Справа № 640/11923/20 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.
05 липня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Єгорової Н.М.
При секретарі: Шепель О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариством з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд» (далі - позивач, ТОВ «Корум Шахтспецбуд») звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 квітня 2020 року № 06672615050106, № 06692615050106 та № 06682615050106.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган дійшов помилкового висновку про заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки правовідносини позивача з контрагентами реально відбулись, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а посилання Головного управління ДПС у м. Києві на недоліки в їх оформленні не можуть слугувати підставою для позбавлення позивача відшкодування податку на додану вартість та виключення сум податкового кредиту.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2021 року даний позов задоволено в повному обсязі.
Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що сукупність наданих позивачем документів підтверджує факт надання позивачу послуг та поставки товарів його контрагентами - ТОВ «Корум Сорс», ТОВ «Корум Груп», ТОВ «Корум Майнінг» (попередня назва - ТОВ «Корум Груп») та не дає підстав для сумніву щодо реальності вчинення господарських операцій. Відповідачем, натомість, не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували виконання спірних операцій.
Судом відхилено посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача по ланцюгу постачання, оскільки остання не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що надані позивачем первинні документи не містять інформацію щодо змісту і обсягу господарських операцій, а саме не розкрито інформацію, зокрема, які саме бухгалтерські послуги надавалися; на момент отримання послуг в штаті позивача працював головний бухгалтер; позивачем не надано до перевірки в повному обсязі первинних та супутніх документів, а саме звітів про проведені роботи та інших документів, які б розкривали зміст послуг, зазначених в актах.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечено проти її доводів та зауважено про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Зазначено, що зміст апеляційної скарги на адміністративний позов дублює текст акту перевірки 13 лютого 2020 року № 99/26-15-01-06/36103076. Апелянт у своїй скарзі не наводить чітких та конкретних підстав, з якими він не погоджується та які вважає спірними.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 13 лютого 2020 року № 99/26-15-01-06/36103076.
Згідно висновків вказаного акта, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог, зокрема:
- пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, частини першої статті 9, пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, пункту 5 П(С)БО 15 «Доходи», пунктів 5, 6 П(С)БО 16 «Витрати», в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартали 2019 року на суму 3033544 грн.;
- пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 242614 грн., в тому числі за липень 2017 року на суму 1063 грн.; травень 2018 року на суму 13243 грн.; червень 2018 року на суму 1354 грн.; липень 2018 року на суму 1353 грн.; серпень 2018 року на суму 1353 грн.; вересень 2017 року на суму 1354 грн.; жовтень 2018 року на суму 770 грн.; листопад 2018 року на суму 770 грн.; січень 2019 року на суму 13770 грн.; лютий 2019 року на суму 13000 грн.; березень 2019 року на суму 13000 грн.; квітень 2019 року на суму 37336 грн.; травень 2019 року на суму 42952 грн.; червень 2019 року на суму 34216 грн.; липень 2019 року на суму 19864 грн.; серпень 2019 року на суму 24232 грн.; вересень 2019 року на суму 22984 грн.;
- пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого не підтверджено обсяг придбання ТМЦ у ТОВ «Корум Майнінг» (код ЄДРПОУ 37041854), та не підтверджено обсяг реалізації ТМЦ на адресу ТОВ «Корум Україна» (код ЄДРПОУ 39884339) в грудні 2018 року, що призвело до заниження показників в р. 9 кол. Б «Усього зобов'язань» декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року на суму 9306212 грн. та показників в ряд. 17 кол. Б «Усього податкового кредиту» декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року на суму 7807554 грн.
На підставі акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 21 квітня 2020 року:
- № 06672615050106 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3791930 грн., з них 3033544 грн. за основним платежем, 758386 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- № 06692615050106 про зменшення суми податкового зобов'язання для цілей розділу V Податкового кодексу України у розмірі 9306212 грн. та зменшено суму податкового кредиту з податку на додану у розмірі 7807554 грн.;
- № 06682615050106 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 363921 грн., з них 242614 грн. за основним платежем, 121307 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Не погоджуючись з винесеними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем зроблено висновок про заниження позивачем в періоді, що перевірявся, податку на прибуток на суму 3 033 544 грн. та податку на додану вартість на суму 242 614 грн., а також непідтвердження обсягів придбання та реалізації ТМЦ за результатами господарських операцій із ТОВ «Корум Сорс» (код ЄДРПОУ 37903071), ТОВ «Корум Груп» (код ЄДРПОУ 37296011), ТОВ «Корум Майнінг» (попередня назва - ТОВ «Корум Груп») (код ЄДРПОУ 37041854) та ТОВ «Корум Україна».
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV).
Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтвердження її реального (фактичного) здійснення.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
За змістом ч.1,2 статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.
Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК).
Відповідно до п.201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно п. 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарівпослуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п. 201. 8 статті 201 Кодексу право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відтак, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Так, між позивачем (за договором - замовник) та ТОВ «Корум Сорс» (за договором - виконавець) укладений договір від 15.03.2015 № 54-15У про надання послуг централізованого ведення бухгалтерського обліку, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати послуги з ведення бухгалтерського та податкового обліку замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказані послуги.
Факт проведення господарських операцій із надання послуг ведення бухгалтерського та податкового обліку за вказаним договором підтверджується актами виконання робіт (надання послуг) від 31.07.2017 № 257, від 31.08.2017 № 296, звітами про надані послуги ведення бухгалтерського обліку на ТОВ «Шахтспецстрой» (попередня назва позивача) від 31.07.2017, від 31.08.2017.
Крім того, між позивачем (за договором - замовник) та ТОВ «Корум Груп» (нова назва - ТОВ «Корум Майнінг») (за договором - виконавець) укладений договір від 01.02.2017 № КГ/47-17, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати послуги по нарахуванню заробітної плати співробітників замовника, обліку та складанню звітності (код послуги згідно Державного класифікатора продукції та послуг 69.20), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.
Факт проведення господарських операцій із надання послуг по нарахуванню заробітної плати співробітників замовника, обліку та складанню звітності за вказаним договором підтверджується актами виконання робіт (надання послуг) від 31.07.2017 № 69, від 31.08.2017 № 84, від 30.09.2017 № 98, від 31.10.2017 № 145, від 30.11.2017 № 183, від 31.12.2017 № 236, від 31.01.2018 № 31, від 28.02.2018 № 58, від 31.03.2018 № 80, від 30.04.2018 № 93, від 31.05.2018 № 119, від 30.06.2018 № 142, від 31.07.2018 № 162, від 31.08.2018 № 81, від 30.09.2018 № 199.
Між позивачем (за договором - замовник) та ТОВ «Корум Груп» (нова назва - ТОВ «Корум Майнінг») (за договором - виконавець) укладений договір від 01.09.2017 № КГ/278-17, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати послуги з ведення бухгалтерського та податкового обліку замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказані послуги.
Факт проведення господарських операцій із надання послуг ведення бухгалтерського та податкового обліку за вказаним договором підтверджується актами виконання робіт (надання послуг) від 30.09.2017 № 108, від 31.10.2017 № 143, від 30.11.2017 № 193, від 31.12.2017 № 234, від 31.01.2018 № 30, від 28.02.2018 № 56, від 31.03.2018 № 78, від 30.04.2018 № 109, від 31.05.2018 № 116, від 31.08.2018 № 179, від 30.09.2018 № 197, від 31.10.2018 № 217, від 30.11.2018 № 227, від 31.12.2018 № 236.
В подальшому, між позивачем (за договором - замовник) та ТОВ «Корум Груп» (за договором - виконавець) укладений договір від 02.01.2019 № CG/025-19, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати послуги з ведення бухгалтерського та податкового обліку замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказані послуги.
Факт проведення господарських операцій із надання послуг ведення бухгалтерського та податкового обліку за вказаним договором підтверджується актами виконання робіт (надання послуг) від 31.01.2019 № 4, від 28.02.2019 № 21, від 31.03.2019 № 41, від 30.04.2019 № 57, від 31.05.2019 № 76, від 30.06.2019 № 99, від 31.07.2019 № 118, від 31.08.2019 № 138.
Твердження відповідача стосовно того, що на момент отримання послуг за вказаними договорами в штаті ТОВ «Корум Шахтспецбуд» працював головний бухгалтер, не може свідчити про порушення норм податкового законодавства.
Відповідно до сатті 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Відповідно до штатних розкладів позивача, затверджених відповідними Наказами, за посадою головного бухгалтера закріплена 0,1 штатна одиниця.
Робота на 0,1 ставки передбачає, що працівник працює 4 години на тиждень (40 год. х 0,1 =4 год.) на умовах неповного робочого дня і тижня. Відповідно до статті 56 КЗгіП за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись, як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Штатною одиницею головного бухгалтера в штатному розкладі ТОВ «Корум Шахтспецбуд» на 0,1 ставки не передбачений перелік та обсяг послуг, які надавались відповідно до договорів з ТОВ «Корум Груп» та ТОВ «Корум Сорс». Контрагенти, з якими ТОВ «Корум Шахтспецбуд» укладало договори на надання послуг, мали в наявності кваліфікований персонал та технічні можливості для надання послуг, проте відповідач під час проведення перевірки не дослідив ці факти та не надав їм належної оцінки, що спричинило неправомірне винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Між позивачем (за договором - орендатор) та ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» (за договором - орендодавець) укладений договір оренди рухомого майна від 20.02.2019 № 168, відповідно до умов якого орендодавець передає орендарю за плату на визначений строк в користування рухоме майно для здійснення господарської діяльності. Цільове призначення об'єкту оренди - проведення гірських робіт на об'єктах орендодавця.
Орендодавцем передано, а орендарем прийнято обладнання згідно переліку, серед якого комбайни КСП-43 (інвентарні номери 13109, 13110), про що складений акт від 01.03.2019 № 13654231.
Обладнання, одержане в оренду, є обладнанням підвищеної небезпеки. Вимоги до експлуатації та технічного обслуговування обладнання передбачені Формуляром, який відповідно до вимог розділу 5 ДСТУ 2-601-2006 є обов'язковим для використання під час експлуатації обладнання підвищеної небезпеки.
Пунктом 27 Формуляра передбачені обов'язкові вимоги щодо технічного обслуговування устаткування. В основу організації технічного обслуговування комбайна покладено систему планово-попереджувальних ремонтів, виконання яких має забезпечити безпечний стан машин.
Оскільки понесення втрат по експлуатації та утриманню об'єкту оренди (підпункт 4.2.4 пункту 4.2 розділу 4 договору оренди рухомого майна від 20.02.2019 № 168) є обов'язком орендаря, ТОВ «Корум Шахтспецбуд» замовив у ТОВ «Корум Репеїр» послуги обстеження гірничо-шахтного обладнання, яке вийшло з ладу та належить замовнику або орендоване замовником, та розробки заходів щодо ліквідації виявлених несправностей; виконання технічного обслуговування обладнання у відповідності до вимог технічної документації; участь у технічному обслуговуванні обладнання у відповідності до вимог технічної документації згідно договору від 01.04.2019 № КР/023-19.
Отже, необхідність укладання договору викликана дотриманням вимог законодавства в частині безпечного ведення робіт підвищеної небезпеки на обладнанні підвищеної небезпеки.
Доцільність укладання договору саме з ТОВ «Корум Репейєр» обумовлена тим, що основний вид діяльності даного підприємства - Ремонт та технічне обслуговування машин та устаткування промислового призначення (основний) (КВЕД 33.12) згідно інформації у Реєстрі юридичних та фізичних осіб.
Твердження відповідача, стосовно того, що первинні документи не містять інформація щодо змісту і обсягу господарських операцій, не відповідає дійсності, оскільки інформація щодо змісту і обсягу господарської операції міститься в таких документах:
- листи-заявки від 01.04.2019 № 1, від 25.04.2019 № 2, від 24.05.2019 № 3, від 25.06.2019 № 5, від 24.07.2019 № 7, від 23.08.2019 № 8 на виконання робіт щодо проведення діагностики (моніторингу) та виявлення несправностей обладнання; відновлення працездатності обладнання та апаратури контролю; виконання регламентного обслуговування всіх систем обладнання (електричні, гідравлічні, механічні) у відповідності до вимог технічної документації, де зазначені назва та серійний номер комбайна, місце розташування техніки та реквізити Договору оренди, на підставі якого експлуатується комбайн, перелік робіт, необхідний для технічного супроводу працездатності комбайна;
- надання послуг участі у технічному обслуговуванні комбайнів КСП-43 погоджено сторонами в специфікаціях від 01.04.2019 № 1., від 25.04.2019 № 2, від 25.05.2019 № 3, від 25.06.2019 № 5, від 25.07.2019 № 7. від 26.08.2019 № 8 до договору від 01.04.2019 № КР/023-19 із зазначенням найменування робіт, ідентифікація прохідницького комбайну, назва послуги за КВЕД - 2010;
- в калькуляціях визначено найменування статей затрат та вартість робіт за кожною статтею розходів.
- в графіках участі технічного обслуговування зазначенні прізвища працівників ТОВ «Корум Репеїр», які проводили технічне обслуговування комбайнів, кількість відпрацьованих годин, кількість виходів працівників ТОВ «Корум Репеїр» для обслуговування комбайну;
- в актах надання послуг № 85 від 25.04.2019, № 117 від 25.05.2019, №143 від 25.06.2019, №189 від 25.07.2019, № 218 від 25.08.2019, № 263 від 25.09.2019.
Сукупність наведених документів, на переконання суду, підтверджує факт надання позивачу послуг його контрагентами - ТОВ «Корум Сорс», ТОВ «Корум Груп», ТОВ «Корум Майнінг» (попередня назва - ТОВ «Корум Груп») , ТОВ «Корум Репеїр» та не дає підстав для сумніву щодо реальності вчинення господарських операцій.
Слід зазначити, що чинним законодавством не передбачені будь-які типові документи для оформлення операцій з надання (отримання) послуг. Як правило, таким документом є акт наданих послуг. Оформлені акти позивача з контрагентами містять всі обов'язкові реквізити, передбачені ч. 2 статті 9 Законом про бухгалтерський облік, а саме: назву документа; дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні.
Більш того, правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, про що свідчать, зокрема, картки рахунку 91 та 92 за липень 2017 року - вересень 2019 року.
Між позивачем (за договором - покупець) та ТОВ «Корум Майнінг» (за договором - постачальник) укладений договір від 10.12.2018 № 10/12, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати покупцю в обумовлені строки продукцію та/або товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього узгоджену суму. Кількість, ціна та асортимент товару визначені специфікацією від 10.12.2018 № 1, яка є складовою і невід'ємною частиною Договору.
Товари (машина підйомна шахтна Ц-3х2,2АР; лебідка прохідницька ЛПЭ-10; лебідка прохідницька ЛПЭП-25У; лебідка прохідницька ЛПЭП-16У) поставлені позивачу згідно із видатковою накладною від 26.12.2018 № 120.
В матеріалах справи наявні формуляри на: лебідки ЛПЭ-10 01450.0039ФО, ДКПП 29.22.12.300, заводські номери 120107, 120205, 120207, 120305, 120307, 120405, 120407, 120505, 120507, 120705, 120707, затверджені генеральним директором ТОВ «Інженерно-технічний центр «Гірничі машини»; лебідки ЛПЭП-16У ГОСТ 7828-80, 01450.0032ФО, заводські номери 120308, 120306, 120308, 120206, 120108, 120106, затверджені ПАТ «Донецькгормаш»; лебідки ЛПЭП-25У ГОСТ 7828-80, 01450.0035ФО, заводські номери 120207, 120107, 120106, затверджені ПАТ «Донецькгормаш»; машини підйомні шахтні Ц-3х2,2АР 01430.0196ФО, заводські номери 120207, 120107, затверджені ПАТ «Донецькгормаш».
На виконання вимог ПК України контрагентами позивача складено податкові накладні від 31.01.2019 № 4, від 28.02.2019 № 23, від 30.09.2019 № 28, від 31.08.2019 № 50, від 31.03.2019 № 62, від 30.04.2019 № 97, від 31.05.2019 № 159, від 30.06.2019 № 204, від 31.07.2019 № 245, від 30.09.2018 № 7, від 31.10.2018 № 7, від 31.07.2018 № 10, від 31.08.2018 № 14, від 31.12.2018 № 16, від 31.05.2018 № 16, від 30.06.2018 № 20, від 28.02.2018 № 31, від 30.04.2018 № 36, від 31.03.2018 № 46, від 30.09.2017 № 56, від 30.11.2018 № 63, від 31.10.2017 № 74, від 31.01.2018 № 77, від 31.12.2017 № 78, від 30.11.2017 № 83, від 31.07.2017 № 51, від 31.08.2017 № 42, від 26.12.2018 № 5, реєстрація яких в ЄРПН не заперечується відповідачем.
Слід зауважити на тій обставині, що придбані у ТОВ «Корум Майнінг» товари (машина підйомна шахтна Ц-Зх2,2АР; лебідка прохідницька ЛПЭ-10; лебідка прохідницька ЛПЭП- 25У; лебідка прохідницька ЛПЭП-16У) в подальшому були реалізовані ТОВ «Корум Україна» за договором поставки від 10.12.2018 № 10/12-2, що підтверджується специфікацією від 10.12.2018 № 1 до договору від 10.12.2018 № 10/12-2. видатковою накладною від 26.12.2018 № 1, довіреністю від 26.12.2018 № 149, податковою накладною від 26.12.2018 № 2.
Не заслуговують на увагу твердження контролюючого органу про відсутність документів, що підтверджують транспортування ТМЦ, з огляду на погоджені специфікацією від 10.12.2018 № 1 до договору від 10.12.2018 № 10/12 базисні умови поставки, а саме: EXW відповідно до правил Інкотермс 2010: м. Дружківка, вул. Соборна, 7.
Тобто, умовами договору, невід'ємною частиною якого є специфікація від 10.12.2018 № 1, не передбачено включення доставки у вартість реалізованих товарів, більше того, ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД» не формувались витрати та відшкодування ПДВ з такої доставки, а тому у відповідній частині (доставки) відсутні складові, як витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, так і податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, чим спростовується факт заниження вказаних податків.
Окрему увагу слід звернути на той факт, що відповідачем зазначено в Акті перевірки про те, що ним в ході перевірки здійснено направлення запитів про зустрічні звірки з контрагентами позивача, про що міститься відповідна інформація у Додатку №5 до Акта перевірки.
Разом з тим, судом було зобов'язано відповідача надати до суду копію цього Додатка, внаслідок чого було встановлено, що цей він пустий, тобто не містить жодної інформації. Ця обставина свідчить про те, що відповідач не виконав стандартні процедури щодо встановлення/спростування факту придбання товару у ланцюгу постачання шляхом проведення зустрічних перевірок, а натомість, поставив під сумнів операцію з придбання позивачем ГШО у TOB «КОРУМ МАЙНІНГ».
Щодо посилання відповідача на ненадання позивачем сертифікатів, то слід зазначити, що оскільки товар є технічною продукцією, то роль сертифікатів якості виконують саме паспорти (формуляри) на обладнання, які містять в собі технічні характеристики обладнання, його заводський номер тощо. Більш того, сертифікати відповідності надаються покупцеві у разі, якщо той чи інший товар підлягає обов'язковій сертифікації. Товар, який було придбано та реалізовано позивачем, не підлягає обов'язковій сертифікації. Протилежного відповідачем не доведено.
Стосовно твердження відповідача щодо документування вищезазначених операцій та їх відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності, то слід зазначити ьаке.
За даними балансу станом на 01.10.2018 року позивач мав 14,3 млн. грн. непокритих збитків (рядок 1420 «Балансу»), які нахопилися за попередні роки діяльності і за рахунок поточних прибутків від основної діяльності позивач не мав змоги перекрити ці збитки та розрахуватися з усіма кредиторами. Завдяки укладеним договорам, які наведено вище, позивач отримав чистий прибуток від перепродажу товару у розмірі 7 493 286,46 грн. без ПДВ. За рахунок даного результату від операції з продажу позивачу вдалося стримати зростання непокритих збитків та скоротити їх за наслідками 2018 року на 3 млн грн, порівняно з періодом - 9 місяців 2018 року.
Враховуючи високу рентабельність здійсненого продажу, який підтверджується документально та показниками фінансової звітності, висновки відповідача щодо відсутності дійсного результату від продажу товару є перекрученими та такими, що призвели до неправильних висновків за наслідками перевірки.
На підтвердження факту покупки та реалізації обладнання були надані оформлені належним чином первинні документи, які містять назву документа; дачу і місце складання; назву підприємства, від імені якою складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи, виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права. Надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік за фінансову звітність" Все придбане та реалізоване обладнання відповідає напрямку господарської діяльності позивача.
Враховуючи вищенаведене, факт придбання послуг/товарів за вищевказаними договорами з метою їх використання в господарської діяльності фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.
Зокрема, спірні послуги фактично спрямовані на забезпечення підприємницької діяльності позивача, що і обумовлює господарський характер цих послуг для позивача.
Таким чином, обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у контрагентів товарів та послуг, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту, відповідачем не спростовано.
Жодного спростування інформації, викладеної судом в оскаржуваному рішенні, податковим органом в апеляційній скарзі не наведено, як і не обґрунтовано його незгоду із таким висновком, будь-яких інших доводів, відмінних від наведених в суді першої інстанції, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено, порушення суд норм права не доведено.
Враховуючи зазначене, та оскільки судом не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, необґрунтованими є висновки, викладені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства.
Відтак, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 21.04.2020 № 06672615050106, № 06692615050106 та № 06682615050106 є протиправними та підлягають до скасування.
Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.
Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 05 липня 2022 року.
Головуючий суддя В.В.Файдюк
судді Є.І.Мєзєнцев
Н.М. Єгорова