про повернення заяви
06 липня 2022 року ЛуцькСправа № 140/9759/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Смокович В.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ) та зобов'язано відповідача провести ОСОБА_1 з 16 грудня 2019 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
На адресу суду 16 червня 2022 року надійшла заява позивача в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій він просить визнати протиправними дії, вчинені ГУ ПФУ у Волинській області на виконання рішення суду у даній справі та зобов'язати відповідача вжити заходів для повного виконання рішення суду по справі, шляхом нарахування та виплати підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), відповідно до вимог рішення Волинського окружного адміністративного суду по справі №140/9759/20, з дати набрання вказаним рішенням законної сили по момент припинення права на даний вид пенсій (до зміни законодавства або зміни правового статусу).
У зв'язку із перебуванням ОСОБА_2 у відпустці в період з 15 червня 2022 року по 05 липня 2022 року, вказана заява була передана головуючому судді 06 липня 2022 року.
ГУ ПФУ у Волинській області у поясненнях від 17 червня 2022 року №0300-09-02-8/21915 просить заяву про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду повернути ОСОБА_1 .
Заява позивача про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду в даній адміністративній справі подана без додержання вимог статті 383 КАС України та підлягає поверненню заявнику без розгляду з таких підстав.
Частиною першою статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Цим процесуальним законом визначені вимоги до такої заяви. Зокрема, у заяві мають бути зазначені відомості (інформація) про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та про хід виконавчого провадження (пункти 7, 8 частини другої статті 383 КАС України).
Також відповідно до частини третьої статті 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Згідно із абзацом другим частини п'ятої статті 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Отже, звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби. Іншими словами звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви в порядку статті 383 КАС України, позаяк повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку наведеної статті є винятковим заходом, до якого позивач може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Така ж правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі №805/1458/17-а, від 27 червня 2019 року у справі №807/220/18. Аналогічний підхід застосовано в ухвалах Верховного Суду від 05 липня 2021 року у справі №260/636/19, від 18 грудня 2020 року у справі №200/5793/20-а.
Велика Палата Верховного Суду від 09 грудня 2021 року у справі №9901/235/20 вказала, що стаття 383 КАС України є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви. Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ «Про виконавче провадження», і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Частиною першою статті 373 КАС України обумовлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає виконанню на підставі виконавчого листа в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Встановлена законодавцем у пунктах 7, 8 частини другої статті 383 КАС України вимога про повідомлення заявником інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду із такою заявою.
Однак, звертаючись до суду із заявою у порядку статті 383 КАС України, ОСОБА_1 не виконав вимоги пунктів 7, 8 частини другої названої статті: у заяві не зазначена інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання, про хід виконавчого провадження, та на підтвердження вказаних обставин не надані відповідні докази.
Відповідно до частини п'ятої статті 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
З урахуванням наведеного та оскільки подана заява не відповідає вимогам пунктів 7, 8 частини другої статті 383 КАС України, то наявні правові підстави для її повернення заявнику на підставі абзацу другого частини п'ятої статті 383 цього Кодексу.
Керуючись статтями 248, 383 КАС України, суд
Заяву позивача про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії повернути заявнику.
Копію ухвали направити заявнику разом із заявою і доданими до неї документами, а копію заяви залишити в суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.І. Смокович