06 липня 2022 року справа № 405/3877/19
провадження № 2-іс/340/33/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку загального позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області (далі - Управління) про стягнення інфляційних збитків та моральної шкоди,
Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про стягнення інфляційних збитків внаслідок несвоєчасного виконання рішення суду (про перерахунок щомісячних страхових виплат і виплату коштів) у сумі 64203,98 грн. (Том 1 а.с.1-5).
Разом з тим, заявив про спричинення моральної шкоди, яку оцінює у суму 1500000 грн.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав вимоги заяви.
Пояснив, що відповідач несвоєчасно виконав рішення суду, яким стягнуто заборгованість з виплати щомісячних страхових сум.
Стверджує, що, виплачуючи борг, в Управління виник обов'язок нарахувати і виплатити інфляційні збитки.
Зазначає, що протиправна бездіяльність стосовно виконання рішення суду спричинила моральні страждання, які компенсуються сумою 1500000 грн.
Відповідач заперечив стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 1 а.с.17-18).
У судовому засіданні представник пояснив, що рішенням суду стягнуто матеріальну шкоду, яка має разовий характер, що виключає нарахування і виплату індексації.
Заперечив і стосовно спричинення моральної шкоди, так як стверджує, що не допущено протиправну бездіяльність.
22 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м.Кіровограда з позовом до Управління про стягнення інфляційних збитків внаслідок несвоєчасного виконання рішення суду (про перерахунок щомісячних страхових виплат і виплату коштів) у сумі 64203,98 грн. та моральної шкоди у сумі 1500000 грн. (Том 1 а.с.1-5).
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 13 лютого 2020 року у справі №405/3877/19 скасовано рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 07 листопада 2019 року, а позов задоволено частково (Том 1 а.с.181-186).
Суд стягнув з Управління на користь ОСОБА_1 інфляційні збитки у сумі 25761 грн., а в іншій частині вимог відмовлено у задоволенні.
19 березня 2021 року Касаційний цивільний суд прийняв ухвалу, якою скасував рішення судів нижчих інстанцій і закрив провадження у справі (Том 2 а.с.118-130).
19 травня 2021 року Касаційний цивільний суд прийняв ухвалу про передачу справи на розгляд Кіровоградського окружного адміністративного суду (Том 2 а.с.139-141).
24 червня 2021 року судом відкрито загальне позовне провадження (Том 2 а.с.143-144).
01 липня 2022 року сторони до суду не з'явилися, будучи належним чином повідомленні про час і місце розгляду справи, не клопотали про відкладення судового засідання, що відповідно до приписів частини 9 статті 205 КАС України надало суду право завершити вирішення позову в порядку письмового провадження (Том 2 а.с.255-258).
Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши експерта та дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2011 року у справі №2а-6740/2010/1111 відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кіровограді Кіровоградської області (далі - Відділення) зобов'язано перерахувати щомісячні страхові виплати ОСОБА_1 у зв'язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати з 01 вересня 2004 року (Том 1 а.с.87).
Ні Відділення, ні Управління не виконали рішення суду.
Позивач звернувся до суду зі заявою до Відділення про стягнення матеріальної шкоди у зв'язку з невиконанням рішення суду.
Матеріальна шкода - кошти, які не виплачені, оскільки не здійснено перерахунок щомісячних страхових виплат на підставі рішення суду.
Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 травня 2017 року у справі №22-ц/781/765/17 позов задоволено частково (Том 1 а.с.42-48).
Суд стягнув з Відділення невиплачені страхові виплати за період з 01 вересня 2004 року по 30 квітня 2010 року у сумі 133542,51 грн. (з врахуванням індексів інфляції за період з вересня 2004 року по травень 2015 року).
В основу такого висновку покладено висновок експертного дослідження №11/2-154 від 30 березня 2016 року, який складено ОСОБА_2 (Том 1 а.с.50-65).
У судовому засіданні експерт пояснила, що обчислила заборгованість за рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з урахуванням індексації станом на травень 2015 року.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 16 травня 2019 року, яка залишена без змін ухвалою суду апеляційної інстанції від 25 червня того ж року, замінено сторону боржника у виконавчому провадженні (Том 2 а.с.193-197).
Відділення замінено Управлінням.
05 липня 2019 року Управління сплатило кошти (Том 2 а.с.166).
У призначенні платежу зазначено про оплату відшкодування щомісячних страхових виплат (Том 2 а.с.166).
За наслідками розгляду позову у порядку цивільного судочинства Управління 26 березня 2020 року сплатило інфляційні збитки у сумі 25761 грн. на підставі постанови Кропивницького апеляційного суду від 13 лютого 2020 року, яка скасована ухвалою Касаційного цивільного суду 19 березня 2021 року (Том 2 а.с.151-152).
ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав факт отримання коштів.
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 травня 2017 року з Відділення на користь ОСОБА_1 стягнуто кошти, які не виплачені, оскільки не здійснено перерахунок щомісячних страхових виплат на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2011 року.
Отже, стягнуто заборгованість зі страхових виплат.
Кошти сплачено Управлінням, яке стало правонаступником боржника, 05 липня 2019 року.
Таким чином, рішення обох апеляційних судів виконано 05 липня 2019 року.
Апеляційний суд Кіровоградської області стягнув заборгованість за період з 01 вересня 2004 року по 30 квітня 2010 року (з урахуванням індексів інфляції за період з вересня 2004 року по травень 2015 року).
Отже, суд зробив висновок, що за затримку виплати заборгованості треба нарахувати інфляційні втрати.
Приписами частини 7 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».
Приписами частини 1 статті 34 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Заборгованість зі страхових виплат виплачена несвоєчасно з вини Відділення та Управління.
Таким чином, Управління, як правонаступник Відділення, має сплатити інфляційні втрати за період з червня 2015 року по квітень 2019 року, як про це заявляє у позові ОСОБА_1 (Том 1 а.с.1-5).
Сума заборгованості за період 01 вересня 2004 року по 30 квітня 2010 року, яка виплачена у липні 2019 року, становить 53668,37 грн. (Том 1 а.с.50-65).
Індекси споживчих цін за період з червня по грудень 2015 року: 100,4; 99; 99,2; 102,3; 98,7; 102; 100,7.
Загальний індекс за цей період - 102,25.
Індекс споживчих цін за 2016 рік - 112,4.
Індекс споживчих цін за 2017 рік -113,7.
Індекс споживчих цін за 2018 рік - 109,8.
Індекси споживчих цін за період з січня по квітень 2019 року:101; 100,5; 100,9; 101.
Загальний індекс за цей період - 103,4.
Загальний індекс інфляції за період з червня 2015 року по квітень 2019 року становить 148,4%.
Суд обчислює суму інфляційних втрат відповідно до приписів постанови Уряду України від 21 лютого 2001 року №159.
Вона становить 25975,49 грн. (53668,37 х 48,4%).
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що Управління, виплачуючи заборгованість зі страхових виплат, які не носять разового характеру, за рішенням суду, мало нарахувати і виплатити індексацію у сумі 25975,49 грн.
Відповідач нарахував і виплатив індексацію у сумі 25761 грн. після звернення до суду.
Таким чином, суд стягує з Управління на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати у сумі 214 грн.
Позивач припустився помилки в обчисленні інфляційних втрат, оскільки за базу взяв не тільки суму боргу, а й інфляційні втрати за попередній період (до червня 2015 року).
Щодо стягнення моральної шкоди.
Так, сам факт допущення суб'єктом владних повноважень протиправної бездіяльності та ще й стосовно виконання двох судових рішень безумовно спричинює моральну шкоду особі, оскільки остання втрачає віру в силу і авторитет судової влади, завданням якої є захист і відновлення порушеного права.
Керуючись принципом розумності, тривалістю бездіяльності і сумою заборгованості, суд визначив, що спричинена моральна шкода компенсується коштами у 20000 грн.
Моральну шкоду належить стягнути з Управління, а не з Державного бюджету України, оскільки відповідно до приписів частини 2 статті 4 Закону Фонд соціального страхування України є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про часткове задоволення позову.
Сторони не понесли судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити частково.
Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати у сумі 214 грн.
Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 20000 грн.
В іншій частині вимог позову відмовити у задоволенні.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей