06 липня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/3805/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за первісним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" про стягнення штрафу та за зустрічним позов Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення,
20 липня 2020 року позивач Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" про стягнення штрафу в розмірі 3400 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на несплату відповідачем штрафу в сумі 3400 грн., застосованого рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області №28 від 12 травня 2020 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено судове засідання на 31 серпня 2020 року.
Ухвалою від 31 серпня 2020 року провадження у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" про стягнення штрафу зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/2598/20 за первісним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" про стягнення штрафних санкцій та зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення.
18 жовтня 2021 року до суду від відповідача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/2598/20 набрало законної сили 01.02.2021.
28 жовтня 2020 року на розгляд Полтавського окружного адміністративного суду від Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" надійшов зустрічний позов, у якому Приватне акціонерне товариство "Полтавський машинобудівний завод" просить суд визнати протиправним та скасувати Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області №28 від 12 травня 2020 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Позовні вимоги ПрАТ "Полтавський машинобудівний завод" обґрунтовані тим, що рішенням Головного управління Держспоживслужби в Полтавській області від 12.05.2020 №28 на позивача накладено штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 3400,00 грн за неподання інформації щодо вартості виготовлення та розповсюдження реклами. Позивач зауважив, що ПрАТ "Полтавський машинобудівний завод" не є рекламодавцем, виробником чи розповсюджувачем реклами у розумінні Закону України "Про рекламу", оскільки товариством не надаються послуги діагностики, а частина приміщення, в якій здійснюється діагностика, передана в оренду ПП "Максімед плюс". Відтак, на думку позивача, він не може бути суб'єктом відповідальності, передбаченої частини 6 статті 27 Закону України "Про рекламу". Крім того, позивач зауважив, що накладення штрафу у подвійному розмірі за повторне вчинення порушень є неправомірним, оскільки рішення №6 від 26.02.2020, на яке відповідач посилається у спірному рішенні №28 від 12.05.2020, визнано протиправним та скасовано рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 у справі №440/2598/20.
Ухвалою суду від 22 жовтня 2021 року поновлено провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою суду від 01 грудня 2021 року прийнято зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до спільного розгляду з первісним позовом та об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом. Вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
23.12.2021 до суду надійшов відзив Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на зустрічну позовну заяву, у якій представник Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області просить відмовити у задоволенні зустрічного позову, посилаючись на те, що рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області №28 від 12.05.2020 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, а також з урахуванням всіх обставин, необхідних для прийняття цього рішення.
Ухвалою від 06.06.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 04 липня 2022 року.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник ПрАТ "Полтавський машинобудівний завод" надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Приватне акціонерне товариство "Полтавський машинобудівний завод" (ідентифікаційний код 14307417) зареєстроване як юридична особа 29.07.1994, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та Приватне акціонерне товариство "Полтавський машинобудівний завод" є власником промислових будівель і споруд, що знаходяться за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, буд 27, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованої 04.09.2020 №222698770.
30.01.2020 посадовою особою Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області начальником відділу контролю за рекламою, дотриманням антитютюнового законодавства та пробірного контролю Пановою О.Л. складено протокол №4 про порушення законодавства про рекламу щодо змісту реклами, у якому зазначено, що реклама лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити текст попередження такого змісту: "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я", що повинно займати не менше 15 відсотків площі всієї реклами, чим порушено частину 4 статті 21 Закону України "Про рекламу" від 03.07.1996 №270/96-ВР. У протоколі вказано, що реклама розміщена на скляній двері при вході у приміщення ПрАТ "Полтавамаш" за адресою: вул. М.Бірюзова, 27, м. Полтава.
31.01.2020 на підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу №4 від 30.01.2020 та доданих матеріалів начальником ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області Пікулем Г.І. прийнято рішення №4 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу щодо реклами методів діагностики, які надаються медпунктом ПрАТ "Полтавамаш" наступного змісту: "УЗД дорослих та дітей віком до 1-го року. Органів черевної порожнини. Сечовидільної системи (простати). Щитоподібної залози. Молочних залоз. Судин та сугробів. Малого тазу у жінок (трансвагінальне). Лімфатичних вузлів. Медпункт заводу" за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами, а саме, реклама лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити текст попередження такого змісту; "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я", що повинно займати не менше 15 відсотків площі всієї реклами, чим порушено ч. 4 ст. 21 Закону України "Про рекламу" від 03.07.1996 №270/96-ВР.
04.03.2020 до ПрАТ "Полтавамаш" надіслано рекомендований лист ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області від 03.02.2020 вих. № 01-27/05.3/728 з вимогою надати до 25.02.2020 оригінал (для огляду) та належним чином засвідчені копії свідоцтва про державну реєстрацію, макету замовлення, документальне підтвердження вартості виготовлення та (або) розповсюдження реклами (договори, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні документи). А також повідомлено, що розгляд справи про порушення вимог законодавства про рекламу відбудеться 25 лютого 2020 року о 10:10 в приміщенні ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області за адресою: 36020, м. Полтава, вул. Воскресенський узвіз, 7.
Лист ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області від 03.02.2020 вих. № 01-27/05.3/728 отриманий ПрАТ "Полтавамаш" 06.02.2020.
ПрАТ "Полтавамаш" листом від 24.02.2020 №60/58 позивача повідомлено, що УЗД не є власністю та/або структурним підрозділом ПрАТ "Полтавамаш", медпунктом товариства не надаються послуги діагностики, частина приміщення, в якій здійснюється діагностика товариством передано в оренду, у зв'язку з чим ПрАТ "Полтавамаш" позбавлено можливості надати витребувану інформацію і не є порушником законодавства про рекламу.
За змістом протоколу №12 від 25 лютого 2020 року засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу вирішено прийняти рішення про накладення штрафу на ПрАТ "Полтавамаш" за неподання інформації щодо вартості виготовлення та розповсюдження реклами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними повноважень, відповідно до частини 6 статті 27 Закону України "Про рекламу".
При цьому, начальник Головного управління Пікуль Г.І. не брав участі у засіданні стосовно порушення законодавства про рекламу 25 лютого 2020 року, що підтверджено змістом протоколу №12 від 25 лютого 2020 року.
26 лютого 2020 року начальником Головного управління Пікулем Г.І. винесено рішення №6 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким встановлено порушення частини 6 статті 27 Закону України "Про рекламу", а саме: неподання інформації, щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, органу державної влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ним передбачених Законом України "Про рекламу" повноважень, та на підставі статті 27 Закону України "Про рекламу" вирішено накласти на ПрАТ "Полтавамаш" штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 1700 грн.
Крім того, листом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 26.02.2020 Вих-01-27/05.3/1411, оформлено вимогу щодо надання інформації, в якій повідомлено, що накладення штрафу не позбавляє його від зобов'язання надати документи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення повноважень по контролю за дотриманням законодавства про рекламу. Також зазначено про необхідність надання документального підтвердження вартості виготовлення та/або розповсюдження реклами (договори, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні документи), дозвіл на розміщення реклами. Розгляд справи про порушення вимог законодавства про рекламу відбудеться 17.03.2020 о 10:40.
Листом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 26.03.2020 Вих-01-27/05.3/2146, повторно повідомлено позивача про необхідність надання документального підтвердження вартості виготовлення та/або розповсюдження реклами. Розгляд справи про порушення вимог законодавства про рекламу відбудеться 21.04.2020 о 10:10.
За змістом протоколу №23 від 21 квітня 2020 року засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу вирішено направити запит на медпункт, який орендує приміщення на території ПрАТ "Полтавамаш" для встановлення юридичної особи та можливого замовника реклами.
Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області направило лист від 21.04.2020 Вих-01-27/05.3/2830 до медпункту ПрАТ "Полтавамаш" із вимогою надати до 12.05.2020 оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії свідоцтва про державну реєстрацію, макету замовлення, документальне підтвердження вартості виготовлення та (або) розповсюдження реклами (договори, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні документи), дозвіл на розміщення реклами. Також повідомлено, що розгляд справи про порушення вимог законодавства про рекламу відбудеться 12 травня 2020 року о 10:20 в приміщенні ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області за адресою: 36020, м. Полтава, вул. Воскресенський узвіз, 7.
Відповідно до протоколу №47 від 12 травня 2020 року засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу вирішено прийняти рішення про накладення штрафу на ПрАТ "Полтавамаш" за неподання інформації щодо вартості виготовлення та розповсюдження реклами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними повноважень, відповідно до частини 6 статті 27 Закону України "Про рекламу" в подвійному розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у розмірі 3400,00 грн.
12 травня 2020 року, на підставі матеріалів справи та протоколу засідання від 12.05.2020 №47, яким встановлено порушення частини 6 статті 27 Закону України "Про рекламу", а саме: неподання інформації, щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, органу державної влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ним передбачених Законом України "Про рекламу" повноважень, керуючись статтею 27 Закону України "Про рекламу", начальником Головного управління Пікулем Г.І. винесено рішення №28 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким вирішено накласти на ПрАТ "Полтавамаш" штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 3400 грн.
Також, у спірному рішенні міститься посилання на те, що відповідачем винесено рішення №6 від 26.02.2020 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу. Відповідно до абзацу 11 пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №693 від 26.05.2004 повторне вчинення порушень, передбачених у цьому пункті, протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному розмірі.
Оскільки ПрАТ "Полтавамаш" добровільно не сплачено суму штрафу в розмірі 3400 грн., накладеного рішенням №28 від 12.05.2020 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області звернулося до суду з первинним позовом у даній справі.
У свою чергу ПрАТ "Полтавамаш", вважаючи рішення Головного управління Держспоживслужби в Полтавській області від 12.05.2020 №28 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу протиправним, звернувся до суду із зустрічною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 12 травня 2020 року №28 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначено Законом України "Про рекламу" від 03.07.1996 №270/96-ВР (далі-Закон №270/96/ВР).
Відповідно до статті 1 Закону №270/96/ВР зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача; виробник реклами - особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами; рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження; розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.
Згідно з частиною другою статті 26 Закону №270/96/ВР на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео-та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Відповідно до абзацу 1 частини першої, частин другої статті 27 Закону №270/96/ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:
1) рекламодавці, винні:
у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;
у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;
у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;
у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту;
у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;
2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;
3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.
За змістом частин 5-7 статті 27 Закону №270/96/ВР за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693, штрафи відповідно до статті 27 Закону України "Про рекламу" (далі - Закон) накладаються у таких розмірах: сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, її виготовлення та/або розповсюдження. Повторне вчинення порушень, передбачених у цьому пункті, протягом року тягне за собою накладення штрафу в подвійному розмірі.
Відповідно до пунктів 9,11,12,16 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693, підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.
За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.
Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.
За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.
Зміст наведених норм права свідчить про те, що суб'єктом відповідальності за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень можуть бути рекламодавці, виробники реклами та розповсюджувачі реклами.
Судом вище встановлено, що 23.02.2016 між ПрАТ "Полтавамаш" (орендодавець) та ПП "МАКСІМЕД ПЛЮС" (орендар) укладено договір оренди №03-16, згідно з пунктом 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування кабінет на території медичного пункту загальною площею 20,00 кв.м., розташованого за адресою: м. Полтава, вул. М. Бірюзова,27, яке належить орендодавцю на праві власності. Цей договір діє з 01.03.2016 до 01.03.2017. Договір автоматично пролонгується на кожен рік, якщо жодна із сторін не повідомить про зміну або розірвання Договору в письмовій формі за 30 календарних днів до дати закінчення терміну дії Договору. Кількість таких пролонгацій не обмежена (пункт 9.1 Договору).
Додатковою угодою №02 до договору оренди №03-16 від 23.02.2016 пункт 1 Договору доповнено пунктом 1.2 наступного змісту: "Орендодавець не заперечує проти розміщення орендарем реклами на зовнішній поверхні будівлі ПрАТ "Полтавамаш" та не несе відповідальності у разі порушення орендарем законодавства про рекламу".
Таким чином, ПрАТ "Полтавамаш" не є власником рекламної конструкції та не вчиняв дій щодо її розміщення, натомість, приміщенням кабінету на території медичного пункту загальною площею 20,00 кв.м., розташованого за адресою: м. Полтава, вул. М. Бірюзова,27, де і розміщено зовонішню рекламу, користується ПП "МАКСІМЕД ПЛЮС", а за умовами договору оренди відповідальність за порушення законодавства про рекламу несе орендар.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, хто саме розмістив рекламу, хто є розповсюджувачем реклами, чи є позивач рекламодавцем, чи дійсно йому належить рекламна продукція та чи позивач розповсюджував рекламу.
З огляду на викладене, ПрАТ "Полтавамаш" не є рекламодавцем, виробником чи розповсюджувачем спірної реклами в розумінні Закону України "Про рекламу", відтак не може бути суб'єктом відповідальності, передбаченої ч. 6 ст. 27 Закону України "Про рекламу".
Крім того, суд бере до уваги, що відповідач у спірному рішенні накладає штраф за повторне вчинення порушень, передбачених частиною 6 статті 26 Закону №270/96-ВР та при цьому посилається на рішення №6 від 26.02.2020 про накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700,00 грн.
Матеріалами встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 у справі №440/2598/20, зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" (ідентифікаційний код 14307417, вул. Маршала Бірюзова, 27, м. Полтава, 36007) до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (ідентифікаційний код 40358617, вул. Воскресенський узвіз, 7, м. Полтава, 36020) про визнання протиправним та скасування рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області №6 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 26 лютого 2020 року. У задоволенні первинного адміністративного позову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" про стягнення штрафних санкцій відмовлено.
Отже, рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 26.02.2020 № 6 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, на яке відповідач посилається у спірному рішенні №28 від 12.05.2020 та яке є підставою для висновків відповідача щодо повторності вчинення позивачем порушення законодавства про рекламу, визнано протиправним та скасовано рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 у справі №440/2598/20.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірності рішення №28 від 12.05.2020 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Беручи до уваги наведене вище, суд приходить до висновку, що спірне рішення №28 від 12.05.2020 не ґрунтується на вимогах закону, прийняте без належних і достатніх для того підстав, а відтак, є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.
Отже, зустрічний позов ПрАТ "Полтавамаш" належить задовольнити повністю.
У зв'язку з визнанням протиправним та скасування рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області №28 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 12.05.2020 року, яким на ПрАТ "Полтавамаш" накладено штраф в сумі 3400 грн., стягнення якого з ПрАТ "Полтавамаш" є предметом первинного позову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, позовні вимоги первинного адміністративного позову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" про стягнення штрафних санкцій необґрунтовані та задоволенню не підлягають, а тому у задоволенні первинного адміністративного позову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області слід відмовити.
Згідно з частиною першою 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за зустрічним позовом ПрАТ "Полтавамаш" при зверненні до суду із зустрічною позовною заявою сплачено судовий збір у сумі 2102 грн.
З огляду на вищевикладене, при задоволенні зустрічного адміністративного позову ПрАТ "Полтавамаш" суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на користь Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 грн.
Крім того, представником позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.
За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, як визначено частиною дев'ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Системно проаналізувавши наведені вище норми КАС України, суд зазначає, що документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16, від 18.10.2018 у справі №813/4989/17.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а.
На підтвердження розміру витрат представником позивача надано ордер, договір від 05.08.2020 про надання правової (правничої) допомоги (представництво інтересів у адміністративній справі), розрахунок витрат за надання ПрАТ "Полтавамаш" професійну правничу допомогу/ (опис робіт (наданих послуг)) від 21.01.2021, звіт про виконану роботу (акт прийому-передачі наданих послуг) від 21.01.2021, платіжне доручення від 02.11.2020 №8111.
Оцінюючи надані представником позивача документи у взаємозв'язку з фактичними обставинами цієї справи, суд враховує, що цей спір виник у справі незначної складності та не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до її розгляду, великою кількістю зібраних і поданих до суду доказів тощо.
При цьому докази надсилання адвокатських запитів, вжиття дій з досудового врегулювання спору у матеріалах справи відсутні.
Стосовно консультування клієнта, суд зауважує, що надані представником позивача докази не містять в собі жодних обґрунтувань стосовно наданих послуг, адвокатом не наведено детальний опис таких консультацій. При цьому, зі змісту наданих доказів суд не має можливості встановити, стосовно яких саме питань адвокатом було надано зазначені послуги та який об'єм наданої послуги.
Судові засідання не проводились. Адвокат не відвідував суд для з'ясування обставин справи, не ознайомлювався з матеріалами справи, не подавав відзиву на позовну заяву, останнім не було витрачено часу на надання таких послуг, відтак, відповідні послуги адвокатом не надавались.
Також, суд зауважує, що вивчення та аналіз судової практики, оформлення додатків, виготовлення копій документів та подання зустрічної позовної заяви до суду по суті відноситься до підготовки (складення) зустрічної позовної заяви.
Таким чином, зазначення в розрахунку та звіті витрат на професійну правничу допомогу видів наданих послуг не підтверджено документально, а їх вартість є явно завищеною.
При цьому судом також враховано, що у провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебуває декілька справ з представництвом адвоката Ясниською О.О., зокрема за позовами, зустрічними позовами ПрАТ "Полтавамаш" до Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області, а відтак адвокат Ясниська О.О. спеціалізується на представництві інтересів юридичної особи у спорах щодо оскарження рішень Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області про накладення на ПрАТ "Полтавамаш" штрафу за порушення законодавства про рекламу та є обізнаним з відповідною законодавчою базою та переліком документів, які підлягають підготовці для розгляду цієї категорії справ, що ставить під сумнів витрачену адвокатом кількість витраченого часу на представництво інтересів ПрАТ "Полтавамаш" у цій справі.
Враховуючи наведені вище фактичні обставини цієї справи суд акцентує увагу на тому, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Виходячи з вищеописаних обставин справи, зважаючи на те, що підготовлені представником позивача процесуальні документи не потребують значних затрат часу для їх складення, суд, оцінивши надані представником позивача докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, задоволення зустрічного позову, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі до 1000,00 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" (вул. М.Бірюзова, 27, м. Полтава, Полтавська область, 36007) до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (вул.Воскресенський узвіз, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36020) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держспоживслужби в Полтавській області від 12.05.2020 №28 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
В задоволенні адміністративного позову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (вул.Воскресенський узвіз, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36020) до Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" (вул. М.Бірюзова, 27, м. Полтава, Полтавська область, 36007) про стягнення штрафу - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на користь Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні) та витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва