Справа №380/9100/22
про залишення позовної заяви без руху
05 липня 2022 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до начальника 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Рава-Руська» 7 прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України Головченко Івана Олександровича про визнання протиправним і скасування рішення, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до начальника 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Рава-Руська» 7 прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України Головченко Івана Олександровича із вимогою визнати протиправним і скасувати рішення начальника 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Рава-Руська» 7 прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України Івана Олександровича Головченка від 28.05.2022 про відмову у перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянину України ОСОБА_2 .
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленими КАС України, та містить недоліки з огляду на наступне.
1. Відповідно до частини 2 статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із частиною 1 статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 1 статті 57 КАС України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Документи, що підтверджують повноваження представників, визначені статтею 59 КАС України, частиною 4 якої встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 5 липня 2012 року (далі - Закон №5076-VI) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Згідно частини 1 статті 26 Закону №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною 4 статті 26 Закону №5076-VI встановлено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Суддя звертає увагу на те, що повноваження адвоката щодо підписання позовної заяви повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 811/1507/18 та від 29 травня 2019 року у справі № 202/5348/18.
Суддею з поданої позовної заяви встановлено, що така підписана представником позивача - Голованем Ігорем Володимировичем.
З метою підтвердження своїх повноважень представником позивача додано до позовної заяви копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_2 серії АІ №1195023 від 27 червня 2022 року.
При цьому, як вбачається з копії ордеру, такий видано на підставі договору про надання правової допомоги №0812 від 22 травня 2019 року.
Однак, копія вказаного договору до позовної заяви не додана.
З огляду на те, що вказаний договір про надання правової допомоги між позивачем та адвокатом було укладено ще в травні 2019 року, а ордер серії АІ №1195023 про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_2 видано в червні 2022 року, у судді наразі відсутня можливість перевірити строк дії вказаних правовідносин та, зокрема, повноважень Голованя Ігоря Володимировича на подання в інтересах ОСОБА_2 даної позовної заяви.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду належним чином завірену копію договору про надання правової допомоги №0812 від 22 травня 2019 року.
Окрім цього, у відповідності до частини 1 статті 6 Закону №5076-VI адвокатом може бути фізична особа, яка, зокрема, отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Частиною 1 статті 12 Закону №5076-VI передбачено, що особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.
Аналізуючи норму частини 4 статті 59 КАС України у сукупності із вищезгаданими суддя зазначає, що адвокат, який уповноважений представляти інтереси особи у справі, веде свою діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Зразок свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю був затверджений рішенням Ради адвокатів України №272 від 17 грудня 2013 року. Серед обов'язкових реквізитів свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю - дата і номер рішення ради адвокатів регіону, на підставі якого видано свідоцтво; підпис голови ради адвокатів регіону та печатка ради адвокатів регіону.
Як вбачається з копії ордеру на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_2 серії АІ №1195023 від 27 червня 2022 року, ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №907 від 02 квітня 2002 року, видане Донецькою обласною КДКА на підставі рішення №22 від 19 червня 1996 року.
Водночас копія такого свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №907 від 02 квітня 2002 року адвокатом не долучена до позовної заяви, а відтак суддя знову ж таки позбавлений можливості встановити факт наявності у представника позивача права на здійснення відповідної правозахисної діяльності.
До того ж, положеннями Закону №5076-VI передбачена можливість припинення адвокатської діяльність шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
А тому, враховуючи викладене, з метою усунення даного недоліку представнику позивача необхідно долучити до поданої позовної заяви також і свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №907 від 02 квітня 2002 року.
2. За правилами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 4 статті 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Частинами 1-3 статті 10 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» передбачено, що органи охорони державного кордону безпосередньо виконують поставлені перед Державною прикордонною службою України завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону України.
Прикордонний загін є основною оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладаються охорона певної ділянки державного кордону самостійно чи у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону та Морською охороною, забезпечення дотримання режиму державного кордону і прикордонного режиму, а також здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів.
До складу прикордонного загону можуть входити прикордонні комендатури, відділи прикордонної служби, прикордонні застави, контрольно-пропускні пункти, відділення прикордонного контролю.
Аналізуючи вищенаведені норми права суддя зазначає, що при розгляді питання про надання дозволу про перетин державного кордону посадові особи Державної прикордонної служби України діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені відповідного прикордонного органу. Відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені виконує свої повноваження.
У постанові від 26.12.2019 по справі №724/716/16 Верховний Суд сформулював правову позицію, згідно з якою відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у справі, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган державної влади.
Подібні висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі №724/716/16 та від 17.06.2020 у справі №127/6881/17.
Як встановлено суддею, відповідачем у позові зазначено начальника 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Рава-Руська» 7 прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України Головченко Івана Олександровича.
Водночас з метою виконання своїх повноважень начальник 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Рава-Руська» 7 прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України Головченко Іван Олександрович діяв від імені 7 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України.
Суддя наголошує, що згідно статті 48 КАС України, правом на вибір відповідача у справі наділена саме сторона позивача, а тому, зважаючи на те, що зазначений у позовній заяві відповідач на може бути самостійним відповідачем у справі, пропонує представнику позивача уточнити відповідача у справі шляхом його заміни на 7 прикордонний Карпатський загін Державної прикордонної служби України.
Разом з тим суддя звертає увагу представника позивача на те, що дана обставина не являється суттєвим недоліком позовної заяви, а відтак її не усунення не слугуватиме самостійною підставою для повернення позовної заяви.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За наведених обставин, суддя приходить до висновку, що позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення її недоліків відповідно до частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
залишити без руху позовну заяву Голованя Ігоря Володимировича в інтересах ОСОБА_2 до начальника 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Рава-Руська» 7 прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України Головченко Івана Олександровича про визнання протиправним і скасування рішення.
Надати представнику позивача термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати представнику позивача.
Роз'яснити представнику позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Сасевич О.М.