30 червня 2022 року Справа №160/2018/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Н.В. Захарчук-Борисенко, розглянувши заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про роз'яснення судового рішення по справі №160/2018/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2019 року по справі №160/2018/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування обмежень граничного розміру у сумі 10740,00 грн. сумою десятикратного прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , щомісячного пенсійного забезпечення з 01.03.2016 протиправними. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , щомісячного пенсійного забезпечення без обмежень граничного розміру пенсій починаючи з 01.03.2016.
Рішення набрало законної сили 07.05.2019 року.
Судом видано виконавчі листи.
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано 23.06.2022 року заяву про роз'яснення судового рішення, а саме: надати роз'яснення як виконувати рішення від 05.04.2019 року по справі №160/2018/19, зазначити як здійснити нарахування пенсії з застосуванням прожиткового мінімум для непрацездатних осіб при нарахуванні та виплати ОСОБА_1 щомісячного пенсійного забезпечення без обмеження граничного розміру пенсії з 01.03.2016 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2022 року призначено заяву про роз'яснення судового рішення на 30.06.2022 року о 13:00год.
У судове засідання сторони не з'явилися однак, повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Враховуючи положення частини третьої статті 254 КАС України, яка передбачає, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, розгляд заяви про роз'яснення судового рішення проведено у порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи заяви про роз'яснення судового рішення, суд вважає, що в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону видно, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Вказана стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Подібні висновки були викладені у Постанові Верховного Суду України у рішенні від 23.05.2017 у справі №21-1283іп16, постанові Великої палати ВС від 14.06.2018 у справі №800/507/17.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні його змісту. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України, такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають, текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
З огляду на наведені у заяві мотиви, колегія суддів вважає, що заявник фактично просить не роз'яснити рішення суду, а роз'яснити порядок та спосіб її виконання, що не є предметом розгляду в порядку статті 254 КАС України.
При цьому, суд звертає увагу, що поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб'єктами владних повноважень.
Також, суд звертає увагу на те, що при розгляді заяв учасників процесу про роз'яснення судового рішення, яке набрало законної сили, суд не здійснює нового перегляду справи.
Дослідивши текст судового рішення, суд дійшов висновку, що зміст цього рішення викладений чітко та зрозуміло, не допускає неоднозначного тлумачення всього тексту рішення чи окремої його частини, у зв'язку з чим відсутні підстави для його роз'яснення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про роз'яснення судового рішення.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2019 року у справі № 160/2018/19 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко