про повернення позовної заяви
06 липня 2022 року Київ № 320/2853/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання дій протиправним, визнання протиправними та скасування вимоги і рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування єдиного соціального внеску за період з листопада 2017 року по лютий 2018 року, з червня 2018 року по грудень 2020 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 19.11.2021 № 0279552408;
- визнати протиправною та скасувати вимогу від 06.11.2020 № Ф-149400-52 в сумі 27 326, 20 грн.;
- зобов'язати відповідача здійснити коригування інтегрованої картки позивача шляхом виключення сум єдиного внеску визначеного за періоди з листопада 2017 року по лютий 2018 року, а також з червня 2018 року по грудень 2020 року, за які єдиний соціальний внесок був сплачений роботодавцями за позивача.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 25.04.2022 позовну заяву залишив без руху з наданням позивачеві строку для усунення її недоліків. В ухвалі судом зазначені недоліки позовної заяви та запропоновані способи їх усунення шляхом подання до суду: власноручно написаних позивачем письмових пояснень підстав різних зразків його підписів; письмових пояснень щодо подання інших позовів до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав (справи № 320/17530/21 та № 320/17642/21) із зазначенням про причини невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху від 28.12.2021 з аналогічного предмета та підстав у справі № 320/17530/21 (суддя Харченко С.В.); письмових пояснень щодо зазначення неправдивих відомостей у позові про те, що позивачем не подано іншого позову до цього відповідача з тим самим предметом, з тих самих підстав, у той час як судом установлено, що до Київського окружного адміністративного суду було подано два аналогічних позови (справи № 320/17530/21 та № 320/17642/21); заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів у придатному для читання вигляді; оригіналу документа про доплату 1076, 80 грн. судового збору; доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог та поважності причин пропуску строку звернення до суду, а саме, що у листопаді 2021 року позивачеві стало відомо про накладення арешту на рахунки шляхом надання письмових доказів, що у цей період було накладено арешт і позивач про це дізнався у листопаді 2021 року, а також зазначенням конкретного дня цієї події та надання відповідних підтверджуючих доказів; доказів отримання 08.12.2021 листа відповідача від 03.12.2021 (відповідний конверт, оригінал для огляду або копія у придатному для читання вигляді для долучення до матеріалів справи); доказів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності, а також реєстрації в установленому законом порядку за адресою, вказаною у позові або за іншою адресою шляхом подання засвідченої у передбачений законом спосіб ксерокопії паспорта громадянина України у тому числі й з відомостями про реєстрацію місця проживання.
Копію ухвали суду від 25.04.2022 про залишення позову без руху було надіслано на адресу позивача, зазначену у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 .
Разом із тим, до суду повернувся конверт (штриховий кодовий ідентифікатор 0113301950569) з позначкою відділу поштового зв'язку від 31.05.2022 «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
За таких підстав копія ухвали вважається врученою позивачеві належним чином.
Крім того, відповідно до статті 2 Закону України від 22.12.2005 № 3262-IV «Про доступ до судових рішень» (далі - Закон № 3262-IV), усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Для доступу до судових рішень Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр), що є автоматизованою системою збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. До Реєстру вносяться всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі (стаття 3 Закону № 3262-IV).
Згідно з частинами першою та другою статті 4 Закону № 3262-IV, судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.
Також суд звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, відповідно до частини першої статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
При цьому, при постановленні ухвали про повернення позовної заяви судом взято до уваги строки пересилання поштових відправлень, встановлені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 «Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень».
Так, відповідно до пункту 1 Розділу II наказу Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 «Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень», нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку), зокрема, місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 1 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день (пункт 2 Розділу II наказу Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 «Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень»).
Таким чином, повертаючи позовну заяву у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, судом ураховано передбачений законодавством максимальний термін пересилання поштових відправлень.
Аналогічна правова позиція щодо врахування під час прийняття судових рішень строків пересилання поштових відправлень, встановлених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 «Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень», викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 802/1503/17-а.
Принцип юридичної визначеності, як складова частина конституційного принципу верховенства права зобов'язує позивача цікавитися перебігом розгляду його позовної заяви в суді першої інстанції. Тривала відсутність такого інтересу з боку позивача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
Проте, станом на день постановлення цієї ухвали позивач вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не виконав та правом на продовження встановленого судом строку на усунення недоліків, у разі його пропуску з поважних причин, наданим статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався.
Згідно з резолютивною частиною ухвали про залишення позовної заяви без руху позивача було попереджено судом, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.
Відповідно до пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, а також у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
У зв'язку з тим, що позивач не усунув недоліки, про які зазначено в ухвалі від 25.04.2022 та не подав у зазначений судом строк, зокрема: власноручно написаних позивачем письмових пояснень підстав різних зразків його підписів; письмових пояснень щодо подання інших позовів до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав (справи № 320/17530/21 та № 320/17642/21) із зазначенням про причини невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху від 28.12.2021 з аналогічного предмета та підстав у справі № 320/17530/21 (суддя Харченко С.В.); письмових пояснень щодо зазначення неправдивих відомостей у позові про те, що позивачем не подано іншого позову до цього відповідача з тим самим предметом, з тих самих підстав, у той час як судом установлено, що до Київського окружного адміністративного суду було подано два аналогічних позови (справи № 320/17530/21 та № 320/17642/21); заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів у придатному для читання вигляді; оригіналу документа про доплату 1076, 80 грн. судового збору; доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог та поважності причин пропуску строку звернення до суду, а саме, що у листопаді 2021 року позивачеві стало відомо про накладення арешту на рахунки шляхом надання письмових доказів, що у цей період було накладено арешт і позивач про це дізнався у листопаді 2021 року, а також зазначенням конкретного дня цієї події та надання відповідних підтверджуючих доказів; доказів отримання 08.12.2021 листа відповідача від 03.12.2021 (відповідний конверт, оригінал для огляду або копія у придатному для читання вигляді для долучення до матеріалів справи); доказів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності, а також реєстрації в установленому законом порядку за адресою, вказаною у позові або за іншою адресою шляхом подання засвідченої у передбачений законом спосіб ксерокопії паспорта громадянина України у тому числі й з відомостями про реєстрацію місця проживання, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання дій протиправним, визнання протиправними та скасування вимоги і рішення повернути позивачеві разом із усіма доданими до неї документами без розгляду.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Шевченко А.В.