05.07.2022 Справа № 461/91/19
Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Муравець О.М.,
розглянувши заяву позивача про відвід судді Долінської О.З. за вх. № 14184/22 від 05.07.2022 р.
у справі за позовом: Співзасновника і бенефіціара Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Американське підприємство "Піцца-Пронто" Микитин Анни Іванівни, м. Львів
до відповідача: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Львівська міська рада, м. Львів
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Американське підприємство "Піцца-Пронто", м. Львів
про визнання недійсним договору оренди № 456 від 25.05.1993 р.
Представники сторін:
від позивача: Микитин А.І.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи на стороні відповідача: не з'явився
від третьої особи на стороні позивача: не з'явився
У січні 2019 року позивач - співзасновник і бенефіціар ТзОВ Спільне Українсько-Американське підприємство "Піцца-Пронто" Микитин А.І. звернулася в Галицький районний суд м. Львова з позовом до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, в якому просила визнати недійсним договір оренди №456 від 25 травня 1993 року, укладений між Фондом комунального майна м. Львова та Товариством з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Американське підприємство "Піцца-Пронто".
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 04.01.2019 р. відкрито провадження у даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження.
25.03.2019 р. протокольною ухвалою Галицького районного суду м. Львова залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Львівську міську раду та прийнято уточнення позовних вимог.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 26 липня 2019 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір оренди № 456 від 25 травня 1993 року, укладений між Фондом комунального майна м. Львова та Товариством з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Американське підприємство "Піцца-Пронто".
Стягнуто з бюджетних асигнувань Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на користь Державної судової адміністрації України 768,40 грн. судового збору.
Вказане рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 липня 2019 року оскаржили відповідач - Управління комунальної власності Львівської міської ради та третя особа - Львівська міська рада.
Апелянт - Управління комунальної власності Львівської міської ради просив скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 липня 2019 року, провадження у справі закрити.
Апелянт - Львівська міська рада не погоджувався із оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, просив скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 липня 2019 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постановою Львівського апеляційного суду Львівської області від 02 вересня 2020 року апеляційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради задоволено.
Апеляційну скаргу Львівської міської ради задоволено частково.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 липня 2019 року скасовано.
Провадження у справі за позовом співзасновника і бенефіціара Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Американське підприємство "Піцца-Пронто" Микитин Анни Іванівни до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, з участю третьої особи Львівська міська рада про визнання недійсним договору оренди № 456 від 25 травня 1993 р., укладеного між Фондом комунального майна м.Львова та Товариством з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Американське підприємство "Піцца-Пронто" - закрито.
Роз'яснено співзасновнику і бенефіціару Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Американське підприємство "Піцца-Пронто" Микитин Анні Іванівні право на звернення до суду з цією вимогою в порядку господарського судочинства до Господарського суду Львівської області, а також роз'яснено позивачці про наявність у неї права протягом десяти днів з дня отримання постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанову Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2020 року співзасновник і бенефіціар Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-американське підприємство "Піцца-Пронто" Микитин Анна Іванівна оскаржувала в касаційному порядку. Постановою Верховного Суду від 08.04.2021 її касаційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
21.05.2021 ОСОБА_1 подала заяву до Львівського апеляційного суду про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 09.07.2021 р. судом ухвалено, заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволити та передати справу за позовом співзасновника і бенефіціара Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Американське підприємство "Піцца-Пронто" Микитин Анни Іванівни до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, з участю третьої особи Львівська міська рада про визнання недійсним договору оренди до Господарського суду Львівської області.
27.07.2021 р. матеріали справи № 461/91/19 надійшли до Господарського суду Львівської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2021 р. справу № 461/91/19 розподілено судді Долінській О.З.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у господарській справі за правилами ГПК України, суддя дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.08.2021 р. позовну заяву Співзасновника і бенефіціара Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Американське підприємство "Піцца-Пронто" Микитин Анни Іванівни до відповідача - Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Львівська міська рада про визнання недійсним договору оренди № 456 від 25.05.1993 р. судом залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.
09.09.2021 р. позивачем подано на адресу суду заяву з додатками про усунення недоліків позовної заяви за вх. № 20960/21. У вказаній заяві позивач просив суд: прийняти заяву про усунення недоліків до розгляду; звільнити позивача від сплати судового збору у зв'язку з його важким майновим станом; поновити строк на усунення недоліків, який пропущений з поважних причин; призначити справу за позовом Співзасновника і бенефіціара Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-американське підприємство "Піцца-Пронто" Микитин А.І до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, за участю третьої особи Львівська міська рада про визнання недійсним договору оренди до розгляду та задовільнити вимоги позовної заяви в повному обсязі.
До поданої заяви (вх. № 20960/21 від 09.09.2021 р.) позивачем долучено заяву від 07.09.2021 р. на поновлення пропущеного строку для усунення недоліків, які були визначені ухвалою суду від 02.08.2021 року.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.09.2021 р. судом постановлено заяву позивача на поновлення пропущеного строку від 07.09.2021 р. задоволити. Поновити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви. Клопотання Співзасновника і бенефіціара Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Американське підприємство "Піцца-Пронто" Микитин Анни Іванівни про звільнення від сплати судового збору за вх. № 3630/21 від 09.09.2021 р. судом задоволено. Звільнено Співзасновника і бенефіціара Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Американське підприємство "Піцца-Пронто" позивача - Микитин Анну Іванівну від сплати судового збору за подання позову у справі № 461/91/19. Судом також постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.10.2021 р.
Рух справи відображено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.06.2022 р. судом постановлено відмовити у задоволенні клопотання позивача за вх. № 4857/22 від 22.02.2022 р. про витребування у відповідача - Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради договору № 2 від 01.10.1992 р., який укладений із ЖЕК-302. Також судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача за вх. № 6275/22 від 16.03.2022 р. про долучення до матеріалів справи № 461/91/19 диску з відеоматеріалами з підстав, які викладені у вказаній ухвалі.
Крім того, ухвалою суду від 01.06.2022 р. задоволено клопотання позивача за вх. № 9248/22 від 04.05.2022 р. про долучення до матеріалів справи № 461/91/19 - Відповіді юридичного департаменту Львівської міської ради від 28.03.2022 р. з додатком на 8 аркушах. Закрито підготовче провадження та призначено справу № 461/91/19 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 05.07.2022 р.
05.07.2022 р. позивачем подано на адресу суду заяву з додатками про відвід судді Долінської О.З. за вх. № 14184/22. До вказаної заяви позивачем долучено інформаційні запити до Львівської міської ради, а саме: інформаційний запит № 87 від 08.11.2016 р., № 88 від 09.11.2016 р., № 89 від 09.11.2016 р.
05.07.2022 р. позивач в судове засідання з розгляду справи по суті з'явився, підтримав подану заяву про відвід судді за вх. № 14184/22 від 05.07.2022 р., просив її задоволити.
05.07.2022 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).
05.07.2022 р. представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).
05.07.2022 р. представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).
Керівник Микитин А.І. Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Американське підприємство "Піцца-Пронто" згідно витягу ЄДРПОУ, що міститься в матеріалах справи є присутньою в судовому засіданні 05.07.2022 р. як позивач у даній справі.
Заява ОСОБА_1 про відвід судді Долінської О.З. за вх. № 14184/22 від 05.07.2022 р. обґрунтована тим, що, на думку позивача, суддя Долінська О.З. прийняла до розгляду і долучила до матеріалів справи копії посадових інструкцій від 20.08.2021р. від УКВ ДЕР ЛМР , які, як вважає позивач, не мають жодного значення у скасуванні договору про який йдеться у судовій справі, натомість у клопотанні поданим мною 22.02.2022 р. про витребування у відповідача - Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради договору № 2 від 01.10.1992 р. який укладений із ЖЕК-302, так як на мої інформаційні запити ( копія п.1 додатків) УКВ ДЕР ЛМР відповіді не надало, відмовила. Крім того, на думку позивача, упередженність судді Долінської О.З вбачається у залякуванні, моральному тиску, приниженні моєї гідності і честі, як особи і громадянина України. Підтвердженням того є факт присутності в залі судових засідань на підготовчих засіданнях 17.01.2021 р., 13.12.2021 р., 24.01. 2022 р., 23. 02. 2022 р., 16.03.2022 р., 04. 05.2022р. працівника судової охорони, однієї особи Калинець В.П.
Розглянувши в судовому засіданні заяву позивача - Співзасновника і бенефіціара Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Американське підприємство "Піцца-Пронто" Микитин Анни Іванівни від 04.07.2022 р. про відвід судді Долінської О.З. за вх. № 14184/22 від 05.07.2022 р., заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Право сторони на подання заяви про відвід судді є однією із гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Приписами ч. 1 ст. 35 ГПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Зі змісту заяв позивача про відвід судді Долінської О.З. за вх. № 14184/22 від 05.07.2022 р. вбачається, що сумніви щодо неупередженості та об'єктивності судді Долінської О.З. з'явилися у позивача внаслідок відмови йому судом у задоволенні клопотання про витребування у відповідача договору № 2 від 01.10.1992 р. ухвалою суду від 01.06.2022 р., важливих на його думку, для вирішення справи № 461/91/19 по суті.
Суд звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Будь-які інші належні та допустимі доводи та докази на підтвердження існування обставин, які свідчили б про упередженість та необ'єктивність судді Долінської О.З. в матеріалах заяви позивача за вх. № 14184/22 від 05.07.2022 р. відсутні.
За усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
ЄСПЛ зазначив, що "безсторонність", в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006). При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п. 29, 31 рішення ЄСПЛ у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).
При цьому, аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість дійти висновку, що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб'єктивний критерій, суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи.
Таким чином, можливо зробити висновок про те, що особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи.
Незгода з процесуальними діями суддів не можуть бути підставою для відводу, а можуть бути оскаржені у апеляційному порядку.
Суд зазначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 ГПК України).
Частиною 3 ст. 38 ГПК України унормовано, що відвід повинен бути вмотивованим.
ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність та/чи упередженість судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Як вказав Верховний Суд в ухвалі від 26.10.2020р. у справі № 910/3480/20, істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Суд звертає увагу, що Конституційним судом України в рішенні від 23.05.2001 року № 6-рп/2001 зазначено, що судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
У п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду позивачу необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Стосовно факту присутності в судових засіданнях працівника судової охорони, суд зазначає, що відповідно до ст.ст. 160-162 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя, який забезпечує охорону та підтримує громадський порядок в судах, здійснює припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу. Відтак, присутність працівника Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області в судових засіданнях була зумовлена необхідністю підтримання порядку в судовому засіданні, а наявність зброї у такого працівника нормативно та законодавчо регламентовано.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що наведені у заяві позивача обставини для відводу судді Долінської О.З. від розгляду справи № 461/91/19 не містять аргументованих обґрунтувань на обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів, істинність тверджень заявника документально не підтверджена та недоведена належними та допустимими доказами відповідно до ст. 73-80 ГПК України, а тому у задоволені заяви позивача - Співзасновника і бенефіціара Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Американське підприємство "Піцца-Пронто" Микитин Анни Іванівни від 04.07.2022 р. про відвід судді Долінської О.З. за вх. № 14184/22 від 05.07.2022 р. необхідно відмовити.
В судовому засіданні 05.07.2022 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Керуючись ст.ст. 35,38,39,232, 234, 235 ГПК України, суд -
Відмовити у задоволені заяви позивача - Співзасновника і бенефіціара Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Американське підприємство "Піцца-Пронто" Микитин Анни Іванівни від 04.07.2022 р. про відвід судді Долінської О.З. за вх. № 14184/22 від 05.07.2022 р.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.
Повний текст ухвали складено 06.07.2022 р.
Суддя Долінська О.З.