05 липня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3711/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства “Агро Євро Партнер” до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області Форми “В4” № 00017180712 від 25.05.2021 р., яким ПП “Агро Євро Партнер” було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 921281 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області Форми “В1” № 00017170712 від 25.05.2021 р., яким ПП “Агро Євро Партнер” було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 8187362,07 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 4093681,04 грн.
Ухвалою судді від 13.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, на 10.08.2021 призначено підготовче судове засідання, а також витребувано докази (т.5 а.с.24-25).
Ухвалою суду від 02.08.2021 продовжено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву та доказів (т.5 а.с.37).
10.08.2021 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 20.09.2021 для надання доказів (т.6 а.с.118).
20.09.2021 у підготовчому засіданні продовжено строк проведення підготовчого провадження до 20.10.2021 за клопотанням представника позивача для надання доказів (т.7 а.с.159).
20.10.2021 у підготовчому засіданні продовжено строк проведення підготовчого провадження до 28.10.2021 за клопотанням представника відповідача (т.7 а.с.222).
Ухвалами суду від 28.10.2021: замінено відповідача - Головне управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ відокремленого структурного підрозділу 43995486); закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.11.2021 (т.7 а.с.246-247, 248).
16.11.2021 оголошено перерву до 01.12.2021 (т.8 а.с.2).
01.12.2021 оголошено перерву до 27.01.2022 для надання доказів (т.8 а.с.5).
Представниками сторін подані клопотання щодо розгляду справи в порядку письмового провадження (т.8 а.с.58, 59).
Враховуючи викладене, а також з урахуванням приписів ч.3 ст.194 КАС України, суд визнав за можливе продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки проведеної посадовими особами відповідача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2021 року від'ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн., з урахуванням від'ємного значення з ПДВ попередніх звітних податкових періодів, зазначених у додатку 3 до податкової декларації з ПДВ, податковим органом зроблено висновок про безтоварність господарських операцій з контрагентами ПП “Віктор і К”, ТОВ “Гідросенд”, ТОВ “Транзпостач”, ПП “Надніпрянське”.
Внаслідок цього податковий орган дійшов висновку про те, що позивачем завищено розмір від'ємного суми податку на додану вартість на суму 921281,00 грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 8187362,07 грн. Висновки посадових осіб відповідача ґрунтуються на тому, за результатами аналізу наявних податкових інформацій, які містяться в інформаційних базах ДПС та отриманих із зовнішніх джерел, у постачальників ПП “Віктор і К”, ТОВ “Гідросенд”, ТОВ “Транзпостач”, ПП “Надніпрянське”, а саме ТОВ “Екопромлайн”, ТОВ “Маковій”, ФГ “Мітус”, СВК “Багачанський” ТОВ “Профід Плюс”, ПАФ “Світоч”, С(Ф)Г “Чернявського В.М.”, ТОВ “Сіті-Буд Інвест” для виконання операцій на продаж сої, насіння соняшнику відсутні у достатній кількості трудові ресурси, основні фонди, виробничі потужності, земельні ділянки і транспортні засоби, відсутня можливість вирощування сільськогосподарських культур власними силами та відсутність придбання у постачальників ідентичного товару у відповідній кількості, а також відсутність документів щодо її походження. Також висновки посадових осіб відповідача ґрунтуються на тому, ПП “Надніпрянське” передає в суборенду ПП “Буд Маркет СВ” вагони, які орендує у ТОВ “Діва Логістик Консалт”. В свою чергу, ТОВ “Діва Логістик Консалт” декларує у січні 2020 року придбання послуг з оренди вагонів від ТОВ “ТАС-ЛОГІСТІК”. Позивач не погоджується з висновками акту перевірки, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вважає їх протиправними, а господарські операції підтвердженими відповідними доказами.
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, а також додаткові письмові пояснення в яких зазначено, що за результатами перевірки ПП “Агро Євро Партнер”, контролюючим органом було здійснено аналіз господарської діяльності підприємств - контрагентів, що мали господарські взаємовідносини не лише з позивачем, а й з іншими контрагентами, які виступали постачальниками, виробниками продукції, що в подальшому надходила до кінцевого споживача, то за результатами зібраної інформації, вивчених документів (єдиний реєстр податкових накладних та інші джерела зібрання такої інформації) не було підтверджено реальності господарських операцій, зокрема, не можливо було встановити джерело походження такої продукції (вагонів). Як наслідок, при декларуванні ПДВ, позивачем допущено порушення вимог Податкового кодексу України (т.5. а.с.179-194, т.7 а.с.227-242).
Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
ПП “Агро Євро Партнер” з 10.10.2018 є суб'єктом господарювання у відповідності до норм діючого законодавства, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ та зареєстрований платником податку на додану вартість з 01.12.2018, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ №1911274500012 (т.1 а.с.17-22, 23).
Головним управлінням ДПС в Кіровоградській області в період з 09.04.2021 по 15.04.2021 проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства “Агро Євро Партнер” щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2021 року від'ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн., з урахуванням від'ємного значення з ПДВ попередніх звітних податкових періодів, зазначених у додатку 3 до податкової декларації з ПДВ, за результатом якої складено акт від 22.04.2021 №1178/11-28-07-12/42544531 (т.1 а.с.38-111).
В зазначеному акті зазначено, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2021 року у Декларації від'ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено наступні порушення позивача, зокрема:
- п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 8187376,94 грн., в тому числі за січень 2021 року на 8187362,07 грн.;
- п.44.1 ст.44, п.п.“а” п.198.1 ст.198, абзаців 1 - 3 п.198.2, абзаців 1 - 2 п.198.3 і абзацу третього п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено від'ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду за січень 2021 на суму 921281 грн. (т.1 а.с.38-111).
На підставі висновків, викладених в акті перевірки відповідачем прийняті 25.05.2021 податкові повідомлення-рішення:
- форми “В4” №00017180712, яким ПП “Агро Євро Партнер” зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 921281 грн. (т.1 а.с.112-113);
- форми “В1” № 00017170712, яким ПП “Агро Євро Партнер” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 8187362,07 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 4093681,04 грн. (т.1 а.с.114-115).
Не погодившись із вказаними рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно п.п."а" п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
В силу п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При цьому п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Суд враховує, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку є подальше використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.
Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондується з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення такої господарської діяльності.
З огляду на пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Отже, господарська операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків, якщо вона здійснена за наявності розумних економічних причин (ділової мети) і пов'язана з господарською діяльністю платника податків.
Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно з ч. 1, 5-7 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.
Як вже зазначалося, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.
Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.
Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.
У податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.
За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.
Матеріалами справи, а саме - документами фінансово-господарської діяльності, підтверджено отримання позивачем товару та подальше його використання у господарській діяльності підприємства.
Щодо податкового повідомлення-рішення №00017180712, яким ПП “Агро Євро Партнер” зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 921281 грн., то суд зазначає наступне.
Відповідачем в акті перевірки зазначено, що позивачем було завищено на 921281 грн. показник у рядку 10.1 (колонка Б) декларації за січень 2021 внаслідок врахування нереальних операцій: з придбання олії соєвої гідратованої першого ґатунку нефасована, фосфатидного концентрату соєвого, шроту соєвого кормового тостованого негранульованого насипом невідомого походження та нереального здійснення послуг з переробки сої ДС у ТОВ «Транзпостач», що призвело до завищення на суму 772423 грн. рядка 19 Декларації; та з придбання послуг суборенди вагонів частково невідомого походження у ПП «Надніпрянське», що призвело до завищення на 148858 грн. показника рядка 19 Декларації.
Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ “Транзпостач” укладено договір на переробку давальницької сировини №01042004/1 від 01.04.2020, згідно якого ТОВ “Транзпостач” зобов'язувалося переробити для позивача насіння сої в олію соєву гідратовану, шрот соєвий гранульований/негранульований, соєву оболонку, а також соєвий фосфатний концентрат та оплатити роботу (т.4 а.с.29-32).
На виконання вказаного договору ТОВ “Транзпостач” переробило у січні 2021 року для позивача насіння сої в олію соєву гідратовану, шрот соєвий гранульований/негранульований, соєву оболонку, а також соєвий фосфатний концентрат, що підтверджується актами надання послуг (т.4 а.с.37, 39, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55 ), податковими накладними (т.4 а.с.38, 40, 42, 44, 46,48, 50, 52, 54, 56).
На підтвердження доказів оплати надано картку рахунок (т.4 а.с.33-36).
З акту перевірки вбачається, що висновки щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Транзпостач" ґрунтується, серед іншого, на тому, що ТОВ "Транзпостач" у січні 2021 року придбано сою в загальній кількості 1684,62 т, з наведеної кількості у реальних постачальників, ТОВ "Транзпостач" було придбано 1301,99 т сої, що становить 77,29% від загальної кількості сої. Решта сої придбано у СФГ «Чернявського В.М.» в кількості 382,63 т від загальної кількості придбання становить 22,71 %.
При цьому в акті перевірки вказано, що за результатами аналізу наявної податкової інформації, яка міститься в інформаційних базах ДПС та отримані з зовнішніх джерел, у СФГ «Чернявського В.М.» для виконання зазначених операцій відсутні у достатній кількості трудові ресурси, основні фонди, виробничі потужності, земельні ділянки та транспортні засоби, відсутня можливість вирощування с/г культур власними силами та відсутність придбання у постачальників ідентичного товару у відповідній кількості, а також відсутність документів щодо його походження (т.1 а.с.56-59).
Водночас, суд враховує, що матеріали справи містять докази на підтвердження господарських операцій між ТОВ "Транзпостач" та СФГ «Чернявського В.М.» (т.4 а.с.235-254). До того ж, суд враховує, що самим відповідачем в акті перевірки вказано, що вид діяльності СФГ «Чернявського В.М.» - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; є платником ПДВ; є працюючі - 8 чоловік; задекларовані об'єкти оподаткування, зокрема склад, трактори, колісна техніка, зерносушарки, земельні ділянки, тощо (т.1 а.с.57-58).
Крім того, відповідачем в акті перевірки зазначено, що позивачем включено до складу податкового кредиту податкові накладні від ТОВ «Транзпостач», номенклатура послуги переробки сої ДС на загальну суму 32749052 грн., у т.ч. сума ПДВ 624842 грн. Позивач придбав сою за договором №15012105 від 15.01.2021 у постачальника ТОВ «Пітан» на загальну суму без ПДВ 53536434 грн., в кількості 2999,24 т.
Так, між позивачем (покупець) та ТОВ «Пітан» (постачальник) укладено договір поставки 15012105 від 15.01.2021, відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію сою в кількості та за ціною вказаними в рахунках та/або видаткових накладних які є невід'ємною частиною договору (т.6 а.с.129-130)
На виконання вимог цього договору у січні 2022 року ТОВ «Пітан» поставило позивачу сою, про що свідчать видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (т.6 а.с.131-250, т.7 а.с.1-152). Також надано акт звірки взаємних розрахунків (т.7 а.с.153-156)
Крім того, між позивачем та ТОВ “Транзпостач” укладено договір поставки №11031906 від 11.03.2019 на поставку товару в асортименті згідно товаросупровідних документів та специфікацій. (т.2 а.с.125-127).
На виконання вимог договору поставки №11031906 у листопаді 2020 року ТОВ “Транзпостач” поставило позивачу шрот соєвий кормовий тостований негранульований насипом, що підтверджується рахунками-фактурами (т.2 а.с.147, 154, 170, 186, 211, 219, 230, 238, 246, т.3 а.с.2, 15, 24, 34, 41, 49, 57, 80, 87, 96, 103, 111, 119, 128, 138, 150, 158), видатковими накладними (т.2 а.с.148, 155, 171, 187, 212, 220, 231, 239, 247, т.3 а.с.3, 16, 25, 35, 42, 50, 58, 81, 88, 97, 104, 112, 120, 129, 139, 151, 159), платіжними дорученнями (т.2 а.с.135-146), податковим накладними на загальну суму ПДВ у розмірі 7968944,90 грн. (т.2 а.с.149, 156, 172, 188, 213, 221, 232, 240, 248, т.3 а.с. 4, 17, 26, 36, 43, 51, 59, 82, 89, 98, 105, 113, 121, 130, 140, 152, 160).
В подальшому шрот соєвий кормовий тостований негранульований насипом реалізований за зовнішньо-економічними контрактами (т.2 а.с.150-153, 157-169, 173-185, 189-210, 214-218, 222-229, 233-237, 241-245, 249-255, т.3 а.с.5-14, 18-23, 27-33, 37-40, 44-48, 52-56, 60-79, 83-86, 90-95, 99-102, 106-110, 114-118, 122-127, 131-137, 141-149, 153-157, 161-164).
До того ж, до суду надані докази купівлі сої у контрагентів ТОВ “Транзпостач” (т.4 а.с.235-254), а також на виконання вимог ухвали суду ТОВ “Транзпостач” підтверджено господарські взаємовідносини з позивачем (т.5 а.с.38-89).
Отже, враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позивачем включено за вказаними господарськими операціями суму податкового кредиту за січень 2021 року у розмірі 772423 грн., надавши достатні докази на підтвердження того, що вказані господарські операції носили реальний характер та відбулись, а тому правомірно відніс вказану суму до р.19 декларації за січень 2021 року.
В ході розгляду справи встановлено, що позивачем укладено з ПП “Надніпрянське” договір суборенди №03042005/1 від 03.04.2020 (т.4 а.с.57-58, 59), відповідно до змісту якого, орендар (ПП “Надніпрянське”) передає, а суборендар бере у тимчасове володіння та користування вагони об'ємом 116м3 та 120м3 за номерами згідно переліку, якими він володіє та користується на правах оренди за договором №01042002/1 від 01.04.2020 року, укладеному з ТОВ “Укрмаслотрейд”, а також за договором №31032003/1 від 31.03.2020 року, укладеному з ТОВ “Діва Логістик Консалт”. Суборендар орендує майно для здійснення перевезень вантажів. Пунктом 4 договору передбачено, що термін оренди обчислюється з дати завантаження вагону та відправлення його зі станції Лівобережна до моменту повернення порожнього вагону на станцію Лівобережна. Вартість користування одним вагоном за одну добу вказується орендарем у відповідних рахунках та актах наданих послуг.
На підтвердження виконання умов вказаного договору, позивачем надано податкові накладні (т.4 а.с.65, 76-77), акти надання послуг (т.4 а.с.64, 66), картка рахунку про проведення оплати (т.4 а.с.61-63)
Номери вагонів відображені на сторінці 33-34 акту перевірки (т.1 а.с.71-72), а також надані позивачем (т.4 а.с.67-75).
Відповідач вказав, що при проведені ідентифікації послуг з даними Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що ПП "Надніпрянське" декларує придбання у січні 2021 року послуг з оренди вантажних вагонів від ТОВ "Діва Логістик Консалт".
Також, податковим органом зазначено, що ТОВ “Діва логістик консалт” декларує у січні 2021 року придбання послуг з оренди вагонів від ТОВ “ТАС-Логістик”. В номенклатурі податкових накладних не зазначено номери вагонів, а тому неможливо встановити їх ідентифікацію та джерело походження, а тому податковий орган заперечує реальність такої господарської операції.
Крім того, податковий орган в акті перевірки вказав, що аналізом зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних не встановлено придбання ТОВ “Діва логістик консалт” послуг з оренди вантажних вагонів у інших суб'єктів господарювання, а тому наявний обрив ланцюга реальності походження вагонів, а тому господарські операції з ПП "Надніпрянське" не є реальними, що призвело на думку податкового органу до завищення податкового кредиту за січень 2021 року на суму ПДВ у розмірі 148858 грн. (т.1 а.с.72-74). При цьому податковий орган посилається на інформацію, надану АТ "Укрзалізниця", а саме інформація щодо власника ТОВ “Діва логістик консалт”, а також надання вказаним підприємством в оренду вантажних вагонів ПП "Надніпрянське", відсутня.
Проте, суд не погоджується з такою позицію відповідача та зазначає, що до матеріалів справи позивачем надано письмову інформацію ТОВ “Діва логістик консалт”, відповідно до змісту якої ним підтверджено укладення договору з ПП “Надніпрянське” №31032003/1 від 31.03.2020 року (вагони в кількості 50 шт.) та договору №25082002/1 від 25.08.2020. Також вказано, що вагони взято в оренду у ТОВ ТЕП “Вертикаль” згідно договору оренди залізничного рухомого складу від 31.01.2020 року №1033 (додатково вказано на заміну вагонів у травні в кількості 24 шт.), а також у ТОВ “ТАС-Логістик” згідно договору оренди вагонів №20082020/2ОР від 20.08.2020 року в кількості 20 шт., а також надані акти приймання-передачі та договір №20082020/2ОР оренди вагонів (т.7 а.с.167-211).
Відповідно до договору оренди залізничного рухомого складу від 31.01.2020 року №1033 укладеного між ТОВ "Транспортно-Експедиторське Підприємство "Вертикаль" (Орендодавець) та ТОВ "Діва Логістик Консалт" (Орендар), Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування (оренду) для перевезення вантажів по залізничним коліям України залізничні вагони-хопери для сипучих вантажів (для перевезення зерна), згідно актів прийому-передачі, що є невід'ємною частиною цього Договору. Кількість вагонів, що передаються в оренду - 50 (п'ятдесят) вагонів.
Також, відповідно до договору оренди вагонів №20082020/2ОР від 20.08.2020 року укладеного між ТОВ "Тас-Логістик" (Орендодавець) та ТОВ "Діва Логістик Консалт" (Орендар), Орендодавець зобов'язується за плату надати Орендарю в оренду вагони, що належать Орендодавцю на правах власності або іншій законній підставі, для перевезень вантажів (т.7 а.с.194-203).
У серпні - вересні 2020 року сторонами підписано акти прийому-передачі вагонів в оренду (т.7 а.с.204-211).
Відповідно до Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 29.01.2015 №17 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 р. за №168/26613 курсування власних вантажних вагонів на коліях загального користування здійснюється на підставі договору між власником (орендарем, оператором) та залізницею.
Пунктом 3.2 Правил передбачено, що не допускається випуск на колії загального користування власних вантажних вагонів, не занесених до АБД ПВ, крім випадків, передбачених пунктом 4.14 розділу IV цих Правил. Занесення даних про власні вантажні вагони до АБД ПВ виконується на підставі договорів між залізницями і власниками вантажних вагонів та з урахуванням до Методичних положень по веденню Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів, затверджених Радою із залізничного транспорту держав-учасниць СНД 25 квітня 2001 року.
Пунктом 2.1. Правил передбачено, що для ідентифікації вагона під час його експлуатації на коліях загального користування Укрзалізниця разом із власником вагона присвоює загальномережевий номер власному вантажному вагону відповідно до системи нумерації власних вантажних вагонів. Присвоєний вагону номер не може бути наданий для інших вагонів.
З огляду на викладені обставини, суд доходить висновку, що ТОВ "Діва Логістик Консалт" і не було власником вагонів, які використовував позивач. При цьому, ПП «Агро Євро Партнер» надано докази використання залізничних вагонів у власній господарській діяльності, а саме накладні на перевезення товарів на експорт.
Позивач включив за вказаними господарськими операціями з ПП "Надніпрянське" суму податкового кредиту за січень 2021 року у розмірі 148858 грн., надавши достатні докази на підтвердження того, що вказані господарські операції носили реальний характер та відбулись, а тому правомірно відніс вказану суму до р.19 декларації за січень 2021 року.
З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення № 00017180712, яким ПП “Агро Євро Партнер” зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 921281 грн. є неправомірним та необґрунтованим, а тому позовна вимога в частині його визнання протиправним та скасування підлягає задоволенню.
Щодо податкового повідомлення-рішення №00017170712 від 25.05.2021, яким ПП “Агро Євро Партнер” було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 8187362,07 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 4093681,04 грн., то суд зазначає наступне.
Згідно акту перевірки відповідач встановив безтоварність господарських операцій позивача з ПП “Віктор і К”, ПП “Надніпрянське”, ТОВ “Гідросенд” та ТОВ “Транзпостач” в результаті чого було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 8187376,94 грн., в тому числі за січень 2021 року на 8187362,07 грн. за даними господарськими операціями.
Раніше судом встановлено та описано реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ “Транзпостач”.
При цьому, судом встановлено, що позивачем включено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 207973,33 грн., щодо господарських операцій позивача з ТОВ “Транзпостач”, щодо надання останнім послуг, саме протягом січня 2021 року, з переробки сої ДС, продажу олії соєвої гідратованої першого ґатунку нефасованої, шроту соєвого кормового тостованого негранульованого насипом, концентрату фосфатидного соєвого, шроту соєвого кормового тостованого не гранульованого насипом (т.1. а.с.53).
В акті перевірки вказано, що у листопаді 2020 року ТОВ “Транзпостач” придбано сою та макуху соєву в загальній кількості 6354,79 т, з наведеної кількості у постачальників СВК «Багачанський», ТОВ «Маковій», ТОВ «Профід Плюс», ПАФ «Світоч». За результатами аналізу наявної податкової інформації, яка міститься в інформаційних базах ДПС та отримані з зовнішніх джерел, у вказаних суб'єктів господарювання для виконання зазначених операцій відсутні у достатній кількості трудові ресурси, основні фонди, виробничі потужності, земельні ділянки та транспортні засоби, відсутня можливість вирощування с/г культур власними силами та відсутність придбання у постачальників ідентичного товару у відповідній кількості, а також відсутність документів щодо його походження (т.1 а.с.92-98).
Висновки про те, що у СВК «Багачанський», ТОВ «Маковій», ТОВ «Профід Плюс», ПАФ «Світоч» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, транспортні засоби, складські приміщення не підтверджені відповідачем та не приймаються судом, з огляду на той факт, що чинним законодавством для контрагентів не передбачено необхідної кількості кваліфікованого персоналу, складських приміщень, необхідних виробничих потужностей, власного чи орендованого нерухомого майна, транспортних засобів, тощо, що була би достатньою для фізичної та технічної можливості виконання умов укладеного між ПП "Агро Євро Партнер" та ТОВ "Транзпостач" договорів, що в свою чергу виключає залежність реальності виконання договірних зобов'язань від даних умов.
Суд звертає увагу відповідача, що Податковий кодексу України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов'язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов'язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбання товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов'язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.
В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що аналізом задекларованих податкових накладних встановлено невідповідність придбаних контрагентами товарів, товарам - придбаним позивачем. Однак, при проведенні вказаного аналізу контролюючий орган обмежився лише операціями контрагента позивача за період виписування позивачу податкових накладних та не з'ясував можливість придбання такого товару в іншому періоді.
Щодо доводів відповідача, про неможливості встановлення походження товару, який в подальшому реалізований позивачу, суд зазначає про те, що позивач не зобов'язаний та не має об'єктивної можливості під час придбання товару у контрагента встановлювати його походження, а тому не може нести відповідальність з урахуванням таких обставин діяльності контрагента.
Окрім того, позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України.
З огляду на викладене та з урахуванням того, що право бюджетного відшкодування стосовно господарських операцій ТОВ “Транзпостач” за січень 2021 року виникло саме за листопад 2020 року, а тому позивач правомірно включив суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 207973,33 грн., за січень 2021 року.
Перевіркою відповідачем встановлено, що по постачальнику ПП “Надніпрянське” сума заявленого від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню за звітний період, у якому виникло від'ємне значення січень 2021 року 11783622,5 грн., не підтверджено суму від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 7529734,78 грн. (т.1 а.с.104).
Так, між ПП “Надніпрянське” та позивачем укладено договір поставки № 08041907 від 08.04.2019 на поставку товару в асортименті. Оплата здійснюється протягом 14 днів з дати виставлення рахунку. Сторони домовились, що оплата за товар може здійснюватись шляхом взаємозаліку зустрічних вимог (т.3 а.с.165-167).
На підтвердження поставки товару у січні 2021 року від ПП “Надніпрянське” до позивача, а саме олії соняшникової нерафінованої невимороженої першого ґатунку до суду надані видаткові накладні (т.3 а.с.210, 212, 214, 216, 218, 220, 222, 224, 226, 228, 230, 232, 234, 236, 238, 240, 242, 244, 246, 248, 250, т.4 а.с.2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18), податкові накладні на загальну суму ПДВ 11783622,5 грн. (т.3 а.с.211, 213, 215, 217, 219, 221, 225, 227, 229, 231, 233, 235, 237, 239, 241, 243, 245, 247, 249, т.4 а.с.1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19).
На виконання вимог ухвали суду, ПП “Надніпрянське” надано докази та підтверджено господарські взаємовідносини з позивачем (т.5 а.с.1-67)
Відповідачем в акті перевірки зазначено, що для дослідження реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «Агро Євро Партнер» та ПП “Надніпрянське” проведено детальний аналіз даних Єдиного реєстру податкових накладних та іншої наявної інформації та встановлено, що ПП “Надніпрянське” придбає насіння соняшника та здійснює переробку на власних потужностях, та отримує продукти переробки насіння соняшника, зокрема олія соняшникова нерафінована невиморожена першого ґатунку, яка була відвантажена на адресу позивача. При цьому, вказує, що ПП “Надніпрянське” придбає насіння соняшника, крім реальних постачальників - сільгоспвиробників, у ризикових, зокрема у ТОВ «Сіті-Буд Інвест» та відповідач дійшов висновку про неможливість встановлення походження реалізованого товару ТОВ «Сіті-Буд Інвест» контрагенту ПП “Надніпрянське”.
Проте, такі висновки не підтверджені відповідачем належними доказами та не приймаються судом. Натомість, ПП «Надніпрянське» підтвердило взаємовідносини із вказаним товариством, надавши відповідні докази.
Таким чином, позивач включив за вказаними господарськими операціями суму бюджетного відшкодування за січень 2021 року у розмірі 7529734,78 грн., надавши достатні докази на підтвердження того, що вказані господарські операції носили реальний характер та відбулись, а тому правомірно включив суму у розмірі 7529734,78 грн. до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2021 року.
Між ПП “Віктор і К” та позивачем укладено договір поставки №15021904 від 15.02.2019 на поставку товару в асортименті. Оплата здійснюється протягом 14 днів з дати виставлення рахунку. Сторони домовились, що оплата за товар може здійснюватись шляхом взаємозаліку зустрічних вимог (т.1 а.с.130-132).
На підтвердження поставки товару у грудні 2020 року від ПП “Віктор і К” до позивача, а саме олії соняшникової рафінованої дезодорованої вимороженої марки “П”, шроту соняшникового універсального тостованого гранульованого до суду надані рахунки-фактури (т.1 а.с.136, 143, 152, 174, 181, 190, 200, 208), видаткові накладні (т.1 а.с.137, 144, 153, 175, 182, 191, 201, 209), платіжні доручення (т.1 а.с.135, т.8 а.с.9-20), податкові накладні на загальну суму ПДВ 5716560 грн. (т.1. а.с.138, 145, 154, 176, 183, 192, 202, 210).
В подальшому олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена марки “П”, шрот соняшниковий універсальний тостований гранульований реалізовані по зовнішньо-економічним контрактам (т.1 а.с.139-142, 146-151, 155-173, 177-180, 184-189, 193-199, 203-207, 211-216).
ПП “Віктор і К” на виконання вимог ухвали суду надано докази на підтвердження господарських взаємовідносин з позивачем (т.5 а.с.112-147). Крім того, вказаним підприємством надано докази придбання насіння соняшника у контрагентів, та яке в подальшому перероблено та реалізовано (олію та шрот) ТОВ «Агро Євро Партнер». (т.5 а.с.148-175)
Додатково ТОВ Екопромлайн” надало відповідь на запит, щодо наявності необхідних ресурсів для продажу ПП “Віктор і К” соняшнику в загальній кількості 1692,54 т. на загальну суму 32030930,85 грн. (т.4 а.с.81-84).
З огляду на викладене, позивач включив за вказаними господарськими операціями суму бюджетного відшкодування за січень 2021 року у розмірі 419057,29 грн., надавши достатні докази на підтвердження того, що вказані господарські операції носили реальний характер та відбулись, а тому правомірно включив суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 419057,29 грн. за січень 2021 року.
Між ТОВ “Гідросенд” та позивачем укладено договір поставки №15021903 від 15.02.2019 на поставку товару в асортименті. Оплата здійснюється протягом 14 днів з дати виставлення рахунку. Сторони домовились, що оплата за товар може здійснюватись шляхом взаємозаліку зустрічних вимог (т.1 а.с.217-219).
На підтвердження поставки товару у грудні 2020 року від ТОВ “Гідросенд” до позивача, а саме шроту соняшникового універсального тостованого гранульованого надано рахунки-фактури (т.1 а.с.231, 246, 257, 266, 274, т.2 а.с.2, 10, 21, 30, 38, 48, 57, 64, 77, 91, 101, 109), видаткові накладні (т.1 а.с.232, 247, 258, 267, 275, т.2 а.с.3, 11, 22, 31, 39, 49, 58, 65, 78, 92, 102, 110), платіжні доручення (т.1 226-230), податкові накладні на загальну суму ПДВ 6186090 грн. (т.1. а.с.233, 248, 259, 268, 276, т.2 а.с.4, 23, 32, 40, 50, 59, 66, 79, 93, 103, 111).
В подальшому шрот соняшниковий універсальний тостований гранульований реалізований по зовнішньо-економічним контрактам (т.1 а.с.234-245, 249-256, 260-265, 269-273, 277-281, т.2 а.с.5-9, 13-20, 24-29, 33-37, 41-47, 51-56, 60-63, 67-76, 80-90, 94-100, 104-108, 112-124).
ТОВ “Гідросенд” на виконання вимог ухвали суду надано докази на підтвердження господарських взаємовідносин з позивачем (т.6 а.с.69, 102-113). Крім того, вказаним підприємством надано докази придбання насіння соняшника у контрагентів, та яке в подальшому перероблено та реалізовано ТОВ «Агро Євро Партнер» шрот. (т.6 а.с.70-101)
Отже, позивач включив за вказаними господарськими операціями суму бюджетного відшкодування за січень 2021 року у розмірі 30596,67 грн., надавши достатні докази на підтвердження того, що вказані господарські операції носили реальний характер та відбулись, а тому правомірно включив суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 30596,67 грн. за січень 2021 року.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що з наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено найменування придбаного товару/послуг, їх кількість та вартість, визначено сторони господарських операцій та осіб відповідальних за здійснення господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.
Натомість висновки відповідача про відсутність у контрагентів (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально-технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.
До того ж, стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з'ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків. Проте таких доказів матеріали справи не містять.
Окрім того, суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків не може і не повинен бути обізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності контрагентів свого постачальника, а також контрагентів по ланцюгу постачання, про які не тільки позивач, а й його контрагенти навіть не були обізнані, тому не може нести відповідальність за можливі порушення, які були допущені контрагентами прямих постачальників.
Отже відносини постачальників позивача із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об'єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.
Суд стверджує, що лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями.
Однак у даній справі податковим органом не доведено існування таких обставин про контрагентів позивача ПП «Надніпрянське», ТОВ “Гідросенд”, ТОВ “Віктор і К”, ТОВ “Транзпостач”.
Такі висновки є тотожними з висновками Верховного Суду, що містяться у постанові КАС ВС від 24 вересня 2021 року у справі № 320/5555/20 та у постанові від 03.09.2019 у справі №810/3790/17.
Зі свого боку позивачем було дотримано всіх обов'язкових вимог закону, безпосередньо пов'язаних з формуванням податкового кредиту стосовно контрагентів ПП «Надніпрянське», ТОВ “Гідросенд”, ТОВ “Віктор і К”, ТОВ “Транзпостач”.
Так, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених та зареєстрованих податкових накладних, виданих йому контрагентами ПП «Надніпрянське», ТОВ “Гідросенд”, ТОВ “Віктор і К”, ТОВ “Транзпостач” у перевіряємому періоді. При цьому, відповідачем до суду не надано доказів, що позивач, його контрагенти, на момент їх виписки не були зареєстровані платниками податку на додану вартість та в ЄДР, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України мали обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні. Що також не заперечувалось і відповідачем та встановлено під час перевірки, а тому висновок відповідача про завищення суми ПДВ, яка підлягала бюджетному відшкодуванню за січень 2021 року за взаємовідносинами із ПП «Надніпрянське», ТОВ “Гідросенд”, ТОВ “Віктор і К”, ТОВ “Транзпостач” є протиправним, тож податкове повідомлення-рішення №00017170712 від 25.05.2021, яким ПП Агро Євро Партнер” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 8187362,07 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 4093681,04 грн., є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Таким чином позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до частин першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати на оплату судового збору у сумі 22700 грн. (т.1 а.с.15) підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Представник позивача надав заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000 грн. (т.7 а.с.213-214).
Представником відповідача подано заперечення на заяву про відшкодування судових витрат, згідно якої зазначені витрати не є співрозмірними зі складністю справи та обсягом виконаних робіт, оскільки складання позовної заяви включає в себе ознайомлення з документами, їх аналіз. Додавши, що позивач взагалі не надав належних доказів понесення витрат щодо надання правничої допомоги (т.7 а.с.245).
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною першою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За приписами ч.ч.3, 4 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Водночас частинами четвертою, п'ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги б/н від 30.04.2021, додаток до договору, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, рахунок за надані послуги, акт виконаних робіт (прийняття послуг), платіжне доручення на підтвердження оплати послуг (т.7 а.с.215-216, 218-121).
Предметом договору про надання правничої допомоги є підготовка адміністративного позову ПП “Агро Євро Партнер” до Головного управління ДПС у Кіровоградській області по визнанню протиправними та скасуванню податкових повідомлень-рішень, винесених ГУ ПДС у Кіровоградській області за результатами перевірки ПП “Агро Євро Партнер” (акт №1178/11-28-07-12/42544531 від 22.04.2021) і представництва інтересів підприємства при розгляді зазначеного адміністративного позову у суді першої інстанції.
П.4.7 Додатку №1 до договору сторонами погоджено, що розмір гонорару за цим договором становить 12000,00грн. Гонорар має бути виплачений в строк не пізніше 5 календарних днів після винесення рішення судом першої інстанції.
Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, вказано в акті виконаних робіт (наданих послуг) від 18.10.2021. Так, адвокатом здійснено: ознайомлення з актом податкової перевірки та його аналіз - 600,00 грн.; ознайомлення з наявними первинними бухгалтерськими документами та іншими документами, які є доказовою базою в предметі спору, їх аналіз. Збір інших доказів - 3600,00 грн.; складання позовної заяви з формуванням додатків до неї - 3800,00 грн.; участь у судовому розгляді справи - 4000,00 грн. (перше засідання), інші по 2000,00 грн., всього 12000,00 грн. (т.7 а.с.220).
З приводу аргументів відповідача про не підтвердження понесених витрат на правничу допомогу слід зазначити те, що з огляду на положення ст.134 КАС України стягненню підлягають не лише фактично понесені витрати у зв'язку із наданням правничої допомоги, а і ті витрати, які підлягають сплаті. При цьому, позивачем надано докази оплати за правничу допомогу.
Щодо аргументів відповідача про завищення вартості послуг на правничу допомогу.
Так, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката передбачено у частині п'ятій статті 134 КАС України.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6,7 статті 134 КАС України).
Вказуючи на неспівмірність витрат, відповідач не вказує про те, які витрати є справедливими, на його думку, та які зазвичай застосовуються при визначенні гонорару адвоката.
Відповідно до статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги визначено вартість послуг (гонорар адвоката) за договором про надання правничої допомоги.
Отже, умови щодо встановленого договором розміру гонорару адвоката відповідають приписам ст. 30 Закон України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” та п.1 ч.3 ст.134 КАС України, а саме, встановлені у фіксованому розмірі, не залежать від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеними.
Таким чином, дослідивши умови укладеного договору про надання правничої допомоги, докази, що свідчать про фактичне надання правничої допомоги, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача витрат за надання професійної правничої допомоги у розмірі 12000,00 грн.
Керуючись ст.ст.139, 243-246, 255, 293, 295-297, 371 КАС України, суд, -
Позовну заяву Приватного підприємства “Агро Євро Партнер” (27500, Кіровоградська область, м.Світловодськ, вул.Героїв України, 4, офіс 35, ЄДРПОУ 42544531) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул.Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ ВП 43995486) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №00017180712 від 25 травня 2021, яким Приватному підприємству “Агро Євро Партнер” зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 921281 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №00017170712 від 25 травня 2021, яким Приватному підприємству “Агро Євро Партнер” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 8187362,07 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 4093681,04 грн.
Стягнути на користь Приватного підприємства “Агро Євро Партнер” (ЄДРПОУ: 42544531) здійснені ним судові витрати: на оплату судового збору в сумі 22700,00 грн.; на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ ВП 43995486).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина