06 липня 2022 року № 320/3228/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 12.01.2022 №103950002927 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області врахувати до загального страхового стажу при розрахунку пенсії ОСОБА_1 період її роботи з 12.09.1984 по 31.12.1997 в приймальнику-розподільнику МВС по станції Фастів Управління МВС України на Південно-Західній залізниці та призначити пенсію зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2022 відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами
29.06.2022 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшло клопотання про направлення на електронну адресу відповідача копії позовної заяви з додатками.
Розглянувши вказане клопотання відповідача, суд зазначає таке.
Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до пункту 12 частини дев'ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:
- у разі розгляду справи за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень - повідомлення про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб'єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.
При цьому, виходячи з положень статей 25, 26, 27 Кодексу адміністративного судочинства України, під терміном "місцезнаходження" слід розуміти територію, на яку поширюється юрисдикція відповідного адміністративного суду.
Територіальна юрисдикція Київського окружного адміністративного суду, згідно Додатку № 1 до Указу Президента України від 16.11.2004 №1417/2004 “Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі”, розповсюджується на територію Київської області.
За таких обставин, керуючись вищевказаною нормою (п.12 ч.9 ст.171 КАС України) та враховуючи, що справа розглядається за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі відповідачу було повідомлено про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб'єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.
Враховуючи вказане, суд не вбачає підстав для направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками та зазначає про необхідність прибуття до суду для отримання матеріалів, які підлягають врученню відповідачу як стороні.
Таким чином, клопотання не підлягає задоволенню.
Ухвалою суду від 08.04.2022 було витребувано від відповідача докази по справі.
Проте, відповідач вимоги ухвали суду від 08.04.2022 не виконав, витребуванні докази суду не надав та про причини їх ненадання суду не повідомив.
Крім того, дослідивши матеріали справи, у суду виникла необхідність витребування від відповідача нових доказів по справі.
Згідно з частиною третьою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Статтею 129 Конституції України обов'язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена як одна з основних засад судочинства.
Відповідно до статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому, відповідно до частини восьмої статті 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, накладення штрафу.
Частиною першою статті 149 КАС України закріплено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне витребувати від відповідача докази по справі та попередити його про можливість застосування судом заходів процесуального примусу у вигляді накладення штрафу за неподання доказів, необхідних для вирішення справи.
Керуючись статтями 80, 102, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про направлення позовної заяви з доданими до не документами.
2. Витребувати від відповідача:
- копію заяви позивача про призначення пенсії з усіма доданими до неї документами;
- копію спірного рішення та усіх документів, на підставі яких воно було прийнято;
- письмові пояснення щодо підстав прийняття спірного рішення;
- документально підтверджену інформацію щодо територіального органу Пенсійного фонду України, яким було прийнято спірне рішення.
3. Витребувані докази надати суду протягом п'яти календарних днів з моменту отримання копії цієї ухвали (або її тексту засобами зв'язку).
4. Роз'яснити, що відповідно до положень статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України за неподання без поважних причин доказів, витребуваних судом, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, штраф або тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
5. Роз'яснити, що відповідно до положень статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
6. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Дудін С.О.