справа № 380/4247/22
05 липня 2022 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (Відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (Відповідач-2) в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 17 серпня 2021 року № 134250006124;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, зарахувавши до стажу період роботи з 25 серпня 1979 року по 01 квітня 1980 року, з 16 грудня 1982 року по 31 грудня 1986 року, з 01 січня 1992 року по 31 грудня 1997 року у Старосамбірському районному вузлі зв'язку Львівського обласного підприємства поштового зв'язку «Львівпошта», починаючи з 11 серпня 2021 року, тобто з дати звернення;
- судові витрати покласти на Відповідача.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11 серпня 2021 року звернувся до відповідача-1 із заявою та необхідним пакетом документів про призначення пенсії за віком. Рішенням відповідача-2 від 17 серпня 2021 року № 134250006124, прийнятим за принципом екстериторіальності (далі - також оскаржуване рішення), позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з тим, що його страховий стає є меншим, ніж передбачено статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - також Закон № 1058). Зазначене рішення відповідача-2 позивач уважає протиправним та таким, що прийняте із порушенням вимог чинного законодавства з огляду на таке.
Відповідно до статті 26 Закону № 1058, починаючи з січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, в період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років. Позивач стверджує, що на момент звернення за призначенням пенсії його страховий стаж становив не менше 28 років. Однак під час прийняття оскаржуваного рішення пенсійний орган не взяв до уваги довідку № 23 від 29 липня 2021 року, видану Львівською дирекцією Акціонерного товариства «Укрпошта», оскільки період роботи, вказаний у цій довідці (з 25 серпня 1979 року по 02 листопада 2009 року) перетинається із строковою військовою службою (з 24 квітня 1980 року по 18 травня 1982 року) та наявною в електронній пенсійній справі копією наказу від 09 квітня 1980 року № 58, в якій зазначено про звільнення ОСОБА_1 з 01 квітня 1980 року у зв'язку із призовом на військову службу. Позивач вказує, що при зверненні за призначенням пенсії подав пенсійному органу: наказ про прийняття на роботу з 25 серпня 1979 року; наказ про звільнення у зв'язку із призовом на військову службу з 01 квітня 1980 року; наказ про прийняття на роботу № 182 від 27 грудня 1982 року; наказ про переведення № 108 від 19 серпня 1983 року. Відповідно, страховий стаж позивача обчислено пенсійним органом на підставі довідки про військову службу, довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, даних реєстру застрахованих осіб. З огляду на це позивач висновує, що відповідач не зарахував йому до страхового стажу періоди роботи: з 25 серпня 1979 року по 01 квітня 1980 року (07 місяців 08 днів); з 16 грудня 1982 року по 31 грудня 1986 року (4 роки 00 місяців 16 днів); з 01 січня 1992 року по 31 грудня 1997 року (05 років) у Старосамбірському районному вузлі зв'язку Львівського обласного підприємства поштового зв'язку «Львівпошта», що й стало підставою для відмови у призначенні пенсії.
Позивач зауважує, що під час прийняття документів для призначення пенсії посадова особа органу пенсійного фонду ознайомлювалась із документами, що були ним надані, однак не висловила жодних зауважень щодо їх змісту. Разом з тим відповідно до вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) орган, який призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви надання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Отже, відповідач мав, передбачене законом право, та можливість звернутись до підприємства, яке видало довідку про трудовий стаж, а саме до Акціонерного товариства «Укрпошта» з метою уточнення інформації та усунення розбіжностей, якщо він уважав, що такі були. Однак відповідач-1 не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити страховий стаж позивача.
Також позивач наголошує, що формальні неточності у документах за загальним правилом не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Зважаючи на викладене, позивач зазначає, що відповідач-1 мав усі передбачені законодавством засоби для звернення до підприємств щодо уточнення інформації про його трудовий стаж, однак замість того, щоб реалізувати свої законодавчо визначені повноваження, не вжив жодних заходів, а незаконно відмовив у призначенні пенсії.
З огляду на наведене адміністративний позов просить задовольнити у повному обсязі.
Позиція відповідача-1 викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач-1 вказує, що згідно поданих позивачем для призначення пенсії документів його загальний (страховий) стаж становить 20 років 11 місяців 14 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до норм Закону № 1058. За поданими документами позивачу до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідки № 23 від 29 липня 2021 року, виданої Львівською дирекцією Акціонерного товариства «Укрпошта», оскільки частина періоду роботи, який вказаний у цій довідці, а саме з 25 серпня 1979 року по 02 листопада 2009 року перетинається із строковою військовою службою з 24 квітня 1980 року по 18 травня 1982 року, а в копії наказу зазначено, що позивача звільнено з роботи поштальона з 01 квітня 1980 року у зв'язку із призовом на службу в армію. Таким чином, позивачу до страхового стажу не зараховано періоди роботи: з 25 серпня 1979 року по 01 квітня 1980 року; з 16 грудня 1982 року по 31 грудня 1986 року; з 01 січня 1992 року по 31 грудня 1997 року.
Відповідач-1 зазначає, що періоди роботи позивача зараховані йому до страхового стажу відповідно до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, також такі періоди обчислені на підставі довідки про військову службу, довідки про заробітну плату. Одночасно до страхового стажу позивача не зараховано період отримання допомоги по безробіттю з 23 листопада 2009 року по 31 грудня 2009 року, оскільки відсутня інформація про реорганізацію Старосамбірського районного центру зайнятості в Старосамбірську районну філію Львівського обласного центру зайнятості. Для зарахування вищевказаного періоду роботи до страхового стажу позивачу належить надати довідку про реорганізацію Старосамбірського районного центру зайнятості в Старосамбірську районну філію Львівського обласного центру зайнятості.
Відповідач-1 підсумовує, що згідно поданої позивачем заяви від 11 серпня 2021 року про призначення пенсії за віком, до якої долучені документи про стаж, відсутні підстави для призначення йому пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Право на пенсійну виплату позивач набуде після досягнення віку 65 років, з 10 червня 2026 року.
З огляду на викладене просить у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
На спростування доводів відповідача-1, викладених у відзиві на позовну заяву, позивач подав відповідь на відзив, в якій вказує, що зміст відзиву відповідача-1 зводиться лише до наведення переліку документів, які він надавав разом із заявою про призначення пенсії за віком, а також до повторення оскаржуваного рішення про відмову у призначенні пенсії. У відзиві на позовну заяву відповідач-1 не спростовує того факту, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не здійснило жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б підтвердити страховий стаж позивача.
Відповідач-1 подав заперечення на відповідь на відзив, в яких наведені аргументи, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 23 лютого 2022 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 17 травня 2022 року залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до участі в справі як другого відповідача. Роз'яснено другому відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
Вказану ухвалу суд надіслав на електронну адресу другого відповідача.
Проте станом на момент прийняття судом рішення у цій справі другий відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ураховуючи наведене, суд відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України вирішує цю справу на підставі наявних у її матеріалах доказів.
Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
11 серпня 2021 року ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.35-36).
До заяви про призначення пенсії за віком позивач долучив пакет документів, перелік яких наведений у Розписці-повідомленні від 11 серпня 2021 року (зареєстровано за № 2437) (а.с.37-38).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 17 серпня 2021 року № 134250006124, прийнятим за принципом екстериторіальності, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком з таких підстав: «[…] Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, в період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Вік заявника 60 років.
Страховий стаж особи становить 20 років 11 місяців 14 днів.
В ході розгляду документів до уваги не взято довідку від 29.07.2021 № 23, оскільки період роботи вказаний в довідці (з 25.08.1979 по 02.11.2009) перетинається із строковою військовою службою (з 24.04.1980 по 18.05.1982) та наявною в електронній пенсійній справі копією наказу від 09.04.1980 № 58, в якій зазначено про звільнення ОСОБА_1 з 01.04.1980 в зв'язку із призовом на військову службу.
Страховий стаж особи обчислено на підставі довідки про військову службу, довідки про заробітну плату та даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Одночасно до страхового стажу не враховано період отримання допомоги по безробіттю з 23.11.2009 по 31.12.2009, оскільки відсутня інформація про реорганізацію Старосамбірського районного центру зайнятості в Старосамбірську районну філію Львівського обласного центру зайнятості. Для зарахування вищевказаного періоду необхідно надати довідку про реорганізацію Старосамбірського районного центру зайнятості в Старосамбірську районну філію Львівського обласного центру зайнятості.
Не працює.
Право на пенсійну виплату заявник набуде після досягнення 65-річного віку, з 10.06.2026 […]».
Позивач, уважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 17 серпня 2021 року № 134250006124 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», звернувся з цим позовом до суду.
Предметом розгляду у цій справі є оцінка наявності підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити позивачу пенсію за віком, починаючи з 11 серпня 2021 року, тобто з дати звернення, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 25 серпня 1979 року по 01 квітня 1980 року, з 16 грудня 1982 року по 31 грудня 1986 року, з 01 січня 1992 року по 31 грудня 1997 року у Старосамбірському районному вузлі зв'язку Львівського обласного підприємства поштового зв'язку «Львівпошта».
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Закріплений у частині 1 статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За змістом частин першої, другої статті 5 Закону № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком.
Згідно із частиною першою статті 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Отже, необхідними умовами для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058 є досягнення особою визначеного законодавством пенсійного віку (60 років) та наявність у такої особи необхідного страхового стажу (не менше 28 років - з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року).
Визначення поняття страхового стажу та періоди, з яких складається страховий стаж наводить стаття 24 Закону № 1058.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Абзацом першим частини другої цієї ж статті визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
До набрання чинності Законом № 1058 (01 січня 2004 року) види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію визначалися Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Так, відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також військова служба (пункт «в» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з абзацом першим пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності) (пункт 23 Порядку № 637).
Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів (абзац перший пункту 24 Порядку № 637).
Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначений статтею 44 Закону № 1058.
Відповідно до абзаців першого, другого частини першої статті 44 Закону № 1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
За змістом абзацу першого частини п'ятої статті 45 Закону № 1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Згідно з абзацом третім частини першої статті 44 Закону № 1058 порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви (абзац перший пункту 1.9 розділу І Порядку № 22-1).
Перелік документів, необхідних для призначення (перерахунку), переведення з одного виду пенсії на інший, визначений пунктами 2.1-2.4, 2.8 розділу ІІ Порядку № 22-1.
Так, згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію (абзац перший пункту 4.1 Порядку № 22-1).
Згідно з абзацами другим-четвертим пункту 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
За змістом пункту 4.7 розділу IV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Суд встановив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 17 серпня 2021 року № 134250006124, прийнятим за принципом екстериторіальності, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058 з підстав відсутності у позивача необхідного страхового стажу, а саме не менше 28 років.
Як слідує зі змісту зазначеного рішення відповідач-2 не взяв до уваги довідку № 23 від 29 липня 2021 року, видану Львівською дирекцією Акціонерного товариства «Укрпошта», оскільки період роботи, вказаний у цій довідці (з 25 серпня 1979 року по 02 листопада 2009 року) перетинається із строковою військовою службою (з 24 квітня 1980 року по 18 травня 1982 року) та наявною в електронній пенсійній справі копією наказу від 09 квітня 1980 року № 58, в якій зазначено про звільнення ОСОБА_1 з 01 квітня 1980 року у зв'язку із призовом на військову службу.
Крім того, відповідач-2 не врахував період отримання позивачем допомоги по безробіттю з 23 листопада 2009 року по 31 грудня 2009 року, оскільки відсутня інформація про реорганізацію Старосамбірського районного центру зайнятості в Старосамбірську районну філію Львівського обласного центру зайнятості.
Стосовно неврахування відповідачем-2 довідки № 23 від 29 липня 2021 року, виданої Львівською дирекцією Акціонерного товариства «Укрпошта» (далі - також довідка № 23 від 29 липня 2021 року), суд зазначає таке.
Відповідно до вимог Порядку № 637 у разі відсутності у особи, яка звертається за пенсією, трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи для підтвердження трудового стажу приймаються, зокрема, довідки, видані підприємствами, установами, організаціями, які повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). При цьому для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.
У довідці № 23 від 29 липня 2021 року, виданій Львівською дирекцією Акціонерного товариства «Укрпошта», яку позивач надав пенсійному органу разом із заявою про призначення пенсії за віком, зазначено про те, що ОСОБА_1 дійсно працював в Старосамбірському районному вузлі зв'язку Львівського обласного підприємства поштового зв'язку «Львівпошта» з 25 серпня 1979 року (наказ про прийняття на роботу № 124/К від 25 серпня 1979 року) по 02 листопада 2009 року (наказ про звільнення № 535/к від 02 листопада 2009 року).
В той же час згідно з довідкою Старосамбірського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 76 від 01 вересня 2021 року позивач проходив службу у Збройних Силах в період з 24 квітня 1980 року по 18 травня 1982 року (підстава: облікова картка до військового квитка серії НОМЕР_1 ).
Таким чином, дійсно період роботи позивача, вказаний у довідці № 23 від 29 липня 2021 року (з 25 серпня 1979 року по 02 листопада 2009 року), перетинається із періодом проходження позивачем служби в Збройних Силах (з 24 квітня 1980 року по 18 травня 1982 року).
Втім, на переконання суду, вказана обставина не була безумовною підставою для неврахування пенсійним органом довідки № 23 від 29 липня 2021 року та нівелювання зазначеного у ній періоду трудової діяльності позивача, зважаючи на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих заявником документів, пенсійний орган наділений правом звернення до підприємств, установ, організацій, окремих осіб з метою отримання інформації, необхідної для здійснення своєї діяльності, а також зобов'язаний повідомляти заявника про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
В контексті викладеного суд також наголошує, що, реалізовуючи обов'язок держави щодо забезпечення реалізації права особи на соціальний захист, територіальний пенсійний орган в межах наданих йому повноважень та відповідно до пенсійного законодавства повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії, зокрема, шляхом отримання відповідних документів від підприємств, організацій і окремих осіб, виданих ними для оформлення пенсії, перевірки змісту і належного оформлення наданих документів, а у випадку їх невідповідності вимогам законодавства, роз'яснювати такій особі її права, а також надавати строк для усунення недоліків.
З огляду на це суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідачі мали передбачене чинним законодавством право та можливість звернутись до Львівської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта», як підприємства, яке видало довідку про трудову діяльність позивача, з метою уточнення інформації та усунення розбіжностей, наявних у такій довідці.
Однак у межах спірних правовідносин відповідачами не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити трудову діяльність позивача, а лише зазначено в оскаржуваному рішенні про те, що довідка № 23 від 29 липня 2021 року не береться пенсійним органом до уваги.
Таким чином, з наведеного можна дійти висновку про те, що відповідачі не реалізували у повній мірі надані їм Законом № 1058 та Порядком № 22-1 права щодо сприяння позивачу у реалізації його права на пенсійне забезпечення, установивши відсутність у нього права на одержання пенсії не на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів як це передбачено пунктом 4.7 розділу IV Порядку № 22-1.
Суд також відзначає, що період трудової діяльності позивача, який зазначений у довідці № 23 від 29 липня 2021 року, становить більше тридцяти років, а період служби у Збройних Силах, згідно довідки № 76 від 01 вересня 2021 року складає два роки.
При цьому як слідує зі змісту оскаржуваного рішення відповідач-2 взяв до уваги «довідку про військову службу», обчисливши, зокрема, на її підставі страховий стаж позивача, а довідку № 23 від 29 липня 2021 року не став брати до уваги.
Таким чином, відповідач-2 фактично віддав перевагу одного документа іншому, без зазначення будь-яких вагомих причин на це.
Суд повторює, що відповідачі у цій справі не були позбавлені можливості звернутися до Львівської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» з метою уточнення інформації та усунення розбіжностей, наявних у довідці № 23 від 29 липня 2021 року, та вже після отримання відповідних документів вирішувати питання про те, чи підтверджує така довідка трудову діяльність позивача (за виключенням періоду військової служби позивача, який перетинається з періодом виконання ним трудових обов'язків) з урахуванням отриманих документів.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач-2 не врахував усіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому вказане рішення відповідно до вимог пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України не може вважатися таким, що прийняте обґрунтовано.
З огляду на наведене таке рішення належить визнати протиправним та скасувати, а позовну вимогу в цій частині задовольнити повністю.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, зарахувавши до стажу період роботи з 25 серпня 1979 року по 01 квітня 1980 року, з 16 грудня 1982 року по 31 грудня 1986 року, з 01 січня 1992 року по 31 грудня 1997 року у Старосамбірському районному вузлі зв'язку Львівського обласного підприємства поштового зв'язку «Львівпошта», починаючи з 11 серпня 2021 року, тобто з дати звернення суд зазначає таке.
Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 818/985/18 та від 26 грудня 2019 року у справі № 810/637/18.
Суд звертає увагу на те, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі й поданих вперше.
При цьому суд не може перебирати на себе компетенцію суб'єктів владних повноважень (у цьому конкретному випадку пенсійного органу) та досліджувати документи, яким не надавалась оцінка, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 зазначив, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії, а не зобов'язання відповідача призначити таку пенсію.
Оскільки в оскаржуваному рішенні відповідач-2 безпідставно не взяв до уваги довідку № 23 від 29 липня 2021 року, видану Львівською дирекцією Акціонерного товариства «Укрпошта», що стало наслідком незарахування визначеного у ній періоду (періодів) трудової діяльності позивача до страхового стажу, то суд уважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача-2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 серпня 2021 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У зв'язку з наведеним цю позовну вимогу належить задоволити частково.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до правил статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з цим позовом до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Оскільки позов містив декілька вимог немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості, а не розміру задоволених/незадоволених позовних вимог.
Таким чином, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає сума у розмірі 992,40 грн.
Докази понесення сторонами витрат, пов'язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А, Кіровський район, м. Кропивницький, 25009) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задоволити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 17 серпня 2021 року № 134250006124 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 серпня 2021 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А, Кіровський район, м. Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 992,40 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 05 липня 2022 року.
Суддя Клименко О.М.