м. Вінниця
04 липня 2022 р. Справа № ЗВ/120/9/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши заяву про заміну боржника у виконавчому провадженні за заявою Акціонерного товариства "Альфа - банк" стосовно заміни боржника ОСОБА_1
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява Акціонерного товариства "Альфа - банк" стосовно заміни боржника - ОСОБА_1 у виконавчому провадженні стосовно виконання виконавчого напису, яка ухвалою суду призначена до розгляду на 13.06.2022 р.
В подальшому, розгляд заяви відкладено на 04.07.2022 р.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату і час розгляду повідомлені належним чином. Представник заявника в самій заяві про заміну боржника просив її розглянути за його відсутності.
Відповідно до положень статті 379 КАС України, суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, суд вважає за можливе розглянути питання про заміну боржника у виконавчому листі за їх відсутності у письмовому провадженні.
Оцінюючи подану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 зазначеного Закону відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Положеннями частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Зазначеним нормам кореспондують положення статті 379 КАС України, за змістом якої, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Аналізуючи положення наведених норм, Верховний Суд у постановах від 27 січня 2021 року (справа №ЗВ/380/22/20), 28 січня 2021 року (справа №824/387/20-а) зазначив, що до відкриття виконавчого провадження у порядку, визначеному статтею 379 КАС України, може бути замінено боржника або стягувача лише у виконавчому листі, під яким розуміється виконавчий документ, виданий судом, який розглядав адміністративну справу як суд першої інстанції.
Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа у розумінні статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб'єктом та процедурою видання, отже положення частини четвертої статті 379 КАС України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито.
Також у вказаних вище рішеннях Верховним Судом указано, що статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено вимоги, яким повинен відповідати виконавчий документ, а частиною четвертою статті 4 цього Закону встановлено вичерпний перелік підстав для повернення стягувачу виконавчого документа органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем.
Ураховуючи наведене нормативне регулювання та праворозуміння, Верховний Суд зробив висновок, що вимоги про заміну сторони у виконавчому провадженні у виконавчому написі нотаріуса до відкриття виконавчого провадження у порядку статті 379 КАС України є передчасними, оскільки у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю державного чи приватного виконавця після подання виконавчого документа, заявник вправі їх оскаржити в загальному порядку.
У справі, що розглядається особливістю є те, що заяву про заміну стягувача подано до відкриття виконавчого провадження щодо виконання виконавчого напису нотаріуса (доказів відкриття суду не надано), а тому правова позиція, сформульована у справах №ЗВ/380/22/20, №824/387/20-а, є застосовною до розглядуваної заяви.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для заміни стягувача у виконавчому написі нотаріуса до відкриття виконавчого провадження, відповідно, подана заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 256, 379 КАС України суд, -
в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна