06 липня 2022 року Київ № 320/8356/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сквирської міської ради про визнання дій протиправними та про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Сквирської міської ради (далі - відповідач), в якому позивач просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зняття з розгляду 5 чергової сесії Сквирської міської ради Київської області заяви позивача про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність позивачу на території с. Кривошиїнці;
- зобов'язати відповідача розглянути заяву про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність позивачу на території с. Кривошиїнці Київської області.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області 41 сесії 7 скликання від 07.07.2020 № 20.41.07 позивачеві надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2, 0000 на у межах села Кривошиїнці для ведення особистого селянського господарства. Уклавши відповідний договір із землевпорядною організацією та отримавши виготовлений проєкт землеустрою із позитивним висновком державної землевпорядної експертизи позивач у січні 2021 року подав його на затвердження відповідачу. Проте відповідачем безпідставно знято з розгляду 5 чергової сесії Сквирської міської ради Київської області заяву про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність, чим порушено його конституційне право на отримання у власність бажаної земельної ділянки.
Відповідно до ухвали від 20.07.2021 судом відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із витребуваними доказами, відповідно до якого відповідач проти позову заперечував, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. На обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що з порядку денного 5 сесії Сквирської міської ради, який складається з проєктів рішень за пропозицією міського голови було знято питання «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність громадянину ОСОБА_1 , на території с. Кривошиїнці» у зв'язку з тим, що на засіданні постійної комісії Сквирської міської ради з питань підприємництва, промисловості, сільського господарства, землевпорядкування, будівництва та архітектури, яке відбулось 16.02.2021, членами постійної комісії не підтримано пропозицію голови постійної комісії Сквирської міської ради з питань підприємництва, промисловості, сільського господарства, землевпорядкування, будівництва та архітектури проєкт рішення «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність громадянину ОСОБА_1 , на території с. Кривошиїнці» внести на розгляд 5 чергової сесії Сквирської міської ради та рекомендувати затвердити рішення. У зв'язку із цим, на думку відповідача, ним було дотримано процедуру розгляду заяви позивача.
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач позовні вимог підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив суд їх задовольнити.
Від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до змісту яких відповідач, не погоджуючись із аргументами, міркуваннями та поясненнями позивача, просив суд у задоволенні позову відмовити. Стверджував, що відповідач не відмовляв у передачі земельної ділянки у власність та не залишив клопотання без розгляду, а повернув позивачеві його заяву та додані документи, оскільки відповідно до витягу з протоколу від 16.02.2021 № 4 постійної комісії Сквирської міської ради з питань підприємництва, промисловості, сільського господарства, землевпорядкування, будівництва та архітектури проєкт рішення про затвердження проєкту землеустрою був знятий з розгляду з підстав того, що члени постійної комісії утримались під час голосування.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та наділений адміністративною процесуальною дієздатністю, що підтверджено паспортом у формі ID-картки № НОМЕР_1 . Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання, позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з 18.07.2018 по теперішній час.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що за результатами розгляду клопотання позивача від 06.05.2020, рішенням Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області 41 сесії 7 скликання від 07.07.2020 № 20.41.07 позивачеві надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2, 0000 га у межах села Кривошиїнці для ведення особистого селянського господарства.
Між позивачем та землевпорядною організацією ТОВ «Межувальник» у липні 2020 року було укладено договір № 215/07-ФС про розробку проєкту землеустрою.
За замовленням позивача було виготовлено проєкт землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (код 01.03), що розташована в с. Кривошиїнці Сквирського району Київської області.
Зазначений проєкт землеустрою було погоджено відповідно до висновку Відділу архітектури, містобудування та інфраструктури Сквирської РДА від 09.12.2020 № 411.
Відповідно до висновку Головного управління Держгеокадастру у Київській області державної експертизи землевпорядної документації від 16.12.2020 № 688, поданий на державну експертизу проєкт землеустрою в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується.
Розроблений та погоджений проєкт землеустрою був поданий позивачем для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.
24.12.2020 спірну земельну ділянку було зареєстровано в Державному земельному кадастрі та присвоєно кадастровий номер 3224083201:01:031:0013.
21.01.2021 позивач звернувся до Сквирської міської ради із клопотанням, в якому просив затвердити розроблений проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах с. Кривошиїнці площею 2,0000 га у власність.
У відповідь на клопотання від 21.01.2021 № 5 відповідач листом від 02.03.2021 № 600 повідомив, що питання про затвердження проєкту землеустрою було розглянуто на постійно діючій комісії Сквирської міської ради. Разом із цим листом було надано витяг із протоколу постійної комісії з питань підприємництва, промисловості, сільського господарства, землевпорядкування, будівництва та архітектури.
Згідно з Витягом із протоколу від 16.02.2021 № 4 постійної комісії Сквирської міської ради з питань підприємництва, промисловості, сільського господарства, землевпорядкування, будівництва та архітектури, відповідно до пункту № 77 слухали питання (127) Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність позивачу та за пропозицією заступника голови комісії ОСОБА_2 , а саме: «…поки не буде проведена повна інвентаризація земель Сквирської міської ради - питання про погодження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею більше 1,0000 га у власність громадянам не вносити на розгляд сесії», рішення відносно позивача про затвердження проєкту землеустрою не прийнято, оскільки «проти» його прийняття голосували - 4, «за» - 0, «утримались» - 0, «не голосували» - 0.
У зв'язку із цим, відповідно до протоколу від 23.02.2021 № 5 п'ятої чергової сесії VІІІ скликання Сквирської міської ради (пункт 127) прийнято рішення зняти з розгляду питання про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність позивачу на території с. Кривошиїнці.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо зняття з розгляду 5 чергової сесії Сквирської міської ради Київської області заяви про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність на території с. Кривошиїнці, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 14 Конституції України гарантується право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Пунктами «а» та «б» частини першої статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями комунальної власності територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно із частиною першою статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частиною другою статті 116 ЗК України передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно із частиною сьомою статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Частиною восьмою статті 118 ЗК України передбачено, що проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Згідно з вимогами частини дев'ятої статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Частинами десятою та одинадцятою статті 118 ЗК України передбачено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Частинами першою та четвертою статті 186-1 ЗК України визначено, що проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Згідно із частинами п'ятою та шостою статті 186-1 ЗК України, органи, зазначені в частинах першій-третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проєкту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Підставою для відмови в погодженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Як зазначалось вище, нормами частини дев'ятої статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Таким чином, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства, подають клопотання до відповідного органу, який розглядає їх у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проєкт землеустрою підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який надає висновок про його погодження або про відмову в такому погодженні. У двотижневий строк з дня отримання погодженого проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідний орган приймає рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Суд констатує, що відповідний орган може відмовити в наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою або надати висновок про відмову в погодженні цього дозволу лише у разі невідповідності його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
На підставі частини восьмої статті 186-1 ЗК України, у висновку про відмову в погодженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій-третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проєкту може бути продовжений).
Органами, зазначеними в частинах першій-третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.
Повторна відмова не позбавляє права розробника проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проєкту та подати його на погодження.
З урахуванням викладеного, процедура погодження проєкту землеустрою передбачає перевірку цього проєкту на відповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації та прямо встановлює обов'язок компетентного органу здійснити одночасну перевірку дотримання всіх указаних вимог розробником проєкту, і саме на цій стадії відповідний орган має повноваження відмовити в погодженні проєкту землеустрою з наданням часу його розробнику на усунення визначеного вичерпного переліку недоліків проєкту.
Наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджено та судом встановлено, що рішенням Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області 41 сесії 7 скликання від 07.07.2020 № 20.41.07 позивачеві надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2, 0000 га у межах с. Кривошиїнці для ведення особистого селянського господарства.
У подальшому між позивачем та землевпорядною організацією ТОВ «Межувальник» у липні 2020 року було укладено договір № 215/07-ФС про розробку проєкту землеустрою.
За замовленням позивача було виготовлено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу для ведення особистого селянського господарства (код 01.03), що розташована в с. Кривошиїнці Сквирського району Київської області.
Цей проєкт землеустрою було погоджено відповідно до висновку Відділу архітектури, містобудування та інфраструктури Сквирської РДА від 09.12.2020 № 411 та відповідно до висновку Головного управління Держгеокадастру у Київській області державної експертизи землевпорядної документації від 16.12.2020 № 688, поданий на державну експертизу проєкт землеустрою в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується.
24.12.2020 спірну земельну ділянку було зареєстровано в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номеру 3224083201:01:031:0013, та, відповідно 21.01.2021 позивач звернувся до відповідача з клопотанням про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність.
У відповідь на клопотання позивача відповідач листом від 02.03.2021 № 600 повідомив, що питання про затвердження проєкту землеустрою було розглянуто на постійно діючій комісії Сквирської міської ради.
Зі змісту Витягу з протоколу від 16.02.2021 № 4 постійної комісії Сквирської міської ради з питань підприємництва, промисловості, сільського господарства, землевпорядкування, будівництва та архітектури вбачається, що відповідно до пункту 77 слухали питання (127) «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність позивачу» та за пропозицією заступника голови комісії ОСОБА_2 , а саме: «…поки не буде проведена повна інвентаризація земель Сквирської міської ради - питання про погодження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею більше 1,0000 га у власність громадянам не вносити на розгляд сесії», рішення відносно позивача про затвердження проєкту землеустрою прийнято не було.
Відповідно до пункт 127 протоколу п'ятої чергової сесії VІІІ скликання Сквирської міської ради від 23.02.2021 № 5, прийнято рішення зняти з розгляду питання про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність позивачу на території с. Кривошиїнці.
Суд констатує, що витяг з протоколу від 16.02.2021 № 4 постійної комісії Сквирської міської ради з питань підприємництва, промисловості, сільського господарства, землевпорядкування, будівництва та архітектури не є рішенням Сквирської міської ради, яке містило б підстави відмови у затвердженні проєкту землеустрою.
Отже рішення, яке б мав прийняти відповідач у відповідності до вимог частини дев'ятої статті 118 ЗК України за результатом розгляду розробленого позивачем проєкту землеустрою Сквирською міською радою не прийнято, що свідчить про протиправність дій відповідача.
За вказаних обставин, знявши з розгляду заяву позивача про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність позивачу на території с. Кривошиїнці, відповідач діяв не у відповідності до вимог ЗК України.
При цьому у позовних вимогах позивач просив суд, зокрема, зобов'язати відповідача розглянути заяву про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність позивачу на території с. Кривошиїнці Київської області.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки судом встановлено протиправність дій відповідача щодо зняття з розгляду 5 чергової сесії Сквирської міської ради Київської області заяви позивача про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність на території с. Кривошиїнці, належним способом захисту прав ОСОБА_1 буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність ОСОБА_1 на території с. Кривошиїнці Київської області, та за підсумками розгляду якої прийняти рішення відповідно до вимог частини дев'ятої статті 118 ЗК України.
Як установлено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з вимогами частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності його дій.
Натомість, позивачем було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не були спростовані відповідачем.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду жодних належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх дій.
У підсумку, з урахування зазначеного у сукупності, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача, а відтак уважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Щодо розподілу судових витрат, суд виходив із такого.
У силу вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908, 00 грн. згідно з квитанцією № 0.0.2165480699.1 від 17.06.2021.
Суд, керуючись частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, присуджує позивачеві 908, 00 грн. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Сквирської міської ради.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Сквирської міської ради щодо зняття з розгляду 5 чергової сесії Сквирської міської ради Київської області заяви ОСОБА_1 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність ОСОБА_1 на території с. Кривошиїнці.
Зобов'язати Сквирську міську раду повторно розглянути заяву про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність ОСОБА_1 на території с. Кривошиїнці Київської області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 908, 00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 0 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Сквирської міської ради (код ЄДРПОУ: 04054961; місцезнаходження: 09001, Київська обл., м. Сквира, вул. Богачевського, буд. 28).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Шевченко А.В.