05 липня 2022 року ЛуцькСправа № 140/3006/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ФУДЛАЙФ ПЛЮС” до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішень,
Товариства з обмеженою відповідальністю “ФУДЛАЙФ ПЛЮС” звернулось з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2021/000108/2 від 13 грудня 2021 рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2021/000109/2 від 13 грудня 2021 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2021/000111/2 від 13 грудня 2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.12.2021 ТОВ “ФУДЛАЙФ ПЛЮС” через уповноваженого декларанта ПП “РЕСПЕКТ БРОК” з метою митного оформлення товару, а саме: товар №1 “Сало свійських свиней бокове морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вага нетто - 20169,12 кг”, товар №2 “Корейка свійських свиней морожене, без кістки, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок, не консервоване, вагою нетто - 19971,81 кг”, товар №3 “Окіст свинячий” на митний пост Волинської митниці подано митні декларації (МД) №UA205140/2021/108536 від 13 грудня 2021 року, №UA205140/2021/108542 від 13 грудня 2021 року, №UA205140/2021/108534 від 13 грудня 2021 року, а також передбачений МК України перелік документів.
Однак, Волинська митниця Держмитслужби не погодилася із вищезазначеною декларантом митною вартістю товару та прийняла рішення від 13 грудня 2021 №UA205140/2021/000108/2, №UA205140/2021/000109/2, №UA205140/2021/000111/2 про коригування митної вартості товарів, якими визначила митну вартість товару за резервним методом з тих підстав, що митна вартість зазначеного товару не може бути визнана, оскільки подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять розбіжності.
Позивач з такими рішеннями не погоджується та вважає їх протиправними, посилаючись на те, що ним було надано документи, які дають можливість митному органу визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом - за ціною контракту. При цьому, подані до митного контролю документи містили усі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості та не містили розбіжностей.
Виходячи із вищевикладеного, позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив йому у визнанні заявленої митної вартості імпортованого товару, а тому просить визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці Держмитслужби від 13 грудня 2021 №UA205140/2021/000108/2, №UA205140/2021/000109/2, №UA205140/2021/000111/2 про коригування митної вартості товарів.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
У відзиві на позовну заяву представник Волинської митниці заявлених позовних вимог не визнав та повідомив, що для митного оформлення товарів декларантом в інтересах позивача подано МД:
№UA205140/2021/108536 на товар - “Сало свійських свиней бокове морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок, не консервоване, в поліблоках...”;
№UA205140/2021/108542 на товар - “Корейка свійських свиней морожена без кістки...”;
№UA205140/2021/108534 на товар - “Окіст свинячий охолоджений з кісткою, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок, не консервований...”.
Під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахування поданих у вказаних цілях разом з ВМД документів було встановлено розбіжності та неточності, зокрема:
по МД №UA205140/2021/108536:
в декларації країни відправлення від 12.12.2021 №21PL301010E1416671 загальне числове значення становить 47 482,00 злотих Польщі і не відповідає вартості товару зазначеної в рахунку-фактурі від 10.12.2021 №PL/050606979/2021-034/082 - 10 286,25 EUR (Євро) та не відповідає числовим розрахункам в документі KOMUNIKAT ІЕ599. Слід зазначити, що курс Сеlnе (митний) Євро за даними сайту www.monev.pl по відношенню до злотого Польщі на дату оформлення декларації країни відправлення 12.12.2021 становив 4,66140, тобто числове значення в декларації країни відправлення становить 47 482,00 злотих Польщі, що відрізняється від числового значення в рахунку-фактурі - 47 943,66 злотих Польщі;
в рахунку-фактурі від 10.12.2021 №PL/050606979/2021-034/082 зазначена інформація щодо оплати, однак платіжних документів не надано;
згідно п.6 контракту від 29.09.2021 №29882021 умови оплати вказуються в проформах - інвойсах, однак вони не подані до митного оформлення;
прайс-лист від 08.11.2021 містить інформацію від відправника, інформації від виробника товару декларантом не надано;
по МД №UA205140/2021/108542:
в декларації країни відправлення від 11.12.2021 №21PL301010E1415890 загальне числове значення становить 183 865,00 злотих Польщі і не відповідає вартості товару зазначеної в рахунку-фактурі від 10.12.2021 №PL/050606979/2021-034/0823 - 39 544,18 EUR (Євро) та не відповідає числовим розрахункам в документі KOMUNIKAT ІЕ599. Слід зазначити, що курс Сеlnе (митний) Євро за даними сайту www.money.pl по відношенню до злотого Польщі на дату оформлення декларації країни відправлення 11.12.2021 становив 4,66140, тобто числове значення в декларації країни відправлення становить 183 865,00 злотих Польщі, що відрізняється від числового значення в рахунку-фактурі - 184 331,24 злотих Польщі;
в рахунку-фактурі від 10.12.2021 №PL/050606979/2021-034/0823 зазначена інформація щодо оплати, однак платіжних документів не надано;
згідно п.6 контракту від 29.09.2021 №29882021 умови оплати вказуються в проформах - інвойсах, однак вони не подані до митного оформлення;
прайс-лист від 08.11.2021 містить інформацію від відправника, інформації від виробника товару декларантом не надано;
по МД №UA205140/2021/108534:
відповідно до договору-заявки від 03.12.2021 №1051/1-Ю транспортні витрати до кордону України, за маршрутом Boxtel (Нідерланди) до м.Рава-Руська (кордон України) становлять 12 000,00 грн, а від м.Рава-Руська (кордон України) до м.Луцьк - 2000,00 грн. Слід зазначити, що відстань між Boxtel (Нідерланди) до м.Рава-Руська (кодон України) становить - 1520 км, тобто вартість перевезення за даним маршрутом становить 7,89 грн/км, в свою чергу відстань між м.Рава-Руська (кордон України) до м, Луцьк -172 км, тобто вартість перевезення за даним маршрутом становить 11,63 грн/км. Відповідно до інформації на сайті della.com.ua, за статистичними даними на грудень 2021 року, за напрямком Нідерланди - Україна середня вартість перевезення тентованим автомобілем масою 20т становить - 1,51 Євро/км. У відповідності до інвойсу від 08.12.2021 №3121080244 перевезення здійснене вантажним автомобілем обладнаним холодильною установкою, що значно впливає на вартість перевезення. Вищевказане свідчить про свідоме заниження витрат на перевезення, які є невід'ємною частиною митної вартості до умов поставки;
в інвойсі від 08.12.2021 №3121080244 зазначена інформація щодо попередньої оплати за товар, однак банківський платіжний документ до митного оформлення не надано;
відповідно до п.5 контракту від 29.10.2021 №29102021 партія товару обумовлюється у проформі-інвойсі, який не подано до митного оформлення;
прайс-лист від 03.12.2021 б/н наданий для ТОВ “Фудлайф Плюс” на товар, що імпортується, проте наданий прайс-лист виробника товару відповідно до статті VII ГАТТ повинен бути виданий для загального кола покупців.
Так, під час опрацювання вказаних документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР.
Класифікатор митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011.
Таким чином, за зазначеними МД відбулось спрацювання профілю ризику:
105-2 - “Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству”;
105-2 - “По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару”.
У зв'язку із чим, декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.
Декларант відмовився від надання додаткових документів, про що повідомив митницю листом №13/12-04 від 13.12.2021.
У зв'язку із встановленими неточностями та з ненаданням додаткових документів, витребуваних митним органом, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст.53 Митного кодексу України, у відповідності до ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, а також враховуючи відмову декларанта подавати інші документи, митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів:
від 13.12.2021 №UA205140/2022/000108/2 митну вартість товару визначено на рівні - 1,0 Дол.США/кг за МД №UA209160/2021/14908 від 03.12.2021;
від 13.12.2021 №UA205140/2022/000109/2 митну вартість товару визначено на рівні - 2,8 Дол.США/кг за МД №UA209160/2021/11480 від 04.10.2021;
від 13.12.2021 №UA205140/2022/000111/2 митну вартість товару визначено на рівні - 1,7 Дол.США/кг за МД №UA205030/2021/26967 від 02.11.2021 та МД №UA205030/2021/27572 від 08.11.2021.
В подальшому, декларантом вказані товари оформлено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст. 55 МК України.
З наведених підстав представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
У відповіді від 31.05.2022 на відзив представник позивача позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позовній заяві та просить їх задовольнити повністю.
Дослідивши письмові докази, викладені у заявах по суті справи суд встановив наступне.
На підставі зовнішньоекономічних контрактів №29882021 від 29 вересня 2021 року, укладеного між компанією ТОВ “ФУДЛАЙФ ПЛЮС” та експортером - компанією “POL-EXPORT” та №29102021 від 29 жовтня 2021 року, укладеного між компанією ТОВ “ФУДЛАЙФ ПЛЮС” та експортером - компанією “VION BOXTEL B.V. BOSEIND” відбулося ввезення на митну територію України товару, зокрема: “Сало свійських свиней бокове морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків”, “Корейка свійських свиней морожене, без кістки, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок”, “Окіст свинячий”.
За умовами зазначених контрактів, зокрема, розділу №1 поставки товарів здійснюються на додатково погоджених умовах EXW, FCA, CPT, CIP. У Контрактах вказано, що найменування товару, кількість та ціна товару обумовлюється в інвойсах на кожну партію товару. Розрахунки здійснюються на умовах післяоплати, валюта платежу - євро або долар.
13.12.2021 ТОВ “ФУДЛАЙФ ПЛЮС” через уповноваженого декларанта ПП “РЕСПЕКТ БРОК” з метою митного оформлення товару, а саме: товар №1 “Сало свійських свиней бокове морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок, не консервоване, в поліблоках, вага нетто - 20169,12 кг”, товар №2 “Корейка свійських свиней морожене, без кістки, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі, приправ та інших домішок, не консервоване, вагою нетто - 19971,81 кг”, товар №3 “Окіст свинячий” на митний пост Волинської митниці подано митні декларації (МД) №UA205140/2021/108536 від 13 грудня 2021 року, №UA205140/2021/108542 від 13 грудня 2021 року, №UA205140/2021/108534 від 13 грудня 2021 року.
Разом із МД №UA205140/2021/108536 декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано наступні документи: сертифікат якості від 08.12.2021 б/н; рахунок-фактура (інвойс) від 10.12.2021 №PL/050606979/2021-034/0821; автотранспортна накладна від 12.12.2021 б/н; міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво від 08.12.2021 №102/21/6733; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 08.11.2021 б/н; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 29.09.2021 №29882021; договір про надання послуг митного брокера від 04.01.2021 №14; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації від 13.12.2021 №7965599; декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером від 10.12.2021 №PL/050606979/2021-034/0821; копія митної декларації країни відправлення від 12.12.2021 №21PL301010E1416761.
Разом із МД №UA205140/2021/108542 декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано: сертифікат якості від 09.12.2021 б/н; рахунок-фактура (інвойс) від 10.12.2021 №PL/050606979/2021-034/0823; автотранспортна накладна від 09.12.2021 б/н; міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво від 03.09.2021 №231729757; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 05.12.2021 б/н; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 29.09.2021 №29882021; договір про надання послуг митного брокера від 04.01.2021 №14; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації від 13.12.2021 №7962064; декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером від 10.12.2021 №PL/050606979/2021-034/0823; копія митної декларації країни відправлення від 11.12.2021 №21PL301010E1415890.
Разом із МД №UA205140/2021/108534 декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано наступні документи: сертифікат якості від 08.12.2021 б/н; рахунок-фактура (інвойс) від 08.12.2021 №3121080244; автотранспортна накладна від 08.12.2021 №NL31922038; міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво від 08.12.2021 №231785551; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 13.12.2021 б/н; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 03.12.2021 б/н; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 29.10.2021 №29102021; договір про надання послуг митного брокера від 13.10.2021 №70; договір (контракт) про перевезення від 13.12.2021 №1051/1-0; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації від 13,12.2021 №7961142; декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером від 08.12.2021 №3121080244; копія митної декларації країни відправлення від 09.12.2021 №21NLKWYMSSAYSОWD59.
Під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахування поданих у вказаних цілях разом з ВМД документів було встановлено розбіжності та неточності, зокрема:
по МД №UA205140/2021/108536:
в декларації країни відправлення від 12.12.2021 №21PL301010E1416671 загальне числове значення становить 47 482,00 злотих Польщі і не відповідає вартості товару зазначеної в рахунку-фактурі від 10.12.2021 №PL/050606979/2021-034/082 - 10 286,25 EUR (Євро) та не відповідає числовим розрахункам в документі KOMUNIKAT ІЕ599. Слід зазначити, що курс Сеlnе (митний) Євро за даними сайту www.monev.pl по відношенню до злотого Польщі на дату оформлення декларації країни відправлення 12.12.2021 становив 4,66140, тобто числове значення в декларації країни відправлення становить 47 482,00 злотих Польщі, що відрізняється від числового значення в рахунку-фактурі - 47 943,66 злотих Польщі;
в рахунку-фактурі від 10.12.2021 №PL/050606979/2021-034/082 зазначена інформація щодо оплати, однак платіжних документів не надано;
згідно п.6 контракту від 29.09.2021 №29882021 умови оплати вказуються в проформах-інвойсах, однак вони не подані до митного оформлення;
прайс-лист від 08.11.2021 містить інформацію від відправника, інформації від виробника товару декларантом не надано;
по МД №UA205140/2021/108542:
в декларації країни відправлення від 11.12.2021 №21PL301010E1415890 загальне числове значення становить 183 865,00 злотих Польщі і не відповідає вартості товару зазначеної в рахунку-фактурі від 10.12.2021 №PL/050606979/2021-034/0823 - 39 544,18 EUR (Євро) та не відповідає числовим розрахункам в документі KOMUNIKAT ІЕ599. Слід зазначити, що курс Сеlnе (митний) Євро за даними сайту www.money.pl по відношенню до злотого Польщі на дату оформлення декларації країни відправлення 11.12.2021 становив 4,66140, тобто числове значення в декларації країни відправлення становить 183 865,00 злотих Польщі, що відрізняється від числового значення в рахунку-фактурі - 184 331,24 злотих Польщі;
в рахунку-фактурі від 10.12.2021 №PL/050606979/2021-034/0823 зазначена інформація щодо оплати, однак платіжних документів не надано;
згідно п.6 контракту від 29.09.2021 №29882021 умови оплати вказуються в проформах-інвойсах, однак вони не подані до митного оформлення;
прайс-лист від 08.11.2021 містить інформацію від відправника, інформації від виробника товару декларантом не надано;
по МД №UA205140/2021/108534:
відповідно до договору-заявки від 03.12.2021 №1051/1-Ю транспортні витрати до кордону України, за маршрутом Boxtel (Нідерланди) до м.Рава-Руська (кордон України) становлять 12 000,00 грн, а від м.Рава-Руська (кордон України) до м.Луцьк - 2000,00 грн. Слід зазначити, що відстань між Boxtel (Нідерланди) до м.Рава-Руська (кодон України) становить - 1520 км, тобто вартість перевезення за даним маршрутом становить 7,89 грн/км, в свою чергу відстань між м.Рава-Руська (кордон України) до м, Луцьк -172 км, тобто вартість перевезення за даним маршрутом становить 11,63 грн/км. Відповідно до інформації на сайті della.com.ua, за статистичними даними на грудень 2021 року, за напрямком Нідерланди - Україна середня вартість перевезення тентованим автомобілем масою 20т становить - 1,51 Євро/км. У відповідності до інвойсу від 08.12.2021 №3121080244 перевезення здійснене вантажним автомобілем обладнаним холодильною установкою, що значно впливає на вартість перевезення. Вищевказане свідчить про свідоме заниження витрат на перевезення, які є невід'ємною частиною митної вартості до умов поставки;
в інвойсі від 08.12.2021 №3121080244 зазначена інформація щодо попередньої оплати за товар, однак банківський платіжний документ до митного оформлення не надано;
відповідно до п.5 контракту від 29.10.2021 №29102021 партія товару обумовлюється у проформі-інвойсі, який не подано до митного оформлення;
прайс-лист від 03.12.2021 б/н наданий для ТОВ “Фудлайф Плюс” на товар, що імпортується, проте наданий прайс-лист виробника товару відповідно до статті VII ГАТТ повинен бути виданий для загального кола покупців.
Так, під час опрацювання вказаних документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР.
Класифікатор митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011.
Таким чином, за зазначеними МД відбулось спрацювання профілю ризику:
105-2 - “Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству”;
105-2 - “По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару”.
У зв'язку із чим, декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості, а саме:
по МД UA205140/2022/00108536:
виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки товару;
прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару для широкого кола осіб від виробника товару;
документи передбачені п.6 контракту від 29.09.2021 №29882021;
висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;
банківські платіжний документи;
по МД UA205140/202/00108542:
виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки товару;
договір (контракт) про перевезення;
прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару для широкого кола осіб від виробника товару;
документи передбачені п.6 контракту від 29.09.2021 №29882021;
висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;
банківські платіжний документи;
по МД UA205140/2022/108534:
проформу - інвойс згідно п.5 контракту;
договір (контракт) про перевезення;
банківський платіжний документ проведений по міжнародній платіжній системі SWIFT, що підтверджує оплату за оцінюваний товар;
виписку з бухгалтерської документації ТОВ “Фудлайф Плюс” (документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни;
прейскурант (прайс-лист) виробника товару для загального кола покупців відповідно до VII статті ГАТТ;
висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Декларант відмовився від надання додаткових документів, про що повідомив Волинську митницю листом №13/12-04 від 13.12.2021.
У зв'язку із встановленими неточностями та з ненаданням додаткових документів, витребуваних митним органом, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст.53 Митного кодексу України, у відповідності до ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, а також враховуючи відмову декларанта подавати інші документи, митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів:
від 13.12.2021 №UA205140/2022/000108/2 митну вартість товару визначено на рівні - 1,0 Дол.США/кг за МД №UA209160/2021/14908 від 03.12.2021;
від 13.12.2021 №UA205140/2022/000109/2 митну вартість товару визначено на рівні - 2,8 Дол.США/кг за МД №UA209160/2021/11480 від 04.10.2021;
від 13.12.2021 №UA205140/2022/000111/2 митну вартість товару визначено на рівні - 1,7 Дол.США/кг за МД №UA205030/2021/26967 від 02.11.2021 та МД №UA205030/2021/27572 від 08.11.2021.
В подальшому, декларантом вказані товари оформлено у вільний обіг за МД №UA205140/2021/109226, №UA205140/2021/109259, UA205140/2021/109273 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.
Не погоджуючись із прийнятими Волинською митницею рішеннями про коригування митної вартості товарів, ТОВ “Фудлайф Плюс” звернулося із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
Як визначено частиною першою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митними органами під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною п'ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному орган зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень випливає, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів.
Суд не заперечує права митного органу упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п'ята статті 54 МК України), проте вважає, що, при цьому, він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару, а саме: товар №1 “Сало свійських свиней бокове морожене, обвалене, представлене у вигляді обрізків...”, товар №2 “Корейка свійських свиней морожене, без кістки, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок…”, товар №3 “Окіст свинячий…”. При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи містять такі розбіжності і неточності:
по МД №UA205140/2021/108536:
в декларації країни відправлення від 12.12.2021 №21PL301010E1416671 загальне числове значення становить 47 482,00 злотих Польщі і не відповідає вартості товару зазначеної в рахунку-фактурі від 10.12.2021 №PL/050606979/2021-034/082 - 10 286,25 EUR (Євро) та не відповідає числовим розрахункам в документі KOMUNIKAT ІЕ599. Слід зазначити, що курс Сеlnе (митний) Євро за даними сайту www.monev.pl по відношенню до злотого Польщі на дату оформлення декларації країни відправлення 12.12.2021 становив 4,66140, тобто числове значення в декларації країни відправлення становить 47 482,00 злотих Польщі, що відрізняється від числового значення в рахунку-фактурі - 47 943,66 злотих Польщі;
в рахунку-фактурі від 10.12.2021 №PL/050606979/2021-034/082 зазначена інформація щодо оплати, однак платіжних документів не надано;
згідно п.6 контракту від 29.09.2021 №29882021 умови оплати вказуються в проформах-інвойсах, однак вони не подані до митного оформлення;
прайс-лист від 08.11.2021 містить інформацію від відправника, інформації від виробника товару декларантом не надано;
по МД №UA205140/2021/108542:
в декларації країни відправлення від 11.12.2021 №21PL301010E1415890 загальне числове значення становить 183 865,00 злотих Польщі і не відповідає вартості товару зазначеної в рахунку-фактурі від 10.12.2021 №PL/050606979/2021-034/0823 - 39 544,18 EUR (Євро) та не відповідає числовим розрахункам в документі KOMUNIKAT ІЕ599. Слід зазначити, що курс Сеlnе (митний) Євро за даними сайту www.money.pl по відношенню до злотого Польщі на дату оформлення декларації країни відправлення 11.12.2021 становив 4,66140, тобто числове значення в декларації країни відправлення становить 183 865,00 злотих Польщі, що відрізняється від числового значення в рахунку-фактурі - 184 331,24 злотих Польщі;
в рахунку-фактурі від 10.12.2021 №PL/050606979/2021-034/0823 зазначена інформація щодо оплати, однак платіжних документів не надано;
згідно п.6 контракту від 29.09.2021 №29882021 умови оплати вказуються в проформах-інвойсах, однак вони не подані до митного оформлення;
прайс-лист від 08.11.2021 містить інформацію від відправника, інформації від виробника товару декларантом не надано;
по МД №UA205140/2021/108534:
відповідно до договору-заявки від 03.12.2021 №1051/1-Ю транспортні витрати до кордону України, за маршрутом Boxtel (Нідерланди) до м.Рава-Руська (кордон України) становлять 12 000,00 грн, а від м.Рава-Руська (кордон України) до м.Луцьк - 2000,00 грн. Слід зазначити, що відстань між Boxtel (Нідерланди) до м.Рава-Руська (кодон України) становить - 1520 км, тобто вартість перевезення за даним маршрутом становить 7,89 грн/км, в свою чергу відстань між м.Рава-Руська (кордон України) до м, Луцьк -172 км, тобто вартість перевезення за даним маршрутом становить 11,63 грн/км. Відповідно до інформації на сайті della.com.ua, за статистичними даними на грудень 2021 року, за напрямком Нідерланди - Україна середня вартість перевезення тентованим автомобілем масою 20т становить - 1,51 Євро/км. У відповідності до інвойсу від 08.12.2021 №3121080244 перевезення здійснене вантажним автомобілем обладнаним холодильною установкою, що значно впливає на вартість перевезення. Вищевказане свідчить про свідоме заниження витрат на перевезення, які є невід'ємною частиною митної вартості до умов поставки;
в інвойсі від 08.12.2021 №3121080244 зазначена інформація щодо попередньої оплати за товар, однак банківський платіжний документ до митного оформлення не надано;
відповідно до п.5 контракту від 29.10.2021 №29102021 партія товару обумовлюється у проформі-інвойсі, який не подано до митного оформлення;
прайс-лист від 03.12.2021 б/н наданий для ТОВ “Фудлайф Плюс” на товар, що імпортується, проте наданий прайс-лист виробника товару відповідно до статті VII ГАТТ повинен бути виданий для загального кола покупців.
Як встановлено судом, під час митного оформлення товару декларантом було надано митному органу наступні документи:
із МД №UA205140/2021/108536: сертифікат якості від 08.12.2021 б/н; рахунок-фактура (інвойс) від 10.12.2021 №PL/050606979/2021-034/0821; автотранспортна накладна від 12.12.2021 б/н; міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво від 08.12.2021 №102/21/6733; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 08.11.2021 б/н; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 29.09.2021 №29882021; договір про надання послуг митного брокера від 04.01.2021 №14; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації від 13.12.2021 №7965599; декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером від 10.12.2021 №PL/050606979/2021-034/0821; копія митної декларації країни відправлення від 12.12.2021 №21PL301010E1416761;
із МД №UA205140/2021/108542: сертифікат якості від 09.12.2021 б/н; рахунок-фактура (інвойс) від 10.12.2021 №PL/050606979/2021-034/0823; автотранспортна накладна від 09.12.2021 б/н; міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво від 03.09.2021 №231729757; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 05.12.2021 б/н; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 29.09.2021 №29882021; договір про надання послуг митного брокера від 04.01.2021 №14; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації від 13.12.2021 №7962064; декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером від 10.12.2021 №PL/050606979/2021-034/0823; копія митної декларації країни відправлення від 11.12.2021 №21PL301010E1415890;
із МД №UA205140/2021/108534: сертифікат якості від 08.12.2021 б/н; рахунок-фактура (інвойс) від 08.12.2021 №3121080244; автотранспортна накладна від 08.12.2021 №NL31922038; міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво від 08.12.2021 №231785551; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 13.12.2021 б/н; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 03.12.2021 б/н; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 29.10.2021 №29102021; договір про надання послуг митного брокера від 13.10.2021 №70; договір (контракт) про перевезення від 13.12.2021 №1051/1-0; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації від 13.12.2021 №7961142; декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером від 08.12.2021 №3121080244; копія митної декларації країни відправлення від 09.12.2021 №21NLKWYMSSAYSОWD59.
Наведені вище документи підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару і не мали жодних розбіжностей.
Незважаючи на відсутність будь-яких розбіжностей у поданих документах митним органом було сформовано повідомлення декларанту в якому вимагались додаткові документи, для підтвердження митної вартості керуючись ст.ст.53, 54 Митного кодексу України, а саме: виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки товару; прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару для широкого кола осіб від виробника товару; документи передбачені п.6 контракту від 29.09.2021 №29882021; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; банківські платіжний документи; проформу - інвойс згідно п.5 контракту; договір (контракт) про перевезення; виписку з бухгалтерської документації ТОВ “Фудлайф Плюс” (документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни; прейскурант (прайс-лист) виробника товару для загального кола покупців відповідно до VII статті ГАТТ.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що при ввезенні ТОВАРУ №1, ТОВАРУ №2, на митну територію застосовувались умови поставки Інкотермс-CPT. Згідно з умовами CPT продавець доставляє товари за свій рахунок перевізнику або іншій особі, призначеній продавцем. Він сплачує за митне оформлення експорту та несе відповідальність за передачу товару призначеному продавцем перевізнику.
А відтак, до митного оформлення не передбачається надання будь-яких документів, які б підтверджували вартість транспортування.
З приводу страхових документів, то оскільки страхування не проводилось, надавати будь-які документи не було необхідності.
У оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів ставиться вимога щодо надання прайс-листів (прейскурантів) виробників товарів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Проте, як встановлено судом та зазначає митний орган у картках відмови, до митного оформлення щодо кожної поставки надавався документ з назвою «прейскурант (прайс-лист)». Подані прейскуранти (прайс-листи) оформлені на фірмовому бланку в якому міститься інформація про вартість за одиницю (за один кілограм) товару. Прайс-листи оформлені для широкого кола осіб, адже не містять конкретного адресата, усі подані прейскуранти (прайс-листи) скріплені печатками та підписами посадових осіб компаній, тому не повинні викликати будь-яких сумнівів у їх належності.
З приводу вимоги про надання прайс-листів суд зазначає, що до переліку додаткових документів, визначених ч.3 ст.53 МК, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція). Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, умов поставки, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки.
Код документу 3014 (прайс-лист) справді передбачає, що такий документ має бути виданий виробником товару, однак наданий декларантом прайс-лист виданий експортером. Відображена у прайс-листі вартість товарів, в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у рахунках-фактурах щодо кожної поставки. В той же час, митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа, виданого саме експортером, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару, в повній мірі відповідає вартості, що визначена у поданих до митного оформлення рахунках-фактурах.
З огляду на вище викладене, сам лише факт надання позивачем прайс-листа, виданого експортером, однак, із зазначенням коду 3014, не може викликати сумнів у заявленій митній вартості імпортованого товару.
Також, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості митний орган зазначає, що у поданих до митного оформлення рахунках-фактурах передбачена попередня оплата за товар, проте до митного оформлення такий банківський платіжний документ не подано.
Як вбачається з матеріалів справи, укладені сторонами зовнішньоекономічні контракти (договори) містять положення про можливість післяоплати за товар, а згідно п.5 контракту партія товару обумовлюється у проформі-інвойсі. При ввезенні товарів на митну територію України до кожної із поставок подавались рахунки-фактури, де ідентифікуються експортер (Продавець товарів) та отримувач (покупець).
Оскільки у зазначених правовідносинах передоплата за товар не проводилася, а виставлялися рахунки-фактури (інвойс) як документи, що містять повну інформацію про товар та всі характеристики зовнішньоекономічних операцій, тому посилання відповідача у оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів на неподання позивачем проформ-інвойс не знаходить свого підтвердження так-як останні надавалися митному органу.
Крім того, до митного оформлення митному органу надавалися Komunikat IE599 - підтвердження вивозу щодо кожної з поставок. В таких документах є відсилання на митні декларації країни-відправлення (експортні декларації щодо кожної партії товарів), відображається вартість товару в Євро, зазначається відповідний курс Євро до Польського злотого та відповідна вартість товару конвертована в Польський злотий.
Всі дані між собою мають зв'язок та величини в обох валютах ідентичні та узгоджуються із вартістю заявленою до митного оформлення.
Щодо надання висновків про вартісні характеристики товарів, суд погоджується з твердженням представника позивача, що вартісні показники у всіх товаросупровідних документах узгоджується між собою, тобто ніяких невідповідностей не вбачається, а тому звертатися до експерта-оцінювача немає ніяких підстав, оскільки в першу чергу це право, а не обов'язок декларанта.
Таким чином, сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару грунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Як вказано в постанові Верховного Суду у складі колеги суддів Касаційного адміністративного суду викладеної від 29.05.2019 року, справа №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.
Крім того, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59, 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним, зокрема, в постановах від 06 жовтня 2020 року у справі №825/472/17, від 27 лютого 2019 року у справі №814/1647/16, від 26 березня 2019 року у справі №814/921/17.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів “Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості” має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
В даному випадку митним органом в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості не надано жодних пояснень з приводу застосування резервного (шостого) методу, як передбачено порядком застосування кожного з методів, що передує методу, обраному митним органом та, як наслідок не можливістю здійснення розрахунку ціни товару за іншими другорядними методами.
Окрім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Суд констатує, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів лише зазначено, що за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів взяті відповідні митні декларації на подібні товари, жодних пояснень щодо зроблених коригувань, тотожності товару, який оформлявся на підставі вказаних МД не наведено.
На думку суду, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено суду, що надані разом із митними деклараціями від 13.12.2021 №UA205140/2021/108536, №UA205140/2021/108542, №UA205140/2021/108534 документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортований товар. Натомість наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути єдиною та достатньою підставою для витребування додаткових документів та відмови у прийнятті заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту.
Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 28 серпня 2021 року у справі №815/4256/16.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган митний орган обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Врахувавши доводи сторін, суд погоджується з позивачем, що ним правомірно задекларовано за основним методом митну вартість ввезеного на митну територію України товару “Взуття…”, натомість відповідачем не виконано обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для визначення за резервним методом митної вартості у, а також не наведено обґрунтованих доводів невизнання митної вартості, визначеної декларантом та підтверджених документами, наданими митниці, тобто при винесенні рішення, суб'єкт владних повноважень, Волинська митниця діяла не в спосіб визначений законом та не надала суду достатніх доказів правомірності свого рішення, відтак, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
З огляду на встановлені судом обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування рішень Волинської митниці від 13 грудня 2021 №UA205140/2021/000108/2, №UA205140/2021/000109/2, №UA205140/2021/000111/2 про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі Баришевський проти України, заява № 71660/11, пункт 95; рішення у справі Двойних проти України, заява №72277/01, пункт 80; рішення у справі Меріт проти України, заява №66561/01, пункті 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.
Відповідно до частин другої, третьої статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження витрат на правову допомогу адвоката позивачем додано копії договору про надання правової допомоги від 08.09.2021, рахунка-фактури від 14.12.2021 №1-000000233 виданого АБ “Крючкова”, акта приймання-передачі наданих послуг №1-000000233 від 15.12.2021 на суму 12000,00 грн.; платіжного доручення від 15.12.2021 про оплату ТОВ “ФУДЛАЙФ ПЛЮС” за надання правової допомоги коштів в сумі 12000,00 грн., попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу на суму 12000,00 грн., копій свідоцтва та ордеру.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зазначає, що предметом судового розгляду у даній справі були рішення про коригування митної вартості товарів, провадження здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумний розмір.
Верховний Суд в постановах від 22 грудня 2020 року у справі №520/8489/19, від 07 травня 2020 року у справі №320/3271/19, від 10 березня 2020 року у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, враховуючи незначну складність справи, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими позовними вимогами, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 5 000,00 грн.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що згідно з платіжним дорученням від 16.03.2022 №236 позивач сплатив судовий збір у сумі 7443,00 грн.
З урахуванням наведеного, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 7443,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 13 грудня 2021 №UA205140/2021/000108/2, №UA205140/2021/000109/2, №UA205140/2021/000111/2.
Стягнути з Волинської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФУДЛАЙФ ПЛЮС” понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 7443 (сім тисяч чотириста сорок три) гривні 00 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю “ФУДЛАЙФ ПЛЮС” (43023, м. Луцьк, вул. Лідавська, будинок, 1, код ЄДРПОУ 44359373,).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, с. Римачі, вул. Призалізнична, 3, код ЄДРПОУ 43958385).
Суддя Ю.Ю. Сорока