06 липня 2022 року ЛуцькСправа № 140/2690/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Ковальчука В.Д., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд із позовом до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацького Валерія Миколайовича (далі - головний інспектор ДАБІ) про визнання протиправним та скасування рішення № 266 від 13.08.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що головним інспектором ДАБІ Рибацьким В. М. 13.08.2019 року винесено рішення №266 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва “Реконструкція квартири АДРЕСА_1 ”, затверджених наказом об'єкта нагляду № 10-МУ від 20.02.2019 року та зі змінами від 05.03.2019 року №13-МУ Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради, замовником яких є ОСОБА_1 .
Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки позивач як власник об'єкта нерухомості та земельної ділянки по АДРЕСА_2 відповідно до ч. 1, ч. 7 ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 322, 375 Цивільного кодексу України має право провести його реконструкцію. Перебування нерухомого майна у зоні перспективної багатоквартирної житлової забудови не є підставою для обмеження прав власника, які передбачені законом. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Відповідач 27.09.2019 року за вх. №15869/19 подав відзив, де просив у задоволенні позову відмовити, оскільки за результатом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів від 12.08.2019 року зафіксовано порушення об'єктом нагляду законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: наміри забудови позивача індивідуальним садибним житловим будинком не відповідають містобудівній документації на місцевому рівні; відсутні цифрові показники мінімально допустимих відстаней від об'єкта, що проектується, до існуючих будинків та споруд; відсутні цифрові показники відстаней від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. У зв'язку з чим головним інспектором ДАБІ Рибацьким В. М. правомірно 13.08.2019 року винесено рішення №266 про скасування містобудівних умов та обмежень.
У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву та просить позов задовольнити.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року у справі №140/2690/19 скасовано, якою позов ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацького Валерія Миколайовича про визнання протиправним та скасування рішення задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацького Валерія Миколайовича № 266 від 13 серпня 2019 року про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва “Реконструкція квартири АДРЕСА_1 ”, затверджених наказом об'єкта нагляду № 10-МУ від 20.02.2019 року та зі змінами від 05.03.2019 року №13-МУ.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.04.2022 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року у справі №140/2690/19 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Волинського окружного адміністративного суду.
До Волинського окружного адміністративного суду дана справа надійшла 10.05.2022 та автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Ковальчука В.Д. для її розгляду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2022 прийнято справу до провадження, залучено до участі у справі як другого відповідача Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області та ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10:00 30.05.2022.
В подальшому, ухвалою суду від 30.05.2022 допущено заміну первісних відповідачів Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацького Валерія Миколайовича, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області на належного - Державну інспекцію архітектури та містобудування України; підготовче засідання відкладено на 10:00 год. 20 червня 2022 року.
Ухвалою суду від 20.06.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 10:00 год. 06.07.2022.
Відповідач - Державна інспекція архітектури та містобудування України у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подала.
В судове засідання 06.07.2022 учасники справи не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, при цьому представник позивача подала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відтак, з урахуванням приписів частини першої статті 205 КАС України, частини четвертої статті 229 КАС України, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування технічними засобами.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.
Наказом управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 20.02.2019 року №10-МУ затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва “Реконструкція квартири АДРЕСА_1 ”.
На підставі звернення ОСОБА_1 від 01.03.2019 року №П 22707 про внесення змін до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 20.02.2019 року №10-МУ, наказом управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 05.03.2019 року №13-МУ затверджено зміни до містобудівних умов та обмежень, а саме назву об'єкта будівництва замість слів “Реконструкція квартири АДРЕСА_1 ” читати (Реконструкція квартири АДРЕСА_3 під житловий будинок на АДРЕСА_2 ”.
На підставі Довідки про результати документальної перевірки від 16.07.2019 року, Державною архітектурно-будівельної інспекцією України видано наказ №789 від 18.07.2019 року “Про проведення позапланової перевірки”, яким зобов'язано Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області провести позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради містобудівної діяльності, а саме: надання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 20.02.2019 року №10-МУ та змін до них від 05.03.2019 року №13-МУ.
На підставі вказаного наказу та направлення для проведення позапланової перевірки від 06.08.2019 року №47, відповідачем у присутності начальника Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради Туза В. В. проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради містобудівної діяльності, а саме: надання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 20.02.2019 року №10-МУ та змін до них від 05.03.2019 року №13-МУ.
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12.08.2019 року, яким зафіксовано наступні порушення:
1) в п. 3 розділу “Загальні дані” не вказані рішення про затвердження Генерального плану м. Луцька та Плану зонування території м. Луцька. Порушено п. 3 ч. 5 ст. 29 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”. Відповідно до Генерального плану м. Луцька, затвердженого рішенням міської ради від 24.06.2009 року №42/1, земельна ділянка на АДРЕСА_4 (кадастровий номер 0710100000:11:122:0058, площею 0,0325 га) віднесена до перспективної багатоквартирної забудови. Відповідно до Плану зонування території м. Луцька, затвердженого рішенням міської ради від 25.02.2015 року №71/13, земельна ділянка знаходиться в зоні перспективної багатоквартирної забудови до 5 поверхів (ПЖ-4). Відповідно до витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.07.2018 року №НВ-0704260412018 земельна ділянка передана у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). Наміри забудови позивача індивідуальним садибним житловим будинком не відповідають містобудівній документації на місцевому рівні. Порушено ч. 2 ст. 5 та п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону.
2) в п. 4 розділу “Містобудівні умови та обмеження” відсутні цифрові показники мінімально допустимих відстаней від об'єкта, що проектується, до існуючих будинків та споруд. Зроблено посилання на вимоги ДБН Б.2.2-12:2018 “Планування і забудова територій”, ДБН В.1.1.7.2016 “Пожежна безпека об'єктів будівництва” (табл.1). Порушено п. 7 ч. 5 ст. 29 Закону.
3) в п. 6 текстової частини вказаного вище розділу відсутні цифрові показники відстаней від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Порушено п. 8 ч. 1 ст. 1 та п. 9 ч. 5 ст. 29 Закону.
За результатом проведеної перевірки головним інспектором ДАБІ Рибацьким В. М. 13.08.2019 року винесено рішення №266 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва “Реконструкція квартири АДРЕСА_1 ”, затверджених наказом об'єкта нагляду № 10-МУ від 20.02.2019 року та зі змінами від 05.03.2019 року №13-МУ, яке є предметом оскарження в даній справі.
Суд звертає увагу, що у даній справі проведено новий судовий розгляд після скасування у касаційному порядку попередньо ухвалених у цій справі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2020.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.04.2022 у даній справі вказав, що суд першої інстанції не дотримався вимог процесуального закону, та, вирішуючи спір про визнання протиправним та скасування рішення, пред'явлений до посадової особи, не з'ясував хто є належним відповідачем у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача. Зазначив, що головні інспектори відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган. Поряд з цим, орган, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду до участі у справі в якості належного відповідача залучений не був.
Відповідно до частини п'ятої статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені в Законі України від 17.02.2011 № 3038-VI “Про регулювання містобудівної діяльності” (далі - Закон № 3038-VI).
Частиною 1 ст. 6 Закону № 3038-VI передбачено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 7 Закону № 3038-VI зміст управління у сфері містобудівної діяльності, державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду включає, зокрема, контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.
Відповідно до частини 2 статті 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” державний архітектурно-будівельний нагляд- сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільськи, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 6 ч. 12 ст. 41 цього ж Закону, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право, у тому числі, скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Пунктом 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №698 (далі - Порядок №698) передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.
Відповідно до Порядку № 698 основними завданнями нагляду є скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду.
Підпунктом 6 пункту 5 Порядку №698 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави суду дійти висновку про те, що головні інспектори будівельного нагляду вправі перевіряти законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 29 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, Додатку до Порядку ведення реєстру містобудівних умов та обмежень, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 31.05.2017 року № 135, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2017 року за № 714/30582, містобудівні умови та обмеження мають містити дані про відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні.
На думку первісного відповідача, саме про відповідність функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні в п. 3 розділу “Загальні дані” МУО від 20.02.2019 року №10-МУ зі змінами від 05.03.2019 року №13-МУ об'єктом нагляду не зазначено, а про відповідність містобудівній документації зазначено недостовірні відомості, оскільки наміри забудови позивача індивідуальним садибним житловим будинком не відповідають положенням Генерального плану м. Луцька, Плану зонування території м. Луцька, відповідно до яких, функціональне призначення території для перспективної багатоквартирної забудови, тобто, будинками, що мають дві і більше квартир. Вказане на думку відповідача, є підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону, проте суд не погоджується з такими твердженнями відповідача з огляду на наступне.
Згідно статті 1 Закону України “Про землеустрій” цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ст.19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на різні категорії, зокрема, землі житлової та громадської забудови.
Частиною 1 ст. 20 ЗК України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Отже, зміна цільового призначення земельних ділянок (тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної ч. 1 ст. 19 ЗК України в іншу) здійснюється за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури.
Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Отже, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), здійснюється її власником (користувачем) самостійно.
Відповідно до Генерального плану м. Луцька, затвердженого рішенням міської ради від 24.06.2009 року №42/1, земельна ділянка на АДРЕСА_4 (кадастровий номер 0710100000:11:122:0058, площею 0,0325 га) віднесена до перспективної багатоквартирної забудови.
Згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.07.2018 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0710100000:11:122:0058 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Суд наголошує, що зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).
Єдина умова, яку встановлює ч.5 ст. 20 ЗК України при самостійному визначені виду використання земельної ділянки її власником/користувачем, є дотримання вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, та необхідність урахування містобудівної документації та документації із землеустрою.
Суд враховує, що проводячи реконструкцію квартири під житловий будинок, позивачка діяла з дотриманням вимог містобудівної документації, так як у заяві про видачу містобудівних умов вона зазначала саме реконструкцію квартири під житловий будинок і зазначала відомості про земельну ділянку, якою володіла і користувалася на законних підставах.
Аналогічна правова позиція щодо зміни виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель викладена Верховним Судом в постанові від 31.07.2019 року в справі №806/5308/15.
На думку суду є безпідставними доводи первісного відповідача з приводу порушення позивачем вимог в частині повноти даних щодо конкретних положень, нормативних розрахунків із вмістом цифрових показників для можливості визначення відповідності проектних рішень містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки, передбачених ч. 2 ст. 26 Закону № 3038-УІ, враховуючи, що згідно ст. 29 цього Закону містобудівні умови та обмеження є вихідними даними, тому зазначення конкретних відстаней, розривів не є обов'язковим, оскільки визначення до складу містобудівних умов та обмежень відсилочних норм із посиланням на відповідні державні будівельні норми та правила, які містять обмеження та умови, які проектант зобов'язаний буде врахувати при проектуванні об'єкта будівництва, не суперечить вимогам діючого законодавства.
Причому для одержання містобудівних умов та обмежень для Реконструкції позивач подала ситуаційний план, погоджений уповноваженими особами організацій, які експлуатують відповідні мережі, вказаний ситуаційний план з погодженнями від 13 та 14 лютого 2019 додавався до документів у справі надання містобудівних умов та обмежень.
Також, доказом того, що реконструкція відбувалась згідно проекту є акт перевірки, складений за результатами планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті Реконструкції від 11 липня 2019 року, складений Головним інспектором будівельного нагляду Луцької міської ради Літвіцьким С.І. Перевірка проводилась з підкопуванням фундаментів та вимірюванням всіх відстаней в т.ч. до інженерних мереж та за результатами зроблено висновок про відсутність порушень вимог законодавства.
Згідно п. 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 19.08.2015 № 698 якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень. Тобто, за загальним правилом рішення об'єкта нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, зупиняється і лише у випадку неможливості усунення виявлених порушень скасовується.
В той же час, відповідачем одразу було застосовано такий захід, як скасування рішення щодо видачі містобудівних умов та обмежень, без надання можливості позивачу усунути виявлені, на їх думку, порушення та без жодного обґрунтування неможливості їх усунення.
Таким чином, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та підлягають до задоволення.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже у зв'язку із задоволенням позову на користь позивача підлягає стягненню з відповідача судовий збір в сумі 768,40 грн, сплачений квитанцією від 02.09.2019 № 0.0.1453266872.1.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області від 13 серпня 2019 року № 266 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва “Реконструкція квартири АДРЕСА_1 ”, затверджених наказом Об'єкта нагляду від 20.02.2019 № 10-МУ та змін до них від 05.03.2019 №13-МУ.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, код ЄДРПОУ 44245840) судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя В.Д. Ковальчук