04 липня 2022 року Справа 160/9054/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали повної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
29 червня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати дії суб'єкта владних повноважень Головного управління пенсійного фонду України протиправними та зобов'язати вчинити певні дії-провести нарахування загального стажу роботи ОСОБА_1 , з урахуванням стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком№1, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за наявності трудового стажу;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України провести виплату нарахованої пенсії з часу подання заяви з 02.03.2021 року.
В обґрунтування позову позивачем зазначено про протиправність та незаконність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з приводу незарахування до його страхового стажу періоду з 08.07.1991 року по 07.12.2001 року, що дає право останньому для призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2022 року, зазначена вище справа була розподілена та 30.06.2022 року передана судді Пруднику С.В.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Так, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Крім того, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Як убачається із поданої до суду позовної заяви, позивач просить суд визнати дії суб'єкта владних повноважень Головного управління пенсійного фонду України протиправними та зобов'язати вчинити певні дії-провести нарахування загального стажу роботи з урахуванням стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком№1, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за наявності трудового стажу.
В той же час, як убачається із матеріалів позовної заяви та доданих до неї копій, фахівцями Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складено рішення про відмову у призначенні пенсії №045750012434 від 31.03.2022 року. Означеним рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю пільгового стажу необхідної тривалості.
При цьому, рішення Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області про відмову у призначенні пенсії №045750012434 від 31.03.2022 року позивач взагалі не просить скасувати, тоді як останнім зазначається про порушення його прав з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з приводу незарахування до його страхового стажу періоду з 08.07.1991 року по 07.12.2001 року, що дає право останньому для призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 44 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно п. 4.2 розділу IV постанови Пенсійного фонду України від 25.11.2002 року №22-1 Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції постанови Пенсійного фонду України від 16.12.2020 року № 25-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 року за № 339/35961), при прийманні документів працівник сервісного центру, зокрема, сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Так, позивач, ОСОБА_1 , 21.02.2022 року звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. Заява від 21.01.2022 року про призначення пенсії за віком позивачу відпрацьовувалась по принципу “єдина черга” та автоматизованим шляхом потрапила на відпрацювання до спеціалістів Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області а не Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №045750012434 від 31.03.2022 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного стажу.
З огляду на вищезазначене, спірне рішення №045750012434 від 31.03.2022 року про відмову в призначенні пенсії було прийняте саме Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Однак, у поданій до суду позивачем як заявлено у якості відповідача лише Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а позовні вимоги звернені як до Головного управління Пенсійного фонду України.
Окрім того, позивачу у даному випадку слід зазначити також про те, який саме стаж на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком№1, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за наявності трудового стажу (період роботи - дата, місяць, число та рік) слід було б зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до його стажу.
Так само позивачем у позовних вимогах взагалі не ставиться питання щодо зобов'язання якого саме відповідача призначити йому пенсію з якої конкретної дати. При цьому, з рішення Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області про відмову у призначенні пенсії №045750012434 від 31.03.2022 року убачається, що позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою 21.02.2022 року. Натомість у позові позивач просить розглянути питання з приводу йому виплати пенсії з часу подання такої заяви як з 02.03.2021 року. Відповідні докази звернення як 02.03.2021 року до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області позивач до суду не надав так і не зазначив у позові.
Таким чином, вимоги позивача не відповідають наведеним приписам процесуального закону, а тому позивачу слід чітко сформулювати та уточнити позовні вимоги, визначитися із кількістю відповідачів (вірним найменуванням відповідачів) та з позовними вимогами відносно кожного.
Окрім того, відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині 2 цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження рішень відповідача, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Тож, з ч. 1, 3 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Слід зазначити, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."
Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 907/50/16, зокрема вказав, що позовна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Відтак, в разі пропуску строку звернення до суду із позовною заявою, позивачу слід подати до суду заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (з приводу заяви від 02.03.2021 року та рішення (листа) ПФУ за результатами розгляду такої заяви) ).
Таким чином, вимоги позивача не відповідають наведеним приписам процесуального закону, а тому позивачу слід чітко сформулювати та уточнити позовні вимоги, визначитися із кількістю відповідачів (вірним найменуванням відповідачів) та з позовними вимогами відносно кожного.
Також, відповідно до п.п. 6, 7 ч. 5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Позивачем не виконані вимоги вказаних пунктів, оскільки дані відомості не зазначені.
Відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем не надано до суду власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
При цьому, за реплікацією «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що позивач декілька раз вже звертався з аналогічною позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Так, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративно суду від 07.02.2022 року у справі №160/27621/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу через невиконання вимог, які визначені в ухвалі суду від 05.01.2022 року. Так само у справі № 160/6042/22 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, б. 26, м. Дніпро, 49094) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу через невиконання вимог ухвали суду від 02.05.2022 року.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- позовної заяви та її копіями, відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами виходячи із приписів ст. 5 КАС України відносно кожного відповідача; зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- наданням до суду власного письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- в разі пропуску строку звернення до суду із позовною заявою, позивачу слід подати до суду заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (з приводу заяви від 02.03.2021 року та рішення (листа) ПФУ за результатами розгляду такої заяви) );
- відповідні докази звернення як 02.03.2021 року до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник