30 червня 2022 року № 320/15743/21
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії (переведенні з одного виду на інший) у зв'язку з втратою годувальника відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ у розмірі 50 відсотків від розміру пенсії померлого годувальника, її чоловіка - ОСОБА_2 , встановленої законом на дату звернення ОСОБА_1 з відповідною заявою, яка обчислюється згідно зі статтею 8 Закону України «Про престиж шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VІ, починаючи з 27.04.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію (перевести з одного виду на інший) у зв'язку з втратою годувальника відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ у розмірі 50 відсотків від розміру пенсії померлого годувальника, її чоловіка - ОСОБА_2 , встановленої законом на дату звернення ОСОБА_1 з відповідною заявою, яка обчислюється згідно зі статтею 8 Закону України «Про престиж шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VІ, починаючи з 27.04.2021.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмова відповідача є протиправною та суперечить чинному законодавству, оскільки позивач має всі необхідні документи для переведення її з одної пенсії на іншу.
Суд ухвалою від 06.12.2021 відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач проти позову заперечував, надіслав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд у задоволенні позову відмовити, оскільки відповідач діяв відповідно до норм чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Так, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, яка перебуває на обліку та отримує пенсію за віком за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ.
На підставі заяви ОСОБА_1 від 29.05.2017 з урахуванням довідки Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської державної адміністрації від 29.05.2017 №0000220316 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області було направлено запит щодо її пенсійної справи до Оболонського відділу з питань призначення та перерахунків пенсій Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за місцем попереднього проживання. Після надходження електронної пенсійної справи ОСОБА_1 поставлено на облік у Головному управління ПФУ у Київській області.
З 21.06.2006 ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 17.06.2021 № 1200-0202-8/17897 ОСОБА_2 перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області та отримував до 04.03.2014 пенсію за віком відповідно до статті 8 Закону України «Про престиж шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-УІ.
27.04.2021 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління ПФУ у Київські області із заявою про призначення їй пенсії (переведення з одного виду на інший) у зв'язку з втратою годувальника відповідно до вимог Закону № 1058-ІУ у розмірі 50 відсотків від розміру пенсії померлого годувальника, її чоловіка - ОСОБА_2 , встановленої законом на дату звернення Позивача з відповідною заявою, яка обчислюється згідно зі статтею 8 Закону № 345-УІ.
На виконання положень Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 № 22-1 Позивачем до заяви були долучені наступні документи: копія паспорта ОСОБА_1 та ідентифікаційний номер облікової картки платника податків для ідентифікації особи, якій призначається (перераховується) пенсія; копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи для підтвердження місця фактичного проживання; копія свідоцтва про шлюб для підтвердження родинних відносин з померлим годувальником; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 для підтвердження факту смерті померлого годувальника; копія будинкової книги для підтвердження факту спільного проживання з померлим годувальником та відсутності на перебуванні у померлого годувальника інших осіб (членів сім'ї).
Поруч з цим, необхідності подавати документи померлого годувальника (документи про стаж, копію ідентифікаційного номера, копію паспорта, довідку про заробітну плату) не було необхідності, тому ОСОБА_2 був пенсіонером, тому ці документи наявні у його (електронній) пенсійній справі.
Крім цього, відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер у м. Свердловську Луганської області, яке після початку антитерористичної операції було окуповане, і рятуючись від наслідків війни Позивач змушена була покинути постійне місце проживання у м. Свердловську та переїхати на постійне місце проживання до міста Києва, а потім у с. Софіївська Борщагівка Київської області. При цьому усі документи чоловіка залишились на непідконтрольній території.
За результатами розгляду вказаної заяви Головним управлінням ПФУ у Київській області прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії від 11.05.2021 № 1000-0306- 8/44527 у зв'язку з відсутністю підстав для призначення пенсії (переведення з одного виду на інший) у зв'язку з втратою годувальника.
Позивач не погоджується з відмовою у призначенні пенсії (переведенні з одного виду на інший), вважає її незаконною та необґрунтованою, у зв'язку звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пенсійні правовідносини є одним із видів суспільних відносин і особливою формою здійснення права на пенсію. Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об'єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючі права та обов'язки й реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів у особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 85 у поєднанні з пункту 6 частини першої статті 92 Конституції виключно законами визначаються основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення, заходи регулювання праці й зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства.
Базовим (рамковим) нормативно-правовим актом, який визначає принципи, засади й механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку та виплати пенсії, є Закон № 1058-ІУ.
Відповідно до статті 5 Закону № 1058-ІУ відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим законом, або в частині, що не суперечить йому.
Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 1058-ІУ виключно ним визначаються, зокрема, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 1058-ІУ види пенсійного забезпечення, пенсійний вік для чоловіків і жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
За пунктом 16 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-ІУ до приведення законодавства у відповідність із цим актом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону.
Згідно з положеннями абзацу 22 статті Закону № 1058-ІУ як пенсії розуміють щомісячні регулярні пенсійні грошові виплати, які отримують фізичні особи (або члени сім'ї) від держави та спеціальних фондів після досягнення пенсійного віку, в разі інвалідності чи втрати годувальника.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 9 Закону № 1058-ІУ одним із видів пенсійних виплат є пенсія у зв'язку із втратою годувальника.
Статтею 36 цього Закону встановлено, що пенсія у зв'язку із втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього закону, - незалежно від тривалості страхового стажу.
Згідно з частиною другою цієї статті непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема:
1)чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього закону;
2)діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років;
3)чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку та працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Як передбачено частиною першою статті 10 Закону № 1058-ІУ особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до обставин справи Позивач є пенсіонеркою та отримує пенсію за віком за Списком № 2 відповідно до Закону № 1058-ІУ. З урахуванням положень статті 10 Закону № 1058-ІУ Позивач має право перейти з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 1058- IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
ОСОБА_2 на день смерті отримував пенсію згідно зі статтею 8 Закону № 345-ІУ, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону № 1058-ІУ, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Враховуючи вищевказані положення, Позивач має право на призначення пенсії про призначення їй пенсії (переведення з одного виду на інший) у зв'язку з втратою годувальника відповідно до вимог Закону № 1058-ІУ у розмірі 50 відсотків від розміру пенсії померлого годувальника, її чоловіка - ОСОБА_2 , встановленої законом на дату звернення Позивача з відповідною заявою, яка обчислюється згідно зі статтею 8 Закону № 345-УІ.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер у м. Свердловську Луганської області, яке після початку антитерористичної операції було окуповане, і рятуючись від наслідків війни Позивач змушена була покинути постійне місце проживання у м. Свердловську та переїхати на постійне місце проживання до міста Києва, а потім у с. Софіївська Борщагівка Київської області.
Водночас проведення антитерористичної операції (операції об'єднаних сил), не може порушувати право Позивача на отримання пенсії, гарантоване Конституцією України.
Відповідно до вимог статей 1, 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 18.04.2014 № 1207-УІІ тимчасово окупована територія» України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дії Конституції та законів України.
Статтею 9 Закону № 1207-VII передбачено, що будь-які органи^. їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органом та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсними і не створює правових наслідків.
Як вбачається зі змісту частин 1, 2 статті 18 Закону № 1207-УІІ, громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території. Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом № 1207-УІІ.
Наведені правові норми, що регулюють спірні правовідносини, вказують на те, що відсутність певних (первинних) документів, не може бути підставою для відмови у призначенні (перерахунку) пенсії у зв'язку з проведенням антитерористичної операції (операції об'єднаних сил).
Отже, відмова Головного управління ПФУ у Київській області від 11.05.2021 № 1000-0306-8/44527 про відмову в перерахунку пенсії є протиправною та підлягає скасуванню, а позовна заява підлягаю задоволенню.
Як встановлено ч.2, ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з вимогами ч.3, ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до положень ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.2, ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання вимог ч.2, ст. 77 КАС України, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності його дій та бездіяльності.
Натомість, позивачем було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не були спростовані відповідачем.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх дій та бездіяльності.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії (переведенні з одного виду на інший) у зв'язку з втратою годувальника відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ у розмірі 50 відсотків від розміру пенсії померлого годувальника, її чоловіка - ОСОБА_2 , встановленої законом на дату звернення ОСОБА_1 з відповідною заявою, яка обчислюється згідно зі статтею 8 Закону України «Про престиж шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VІ, починаючи з 27.04.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію (перевести з одного виду на інший) у зв'язку з втратою годувальника відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ у розмірі 50 відсотків від розміру пенсії померлого годувальника, її чоловіка - ОСОБА_2 , встановленої законом на дату звернення ОСОБА_1 з відповідною заявою, яка обчислюється згідно зі статтею 8 Закону України «Про престиж шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VІ, починаючи з 27.04.2021.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.