04 липня 2022 р. № 400/7365/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Державної служба України з безпеки на транспорті, пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Миколаївська область), вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056,
про:визнання незаконною та скасування постанови від 27.05.2021 № 281591,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Південного міжрегіонального управління Уктрансбезпеки, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Миколаївська область) від 27.05.2021 року №281591про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він має статус фізичної особи-підприємця, та є власником транспортного засобу Рено лержавний номер НОМЕР_1 , який придбано 03.05.20l8 року. За договором оренди вiд 01.04.2021 року даний транспортний засiб переданий та використовується приватним підприємством «ВТК ЕКСПРЕС». Вважає, що не може нести відповідальність за виявлені контролюючими органами порушення, що зазначені в оскаржуваній постанові, оскільки їх не вчиняв.
Відповідач надав відзив на позов, в задоволенні позову просив відмовити, зазначив що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через територіальні органи. Відповідно до абз.4 п.16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (далі Порядок №1388) за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом. Отже, у разі передачі права користування транспортним засобом фізичній або юридичній особі, на підставі договору оренди транспортного засобу, у межах господарських відносин, позивач або орендар повинні були звернутися до центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів за оформленням і видачею тимчасового реєстраційного документа на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.
З врахуванням положень частини 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Суд з'ясував усі фактичні обставини, дослідив матеріали справи, оцінив надані докази в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
Позивачу на праві власності належить автотранспортний засіб та причіп.
20.04.2021 року посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Одеська область), на а/-д Р-55, 51 км + 640 м, на підставі направлення на перевірку від 20.04.2021 №026477, було проведено ваговий контроль транспортного засобу марки RENAULT, д/н НОМЕР_2 та причіп марки SCHMITZ SKI 24 д/н НОМЕР_3 . Під час проведення рейдової перевірки було виявлено надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких міститься в ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме перевищення вагових норм загальної ваги та перевищення вагових норм на строєну вісь понад 10%, але не більше 20% включно, чим порушено ч. 1 абз. 15 Закону України «Про автомобільний транспорт».
За результатами перевірки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №275477 від 20.04.2021 року, що в подальшому став підставою для винесення постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу від 27.05.2021 №281591.
Згідно ТТН №21 від 20.04.2021 року «Автомобільним перевізником» зазначено IIП «ВТК ЕКСПРЕС».
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 вказаного Положення).
Закон України «Про автомобільний транспорт» вiд 05.04.2001 poку № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344) регулює відносини мiж автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
У відповідності до ст. 60 Закону № 2344 адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовуються до автомобільних перевізників.
Отже, відповідно до Закону № 2344 суб'єктом порушення законодавства про автомобільний транспорт виступає автомобільний перевізник.
За визначенням ст. 1 Закону № 2344 автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
При цьому відповідно до ст. 1 «Правил дорожнього руху України» власником транспортного засобу є фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб та має на це відповідні документи.
Отже, законом чітко визначено відмінність між особою яка володіє майновими правами на транспортний засіб та особою, яка використовує його або безпосередньо, або через водія (іншу юридичну особу) для здійснення перевезень.
Таким чином, власник транспортного засобу та перевізник можуть бути як однією особою, так і різними.
Позивач заперечив, що був автомобільним перевізником, натомість відповідачі, які мають обов'язок доведення правомірності свого рішення, не надали доказів того, що саме позивач був автомобільним перевізником.
Отже, відповідачами не доведено, що під час перевірки від 20.04.2021 року позивач був перевізником, а тому він не може витупати суб'єктом порушення законодавства про автомобільний транспорт у спірних правовідносинах.
Щодо факту перевищення транспортним засобом вагових параметрів, суд зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 р. № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).
Відповідно до п. 3 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п. 6 Порядку № 879).
За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (п. 18 Порядку № 879).
У відповідності до пп. 2, 3 п. 2 Порядку № 879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології; великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Згідно з ч. 1 п. 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Згідно ТТН, маса вантажу становила 28,820 т., шо вiдповiдно виключає склад порушення (перевишення вагових норм) Повна маса взагалі не перевищує нормативно допустимої. Інших доказів на підтвердження вказаного порушення відповідачами не надано.
Таким чином, відповідачами не доведено перевищення транспортним засобом вагових параметрів.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі не довели правомірності оскаржуваної постанови, що є підставою для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанції про сплату судового збору, що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Державної служби України з безпеки на транспорті, як головного розпорядника бюджетних коштів.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056) та Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 39816845) задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Миколаївська область) про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.05.2021 № 281591 в сумі 17000,00 грн.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 39816845) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) судові витрати в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.М. Мельник