справа № 380/530/22
05 липня 2022 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 6973,00 грн,-
Головне управління ДПС у Львівській області (Позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Відповідач) в якому просить:
- прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;
- задоволити позовні вимоги та стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь бюджету податковий борг в розмірі 6973,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов'язань з єдиного податку з фізичних осіб, та згідно довідки про заборгованість № 13948/5/13-01-13-07-08 від 25 листопада 2021 року становить 6973,00 грн.
Вказує, що податковий орган виніс податкову вимогу форми «Ф» № 0076648-1307-1333 від 27 серпня 2021 року, яку надіслав на адресу платника податків.
Позивач стверджує, що станом на сьогодні суми податкових зобов'язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто, визнаються сумою податкового боргу. Оскільки платником податків не вживаються заходи щодо погашення наявної у нього заборгованості просить стягнути її у судовому порядку.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 17 січня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін та роз'яснено відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Вказану ухвалу суд 15 червня 2022 надіслав на електронну адресу відповідача. Крім того, про відкриття спрощеного позовного провадження у справі суд повідомив відповідача засобами телефонного зв'язку, про що складено телефонограму від 15 червня 2022 року.
Проте у встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ураховуючи те, що судом вжито передбачені Кодексом адміністративного судочинства України заходи щодо належного повідомлення відповідача про відкриття спрощеного позовного провадження у цій адміністративній справі, проте станом на час прийняття рішення у справі відзиву на позовну заяву від нього не надходило, суд вирішив відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України розглянути справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
Статтею 15 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За змістом пункту 41.4 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 цієї ж статті контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Як слідує з матеріалів справи 07 квітня 2021 року відповідач звернувся до Головного управління ДПС у Львівській області із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, у якій просив перевести його на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01 травня 2021 року. Обрав ставку єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати та 2 групу платника єдиного податку.
Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки про наявність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів), що контролюються ГУ ДПС у Львівській області, № 13948/5/13-01-13-07-08 від 25 листопада 2021 року станом на 23 листопада 2021 року у відповідача наявний податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб на суму 6973,00 грн (основний платіж).
Указана сума податкового боргу відповідача підтверджується також даними зворотного боку облікової картки платника податків, згідно із якими його податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб станом на 30 листопада 2021 року становить 6973,00 грн.
На підставі долучених до матеріалів позовної заяви документів суд встановив, що сума податкового боргу відповідача у вказаному розмірі виникла у зв'язку із несплатою єдиного податку згідно поданої ним заяви від 07 квітня 2021 року про застосування спрощеної системи оподаткування.
Відповідно до підпунктів 291.2, 291.3 статті 293 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Згідно із підпунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до підпункту 2 пункту 293.2 статті 293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Абзацами першим, другим пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Оскільки відповідач не сплатив узгодженої суми податкового зобов'язання відповідно до поданої ним заяви від 07 квітня 2021 року про застосування спрощеної системи оподаткування у розмірі 6973,00 грн, то така сума на підставі підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є податковим боргом.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
За змістом пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.
При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.
В такому випадку право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 30 днів з дня скерування на адресу платника податків податкової вимоги, надісланої на раніше існуючий податковий борг, і реалізація такого права у часі не обмежена, а право на стягнення новоствореного податкового боргу виникає на наступний день, що настає за днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання.
На виконання вказаних положень Податкового кодексу України контролюючий орган виставив відповідачу податкову вимогу форми «Ф» № 0076648-1307-1333 від 27 серпня 2021 року, згідно з якою станом на 26 серпня 2021 року сума його податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб становить 3373,00 грн.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 7900066582651 вказана податкова вимога вручена відповідачу особисто 13 жовтня 2021 року.
Доказів оскарження та скасування зазначеної податкової вимоги та визначеної у ній суми податкового боргу відповідачем не надано, а судом не встановлено.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Станом на дату розгляду цієї справи податковий борг відповідача перед бюджетом становить 6973,00 грн та залишається непогашеним.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, стягнувши з відповідача в користь бюджету суму податкового боргу у розмірі 6973,00 грн.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -
Позов Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу у сумі 6973,00 грн - задоволити повністю.
Стягнути до бюджету з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в розмірі 6973,00 грн.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 05 липня 2022 року.
Суддя Клименко О.М.