Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 липня 2022 року Справа№200/19284/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мозгової Н.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
29.12.2021 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: невідомий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (код ЄДРПОУ:37841728, місцезнаходження: Донецька область, м.Маріуполь, вул. Митрополитська, буд. 20) про визнання протиправним та скасування рішення від 14.07.2021 року щодо відмови в оформленні паспорта громадянина України, зобов'язання оформити та видати паспорт громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Обґрунтовуючи позов, позивач зазначив, що він, починаючи з 2018 року та по цей час, за місцем свого фактичного, постійного і законного проживання на території м. Добропілля Покровського району Донецької області намагається законно встановити свою особу, підтвердити власне громадянство України та отримати відповідний паспорт громадянина України вперше.
27.04.2010 року вироком Будьоннівського районного суду м. Донецька позивач був засуджений до 7-ми років позбавлення волі та направлений на відбування покарання до виправної колонії №87 м. Горлівка, звідки і звільнився лише 09 грудня 2016 року в період проведення АТО, що підтверджується копією довідки про звільнення №5109.
Позивач зазначає, що все своє усвідомлене життя ріс без батьків, наразі їх існування та місцезнаходження не відоме, із близьких родичів є лише тітка і цивільна дружина, останнє місце реєстрації - м. Донецьк, на руках із документів є лише копія довідки про звільнення за №51093, яка видана невизнаною державою Україна місцевою установою на території м. Горлівка, свідоцтво про народження та повний витяг з ДРАЦС про народження.
Позивач звертався до місцевого відділення міграційної служби м. Добропілля, обласного міграційного управління в Донецькій області; Південно- Східного міжрегіонального управління Державної кримінально-виконавчої служби України, міжнародних організацій, органів поліції, місцевих та обласних органів самоврядування з метою посприяти і допомоги у відновленні власних цивільних прав, як громадянина України, адже він народився на території вільної держави Україна й отримав свідоцтво про народження, яким підтверджено його українську належність.
При черговому зверненні до Добропільського міського відділу ДМС та Головного управління ДМС України в Донецькій області з метою отримання вперше паспорту громадянина України позивачем було отримано лише листи за №УКЦ-Ч-837- 21/1401.2.1/8517-21 від 19.05.2021р., №1402.44-1046/1402.44.1-21 від 14.07.2021р. та №4-213/6/1401-21/1401.2.2/16910-21 від 14.09.2021р. згідно яких вбачається, що 15.05.2021 року до Єдиного державного демографічного реєстру внесені персональні дані заявника щодо первинного оформлення паспорта. Розгляд заяви-анкети позивача здійснювався відповідно до вимог пунктів 35-44 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою КМ України від 25.03.2015 року за №302 (далі - Порядок №302).
За результатами проведених органом ДМС перевірок особу позивача встановлено, але не підтверджено належність до громадянства України.
14.07.2021 року на підставі п.п.5 п. 100 Порядку №302 позивачу було відмовлено в оформленні паспорту громадянина України у зв'язку з тим, що останнім подано не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта відповідно до п.п.2 п. 35 Порядку №302.
Ухвалою суду від 04.01.2022 року адміністративний позов залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
31.01.2022 року позивач через відділ діловодства та документообігу суду надав документи на виконання вимог ухвали суду.
Ухвалою суду від 04.02.2022 року відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та запропоновано відповідачу надати відзив на адміністративний позов.
Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.
Відповідно до ч.4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Оскільки відповідачем не подано суду відзиву на позов без поважних причин, суд кваліфікує неподання відзиву як визнання позову в даній справі.
З 07.02.2022 року по 27.02.2022 року суддя перебувала у відпустці. Після її завершення у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, рішенням Ради суддів України № 9 від 24.02.2022 року, наказом голови Донецького окружного адміністративного суду №14/1-г від 26.02.2022 року про запровадження особливого режиму роботи суду, у встановлений КАС України строк рішення по справі з об'єктивних причин не було прийнято. Зважаючи на вихід судді з відпустки 22.06.2022 року, справу розглянуто у розумний строк після виникнення можливості для цього.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.
Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 06.05.2021 року ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Донецьк, Донецької області, Україна.
Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження за №00033537628 від 05.11.2021 року встановлено, що ОСОБА_2 , росіянин, є батьком ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , українка є матір'ю ОСОБА_1 . Підстава запису відомостей про батька - заява матері.
Відповідно до довідки про звільнення №51093 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, відбував покарання в установах державної служби виконання покарань з 11.12.2009 по 09.12.2016, звідки звільнений після відбуття терміну та слідує до місця проживання - АДРЕСА_1 .
Листом від 13.04.2021 року №Ч-2601-21/6.1/1360-21 Державна міграційна служба України на звернення позивача від 26.02.2021 року щодо оформлення паспорта громадянина України вперше ОСОБА_1 було роз'яснено порядок подачі документів для оформлення паспорта громадянина України. Крім того, зазначено, що 08.04.2021 року на особистому прийомі у керівництва Добропільського МВ ГУДМС України в Донецькій області позивачу було надано консультацію та перелік передбачених законодавством документів з метою оформлення паспорта громадянина України вперше.
Листом від 12.05.2021 року №УКЦ-Ч-837-21 Головне управління ДМС України в Донецькій області на звернення позивача від 11.05.2021 до ДМС України щодо відмови Добропільським МВ ГУ ДМС України в Донецькій області в оформленні паспорта громадянина України повідомлено про наступне.
Перевіркою встановлено, що 15.05.2021 року до Єдиного державного демографічного реєстру внесені персональні дані щодо первинного оформлення паспорта. Розгляд заяви-анкети здійснюється відповідно до вимог пунктів 35-44 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302. Рішення про оформлення паспорта приймається за результатами ідентифікації особи та перевірки факту належності до громадянства України.
Листом від 14.07.2021 року №1402.44-1046/1402.44.1-21 Добропільське МВ ГУ ДМС України в Донецькій області, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про оформлення паспорта громадянина України вперше після досягнення 18 років, повідомлено про наступне.
За результатами проведених перевірок відповідно до доданих документів (в процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку подав заявник) та отриманих відповідей, на підставі п.п.5 п.100 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою КМУ від 25.03.2015 № 302 (далі Порядок) заявнику відмовлено в оформленні паспорта громадянина України (особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта відповідно до пп.2 п.35 Порядку).
На підставі п.п.2 п.101 Порядку заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв'язку з якими йому було відмовлено в оформленні чи видачі паспорта.
Листом від 31.08.2021 року №Ч-213/6/1401-21 Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, розглянувши звернення ОСОБА_1 відносно перевірки належності заявника до громадянства України та документування заявника паспортом громадянина України, повідомлено про наступне.
До Єдиного державного демографічного реєстру внесені персональні дані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо оформлення паспорта громадянина України вперше. Розгляд заяви-анкети здійснювався Добропільським МВ ГУ ДМС України в Донецькій області згідно пункту 43 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302, яким передбачено проведення процедури встановлення особи після досягнення 18 років та у разі відсутності документів з фотокартками.
Роз'яснено, що відповідно до п.101 Постанови №302 позивач має право звернутися до територіального підрозділу ГУ ДМС у Донецькій області для повторної подачі документів для оформлення паспорта громадянина України і повинні надати документ, що підтверджує належність до громадянства України матері на момент народження ОСОБА_1 .
Спірні правовідносини виникли з приводу наявності підстав для зобов'язання органу Державної міграційної служби України видати паспорт громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд доходить наступного висновку.
За приписами Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Встановлюючи ті чи інші правила поведінки, держава має в першу чергу дбати про потреби людей, утримуючись за можливості від встановлення таких правил, які негативно сприйматимуться тими чи іншими групами суспільства. Встановлення таких правил може бути виправдане тільки наявністю переважаючих суспільних інтересів, які не можуть бути задоволені в інший спосіб, але і в цьому разі має бути дотриманий принцип пропорційності. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 3 Конституції України проголошено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до статті 8 Основного Закону в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
Відповідно до преамбули Закону України від 18.01.2001 № 2235-III «Про громадянство України (далі - Закону Закон №2235-ІІІ) цей Закон відповідно до Конституції України визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.
Статтею 1 Закону №2235-ІІІ визначено, що громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.
Відповідно до статті 6 Закону №2235-ІІІ громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Положенням статті 7 Закону №2235-ІІІ визначено набуття громадянства України за народженням.
Так, згідно із статтею 7 цього Закону особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.
Особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, є громадянином України.
Особа, яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави, є громадянином України.
Особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків, є громадянином України.
Особа, яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, є громадянином України.
Особа, яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем, є громадянином України.
Новонароджена дитина, знайдена на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда), є громадянином України.
При цьому, відповідно до частини 8 статті 7 Закону №2235-ІІІ особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Статтею 5 Закону № 2235-III визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Аналогічні положення містить і Закон України від 20 листопада 2012 року №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон №5492-VI), в якому визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Так, згідно із частиною 1 статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Відповідно до частин 2-6 статті 21 Закону №5492-VI кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України.
Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років.
Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб'єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону.
Паспорт громадянина України видається не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на його отримання або не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на його термінове отримання.
Паспорт громадянина України вперше видається не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на його отримання.
Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 21 Закону №5492-VI оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015 року затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
Цей порядок визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (далі - Порядок №302).
Відповідно до пунктів 3, 4, 5, 7 Порядку №302 кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.
Паспорт оформляється особам, які не досягли 18-річного віку, на чотири роки, а особам, які досягли 18-річного віку, - на кожні 10 років.
У разі втрати або викрадення паспорта особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт.
Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються: особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Згідно з пунктом 20 Порядку №302 документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються особою або її законним представником/уповноваженою особою (далі - заявники) до територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта за зареєстрованим місцем проживання особи.
Особа, яка досягла 14-річного віку та місце проживання якої не зареєстровано, для оформлення паспорта вперше подає документи до територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта за місцем фактичного проживання в Україні.
За правилами пункту 24 Порядку №302 працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.
У разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб'єкт інформує заявника про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді.
Заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв'язку з якими йому було відмовлено в прийнятті документів.
Подання документів для оформлення паспорта та їх розгляд визначений пунктами 35-45 Порядку №302.
Так, відповідно до пункту 35 Порядку №302 заявник для оформлення паспорта подає такі документи:
1) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (далі - свідоцтво про народження);
2) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України).
У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;
3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон (для осіб, які постійно проживали за кордоном, після повернення їх в установленому порядку на проживання в Україну та для осіб, які набули громадянство України за кордоном);
4) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);
5) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
6) рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);
7) документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;
8) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору;
9) документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):
про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка;
про народження дітей - свідоцтва про народження дітей;
про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття;
10) документ, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи, - для осіб, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку. У разі відсутності такого документа особа подає письмове звернення в довільній формі, в якому зазначається інформація про адресу місць проживання, навчання, роботи, установ виконання покарань та інша інформація, відомості про батьків або інших родичів, які будуть залучені до проведення процедури встановлення особи;
11) одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв'язку з тривалим розладом здоров'я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров'я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби). Фотокартка повинна відповідати вимогам рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) Doc 9303.
Згідно з пунктами 37-39 Порядку №302 працівник територіального підрозділу ДМС, на якого згідно з його службовими обов'язками покладаються функції з оформлення паспорта, вчиняє дії, передбачені пунктами 24-29, 32 і 33 цього Порядку, і приймає до розгляду заяву-анкету та додані до неї документи.
Після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім'я якої оформляється паспорт.
Ідентифікація особи здійснюється на підставі даних, отриманих з баз даних Реєстру.
Пошук в Реєстрі інформації щодо особи здійснюється за поданими персональними даними (у тому числі тими, що змінилися).
До запровадження органами реєстрації внесення до Реєстру відомостей про місце проживання особи в установленому законодавством порядку відомості про реєстрацію місця проживання, які подаються заявником, перевіряються за даними обліку територіального органу ДМС.
Рішення про оформлення паспорта приймається територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації особи та перевірки факту належності особи до громадянства України.
Відповідно до пунктів 40, п. 41, п. 43 Порядку №302 ідентифікація особи, на ім'я якої оформляється паспорт і стосовно якої відсутня інформація в базах даних Реєстру, здійснюється відповідно до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій.
У разі відсутності прямого доступу до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, працівник територіального підрозділу ДМС протягом одного робочого дня з дня прийняття заяви-анкети до розгляду заповнює електронну форму запиту та надсилає його до відповідного органу, установи, організації, територіального підрозділу ДМС.
Перевірка за запитом проводиться протягом двох робочих днів з дня його надходження. За результатами перевірки готується відповідь шляхом заповнення її електронної форми та надсилається до відповідного територіального підрозділу ДМС.
Строк проведення процедури встановлення особи не повинен перевищувати двох місяців.
Відповідно до пункту 44 Порядку №302 за результатами проведення процедури встановлення особи, підтвердження факту видачі свідоцтва про народження, а також перевірки факту належності особи до громадянства України працівником територіального підрозділу ДМС складається висновок за встановленою МВС формою, який затверджується керівником територіального органу ДМС.
Якщо за результатами проведення зазначеної процедури особу не встановлено, приймається рішення про відмову особі в оформленні паспорта, яке доводиться до відома заявника в порядку, передбаченому пунктами 100 і 101 цього Порядку.
Пунктами 100, 101 Порядку №302 передбачено, що територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС має право відмовити особі в оформленні або видачі паспорта, якщо: 1) особа не є громадянином України; 2) особа вже отримала паспорт (у тому числі паспорт зразка 1994 року), який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв'язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього; звернення для обміну протягом одного місяця до дати закінчення строку дії паспорта; непридатності для подальшого використання); 3) дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію; 4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта; 5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта; 6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.
У рішенні про відмову в оформленні чи видачі паспорта, яке доводиться до відома заявника в порядку і строки, встановлені законодавством, зазначаються підстави відмови.
Заявник має право повторно звернутися до територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв'язку з якими йому було відмовлено в оформленні чи видачі паспорта.
Відповідно до пункту 115 Порядку №302 рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі паспорта може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.
Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 4 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно зі статтею 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Оцінюючи усі докази, досліджені судом у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що громадянство України набувається, зокрема, за народженням. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження. Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України і кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України.
У разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації, що є неприпустимим.
Процедура оформлення та видачі територіальними підрозділами ДМС паспорта громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій чітко визначена у Порядку №302, та вимагає від особи подання заяви-анкети встановленої форми та необхідних документів.
У разі достатності та повноти поданих заявником документів територіальний підрозділ ДМС проводить відповідну процедуру встановлення особи - ідентифікації особи. Строк проведення процедури встановлення особи не повинен перевищувати двох місяців.
Як встановлено судом 14.07.2021 ОСОБА_1 відмовлено в оформленні паспорта громадянина України з посиланням на п.п.5 п. 100 Порядку особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта.
Умовою для прийняття рішення про оформлення паспорта громадянина України є проходження ідентифікації особи, яка звертається за оформленням (видачею) паспорту (процедури встановлення особи), та підтвердження факту належності цієї особи до громадянства України.
Лише якщо за результатами проведення зазначеної процедури особу не встановлено, приймається рішення про відмову особі в оформленні паспорта, яке доводиться до відома заявника в порядку, передбаченому пунктами 100 і 101 цього Порядку.
Проте, рішення відповідача від 14.07.2021 року про відмову ОСОБА_1 у видачі первинного паспорта громадянина України, яке оформлене листом за заявою про первинне оформлення, не містить висновків про неможливість ідентифікації особи ОСОБА_1 та не підтвердження факту його належності до громадянства України.
Окрім того, суд вважає, що рішення відповідача від 14.07.2021 року про відмову ОСОБА_1 у видачі первинного паспорта громадянина України, яке оформлене листом за заявою про первинне оформлення, належним чином не мотивовано, оскільки не містить обґрунтувань причин відмови, а саме: не конкретизовано, які дані з баз даних Реєстру, картотек не підтверджують надану заявнику інформацію, та яких саме документів (інформації) з переліку, необхідних для оформлення і видачі паспорта, не надано заявником, зауважень до повноти поданих заявником документів, відповідності їх оформлення вимогам законодавства, подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, з боку відповідача не було.
Таким чином, суд доходить висновку, що відмовляючи позивачу в оформленні паспорта громадянина України, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення від 14.07.2021 року щодо відмови в оформленні паспорта громадянина України, зобов'язання оформити та видати паспорт громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, що підлягають задоволенню.
Згідно з нормами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з суб'єкта владних повноважень у розмірі 908,00 грн. на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби в Донецькій області від 14.07.2021 щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні паспорта громадянина України.
Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби в Донецькій області (код ЄДРПОУ:37841728, місцезнаходження: Донецька область, м.Маріуполь, вул. Митрополитська, буд. 20) оформити та видати паспорт громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій ОСОБА_1 (РНОКПП: невідомий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної міграційної служби в Донецькій області (код ЄДРПОУ:37841728, місцезнаходження: Донецька область, м.Маріуполь, вул. Митрополитська, буд. 20) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: невідомий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 06.07.2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Н.А. Мозговая