справа№380/25464/21
30 червня 2022 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/25464/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання протиправним та скасування наказу-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство «Національні інформаційні системи», в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати пункти 3 та 6 наказу Міністерства юстиції України від 05.11.2021 року за №3985/5 «Про задоволення скарги».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний наказ Міністерства юстиції України від 05.11.2021 року за №3985/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 » є необґрунтованим, протиправним та прийнятим з порушенням пунктів 10-12 «Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128.
Спірним наказом позивачу тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач вважає що такий, не відповідає вимогам закону і повинен бути визнаний судом протиправним та скасованим.
Позивачем, як державним реєстратором, повністю дотримано вимоги законів, що спростовує правомірність притягнення до відповідальності у формі тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав. За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав.
За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення, зокрема про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.
Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 (далі - Порядок № 990) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 990 контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється зокрема шляхом розгляду депутатських запитів, звернень відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України».
Пунктом 10, 11 Порядку № 990 визначено, що у рішенні Мін'юсту про проведення камеральної перевірки зазначаються прізвище, ім'я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки, та підстава проведення камеральної перевірки.
Відповідним рішенням утворюється комісія з проведення камеральної перевірки у складі не менше як трьох посадових осіб Мін'юсту (далі - Комісія). Строк проведення камеральної перевірки становить не більш як п'ятнадцять робочих днів з дня прийняття Мін'юстом рішення про проведення такої перевірки.
З огляду на викладене, оскаржуваний наказ Мін'юсту про проведення камеральної перевірки прийнято з дотримання процедури, відповідно до вимог Порядку № 990.
Ухвалою судді від 28.12.2021 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та відповідачу встановлено строк для подання відзиву до суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
Судом встановлені наступні обставини:
05.11.2021 року відповідачем прийнято наказ № 3985/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 », в якому зазначено наступне:
«На виконання наказу Міністерства юстиції України від 18.11.2021 №3607/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 » та відповідно до статті 371 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження», Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяження і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №990 (зі змінами),
1.Тимчасово блокувати держаному реєстратору Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.
2. Виконання цього наказу покласти на державне підприємство «Національні iнформацiйнi системи».
Підстава: акт від 04.11.2021 за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме державного реєстратора Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка Михайла Олександровича».
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірного наказу з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:
В спірному наказі відповідачем зазначено лише:
«1.Тимчасово блокувати держаному реєстратору Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.
2. Виконання цього наказу покласти на державне підприємство «Національні iнформацiйнi системи»
Згідно із ст. 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»:
1. Контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав.
За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав.
У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб'єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законів, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.
2. За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:
1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав;
4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
5) направлення на обов'язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора, крім нотаріусів, які здійснюють державну реєстрацію прав відповідно до покладених на них законом обов'язків.
3. Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.
Рішення, передбачені пунктами 3-5 частини другої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України протягом п'яти робочих днів з дня їх прийняття.
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб'єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора.
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав щодо нотаріуса йому забезпечується доступ до Державного реєстру прав у режимі отримання інформації для здійснення нотаріальної діяльності відповідно до закону.
4. Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок, під час здійснення контролю та проведення перевірок, критерії, за якими здійснюється моніторинг, критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Отже, за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення зокрема про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.
Разом з цим, для прийняття рішення відповідно до вказаного підставою для прийняття якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав, Мін'юст має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що, в свою чергу, і є мотивом для прийняття рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.
Водночас, законодавством чітко передбачено вимоги щодо зазначення мотивів у рішенні Мін'юсту, прийнятого за результатами проведення перевірок державних реєстраторів у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав такими державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав, оскільки законодавець, наділяючи Мін'юст функціями контролю у сфері державної реєстрації прав та визначаючи порядок застосування ним видів заходів впливу до державних реєстраторів як контролюючий орган, також зобов'язав його мотивувати таке рішення.
Мотивоване рішення - це рішення, прийняте на підставі належної оцінки фактів та доказів, з урахуванням усіх заявлених аргументів сторін, із подальшим застосуванням відповідних норм законодавства.
Тобто уповноважений орган має оцінити зміст порушень, виявлених колегією під час проведення перевірки відповідної скарги, зафіксованих у висновку за результатами її проведення.
Отже, Мін'юст зобов'язаний навести підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви, за яких застосовано саме такий захід впливу та обґрунтувати строки його застосування.
Однак в оспорюваній частині вищевказаного наказу взагалі не зазначено підстави та мотиви, за яких до позивача застосовано саме такий вид стягнення як тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав строком на 3 (три) місяці.
Вищевказані норми Закону не визначають мінімальних і максимальних строків застосування заходу стягнення у вигляді блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав. Проте застосування певного виду стягнення повинно відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності.
Отже, визначаючи вид стягнення та встановлюючи позивачу строк обмеження у доступі до Державного реєстру прав, відповідач повинен був врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків з відображенням цих обставин у спірній частині цього ж наказу.
Такий висновок по суті узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду від 23 грудня 2021 року по справі № 820/2850/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.08.2019 у справі №826/12480/17; від 28.07.2020 у справі №420/1065/19, від 21.11.2019 у справі №826/9263/17; від 11.09.2020 у справі №824/902/19-а, від 03.11.2021 у справі №820/4216/17.
З цих по суті підстав судом враховуються те, що зі змісту спірної частини наказу взагалі не вбачається, які його мотиви в цьому аспекті, а у висновку колегії, який не є рішенням в розумінні закону, не зазначено будь-яких аргументів на користь прийняття чи відхилення доводів позивача, які він надавав у своїх поясненнях та прийняття саме такого рішення у вигляді притягнення до відповідальності у спосіб тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Не зазначено жодних доводів щодо не застосування до такого виду відповідальності за наявності тієї обставини, що позивача раніше до такого виду відповідальності не притягався. Наведене свідчить про порушення відповідачем принципу пропорційності, а також, всупереч принципу обґрунтованості рішення комісія не навела мотиви, з яких виходить, обираючи саме такий строк блокування (чому саме 3 місяці).
Відповідно у цій справі відповідач ухвалюючи спірний наказ діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, а також необґрунтовано, у зв'язку із чим такий підлягає скасуванню.
Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
З цих же по суті підстав, судом не враховуються заперечення відповідача.
Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4) про визнання протиправним та скасування наказу, - задоволити повністю.
Визнати протиправними та скасувати пункти 1 та 2 наказу Міністерства юстиції України від 05.11.2021 року за №3985/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 ».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 00015622, 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13) на користь Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області Живка Михайла Олександровича (79038, Львівська обл., м. Львів, вул. Кленова, 1/4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 908 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5. п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Рішення складено в повному обсязі 05.07.2022 року.
Суддя Гавдик З.В.