05 липня 2022 року справа № 580/8876/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичної особи на ліквідацію Акціонерного товариства "ВТБ БАНК", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на спору "ВТБ БАНК" про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичної особи на ліквідацію Акціонерного товариства "ВТБ БАНК" (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на спору "ВТБ БАНК", в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі 90 770 грн., що перебувають на її рахунку № НОМЕР_1 ;
- зобов'язати відповідача внести зміни (доповнення) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом включення інформації про позивача, як вкладника АТ "ВТБ БАНК", яка має право на відшкодування коштів в розмірі 90 770 грн, що перебувають на її рахунку № НОМЕР_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що її протиправно не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами AT “ВТБ БАНК” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі на підставі даного позову, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач проти позовних вимог заперечив, надавши до суду відзив на позовну заяву в якому вказав, що за результатами перевірки операції по рахунку № НОМЕР_1 з перерахування коштів в сумі 90 770,00 грн з рахунку ТОВ «Укрінтекс» на рахунок позивача було встановлено наявність ознак нікчемності вказаної операції. Разом з тим, на вказаному рахунку були відсутні кошти у зв'язку з тим, що вона перерахувала їх на інший рахунок, а решту зняла готівкою через термінал та сплатила комісію банку до початку процедури відведення AT «ВТБ БАНК» з ринку. Відтак, вказані обставини унеможливлюють включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
01.01.2018 між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінтекс" укладено договір поворотної фінансової допомоги №3 відповідно до якого позивач зобов'язувалась передати у власність ТОВ "Укрінтекс" грошові кошти у розмірі 2 000 000 (два мільйона) грн. Строк дії договору з 01.01.2018 по 31.12.2018.
15.06.2018 позивачем перераховано ТОВ "Укрінтекс" поворотну фінансову допомогу згідно укладеного договору у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн, що підтверджується прибутковим ордером від 15.06.2018 №189 та видатковим касовим ордером від 15.06.2018.
Згідно заяви-договору на оформлення банківських продуктів від 09.11.2018 №25162978, укладеного між AT "ВТБ БАНК" та ОСОБА_1 , останньою відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у AT "ВТБ БАНК" на який у цей же день зараховано грошові кошти у сумі 60 000, 00 грн, 16.11.2018 зараховано кошти в сумі 15 400, 00 грн, 20.11.2018 зараховано кошти в сумі 15 370, 00 грн. Загальна сума зарахованих коштів становить 90 770, 00 грн. Призначення платежу “Повернення фінансової допомоги згідно договору від 01.01.2018 №3”.
Рішенням Правління Національного банку України від 13.11.2018 №764-рш/БТ “Про віднесення Акціонерного товариства “ВТБ БАНК” до категорії проблемних” AT “ВТБ БАНК” віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів.
27.11.2018 виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №3180 “Про запровадження тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві “ВТБ БАНК” та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку”.
18.12.2018 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №3392 “Про початок процедури ліквідації AT “ВТБ БАНК” та делегування повноважень ліквідатора банку” та призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора AT “ВТБ БАНК” провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Шевченку Олександру Володимировичу.
Листом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичної особи на ліквідацію Акціонерного товариства "ВТБ БАНК" від 31.05.2019 №3068-1/1-2 позивача повідомлено про нікчемність транзакцій (операцій) в листопаді 2018 року по перерахуванню коштів (п/д № 146 від 09.11.2018 на суму 60 000, 00 грн, п/д від 16.11.2018 №160 на суму 15 400, 00 грн, п/д від 20.11.2018 №169 на суму 15 370, 00 грн, що становить 90 770, 00 грн ТОВ “Укрінтекс" на поточний рахунок № НОМЕР_1 фізичної особи - клієнта банку ОСОБА_1 , що була здійснена з призначенням платежу "Повернення фінансової допомоги згідно договору № 3 від 01.01.2018 року, відповідно до пунктів 7, 9 частини 3 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.10.2019 №2706 “Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію AT “ВТБ БАНК” всі повноваження ліквідатора делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Стрюковій Ірині Олександрівні.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб “Про деякі питання здійснення ліквідації AT “ВТБ БАНК” від 17.11.2020 №1957 продовжено повноваження ліквідатора AT “ВТБ БАНК” до моменту внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців та громадських формувань.
02.09.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою про включення її поточного рахунку до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами AT “ВТБ БАНК” за рахунок Фонду, про включення відомостей про неї до повного переліку вкладників AT “ВТБ БАНК”, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за договорами банківських послуг, про подання до Фонду інформації про неї, як про особу, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в AT “ВТБ БАНК” за рахунок Фонду та про її включення до загального реєстру вкладників AT “ВТБ БАНК”, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Листом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичної особи на ліквідацію Акціонерного товариства "ВТБ БАНК" від 20.09.2021 №1353/1-2 позивачу повідомлено про відсутність підстав для включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у зв'язку із визнанням нікчемними транзакцій (операцій) згідно платіжних доручень від 09.11.2019 №146, від 16.11.2018 №160, від 20.11.2018 №169 по перерахуванню коштів.
Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах “Урядовий кур'єр”, “Голос України” та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом №4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов'язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Судом встановлено, що 15.06.2018 позивач перерахувала ТОВ "Укрінтекс" поворотну фінансову допомогу у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн згідно укладеного договору від 01.01.2018 №3, що підтверджується прибутковим ордером від 15.06.2018 №189 та видатковим касовим ордером від 15.06.2018.
09.11.2018 позивачем укладено договір з AT “ВТБ БАНК” про відкриття рахунку № НОМЕР_1 на умовах погодженого сторонами тарифного плану та встановлених відсотків. Згідно пункту 9 вказаного договору визначений порядок відшкодування коштів за вкладом у разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
На рахунок позивача № НОМЕР_1 09.11.2018, 16.11.2018, 20.11.2018 зараховано грошові кошти на загальну суму 90 770, 00 грн з призначенням платежу “Повернення фінансової допомоги згідно договору від 01.01.2018 №3”, що з урахуванням комісії становить 89 980, 74 грн. Вказана обставина визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Посилання відповідача на те, що позивач у період з 09.11.2018 по 23.11.2018 перерахувала наявні на своєму рахунку кошти у сумі 83 415, 74 грн на інший рахунок, а решту у сумі 6565, 00 грн зняла готівкою через термінал суд оцінює критично, з огляду на наступне.
З наданої відповідачем виписки з поточного рахунку ОСОБА_1 від 13.12.2021 вбачається, що у період з 09.11.2018 по 23.11.2018 позивач із карти SKARBNYCHKA здійснила операції з перерахування коштів у сумі 83 415, 74 грн між своїми рахунками та зняття готівки в терміналі у сумі 6565, 00 грн.
Однак, з вказаної виписки вбачається, що у позивача відсутній будь-який інший рахунок у АТ “ВТБ БАНК”.
Разом з тим операції з перерахування та зняття готівки вчинялись з карти SKARBNYCHKA, а кошти у сумі 90 770, 00 грн були зараховані не на вказану карту, а на основний рахунок позивача. На підтвердження зарахування грошових коштів на карту SKARBNYCHKA у сумі 90 770, 00 грн відповідач до суду не надав.
Відповідач не довів, що вказана карта належить позивачу, оскільки заявою-договором на оформлення банківських продуктів від 09.11.2018 №25162978, укладеною між позивачем та АТ “ВБТ БАНК” видача картки SKARBNYCHKA не передбачена. Інших доказів, що підтверджують наявність у позивача відкритої у АТ “ВТБ БАНК” карти SKARBNYCHKA відповідач до суду не надав.
Разом з тим, відсутність на рахунку позивача № НОМЕР_1 коштів у сумі 90 770, 00 грн суперечить прийнятому відповідачем рішенню від 31.05.2019 №3068-1/1-2 про нікчемність транзакцій щодо їх зарахування.
Відтак, відповідач не довів, відсутність на рахунку позивача № НОМЕР_1 грошових коштів у сумі 89 980, 74 грн.
Враховуючи те, що відповідачем не доведено списання коштів у сумі 89 980, 74 грн, суд дійшов висновку, що станом на дату прийняття Правлінням НБУ рішення від 27.11.2018 №796-рш/БТ “Про віднесення Акціонерного товариства “ВТБ БАНК” до категорії проблемних” вказані кошти перебували на рахунку позивача № НОМЕР_1 .
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах “Урядовий кур'єр” або “Голос України”.
Частинами третьою, п'ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону №4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
Закон №4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів ФГВФО не здійснюється.
Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI).
Зміст даної норми свідчить, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI не може бути застосованим до договору, укладеного позивачем, оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов'язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.
Відтак, метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Застосовуючи частину третю статті 38 Закону №4452-VI, Фонд або його уповноважена особа зобов'язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Забезпечуючи виконання статті 38 Закону 4452-VI відповідач, фактично, позбавлений дискреційних повноважень, під якими слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
При виявленні нікчемних правочинів уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.
Поширення на грошові кошти, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника), режиму права власності підтверджується положеннями статей 1058, 1066 ЦК України та статей 8, 22 Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”, відповідно до яких, зокрема, власник рахунку має право у будь-який час розпоряджатися коштами, які перебувають на такому рахунку на умовах та у порядку, встановленому Законом та договором.
Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, на рахунку позивача № НОМЕР_1 у АТ "ВТБ БАНК" до запровадження тимчасової адміністрації були наявні кошти у сумі 89 980, 74 грн, а тому вона підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому відповідачем не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників АТ "ВТБ БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.
Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладників банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду для подання до Фонду додаткової інформації щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а у відповідача відсутні бюджетні асигнування, всі судові витрати, підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичної особи на ліквідацію Акціонерного товариства "ВТБ БАНК" щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі 90 770 грн., що перебувають на її рахунку № НОМЕР_1 .
Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичної особи на ліквідацію Акціонерного товариства "ВТБ БАНК" внести зміни (доповнення) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом включення інформації про ОСОБА_1 , як вкладника АТ "ВТБ БАНК", яка має право на відшкодування коштів в розмірі 90 770 грн, що перебувають на її рахунку № НОМЕР_1 .
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ