Справа № 640/25790/21
06 липня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., перевіривши відповідність вимогам КАС України апеляційної скарги Комісії з питань вищого корпусу державної служби на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Комісії з питань вищого корпусу державної служби, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Державна служба морського та річкового транспорту України, ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування розпорядження та рішення,
Комісією з питань вищого корпусу державної служби подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року.
Разом із апеляційною скаргою скаржник звернувся із клопотанням про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування заявленого клопотання скаржник зазначає, що у НАДС наразі відсутні заплановані кошти для оплати судового збору за подання апеляційної скарги, а тому, з урахуванням порядку розрахунково-касового обслуговування Комісії через НАДС як бюджетної установи, яке здійснюється Державною казначейською службою України, апелянт просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Всупереч зазначеному, жодних доказів, які б вказували на майновий стан та свідчили про неможливість сплати судового збору, скаржником до апеляційної скарги не надано.
Колегія суддів також зазначає, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
З метою виконання процесуального обов'язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Скаржник, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі. Крім того, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл чи перерозподіл наявних коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
За такого правового регулювання та обставин справи, підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору відсутні.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 133, 243, 325 КАС України,
У задоволенні клопотання Комісії з питань вищого корпусу державної служби про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
Суддя В.П.Мельничук
Суддя О.М.Оксененко