Справа № 487/1983/22
Провадження № 1-кс/487/1613/22
06.07.2022 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному 24.06.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022150010000249 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, про арешт майна, -
Прокурор Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 в рамках здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості щодо якого 24.06.2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022150010000249, звернувся 04.07.2022 року до Заводського районного суду міста Миколаєва з клопотанням про накладення арешту на вилучений під час проведення огляду місця події (дорожньо-транспортної пригоди) транспортний засіб марки ЗИЛ 431410, 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , який відповідно до технічного талону транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить військовій частині НОМЕР_4 .
Прокурор у судове засідання не прибув, до початку розгляду справи подав до суду заяву, в якій просив розглянути клопотання за його відсутності, та задовольнити його.
Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
У провадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві перебуває кримінальне провадження № 62022150010000249 від 24.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62022150010000249 від 24.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, здійснюється групою прокурорів Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону.
Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що 24.06.2022 близько 11 год. 00 хв. біля ТРЦ «Магелан», який розташований у місті Миколаєві по просп. Героїв України, автомобіль марки ЗИЛ 431410, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням військовослужбовця ВЧ НОМЕР_4 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на нерегульованому пішохідному переході здійснив наїзд на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження у вигляді : перелому ключиці та сідельної кісті.
Так, 24.06.2022 старшим слідчим Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 , у період часу з 13 год. 06 хв. по 14 год. 35 хв., перебуваючи у м. Миколаєві, в районі перехрестя проспекту Героїв України та провулку Парусного, біля ТРЦ «Магелан», провів огляд місця події (дорожньо-транспортної пригоди). За результатами проведення огляду місця події вилучено автомобіль марки ЗИЛ 431410, 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , який відповідно до технічного талону транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить військовій частині НОМЕР_4 .
24.06.2022 старшим слідчим Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 винесено постанову про визнання вищевказаного транспортного засобу речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасовому вилученню підлягає майно у вигляді речей, документів, грошей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
За змістом ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Згідно частин 1 та 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен, у тому числі, враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на викладене, у зв'язку з доведеністю існування сукупності підстав та розумних підозр вважати, що зазначений в клопотанні матеріальний об'єкт зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також у зв'язку із доведеністю слідчим наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, щодо можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та наявність підстав для його часткового задоволення. При цьому слідчим суддею враховується розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 167, 168, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на вилучений під час проведення огляду місця події (дорожньо-транспортної пригоди) транспортний засіб марки ЗИЛ 431410, 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , який відповідно до технічного талону транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить військовій частині НОМЕР_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити прокурору Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 .
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1