про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
05 липня 2022 р. Справа № 120/4934/22
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинський Олександр Ванадійович, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1
до: Головного управління Національної поліції у м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно із вимогами пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Зміст позову складають два елемента - підстава та предмет позову. Підставою адміністративного позову є юридичні факти, на яких позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача, тобто юридичні факти, з наявністю або відсутністю яких закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Предметом позову є та конкретна матеріально-правова вимога до відповідача, яка випливає із спірного матеріального публічно-правового відношення та з приводу якої адміністративний суд має прийняти рішення.
Способи захисту порушених прав фізичної та юридичної особи у сфері публічно-правових відносин визначаються статтею 5 КАС України. Так, згідно із частиною першою вказаної статті кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Наведене узгоджується з повноваженнями суду при вирішенні справи. Зокрема, відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, для прийняття рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії суд неодмінно повинен встановити факт його бездіяльності, дій та констатувати їх протиправний характер внаслідок порушення прав, свобод та інтересів позивача з боку відповідача-суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, перевірити на відповідність зазначеним критеріям адміністративний суд може лише конкретні дії (бездіяльність) суб'єкта владних повноважень. А відтак, позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд:
"2. Визнати протиправною відмову відповідачів у вчиненні всіх дій, необхідних для призначення пенсії за вислугу років.
3. Зобов'язати відповідача - Головне управління Національної поліції у м. Києві вчинити дії по оформленню всіх документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років, яка на дату звільнення складала 25 років 10 місяців 19 днів у календарному обчисленні, та направити їх до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити пенсію за вислугу років з урахуванням вислуги років, яка на дату звільнення складала 25 років 10 місяців 19 днів у календарному обчисленні.".
Однак, зі змісту пункту 2 прохальної частини позову не зрозуміло в чому конкретно полягає протиправність дій відповідачів, які позивач оскаржує. Відтак, позивачеві необхідно привести свої вимоги у відповідність до положень частини 1 статті 5 КАС України шляхом визначення чітких і зрозумілих вимог, а саме вказати які конкретно дії відповідачів він просить суд визнати протиправними.
Крім того, варто зауважити, що вимозі зобов'язального характеру має передувати вимога щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, оскільки заявлений позивачем спосіб захисту може бути реалізований лише за умови попереднього визнання дій чи бездіяльності відповідача протиправними.
Отже, в існуючому вигляді заявлені позивачем вимоги не відповідають нормам процесуального права, зокрема п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, та потребують уточнення.
Ще більшої ваги такі недоліки набувають з огляду на положення ч. 2 ст. 9 КАС України, відповідно до яких суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
При цьому варто зазначити, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема про витребування доказів (ч. 5 ст. 161 КАС України).
За приписами частини 2 статті 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
У позовній заяві позивач, зокрема зазначає, що перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію. Вказує, що 28.12.2021 звернувся із заявою до відповідачів про призначення йому пенсії за вислугу років, в якій просив Головну управління Національної поліції у м. Києві підготувати разом з цією заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області пакет необхідних документів за вислугу років, а Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити пенсію за вислугу років, яка на дату звільнення складала 25 років 10 місяців 19 днів у календарному обчисленні. Водночас на підтвердження вказаних обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, позивач не надає жодні докази. Причини неможливості надання таких доказів не зазначає.
Відтак, всупереч ч. 4 ст. 161 КАС України позивачем до позовної заяви не надано всіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Зазначені недоліки є перешкодою для відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у цій ухвалі.
Керуючись ст.ст. 80, 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачеві п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом уточнення змісту позовних вимог до кожного з відповідачів та надання всіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович