Іменем України
06 липня 2022 р. № 400/2277/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; стягнення моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн.,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просив: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії за віком позивачу; 2) зобов'язати відповідача перерахувати розмір пенсії за віком позивачу; 3) стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі двадцять тисяч гривень.
В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області було протиправно зменшено розмір пенсії позивачу, виплату якої поновлено на підставі постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27.04.2015 року по справі № 2а-489/111/2015.
Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. В письмовому відзиві вказав, що на виконання постанови суду в добровільному порядку в межах покладених судом зобов'язань позивачу з 23.02.2015 поновлено виплату пенсії за віком та після поновлення виплати в автоматичному режимі було проведено перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму, що призвело до збільшення пенсійної виплати. На підставі розпорядження від 13.10.2021 пенсійну справу позивача приведено у відповідність до постанови Ленінського районного суду м.Миколаєва від 27.04.2015 в межах покладених судом зобов'язань. Відповідно до п.2.8 постанови Правління ПФУ від 25.11.2005 №22-1 поновлення виплати пенсі, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. Відтак, судом будь-якого іншого зобов'язання, зокрема здійснення перерахунку, на відповідача покладено не було, тому відповідачем поновлено та виплачується пенсію позивачу у розмірі, у якому її було припинено. Також, оскільки позивачем не обгрунтовано і не доведено факт та розмір заподіяної моральної шкоди, то й вимога про стягнення моральної шкоди в розмірі 20000 грн не підлягає задоволенню.
Суд розглянув справу 06.07.2022 в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, відповідно до вимог ст.263 КАС України.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні ПФУ в Миколаївській області та з 01.08.1997 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
В 2009 році нарахування та виплату пенсії позивачу було припинено, у зв'язку з його виїздом на постійне місце проживання до Ізраїлю.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27.04.2015 по справі №2а489/111/2015 зобов'язано управління ПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 23.02.2015 року, в розмірі, передбаченому діючим законодавством.
На виконання рішення суду від 27.04.2015 по справі № 2а-489/111/2015 позивачу було поновлено нарахування та виплату пенсії з 23.02.2015.
Листом від 27.10.2021 №1400-0403-8/71856, Головне управління ПФУ в Миколаївській області повідомило ОСОБА_1 про те, що у зв'язку з приведенням пенсійної справи ОСОБА_1 у відповідність до діючого законодавства виникла переплата пенсії у сумі 105768,67 гривень за період з 01.05.2016 по 31.10.2021.
26.11.2021 представник позивача звернувся до відповідача з проханням повідомити про підстави зменшення пенсії.
Листом від 13.12.2021 Головне управління ПФУ в Миколаївській області повідомило представника позивача про відсутність підстав для перерахунків, так як постановою суду не передбачалось проведення подальших перерахунків. Розмір пенсії станом на 01.12.2021 становить 1242,77 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону № 1058 поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Відповідно до п. 2.8 постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.200 № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Як зазначив відповідач, постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27.04.2015 по справі №2-а/489/111/2015 будь-якого зобов'язання щодо здійснення в подальшому перерахунків пенсій на відповідача не було покладено, тому в жовтні 2021 Головним управлінням було приведено пенсійну справу Позивача у відповідність, починаючи з 23.02.2015 (дата поновлення виплати пенсії) та поновлено нарахування та виплату пенсії у розмірі, що був на день припинення її виплат.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.06.2003 Р. №1058-IV , "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 р. №2148-VІІІ (далі - Закон №2148-VІІІ).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з Преамбулою Закону № 1058-IV саме цей Закон регулює відносини щодо призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Частиною першою статті 7 Закону № 1058-IV передбачено, що загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, зокрема, за принципом законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Частиною першою статті 58 Закону № 1058-IV передбачено, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій тощо.
Законом №2148-VІІІ з 01.10.2017 року визначено новий порядок та умови перерахунку саме раніше призначених пенсій, зокрема із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Так, відповідно до ч. 4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України №1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
Згідно статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26 грудня 2011 року N 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними.
Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012, зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.
Таким чином, законодавець має право в залежності від фінансової ситуації в державі зменшувати обсяг встановлених прав, але до тієї межі, за якою ставиться під сумнів сутність права на соціальний захист.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2148-VIII визначено, у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Аналогічні положення містить також пункт 4 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.
В зв'язку зі зміною законодавства, а саме прийняттям Закону №2148-VІІІ відповідач після поновлення 23.02,2015 перерахував позивачу пенсію відповідно до вимог чинного законодавства.
Але в жовтні 2021, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу станом на день її припинення без подальших її перерахунків.
На переконання суду, позиція відповідача відповідно до якої він на виконання постанови від 27.04.2015 Ленінського районного суду м. Миколаєва у адміністративній справі №2а/489/111/2015, здійснив нарахування пенсії ОСОБА_1 відповідно до розміру на дату припинення виплати пенсії є необґрунтованої.
Зазначеним рішенням суду, поновлено право ОСОБА_1 з 23.02.2015 на отримання пенсії відповідно до законодавства України. Зазначене передбачає, окрім іншого, також і здійснення відповідачем в подальшому необхідні перерахунки розміру пенсії. У ОСОБА_1 немає потреби кожного разу звертатися до суду для визначення розміру його пенсії.
Тому, дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії, а також не здійснення її перерахунку у разі підвищення, є протиправними.
Відтак, відповідач протиправно зменшив позивачу пенсію, що протирічить п.4 Прикінцевих положень Закону України №1058, якою передбачено, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Також зменшуючи позивачу розмір пенсії з жовтня 2021 відповідач діяв з порушенням матеріально-правових засад діяльності суб'єктів владних повноважень, закріплених у ч.2 ст.2 КАС України, необґрунтовано та всупереч вимогам Закону України №1058, оскільки відповідачем не наведено жодних підстав, як для перерахунку пенсії позивачу та й правових підстав для її зменшення.
Разом з цим, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відтак, суд вважає за необхідне з метою належного способу захисту прав позивача в цьому випадку визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення пенсії позивачу з жовтня 2021 та зобов'язати відповідача не здійснити перерахунок, а поновити розмір пенсії, який позивач отримував до його зменшення відповідно до розпорядження від 13.10.2021, та виплатити позивачу пенсію у розмірі, який позивач отримував до 13.10.2021 з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо стягнення моральної шкоди в сумі 20 000 грн, суд зазначає таке.
Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених ч. 2 цієї статті.
Питання практики застосування положень законодавства щодо відшкодування моральної шкоди висвітлено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", згідно з п. 4 якої позивач повинен зазначити у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3 постанови).
Пунктом 5 зазначеної постанови визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Позивач не надав суду жодних доказів завдання моральної шкоди, зокрема, спричинення моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, додаткових зусиль, спрямованих на організацію свого життя тощо.
За таких обставин, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Позов задовольнити частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020 13844159) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) щодо зменшення пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з жовтня 2021.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) поновити та виплатити пенсію, яку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) отримував до 13.10.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. В задоволенні позовної вимоги про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20000 гривень відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
6. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 06.07.2022