01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Федорчук А.Б.,
Суддя-доповідач Епель О.В.
05 липня 2022 року Справа № 640/2803/20
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Губської Л.В., Мєзєнцева Є.І.,
за участю секретаря Кобзар Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2021 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Київської міської ради,
Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради
(Київської міської державної адміністрації)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Історія справи.
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Київської міської ради (далі - Відповідач-1), Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Відповідач-2), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, оформлене протоколом № 4/93 від 26.02.2019 в частині пункту 10.9.4 про відхилення проєкту рішення Київської міської ради від 30.08.2018 № 08/231-2612/ПР «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 »;
- зобов'язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) за власним підписом поставити на оригіналі проєкту рішення Київської міської ради «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 » від 30.08.2018 № 08/231-2612/ПР, навпроти назви профільної постійної комісії відмітку «підтримано в порядку частини 11 статті 30 Регламенту Київської міської ради», та навпроти назви інших постійних комісій відмітку «підтримано в порядку частини 5 статті 30 Регламенту Київської міської ради»;
- зобов'язати Київську міську раду прийняти рішення про затвердження та передання у власність земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:066:0237, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2021 року було закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, оформлене протоколом № 4/93 від 26.02.2019, у частині пункту 10.9.4 про відхилення проєкту рішення Київської міської ради від 30.08.2018 № 08/231-2612/ПР «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 ».
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2021 року позов задоволено частково: зобов'язано Департамент земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) за власним підписом поставити на оригіналі проєкту рішення КМР «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 » від 30.08.2018 № 08/231-2612/ПР, навпроти назви профільної постійної комісії відмітку «підтримано в порядку частини 11 статті 30 Регламенту Київської міської ради» та навпроти назви інших постійних комісій відмітку «підтримано в порядку частини 5 статті 30 Регламенту Київської міської ради», якщо відповідні підписи та відмітки ще не проставлені.
У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що проєкт рішення Ради було відхилено, оскільки спірна земельна ділянка належить до озеленених територій, що резервуються для розвитку мережі зелених насаджень загального користування відповідно до Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 806/3381 (зі змінами).
Разом з тим, суд зазначив, що розгляд вказаного проєкту рішення КМР відбувся з порушенням установленого частиною шостою статті 30 Регламенту тридцяти п'ятиденного строку для його прийняття, що є підставою для проставлення на ньому відмітки «підтримано».
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу КМР (КМДА) подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що спірна земельна ділянка не може бути виділена Позивачу у власність, оскільки вона належить до озеленених територій, що резервуються для розвитку мережі зелених насаджень загального користування земель комунальної власності, і саме тому відповідний проєкт рішення Ради було відхилено, про що Позивача повідомлено листом від 05.08.2019.
Крім того, Апелянт зазначає, що Департамент земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) не є суб'єктом подання, який за власним підписом ставить відмітки на оригіналі проєкту рішення, як на тому наполягає Позивач, та не наділений відповідними повноваженнями.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати і ухвалити постанову про задоволення його позову в повному обсязі.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2022 та від 09.02.2022 було відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою позивача, встановлено строк для подання відзиву на неї та призначено судовий розгляд справи.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, стверджуючи, що саме Департамент земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) є суб'єктом подання проєктів рішень щодо набуття та припинення права на землю юридичними і фізичними особами.
05.07.2022 о 12:00 год. у судове засідання учасники справи не з'явилися, від Апелянта надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим відповідно до ст. 311 КАС України апеляційним судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про задоволення вказаного клопотання та перехід до розгляду цієї справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 11.03.2016 Позивач як учасник бойових дій (учасник антитерористичної операції) звернувся до Київської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яку Київською міською радою зареєстровано за № 08/В-2953 (справа К-26658).
14.04.2016 Позивач повідомив Київську міську раду про розробку документації із землеустрою, оскільки в місячний термін з дня реєстрації заяви № 08/В-2953 від 11.03.2016 Київська міська рада не надала ані дозволу на розроблення документації із землеустрою, ані вмотивованої відмови у його наданні.
14.04.2016 Позивач замовив розроблення документації із землеустрою без отримання дозволу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 шляхом укладення з останнім договору № 14/04-16 на створення/передачу технічної документації.
13.05.2017 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА) складено висновок № 16-1605-В про погодження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у Голосіївському районі м. Києва.
13.03.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві Позивачу погоджено проєкт землеустрою без зауважень та складено висновок №2149/0/80-18 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1
30.08.2018 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) підготовлено проєкт рішення КМР «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 (справа А-22511), який направлено для подальшого розгляду до відповідних комісії Київської міської ради.
Проєктом указаного рішення передбачалося, зокрема:
- внести зміни до «Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста», затвердженої рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 №806/3381, виключивши з переліку озеленених територій, що резервуються для розвитку мережі зелених насаджень загального користування на період після 2010 р. (таблиця № 17 «Біля села Чапаєвка») земельну ділянку площею 0,0874 га у АДРЕСА_1 ;
- затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ 02.01 справа №А-22511);
- передати громадянину АДРЕСА_1 , за умови виконання пунктів 4 цього рішення, у приватну власність земельну ділянку площею 0,0874 га (кадастровий номер 8000000000:90:066:0237) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 із земель комунальної власності територіальної власності міста Києва.
Згідно з протоколом засідання постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 15.05.2018 № 12/74, вирішення питання щодо розгляду вищевказаного проекту рішення Київської міської ради відкладено.
Відповідно до протоколу засідання Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 26.02.2019 № 4/93, за наслідками розгляду вказаного проєкту рішення Київської міської ради цей проєкт відхилено у зв'язку з тим, що земельна ділянка належить до озеленених територій, що резервуються для розвитку мережі зелених насаджень загального користування відповідно до Програми розвитку зелених насаджень зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 806/3381 (зі змінами).
Листом від 05.08.2019 № 08/28/281-1207 Постійною комісією повідомлено про результати розгляду проєкту рішення Київської міської ради та причини його відхилення.
Позивач, вважаючи протиправним рішення Постійної комісії КМР щодо відхилення вказаного проєкту рішення Ради та порушеним своє право на землю, звернувся до суду з цим позовом.
Нормативно-правове обґрунтування.
Так, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, а публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Статтею 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Разом з тим, помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу.
Отже, не є публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
При цьому, рішення та дії суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин можуть оспорюватися з підстав щодо їх законності, а вимоги про визнання рішення/дій незаконними - розглядатися в порядку цивільного судочинства, якщо за результатами реалізації відповідного рішення/дій виникає право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.
У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.
Аналогічні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17 та в постанові Верховного Суду від 11.02.2022 у справі № 480/3207/20.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що заявлені Позивачем у цій справі позовні вимоги стосуються візування та погодження Відповідачем-2 проєкту рішення КМР «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 » від 30.08.2018 № 08/231-2612/ПР та прийняти КМР відповідного рішення про затвердження та передання у власність Позивачу відповідної земельної ділянки, тобто реалізації цивільного права Позивача на землю.
При цьому, перевіряючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на те, що візування та погодження Відповідачем-2 вищевказаного проєкту рішення КМР (проставлення підпису на оригіналі такого проєкту та відміток «підтримано в порядку частини 11 статті 30 Регламенту Київської міської ради») є процедурним етапом безпосередньо виділення земельної ділянки у приватну власність, який завершується прийняттям КМР відповідного рішення про затвердження проєктної документації та передання такої ділянки.
Тобто, заявлені позовні вимоги є похідними одна від одної, пов'язані між собою та націлені на один і той самий кінцевий результат - надання КМР земельної ділянки комунальної власності у приватну власність Позивачу.
З огляду на це, судова колегія, враховуючи вищенаведені висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов'язковими для врахування, приходить до висновку, що спір у цій справі не є публічно правовим та підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.
При цьому, апеляційний суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 20.07.2006 р. у справі «Сокуренко і Стригун проти України», в якому Суд, зокрема зазначив, що фраза «судом встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, а в рішенні Комісії Ради Європи від 12.10.1978 р. у справі «Zand v. Austria» («Занд проти Австрії») визначено, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів».
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права
Отже, судом першої інстанції при розгляді цієї справи було порушено правила предметної юрисдикції, регламентовані статтею 19 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з частиною першою статті 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.
Отже, апеляційна скарга Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягає задоволенню частково, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2021 року - скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Керуючись ст.ст. 238, 239, 242-244, 250, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2021 року - скасувати та ухвалити постанову, якою провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - закрити.
Роз'яснити позивачу, що справа № 640/2803/20 підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а також, що він має право протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення цієї справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 05 липня 2022 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: Л.В. Губська
Є.І. Мєзєнцев