Справа №320/8771/21 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.
06 липня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Беспалова О.О.,
Грибан І.О,
за участю:
секретаря судового засідання Вітчинкіної К.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив суд:
зобов'язати відповідача провести щомісячний перерахунок пенсії позивачу обчислюваний виходячи із заробітної плати 350 крб., починаючи з 01.01.2012 до дня вирішення справи у суді;
зобов'язати відповідача виплатити різницю між виплаченою пенсією та пенсією, розрахованою внаслідок щомісячного перерахунку пенсії позивачу, виходячи із заробітної плати 350 крб., починаючи з 01.01.2012 до дня вирішення справи у суді.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 провадження в адміністративній справі №320/8771/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенісйного фонду України у Київській області закрито.
Не погоджуючись із такою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 повністю, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Позивач погоджується, що дійсно у справі №320/6257/18 та у справі №320/8771/21 позовні вимоги щодо зобов'язання пенсійного органу провести перерахунок пенсії обчислюваний виходячи із заробітної плати 350.00 руб., починаючи з 01.01 2012 подібні. Втім він має право її відкликати шляхом зменшення позовних вимог в ході розгляду справи.
Позивач вказує, що у даному (новому) позові по справі №320/8771/21 він крім зазначеної вище (подібної) вимоги клопоче також про задоволення вимоги щодо зобовязання пенсійного органу виплатити різницю між виплаченою пенсією та пенсією, розрахованою внаслідок щомісячного перерахунку пенсії обчислюваної із заробітної плати у 350 руб. Дана вимога не розглядалася по справі №320/6257/18 та у резолютивній частині рішення суду від 27.03.2019 не зазначена.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2022 відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду на 06.07.2022.
04.07.2022 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.
06.07.2022 в судове засідання з'явився позивач. Представник повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав. Позивач вважав за можливе розглядати справу за даної явки. Також позивач підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, надав пояснення, правом подання додаткових пояснень не скористався, виступив в судових дебатах.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів приходить до наступного.
За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Керуючись частинами 1 та 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На виконання ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі:
1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;
2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;
3) якщо сторони досягли примирення;
4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;
7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;
8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
В оскаржуваній ухвалі, суд першої інстанції послався на п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України як на підставу для закриття провадження щодо частини позовних вимог та прийшов до висновку, що судовий розгляд у зв'язку з існуванням рішення у справі №320/6257/19, яке набрало законної сили з тотожного спору між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав.
Колегія суддів встановила, що на розгляді у Київського окружного адміністративного суду перебувала справа №320/6257/18 до за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправним дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії. У даній справі позивач просив:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати незаконно утриманої пенсії позивача, починаючи з 01.01.2012 довічно;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії обчислюваний виходячи із заробітньої плати 350 руб., починаючи з 01.01.2012 довічно;
- скасувати незаконне Рішення Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області №101 від 23.08.2012 щодо відрахування з пенсії позивача по 20% з вересня 2012 по даний час;
- зобов'язати відповідача провести виплату незаконно утриманої пенсії по 20% позивачу за період з вересня 2012 по даний час.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 позов задоволено та за наслідком апеляційного перегляду набрало законної сили 29.07.2019.
У даній справі позивач просив суд:
зобов'язати відповідача провести щомісячний перерахунок пенсії позивачу обчислюваний виходячи із заробітної плати 350 крб., починаючи з 01.01.2012 до дня вирішення справи у суді;
зобов'язати відповідача виплатити різницю між виплаченою пенсією та пенсією, розрахованою внаслідок щомісячного перерахунку пенсії позивачу, виходячи із заробітної плати 350 крб., починаючи з 01.01.2012 до дня вирішення справи у суді.
Колегія суддів звертає увагу, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача виплатити різницю між виплаченою пенсією та пенсією, розрахованою внаслідок щомісячного перерахунку пенсії позивачу, виходячи із заробітної плати 350 крб., починаючи з 01.01.2012 до дня вирішення справи у суді не заявлялись ОСОБА_1 у справі №320/6257/18.
Отже, висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження щодо другої позовної вимоги у даній справі є помилковими. Натомість, доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та спростовують висновки суду першої інстанції, а отже, є підстави для скасування ухвали суду першої інстанції в частині.
За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржуване судове рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до створення перешкоди у реалізації позивачем права на доступ до правосуддя, а тому наявні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 361, 363 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року про закриття провадження у справі №320/8771/21 в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області виплатити різницю між виплаченою пенсією та пенсією, розрахованою внаслідок щомісячного перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи із заробітної плати 350 крб., починаючи з 01.01.2012 до дня вирішення справи у суді - скасувати.
Справу №320/8771/21 в цій частині позовних вимог - направити для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.
В іншій частині ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Постанова в повному обсязі складена 06 липня 2022 року.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді О.О. Беспалов
І.О. Грибан