справа № 380/23395/21
05 липня 2022 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сакалоша В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Львівського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України, з вимогами:
-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову в призначенні і виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , дружини померлого ОСОБА_2 , оформлене п.3 протоколу засідання №121 від 29.07.2020;
-зобов'язати Міністерство оборони України (03168, м.Київ, пр.-т. Повітрофлотський 6, ЄДРПОУ 00034022) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.02.2020 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю чоловіка ОСОБА_2 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що їй відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що така допомога призначається членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, а не осіб, звільнених з військової служби. З такими твердженнями позивачка не погодилася, оскільки, на її думку, визначальним є факт, що військовослужбовець під час або у зв'язку з виконанням ним обов'язків військової служби захворів, внаслідок чого помер. Вважає, що у такому випадку допомога призначається незалежно від того, чи була особа військовослужбовцем на час смерті, відтак звернулася до суду із цим позовом.
Ухвалою від 13.12.2021 суд відкрив спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначив справу до розгляду без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами справи.
Відповідач правом на подання відзиву передбаченим статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив. Про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження повідомлений належним чином, оскільки ухвалу про відкриття провадження скеровано на офіційну електронну адресу відповідача, вказану у позовній заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, оскільки суб'єкт владних повноважень не подав відзиву на позов без поважних причин, суд кваліфікує це як визнання позову.
Частиною 6 ст. 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
27 березня 2017 року ОСОБА_2 був звільнений з лав Збройних сил України у запас за станом здоров'я, що підтверджується наказом командира військової частини- польова пошта НОМЕР_4 від 27.03.2017р.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом батьківщини, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , та Витягом протоколу засідання ВЛК Західного регіону №448 від 18.10 2017 року.
Дружина ОСОБА_1 (підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 ) 27.02.2020 року звернулась до Львівського обласного військового комісаріату із заявою та необхідним переліком документів про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю ОСОБА_2 .
08.05.2020 р. на засіданні комісії Міністерства оборони України було прийнято рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , у зв'язку із смертю ОСОБА_2 . Львівський обласний військовий комісаріат відмовив у виплаті одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що така допомога призначається членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, а не осіб, звільнених з військової служби.
Львівським окружним адміністративним судом у справі № 380/8149/20 визнано протиправним та скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову в призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , дружині померлого ОСОБА_2 , оформлене п. 7 протоколу засідання № 68 від 08.05.2020.
Зобов'язано Міністерство оборони України (03168 м. Київ пр-т Повітрофлотський 6; код за ЄДРПОУ 00034022) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.02.2020 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю чоловіка ОСОБА_2 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При розгляді справи № 380/8149/20 Львівським окружним адміністративним судом не взято до уваги посилання Львівського обласного військового комісаріату викладене в запереченні до позовної заяви про те що виплата одноразової грошової допомоги членам сімей померлих осіб, звільнених з військової служби, смерть яких настала протягом року після звільнення з військової служби запроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціального захисту військовослужбовців» № 2522-VIII від 06.09.2018, який набрав чинності з 13.10.2018., як підставу для відмови у призначенні рішення. Тому Рішенням Львівського окружного адміністративного суду п. 7 протоколу засідання Міністерства оборони України № 68 від 08.05.2020р. визнано неправомірним і скасовано повністю, а не в частині.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 року, у справі № 380/8149/20 яке набрало законної сили, 20.07.2021 року на засіданні комісії Міністерства оборони України було прийнято рішення скасувати пункт протоколу 7 від 08.05.2020 № 68 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , у зв'язку із смертю ОСОБА_2 .
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/8149/20 встановлено:
ОСОБА_2 проходив військову службу в лавах Збройних Сил України.
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальної експертною комісією серії 12 ААА № 359422 від 09.02.2017 ОСОБА_2 встановлено першу А групу інвалідності, причина інвалідності - захворювання, пов'язане із захистом Батьківщини.
Відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 82 від 27.03.2017 ОСОБА_2 звільнено з військової служби у запас за підпунктом «б» пункту 8 частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я) та з 27.03.2017 виключено із всіх видів особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Військово-лікарською комісією Західного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця встановлено, що причиною смерті ОСОБА_2 04.10.2017 послужило захворювання, пов'язане із захистом Батьківщини.
Дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , звернулася до Львівського обласного військового комісаріату із заявою від 27.02.2020 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю ОСОБА_2 .
Витяг з протоколу комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних № 121 від 29.07.2020р. ОСОБА_1 отримала 28.10.2021 року.
Вважаючи таку відмову необґрунтованою та протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернулась з позовом до суду.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Статтею 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ( в редакції чинній на час смерті ОСОБА_2 ) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; смерті військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.
Приписами частини 1 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Частиною 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975).
Відповідно до пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Згідно з пунктом 4 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, якщо смерть настала: 1) під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; 2) у період проходження військовослужбовцем військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.
Виходячи із змісту зазначених правових приписів, одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується зокрема членам сім'ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Отже, допомога виплачується не тільки у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби чи в період її проходження, а й у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби не залежно від часу звільнення з військової служби.
Визначальним є той факт, що військовослужбовець під час або у зв'язку з виконанням ним обов'язків військової служби захворів, внаслідок чого помер. Допомога у такому випадку призначається незалежно від того, чи була особа військовослужбовцем на час смерті. Факт наявності статусу військовослужбовця на час смерті має значення лише у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби чи в період її проходження.
Така позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2018 року по справі №761/18099/15-а, реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 72089191.
При цьому, Верховний Суд в постанові від 06 лютого 2018 року по справі №761/18099/15-а вказав, що закон містить також і положення про наявність права на допомогу у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби. Отже, можна зробити висновок, що в такому випадку допомога призначається незалежно від часу звільнення з військової служби.
Відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 82 від 27.03.2017 ОСОБА_2 звільнено з військової служби у запас за підпунктом «б» пункту 8 частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я) та з 27.03.2017 виключено із всіх видів особового складу частини та всіх видів забезпечення.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом батьківщини, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , та Витягом протоколу засідання ВЛК Західного регіону №448 від 18.10 2017 року.
Військово-лікарською комісією Західного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця встановлено, що причиною смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 послужило захворювання, пов'язане із захистом Батьківщини.
Отже, захворювання, яке стало причиною смерті, безпосередньо пов'язане з виконанням ОСОБА_2 обов'язків військової служби та захисту Батьківщини.
У свою чергу відповідач зазначає, що виплата одноразової допомоги може бути проведена тільки за умови, якщо померла особа мала статус "військовослужбовець". Вважає, що ОСОБА_2 був особою, звільненою з військової служби, виключеним зі списків особового складу частини 23.07.2017, а помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в свою чергу унеможливлює здійснення виплати одноразової грошової допомоги членам його сім'ї.
Однак, суд відмічає, що право на отримання одноразової грошової допомоги членами сім'ї військовослужбовця не залежить від наявності у ОСОБА_2 на момент смерті статусу військовослужбовця, а безпосередньо пов'язане з наявністю медико-правового зв'язку між смертю особи та захворюванням, отриманим під час виконанням ним обов'язків військової служби. У даному випадку матеріалами справи підтверджується, що смерть ОСОБА_2 безпосередньо пов'язана з захворюванням, отриманим під час виконанням ним обов'язків військової служби та захисту Батьківщини.
Отже, посилання відповідача на те, що чинним законодавством України передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовця, а не осіб, звільнених зі служби, а тому підстави для виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як члену сім'ї, у разі загибелі (смерті) особи, відсутні, є необґрунтованими та спростовуються зібраними по справі доказами.
Таким чином рішення Міністерства оборони України №121 від 29.07.2020 щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 пов'язаної із смертю її чоловіка, ОСОБА_2 з підстав того, що на день смерті він не був військовослужбовцем, є необґрунтованим.
При цьому відповідач, наділений дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями з певним ступенем свободи органу при прийнятті рішення, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. А суди не мають право втручатися в дискреційні функції органів владних повноважень.
Відповідно до пункту 5 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 (в редакції чинній на момент виникнення срібних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року; у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання. Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На підставі пунктів 13, 14, 15 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови. Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу. Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.
Таким чином, зазначеними приписами законодавства визначений певний порядок розгляду заяви та прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи та пояснень учасників справи, позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги з підстав того, що її чоловік, - ОСОБА_2 на день смерті не був військовослужбовцем, проте, інші питання визначенні Порядком № 975, відповідачем не розглядались.
Водночас, Порядком №975, передбачена можливість прийняття альтернативного рішення за результатом розгляду заяви про виплату одноразової грошової допомоги.
Таким чином на підставі викладеного суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 29.07.2020 №121 в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 пов'язаної із смертю її чоловіка - ОСОБА_2 . З метою захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Міністерства оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.02.2020 про виплату одноразової грошової допомоги, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову в призначенні і виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , дружини померлого ОСОБА_2 , оформлене п.3 протоколу засідання №121 від 29.07.2020.
Зобов'язати Міністерство оборони України (ЄДРПОУ 00034022) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) від 27.02.2020 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю чоловіка ОСОБА_2 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Сакалош В.М.