01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Балась Т.П.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
05 липня 2022 року Справа № 640/5950/21
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,
за участю секретаря Кобзар Д.В.,
представника Відповідача Скрибки І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 жовтня 2021 року у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоптторг»
до Головного управління Державної податкової служби в м. Києві
про визнання протиправними та скасування
податкових повідомлень-рішень,
Історія справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибоптторг» (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в м. Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.11.2020 № 00057070704 та № 00057430704.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ «Рибоптторг» зазначило, що його не було належним чином повідомлено про проведення перевірки, що перевірку проведено за відсутності в податкового органу інформації про отримання ним наказу про її призначення, а спірні податкові повідомлення-рішення винесено за відсутності відомостей про отримання платником акта перевірки і без надання йому можливості подати свої заперечення на такий акт.
Крім того, Позивач стверджував про безпідставність висновків контролюючого органу щодо завищення ним від'ємного значення з ПДВ, задекларованого за серпень 2020 року, та наполягав на тому, що правомірність формування показників його звітності підтверджується документацією, складеною під час імпортування товару на митну територію України, а саме: інвойсами, митними деклараціями, міжнародними товарно-транспортними накладними, пакувальними листами.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані Позивачем податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом з порушенням вимог законодавства, оскільки Позивач не був повідомлений про проведення відповідної перевірки і податковий орган не перевірив, чи було вручено Позивачу відповідний наказ про проведення такої перевірки.
За таких обставин суд дійшов висновку, що акт, складений за результатами такої перевірки, є недопустимим доказом і прийняті на його підстав податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову повністю, стверджуючи, що наказ про проведення перевірки разом з листом щодо необхідності надання інформації та повідомленням про проведення відповідної перевірки були завчасно направлені на податкову адресу Позивача, яка співпадає з адресою його офіційного місцезнаходження, рекомендованим поштовим повідомленням.
Разом з тим, Апелянт зазначає, що перед початком перевірки ним було встановлено статус вказаного поштового відправлення, виявлено, що воно повернуто через відсутність Позивача за податковою адресою, про що складено акти про неможливість вручення наказу та повідомлення про проведення перевірки від 26.10.2020 та про ненадання документів від 28.10.2020 і тільки після цього розпочато перевірку.
При цьому, Апелянт вказує, що Позивач не повідомляв податкові органи про зміну його податкової адреси.
Також, Апелянт зазначає, що вищенаведені документи в розумінні чинного податкового законодавства вважаються належним чином врученими платнику. Втім, станом на час проведення перевірки і до її закінчення ним не було надано контролюючому органу жодних документів, які б підтверджували правомірність формування ним відповідним показників його податкової звітності.
Разом з тим, Апелянт наполягає на правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022 та від 03.02.2022 відкрито апеляційне провадження, установлено строк для полання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів Апелянта та правильності висновків суду першої інстанції.
При цьому, Позивач зазначає, що повідомлення про перевірку йому було направлено лише напередодні її проведення і він навіть теоретично не міг його отримати.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022 витребувано у сторін додткові докази у справі.
Від Позивача надійшли письмові пояснення щодо неможливості подання витребуваних у нього доказів.
Від Відповідача надійшли додаткові докази у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.
Обставини справи, устанволені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Рибоптторг» (код ЄДРПОУ 323) (далі - ТОВ «Рибоптторг») перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві як платник ПДВ.
Основний вид діяльності: 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками.
Наказом начальника Головного управління ДПС у м. Києві від 15.10.2020 № 7364 призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Рибоптторг» (код 3231173) з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за серпень 2020 року, яке визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за грудень 2019 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2020 року з 22.10.2020 по дату звершення перевірки тривалістю п'ять робочих днів.
Зазначений наказ від 15.10.2020 № 7364 було направлено ТОВ «Рибоптторг» засобами поштового зв'язку 21.10.2020 з рекомендованим листом з поштовим ідентифікатором 0315123472773 за податковою адресою: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, будинок 26, офіс 1.
Вказаний лист повернуто відправнику - Головному управлінню ДПС у м. Києві з відміткою поштової служби від 22.10.2020 про неможливість вручення у зв'язку з «відсутністю організації».
У період з 22.10.2020 по 28.10.2020 Головним управлінням ДПС у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Рибоптторг» з питань законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за серпень 2020 року.
За результатами вказаної перевірки складено акт від 04.11.2020 № 243/26-15-07-04-05/32311773.
У зазначеному акті встановлено порушення ТОВ «Рибоптторг» п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого:
- занижено податок на додану вартість на загальну суму 368,00 грн, в т.ч. по періодах: серпень 2020 року - 368,00 грн;
- завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4 833 417,00 грн, у тому числі за серпень 2020 року на загальну суму 4 833 417,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийняті наступні податкові повідомлення-рішення від 23.11.2020:
- № 00057070704, яким ТОВ «Рибоптторг» зменшено суму від'ємного значення, що нараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за серпень 2020 року на суму 4 833 417,00 грн;
- № 00057430704, яким ТОВ «Рибоптторг» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 368,00 грн та накладено штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 92,00 грн.
Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, Позивач звернувся до суду з цим позовом.
Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо процедурних питань.
Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
У п. 78.4 ст. 78, п.п. 79.1, 79.2 ст. 79 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки
Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Пунктом 73.3 статті 73 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).
Відповідно до ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників. Також платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України.
Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання таких документів не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності та документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
Якщо до закінчення перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надасть документи, що підтверджують показники, відображені у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом.
Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Щодо сутності оспорюваних податкових повідомлень-рішень.
Згідно з пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктами 198.1-198.3, 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 996-XIV закріплено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Висновки суду апеляційної інстанції.
1. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством чітко визначено порядок повідомлення платників податків про проведення перевірки та листування платників податків і контролюючих органів.
При цьому, ст. 42 ПК України прямо передбачено, що відповідна кореспонденція надсилається платникам за їх податковими адресами і в разі повернення поштового відправлення з підстав відсутності платника за його податковою адресою він вважається належним чином сповіщеним.
3. Перевіряючи доводи апеляціцйної скарги та усуваючи неповнотуку зясування судом першої інстанції обставин цієї справи, колегія суддів установила, що станом на час виникнення спірних правовідносин податковою адресою ТОВ «Рибоптторг» було: м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 26, кв. 1.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що таку ж адресу безпосередньо сам Позивач зазначав у своїй податковій звітності /т.1 а.с. 31/ і про її зміну контролюючий податковий орган не повідомляв.
Саме за вказаною адресою Відповідачем засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим повідомленням про вручення № 0315124234787 було направлено Позивачу лист від 20.10.2020 № 139931/10/26-15-07-04-05 щодо надання інформації, наказ від 15.10.2020 № 7364 та повідомлення від 20.10.2020 № 139928/10/26-15-07-04-05 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з 22.10.2020 щодо законності декларування ним від'ємного значення з ПДВ за серпень 2020 року.
Відповідне поштове відправлення не було вручено Позивачу та повернуто контролюючому органу через відсутність адресата за його податковою адресою, про що Відповідачем складено акт від 26.10.2020 № 149/26-15-07-04-05 /т.2 а.с.24-26/.
При цьому, колегія суддів відзначає, що відмітка Укрпошти про неможливість вручення Позивачу вказаного поштового відправлення через його відсутність за місцезнаходженням датована 22.10.2020 /т.2 а.с.24/, тобто станом на день початку перевірки вже були відомості про неможливість вручення вказаних документів з наведених підстав.
Жодних документів та/або пояснень до контролюючого податкового органу ані під час перевірки, ані після її завршення не надходило, про що Відповідачем складено акти ненадання документів від 26.10.2020 та від 28.10.2020.
04.11.2020 за результатами вищевказано перевірки Відповідачем було складено акт № 243/26-15-07-04-05/32311773.
У цей же день, 04.11.2020 Позивачу на його податкову адресу поштовим повідомленням було направлено вказаний акт перевірки, але 05.11.2020 таке поштове відправлення повернуто внаслідок відсутності товариства за його податковою адресою /т.2 а.с.194-196/.
Таким чином, ані під час перевірки, ані після її проведення Позивач не надав контролюючому органу жодних документів на підтвердження спірних показників його податкової звітності.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи 17.11.2020 уповноваженому представнику Позивача за вищевказаною податковою адресою було вручено відповідне поштове відправлення від контролюючого органу /т.1 а.с.51/, але навіть після цього до прийняття Відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень від 23.11.2020 вказані документи ТОВ «Рибоптторг» подані не були.
4. Отже, Відповідачем було дотримано законодавчо визначений порядок надсилання Позивачу вищевказаних документів, зокрема вимоги ст. 42 ПК України, у розумінні якої Позивач вважається таким, що отримав відповідні поштові відправлення.
5. Втім, Позивач не виконав вимоги контролюючого органу щодо подання документів на підтвердження сформованих ним показників податкової звітності з ПДВ за серпень 2020 року та ані під час перевірки, ані після її завершення жодних документів не надав.
Щодо суті спірних податкових повідомлень-рішень.
6. Для перевірки доводів Позивача щодо безпідставності нарахування йому спірних податкових зобов'язань, ухвлою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022 в нього було витребувано розрахунок визначеного ним від'ємного значення з ПДВ за серпень 2020 року та задекларованих ним зобов'язань з ПДВ за серпень 2020 року із зазначенням конкретних операцій, по яким сформовані відповідні показники податкової звітності.
Втім, Позивач жодних доказів суду не надав, а натомість зазначив, що всі первині документи та електронні носії інформації залишилися в м. Маріуполі.
Аналізуючи такі доводи товариства, колегія суддів ще раз наголошує, що його податковою адресою є м. Київ, Печерський р-н, де він перебуває на податковому обліку. Станом на час звернення до суду з цим позовом у березні 2021 року Позивач зазначав адресою свого місцезнаходження м. Харків /т.1 а.с.1/.
Відомостей про зміну податкової адреси, зокрема на м. Маріуполь, та відповідних доказів суду не надано.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів установила, що при зверненні до суду з цим позовом ТОВ «Рибоптторг» надало, зокрема, копії бухгалтерської довідки, митних декларацій, інвойсів, міжнародних товарно-транспорних накладних, пакувальних листів /т.1 а.с.54-239/.
Разом з тим, з копій наведених документів неможливо встановити правомірності/протиправності формування Позивачем його податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2020 року, зокрема обчислення ним відповідного від'ємного значення. Жодних інших документів, а також розрахунків самостійно визначеного Позивачем від'ємного значення з ПДВ за серпень 2020 року та задекларованих ним зобов'язань з ПДВ за серпень 2020 року із зазначенням конкретних операцій, по яким сформовані відповідні показники податкової звітності, ані контролюючому органу під час проведення перевірки, ані суду надано не було, про що зазначено вище.
Водночас, регламентована частиною другою статті 77 КАС України презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень не є абсолютною і згідно з частиною першою вказаної норми кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
7. Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що Позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається, не спростовано доводів податкового органу та не переконано суд у протиправності оскаржуваних ним податкових повідомлень-рішень.
8. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Відповідно до ст. 6 КАС України ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки Європейського суду з прав людини є джерелом права.
9. Таким чином, судова колегія приходить до висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову в цій справі.
10. Отже, судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.
11. Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
12. З огляду на викладене, апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби в м. Києві підлягає задоволенню, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 жовтня 2021 року - скасуванню, а позов - залишенню без задоволення.
13. Розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають перерозподілу.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 жовтня 2021 року - скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоптторг» до Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 06 липня 2022 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: Л.В. Губська
О.В. Карпушова