Справа № 487/1781/22
Провадження № 3/487/785/22
29.06.2022 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря: Уманського І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали, які надійшли від Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_1 РНОКПП: не відомо.
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.184 КпроАП України
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № ВАБ 837665 від 28.04.2021 року, 19.04.2022 року о 22-23 год., за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , неналежним чином займається вихованням своїх малолітніх дітей. Чим порушила ч. 3 ст. 150 СК України, а саме систематично вживає алкогольні напої, діти брудні неохайні, в будинку повна антисанітарія, тим самим ухиляється від покладених на неї обов'язків.
Дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч. 1 ст.184 КпроАП України.
До судового засідання ОСОБА_1 , не з'явився, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Дослідивши матеріали справи,суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст.280 КпроАП України передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст.251 КпроАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст.252 КпроАП України встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КпроАП України є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх. А об'єктивна сторона за ч. 1 ст. 184 КпроАП України, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Аналіз приписів Закону України «Про освіту» та Закону України «Про охорону дитинства» дозволяє дійти висновку, що під невиконанням обов'язків по вихованню і навчанню дітей варто розуміти різні форми бездіяльності, у результаті яких відсутня належна турбота про виховання і навчання дітей. Ухилення батьків і осіб, що їх заміняють, від виконання своїх обов'язків може виражатися в тому, що вони не піклуються про моральне виховання, фізичний розвиток дітей і зміцнення їхнього здоров'я, створення необхідних умов для своєчасного одержання ними освіти, успішного навчання, підготовки до трудової діяльності.
Як орієнтує Пленум Верховного Суду України у своїй постанові «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 №3 ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками (ч. 2 п. 16 постанови).
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Отже в такому разі справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Так, протокол про адміністративне правопорушення №837665 від 28.04.2022 року складено відносно ОСОБА_1 , проте будь-яких належних та допустимих доказів того, що вона є матір'ю дітей щодо яких було допущено неналежне виховання до матеріалів справи додано не було.
Зокрема, не було зазначено анкетні дані дітей, а також не було долучено копію свідоцтва про народження дітей, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження, тощо, з яких вбачається що вона їх матір'ю.
Самостійне відшукання таких доказів судом становитиме порушення права на захист та порушення принципу рівності сторін.
Підсумовуючи викладене, вказані вище обставини в сукупності дають підстави для висновку про відсутність складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КпроАП України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КпроАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За такого, справа про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КпроАП України підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 184, 247, 256, 280, 283, 284 КпроАП України, суд
постановив:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в Миколаївському апеляційному суді через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: І.О.Притуляк