06 липня 2022 року м.Суми
Справа №583/2630/21
Номер провадження 22-ц/816/270/22
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Левченко Т. А.
за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
у присутності :
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 та його представника - адвоката Єфіменко Лідії Іванівни,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 листопада 2021 року у складі судді Ярошенко Т.О., ухвалене в м. Охтирка Сумської області, повний текст якого складено 30 листопада 2021 року,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, свої вимоги мотивував тим, що 03 червня 2010 року ОСОБА_4 взяла у нього в борг грошові кошти в сумі 2550,00 доларів США, які зобов'язувалася повернути до 31 грудня 2010 року. Додатковою угодою від 08 липня 2014 року, було визначено строк повернення суми позики за першою вимогою. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, її спадкоємцями є чоловік та дочки померлої .
Посилаючись на викладене, враховуючи прострочення ОСОБА_5 терміну виконання зобов'язання, а також неможливість мирного вирішення спору, позивач просив стягнути на його користь з правонаступників (спадкоємців) боржниці ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку борг в сумі 2550,00 доларів США за договором позики від 03 червня 2010 року та 3 % річних за користуванням грошовими коштами за період прострочення з вересня 2020 року по 23 червня 2021 року в сумі 56,00 доларів США.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 , який є спадкоємцем боржниці ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 борг в сумі 2550 доларів США, відмовивши в іншій частині вимог.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 908 грн 00 коп.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що договором позикою та розпискою, датованою 03 червня 2010 року, ОСОБА_4 брала на себе зобов'язання повернути позику у розмірі 2550 доларів США в термін до 31 грудня 2010 року. Відповідач вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що сторонами було змінено строк виконання зобов'язання за договором позики, уклавши додаткову угоду у 2014 році. Наголошує на тому, що укладення додаткової угоди після закінчення строків дії основного договору, суперечать діючому законодавству та не відновлює дію договору, строк виконання якого закінчився.
Крім того, звертає увагу суду на те, що з часу закінчення строку виконання ОСОБА_4 зобов'язання за договором позики минуло більше 10 років, доказів визнання за життя позичальником боргу та переривання строків позовної давності, зокрема, погашення відсотків до вересня 2020 року, позивачем надано не було, тому суд першої інстанції безпідставно не застосував наслідки спливу строку позовної давності.
ОСОБА_1 у відзивах на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, просить його залишити без змін, а доводи апеляційної скарги без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та його представника, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення проти апеляційної скарги позивача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно умов договору позики, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , позикодавець передав позичальнику грошові кошти в сумі 2550,00 доларів США, які зобов'язувався повернути до 31 грудня 2010 року (а.с. 10).
В п. 3 договору позики зазначено, що у разі якщо позичальник не повертає позикодавцю отриману у позику суму грошей до вказаного строку, то позикодавець має право звернутися до суду з позовом про стягнення боргу з позичальника за рахунок його майна та майна членів його родини.
На підтвердження передачі грошових коштів складено письмову розписку від 03 червня 2010 року, відповідно до якої ОСОБА_4 отримала у борг від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 2550,00 доларів США на строк до 31 грудня 2010 року. ОСОБА_4 зобов'язувалася повернути вищевказану суму до 31 грудня 2010 року (а.с. 4).
Згідно додаткової угоди до договору позики від 03 червня 2010 року, укладеної 08 липня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , остання передала ОСОБА_1 відсотки за договором позики від 03 червня 2010 року в розмірі 600,00 долларів США за період користування позикою з червня 2010 року по червень 2014 року включно в рахунок зобов'язань. Крім того, сторони домовилися, що основну суму позики в розмірі 2550,00 доларів США ОСОБА_4 зобов'язується повернути за першою вимогою, про що письмово зазначено в додатковій угоді (а.с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла (а.с. 74), за життя нею складений був заповіт, за яким належну їй земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського призначення вона заповіла ОСОБА_6 (а.с. 55).
13 січня 2021 року Охтирською міською державною нотаріальною конторою Сумської області заведено спадкова справа №4/2021 до майна померлої ОСОБА_4 , з якої слідує, що спадщина після ОСОБА_4 була прийнята ОСОБА_6 і чоловіком померлої - ОСОБА_2 , які у встановлений законом строк подали заяви про прийняття спадщини (а.с. 52, 72).
02 вересня 2021 року державним нотаріусом Охтирського міської державної нотаріальної контори Сумської області Теличко М.І. видані свідоцтва про право на спадщину за законом, на наступне спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_4 : житловий будинок під АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,1000 га за кадастровим номером 5910200000:21:009:0126, за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1000 га за кадастром номером 5910200000:21:009:0171, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 102, 104, 106).
Ухвалюючи оскаржуване рішення та частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено саме договір позики від 03 червня 2010 року, який відповідає нормам діючого законодавства України, а тому породжує права та обов'язки сторін щодо надання та повернення позики. Розпискою від 03 червня 2010 року підтверджується факт отримання ОСОБА_4 у борг за договором позики грошових коштів у розмірі 2550,00 доларів США, які за життя нею повернуті не були, а тому ОСОБА_2 , як правонаступник боржниці ОСОБА_4 у спірних правовідносинах, має нести обов'язок щодо повернення позивачу відповідної суми боргу в межах вартості частки у відповідному спадковому майні.
Суд першої інстанції не знайшов законних підстав для застосування строків позовної давності, так як вважав, що сторони обопільно узгодили строки повернення позики, продовжили термін дії боргових зобов'язань, як це передбачено діючим законодавством.
Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
За змістом статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Статтею 1281 ЦК України (в редакції, чинній на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 ) визначено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Оскільки зі смертю боржника зобов'язання щодо повернення позики входять до складу спадщини, то застосуванню підлягають норми статті 1282 ЦК України про обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора.
Згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Саме на підставі норм статті 1282 ЦК України позивач заявив вимоги до відповідачів у цій справі.
У ЦК України серед положень про порядок задоволення вимог кредитора спадкодавця в імперативному порядку визначений справедливий баланс між законними інтересами та правомірними очікуваннями кредитора спадкодавця та відповідними, зустрічними їм, інтересами спадкоємців.
Дотримання цього балансу полягає в тому, щоб забезпечити задоволення вимог кредитора спадкодавця за рахунок спадкового майна, не порушивши майнових прав та інтересів спадкоємців такої особи.
Визначення цього балансу законодавцем сформульовано таким чином, що спадкоємці боржника повинні відповідати за його зобов'язаннями в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Зокрема, за правилом частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Спадкування є способом безоплатного набуття майна, а тому стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців в межах вартості отриманої спадщини є справедливим по відношенню до законних інтересів та правомірних очікувань кредитора.
З наданих Охтирською міської державною нотаріальною конторою Сумської області матеріалів спадкової справи №4/2021 року до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 вбачається, що спадкоємцями після смерті позичальника ОСОБА_4 є ОСОБА_6 та чоловік померлої - ОСОБА_2 .
Тобто, виходячи з положення ст. 1282 ЦК України, обов'язок по відшкодуванню боргів спадкодавця покладено як на ОСОБА_2 , так і на ОСОБА_6 , пропорційно до частки успадкованого ними майна. Не отримання спадкоємцем ОСОБА_6 , який у встановленому законом порядку подав заяву про прийняття спадщини, свідоцтва про право на спадщину за заповітом, не свідчить про відсутність у нього права на успадковане майно.
Проте, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не з'ясувавши коло спадкоємців після смерті ОСОБА_4 , безпідставно стягнув борги спадкодавця лише з спадкоємця - ОСОБА_2 . Не пред'явлення позивачем вимог до іншого спадкоємця, в силу ст. 1282 ЦК України не звільняє його від обов'язку відповідати за борги спадкоємця перед кредиторами.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Частиною 1 ст. 48 ЦПК визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін (позивача та відповідача).
У відповідності до ч. 1 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Суд не наділений самостійним правом, без відповідного клопотання позивача, залучати в якості відповідача іншу особу.
Отже, у випадку, коли належний відповідач не був залучений до участі у справі, суд першої інстанції має закінчити розгляд справи та відмовити у позові. Така відмова у задоволенні позовних вимог не позбавляє позивача права ще раз звернутися до суду із своїми вимогами, але вже до належного кола відповідачів.
Заявлені позивачем вимоги про стягнення боргу спадкодавця безпосередньо стосуються прав та обов'язків ОСОБА_6 , як спадкоємця померлого боржника, проте, до участі в справі на стороні відповідача його не було залучено, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб'єктного складу її учасників.
Отже, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги ОСОБА_2 колегія суддів вважає за необхідне задовольнити його клопотання про стягнення з позивача на його користь понесених ним витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 4000 грн, оскільки заперечень щодо заявленого розміру від позивача не надійшло.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 листопада 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1362 гривні 00 копійок судового збору та 4000 гривень витрат на правничу допомогу за апеляційний перегляд рішення суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 6 липня 2022 року.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: В. І. Криворотенко
Т. А. Левченко