01 липня 2022 року м. Кропивницький справа № 340/263/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу
за позовомВійськової частини НОМЕР_2 (НОМЕР_3, НОМЕР_4) (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ - НОМЕР_5)
доОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
простягнення суми завданих збитків, -
І. Зміст позовних вимог.
Військова частина НОМЕР_2 звернулась до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_2 загальну суму завданих збитків у розмірі 44265,52 грн.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що за результатами проведеного службового розслідування по факту втрати майна речової служби було встановлено бездіяльність Відповідача, та на підставі Наказу командира військової частини №447 від 26 вересня 2018 року "Про результати службового розслідування по факту втрати інвентарного майна речової служби" - Відповідача притягнуто до матеріальної відповідальності на загальну суму 53 388 грн, 00 коп.
Відповідно до Наказу командира військової частини №164 від 30.07.2019 року (по стройовій частині) Відповідача звільнено з військової служби у запас за підпунктом "д" (у зв'язку зі службовою невідповідністю) пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України " Про військовий обов'язок та військову службу".
На даний час сума заборгованості за завдану Відповідачем шкоду становить - 44 265, 52 грн.
Відповідачем до суду відзиву чи пояснень по суті заявлених позовних вимог не подано.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.
На виконання вимог ч.3 ст.171 КАС України судом здійснено запити до відповідного органу щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) особи відповідача.
13.012022 року судом здійснено запит до Управління Державної міграційної служби України у Кіровоградській області (а.с.29).
Також, судом здійснено запит від 13.01.2022 року до відділу "Центру надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Нікольської селищної ради (а.с.30).
26.01.2022 року до суду від відділу "Центру надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Нікольської селищної ради надійшла відповідь про відсутність відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 (а.с.34).
02.02.2022 року до суду від Управління Державної міграційної служби України у Кіровоградській області надійшла відповідь про відсутність реєстрації місця проживання ОСОБА_1 (а.с.37).
08.02.2022 року судом здійснено запит до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (а.с.35).
22.04.2022 року судом повторно здійснено запит до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (а.с.44).
06.04.2022 року до суду повернувся конверт із відміткою відділення поштового зв'язку "бойові дії" (а.с.48).
Станом на 20.05.2022 року судом не встановлено проживання (перебування) особи відповідача.
Згідно ч.7 ст.171 КАС України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється у порядку, визначеному статтею 130 цього Кодексу.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.05.2022 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного без повідомленням (виклику) сторін (а.с.40).
26.05.2022 року на сайті Кіровоградського окружного адміністративного суду опубліковано оголошення про розгляд справи №340/263/22 за позовом Військової частини НОМЕР_2 (НОМЕР_3, НОМЕР_4) до ОСОБА_1 про суму завданих збитків у розмірі 44265,52 грн.
Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням зібраних доказів, судом встановлені наступні обставини.
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 перебуваючи в зоні проведення АТО (ООС) виконував завдання по захисту територіальної цілісності та недоторканості держави.
Для забезпечення особистого життя та здоров'я під час виконання службового обов'язку в зоні проведення АТО (ООС), ОСОБА_1 отримано інвентарне майно військової частини, а саме: Бронежилет -"Великобританія" (а.с.21).
Після прибуття до місця дислокації військової частини НОМЕР_6 (колишня назва НОМЕР_3) ОСОБА_1 підчас перевірки свого інвентарного майна виявлено втрату бронежилету.
Відповідно до рапорту командира роти забезпечення лейтенанта ОСОБА_2 стало відомо про втрату інвентарного майна номенклатури речової служби (бронежилета Великобританія) який видано ОСОБА_1 (а.с.12).
Відповідно до Наказу командира військової частини від 23.08.2018 року №732 призначено службове розслідування по факту втрати майна речової служби (а.с.11).
За результатами проведеного службового розслідування по факту втрати майна речової служби було встановлено бездіяльність ОСОБА_1 , та на підставі Наказу командира військової частини №447 від 26 вересня 2018 року "Про результати службового розслідування по факту втрати інвентарного майна речової служби" - ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності на загальну суму 53 388 грн. (а.с.23-24).
Відповідно до Наказу командира військової частини №164 від 30.07.2019 року (по стройовій частині) ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за підпунктом "д" (у зв'язку зі службовою невідповідністю) пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" (а.с.26).
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_6 від 12.01.2022 року з ОСОБА_1 у період з жовтня 2018 року по липень 2019 року утримано кошти на загальну суму 9122,48 грн. (а.с.25).
Отже, на даний час сума заборгованості за завдану ОСОБА_1 шкоду становить - 44 265,52 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся до суду.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
За положенням статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Так, відповідно до частини другої статті 65 Конституції України, громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Проходження військової служби в Збройних Силах України, врегульовано Законом України Про військовий обов'язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232), Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153), Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах, затвердженого наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170.
Частиною 1 статті 3 ЗУ Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі - підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Відповідно до статтей 1, 3 Закону України Про правовий режим майна у Збройних Силах України, військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.1995 №880 «Про затвердження Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості», агрегати, запасні частини, інструменти, прилади і приладдя до озброєння, військової техніки, устаткування, апаратури, засобів зв'язку, технічних засобів охорони і до обчислювальної техніки, за оптичні прилади, імпортні електрифіковані інструменти, пальне, масло і мастила, спирти і спеціальні рідини, паливо відшкодовуються у трикратному розмірі.
Відповідно до п. 7 розділу III Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 №440 та застосованої 27.09.2017 за №1192/31060 (далі - Інструкція з обліку військового майна), наряд на видавання (приймання) є підставою для оформлення первинних документів на одноразове відпускання (відвантаження, відправлення, приймання, передавання) військового майна одному вантажоодержувачу (від одного вантажовідправника, здавальника).
Згідно п. 53 розділу V Інструкції з обліку військового майна, передавання озброєння, військової техніки, іншого військового майна, які обліковуються за номерами і технічним станом, з однієї частини до іншої здійснюється на підставі нарядів на видавання (приймання) служб забезпечення органів військового управління за актами приймання-передачі основних засобів зі складанням акта технічного стану. При цьому в наряді на видавання (приймання) служб забезпечення органів військового управління на зразки (комплекти) озброєння та військової техніки, які змонтовані на автомобільному (бронетанковому) шасі, в обов'язковому порядку вказуються відповідні базові шасі, а в актах технічного стану - їх обліково-номерні показники.
Відповідно до статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
За необхідності виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, у відношенні військовослужбовців ст.11 Статуту встановлюється ряд обов'язків, в тому числі і обов'язок знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Згідно частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Пунктом 28 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №8 Про окремі питання юрисдикції адміністративних суді визначено, що у разі умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій військовослужбовці та призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі.
У разі якщо до прийняття рішення про стягнення матеріальної шкоди винну в її заподіянні особу було звільнено в запас чи у відставку або така особа вибула з військової частини, командир (начальник) військової частини у порядку, встановленому чинним законодавством, подає позов до суду на суму заподіяної цією особою шкоди.
Отже, спір з приводу відшкодування матеріальної шкоди, завданої особою державі під час проходження військової служби, є публічно - правовим, а тому підлягає розгляду в порядку, передбаченому КАС України.
Крім цього, згідно статті 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №671, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Міністерство оборони України відповідно до покладених на нього завдань звітує перед Кабінетом Міністрів України про використання виділених коштів, здійснює в установленому порядку у межах своїх повноважень функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міністерства, здійснює управління військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, забезпечує в установленому порядку здійснення господарської діяльності, керує економічною і фінансовою роботою у Збройних Силах, виконує інші функції, пов'язані з реалізацією покладених на Міноборони України завдань.
Відповідно до Закону України Про Збройні Сили України, організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, об'єднань, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.
Військова частина НОМЕР_6 (НОМЕР_3, НОМЕР_4) є органом військового управління в системі Збройних Сил України, має самостійний баланс та печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням та є юридичною особою.
Командир військової частини НОМЕР_6 (НОМЕР_3, НОМЕР_4), являючись військовослужбовцем ЗС України, несе повну відповідальність за діяльність підпорядкованої ВЧ НОМЕР_6 (НОМЕР_3, НОМЕР_4), за стан і ефективне використання закріпленого за нею державного майна, за витрачання грошових коштів, а також за вжиття вичерпних заходів з метою погашення дебіторської заборгованості перед військовою частиною НОМЕР_6 (НОМЕР_3, НОМЕР_4).
Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості №880 від 02.11.1995 затверджено перелік військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, яка діяла на момент нестачі майна.
Відповідно до змісту Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.1995 року № 880, передбачено випадки застосування десятикратності, п'ятикратності, трикратності, двократності співвідношення до заподіяної шкоди, яка відшкодовується винними особами.
Відповідно до статті 19 Конституції України суд як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституціє юта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача завданої матеріальної шкоди у розмірі 44265,52 грн., натомість відповідачем не надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати зазначеної суми боргу на момент розгляду справи.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.
VI. Судові витрати.
Згідно частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи норми вищевказаної статті, судовий збір стягненню з відповідача не підлягає, оскільки позивач у справі є суб'єктом владних повноважень.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_6 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Військової частини НОМЕР_6 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_5) суму матеріальних збитків завданих державі в особі військової частини НОМЕР_6 у розмірі 44265,52 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук