Справа № 346/2506/22
Провадження № 2/346/1139/22
06 липня 2022 р.м. Коломия Івано- Франківської області
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Валігурська Л.В.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Управління «Центр надання адміністративних послуг» Коломийської міської ради (центр надання адміністративних послуг в м. Коломия (центральне відділення) про скасування арешту майна, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить скасувати (припинити) арешт на ј частку квартири АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови старшого слідчого СВ Коломийського МВ УМВС від 09.08.2011 року та зареєстрований 10.08.2011 року.
При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі, суд враховує наступне.
Статтею 30 ЦПК України встановлена виключна підсудність, зокрема в частині 1 цієї статті зазначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об?єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як наголошено у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року (справа №638/1988/17), правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
У постанові від 09.09.2020 року (справа №910/6644/18) Верховний Суд дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
У постанові від 16.02.2021 року (справа №911/2390/18) Велика Палата ВС визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередній об'єкт спірних правовідносин.
З матеріалів справи вбачається, що спір виник внаслідок не скасованого арешту нерухомого майна, застосованого в рамках кримінального провадження, а саме: частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , тобто предметом вище зазначеного позову є нерухоме майно, для якого положеннями ст. 30 ЦПК України встановлена виключна підсудність, враховуючи, що розгляд справи не розпочато, а згідно з ч. 1 ст. 378 ЦПК України порушення правил виключної підсудності є підставою для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд, вважаю, що дана позовна заява не підсудна Коломийському міськрайонному суду Івано-Франківської області, а тому підлягає передачі за підсудністю до Галицького районного суду Івано-Франківської області.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Таким чином, вважаю за необхідне зазначений вище позов передати за підсудністю до Галицького районного суду Івано-Франківської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 30, 31, 32, 261 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Управління «Центр надання адміністративних послуг» Коломийської міської ради (центр надання адміністративних послуг в м. Коломия (центральне відділення) про скасування арешту майна передати за підсудністю до Галицького районного суду Івано-Франківської області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п?ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Роз'яснити учасникам справи, що передача справи з підстав, зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п?яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п?яти днів після залишення її без задоволення.
Суддя: Л.В. Валігурська