13.06.2006 Справа № 13/403
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кузнецової І.Л.
суддів: Чимбар Л.О. доповідач., Швець В.В.
при секретарі: Гайдук Ю.А.
за участю представників
позивача: у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
відповідача: Непик Л.М., дов. №2967/02 від 26.09.03, Чекригіна В.П., дов. №3004/02 від 11.08.04,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.04.06р. у справі № 13/403
за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області
до Кіровоградської міської санітарно-епідеміологічної станції, м. Кіровоград
про стягнення 14073 грн.66 коп.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 18.04.06р. у справі №13/403 (суддя Болгар Н.В.) в позові Державній інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області (далі- Держінспекція з контролю за цінами) відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Держінспекція з контролю за цінами подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду від 18.04.06р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було призначено до розгляду на 13.06.06р.
Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.
З 24.03.04 по 06.04.04 Держінспекцією з контролю за цінами проведено перевірку дотримання санепідемстанцією дисципліни ціноутворення з формування цін та тарифів на платні послуги за період з жовтня 2003 року по березень 2004 року. Результатом перевірки став акт від 06.04.04, прийняття рішення від 27.09.04 № 56 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін із стягненням необгрунтовано отриманої виручки у сумі 115 877 грн. 24 коп., 231 754 грн. 48 коп. штрафу, прийняття уточнення до такого рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін вже у сумі 4 691 грн. 22 коп. необгрунтовано отриманої виручки та 9 382 грн. 44 коп. штрафу.
Акт № 459 від 06.04.04 містить посилання на порушення відповідачем приписів постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.03 № 1351, яким затверджені тарифи (прейскуранти) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами санітарно-епідеміологічної служби, шляхом завищення затверджених тарифів на 20 відсотків через додаткове безпідставне включення до вартості цих послуг ПДВ, а також одержання ним плати за послуги при проведенні періодичних медичних оглядах бактеріологічних досліджень баклабораторією , які не передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.02 № 1544.
Держінспекція з контролю за цінами звернулася до господарського суду про стягнення з Кіровоградської міської санітарно-епідеміологічної станції до державного бюджету за уточненим рішенням № 56 від 27.09.04 14 073 грн. 66 коп.
Рішенням господарського суду в позові відмовлено.
Апеляційний господарський суд вважає рішення суду першої інстанції правильним та обгрунтованим з наступних підстав.
Відповідно до ст. 116 Конституції України та ст. 4 Закону України “Про ціни та ціноутворення» Кабінет Міністрів України: забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів, послуг, державні фіксовані та врегульовані ціни і тарифи, які затверджуються відповідними органами державного управління; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Згідно з Конституцією України та Законом України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», Кабінет Міністрів України постановою від 15.01.2002року №1544 затвердив Перелік робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, які виконуються та надаються за плату та постановою від 27.08.2003р. №1351 затвердив “Тарифи (прейскуранти) на роботи і послуги, що виконуються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби».
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про ціни та ціноутворення» державне регулювання цін та тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. Стаття 9 цього Закону визначає, що державні фіксовані та регульовані ціни та тарифи встановлюються державними органами України. Цією ж статтею визначено коло товарів і послуг, на які встановлюються державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи, а саме: державні фіксовані та регульовані ціни та тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначний вплив на загальний рівень і динаміку цін на товари і послуги, які мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003р. №1351 затверджено тарифи, однак відсутні посилання на включення до цих тарифів податків, зборів та інших обов'язкових платежів, в тому числі й податку на додану вартість. Затверджені тарифи не містять посилань на те, чи включено до складу цієї ціни податок на додану вартість та чи є ця ціна фіксованою.
Кіровоградською міською санітарно-епідеміологічною станцією під час надання платних послуг згідно постанови Кабінету Міністрів України №1351 в перевіряємий період додатково стягувався податок на додану вартість.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про систему оподаткування» під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються Законами України про оподаткування. Платниками податків є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки (ст. 4 Закону України “Про систему оподаткування»).
Як вбачається з матеріалів даної справи, позивач є платником податку на додану вартість.
Законом України “Про податок на додану вартість» визначено платників податку на додану вартість, об'єкти, базу, ставки оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету. Податок на додану вартість становить 20% бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону і додається до ціни товарів (робіт, послуг) -п.п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість». Об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.
Сплата податку на додану вартість є обов'язковою для платника податку.
Таким чином, роботи, послуги, що надаються закладами державної санітарно-епідеміологічної служби не відносяться до операцій, які звільняються від оподаткування або не є об'єктом оподаткування у зв'язку з чим до ціни таких робіт, послуг необхідно додавати податок на додану вартість.
За таких обставин ствердження інспекції стосовно необґрунтовано отриманої позивачем виручки внаслідок оподаткування ним податком на додану вартість проведених операцій є неправомірними.
Тому рішення інспекції в частині вилучення у позивача необґрунтовано отриманої виручки під час надання платних послуг за тарифами, що вище на 20 процентів правомірно визнано господарським судом недійсним.
Господарським судом також правильно зроблено висновок про відсутність підстав для для задоволення вимог про примусове стягнення 1379,36 грн. необгрунтованої виручки та 2758,72 грн. штрафу.
При цьому господарський суд правомірно виходив з вказаних в рішенні підстав, а саме:
Статтею 17 Закону України "Про охорону праці" встановлена обов'язковість медичних оглядів працівників певних категорій.
За ст. 31 Закону України від 19.11.1992 р. " Основи законодавства України про охорону здоров'я" перелік категорій населення, які повинні проходити обов'язкові медичні огляди, періодичність, джерела фінансування та порядок цих оглядів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 14 "Положення про медичний огляд працівників певних категорій", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.1994 р. № 45, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.1994 р. за № 136/345, організацію і проведення медичних оглядів забезпечують, в тому числі, органи і заклади Міністерства охорони здоров'я України, лікувально-профілактичні, санітарно-епідеміологічні, науково-дослідні, медичні інститути (університети).
Кіровоградська санепідемстанція є органом Міністерства охорони здоров'я України.
Кіровоградською санепідемстанцією одержувалися кошти за дослідження біологічних матеріалів від людини з осіб, які проходили профілактичні медогляди, як декретований контингент.
Статтями 8, 11 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" встановлено, що організація та проведення медичних оглядів і обстежень, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених повноважень покладаються, в тому числі і на органи санітарно-епідеміологічної служби; фінансування профілактичних і протиепідемічних заходів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України та місцевих бюджетів, а у випадках, передбачених законом, - за рахунок коштів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, а також коштів фізичних осіб.
Кіровоградська санепідемстанція відноситься також і до комунального закладу охорони здоров'я.
Пунктом 8 "Переліку платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров'я, вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних установах", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 р. № 1138, попередні профілактичні медичні огляди при прийнятті на роботу, а також відповідні періодичні профілактичні медичні огляди віднесені до платних послуг.
Оплата послуг по проведенню лабораторних досліджень, вимірювань. випробувань факторів середовища життєдіяльності людини, як то встановлено ст. 35 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" здійснюється за тарифами та прейскурантами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.04 № 1351 "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби".
Обставини в підтвердження того, що відповідачем за плату надавалися послуги, не передбачені у постанові Кабінету Міністрів України № 1351 від 27.08.03 у акті № 459 від 06.04.04, який став підставою прийняття рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 27.09.04 № 56, не викладені.
Твердження Держінспекції з контролю за цінами про те, що санепідемстанцією з лютого 2004 р. по 15 березня 2004 р. бралася плата за послуги, перелік яких відсутній у постанові Кабінету Міністрів України від 15.10.02 № 1544 останньою не оспорюється. Дослідження біологічних матеріалів від людини не увійшли до переліку робіт і послуг, що можуть надаватись закладами та установами державної санітарно-епідеміологічної служби за плату, затвердженого такою постанову Кабінету Міністрів України.
Однак надання за плату послуг при проведенні державної санітарно-епідеміологічною службою України бактеріологічних досліджень біологічних матеріалів від людини з осіб, які проходили профілактичні медогляди, як декретований контингент за тарифами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1351 від 27.08.03 не протирічить ст. 35 Закону України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".
При викладених обставинах господарський суд правильно прийшов до висновку про недоведеність порушення державної дисципліни цін і одержання необгрунтованої виручки при наданні Кіровоградською санепідемстанцією послуг за тарифами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.04 № 1351 "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби".
Доводи відповідача в обґрунтування обставин стосовно того, що постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003р. №1351 затверджено фіксовані тарифи з урахуванням податків і зборів колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки ґрунтуються не на законодавчих актах, а на супровідних до постанови документах.
Керуючись ст.ст.160, 167, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України , апеляційний господарський суд
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.04.06р. у справі № 13/403 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
І.Л.Кузнецова
Суддя
Л.О. Чимбар
Суддя
В.В.Швець
Ухвала складена в повному обсязі 20.06.2006 року.
З оригіналом згідно
Помічник судді Н.В.Мірошниченко