На виконання ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Як вбачається з матеріалів справи, оспорювана постанова винесена відповідачем 30.07.2021, разом з тим, із даним позовом позивач звернулась до суду першої інстанції через систему «Електронний суд» 16.09.2021, тобто дійсно з пропуском строку звернення до суду, встановленого для оскарження рішень у даній категорії справ.
Втім, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись». Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова ДП18 №717455 не містить відмітки, коли така отримана ОСОБА_1 чи коли така постанова була їй направлена рекомендованим листом. Отже, виявляється неможливим встановити з якого часу почав свій перебіг десятиденний строк її оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно зі статтею 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Як вбачається з заяви про усунення недоліків від 16.11.2021, позивач стверджує, що отримала оскаржувану постанову листом 07.09.2021.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно частин 3 та 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява №28090/95, п. 45). Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, п. 33).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що на даному етапі неможливо встановити, коли позивач отримала оскаржувану постанову відповідача. Так, на думку колегії суддів після відкриття провадження у даній справі, суд повинен з'ясувати у відповідача питання отримання ОСОБА_1 примірника оскаржуваної постанови, тобто перевірити існування об'єктивних та поважних причин, які зумовили несвоєчасне звернення до суду.
Крім того, у разі якщо після відкриття провадження суд прийде до висновку, що строк був поновлений передчасно, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд має повноваження залишити без розгляду позовну заяву.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дотримався норм процесуального права та прийшов до передчасного висновку про необхідність повернення позовної заяви у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви, а саме визнання неповажними підстав пропуску строку звернення до суду першої інстанції з адміністративним позовом.
За приписами ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду судового рішення у даній справі в суді апеляційної інстанції, відтак дану справу слід направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315-316, 320-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 10 січня 2022 року скасувати, а справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції у місті Києві Бобровніка Віктора Васильовича, Управління патрульної поліції у м Києві про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - направити до Солом'янського районного суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді О.О. Беспалов
І.О. Грибан