Справа № 909/713/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
05.07.2022 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" про відвід судді Максимів Т.В. від 04.07.2022 вх.№8715/22 у справі
за позовом: Kemokomplex D.O.O. Товариство з обмеженою відповідальністю з торгівлі та послуг
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім"
про зобов"язання виконати обов"язок в натурі
встановив: Kemokompleks D.O.O. звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовними заявами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" про зобов'язання виконати обов'язок в натурі та повернути 795,781 тон етилену та про зобов'язання вчинити дії щодо надання доступу до етилену і перевірки умов його зберігання відповідно до умов договору зберігання від 05.09.2014.
14.01.2022 суд постановив провадження у справі поновити; призначити розгляд справи по суті у судове засідання на 31.01.2022, яке в подальшому призначив на 15.02.2022, 09.03. 2022, 11.05.2022, 30.05.2022, 29.06.2022 у зв"язку з розглядом заяв та клопотань сторін.
В судовому засіданні 29.06.2022 суд постановив відмовити у задоволенні клопотань ТОВ "Карпатнафтохім" про поновлення строку на подання доказів вх.№1887/22 від 07.02.2022 та вх.№6603/22 від 01.06.2022; клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів вх.№1887/22 від 07.02.2022 та вх.№6603/22 від 01.06.2022 залишити без розгляду; відмовити у задоволенні клопотання про повернення справи до стадії підготовчого провадження вх.№6408/22 від 30.05.2022 та клопотанні про залишення позовної заяви без руху вх.№7772/22 від 23.06.2022 та оголосив перерву до 19.07.2022.
04.07.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" надійшла заява про відвід судді Максимів Т.В. вх.№8715/22.
Заява мотивована, тим що відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без руху у зв"язку із несплатою судового збору у розмірі встановленому законом, суд безпідставно звільнив позивача від виконання обов"язку по сплаті судового збору та надав позивачу невиправдані переваги перед відповідачем в доступі до правосуддя. Також зазначив, що під час розгляду справи по суті суддя з"ясовувала порядок виконання рішення суду про повернення етилену без укладення договору транспортування, попередньо відмовивши в задоволенні клопотання про приєднання до матеріалів справи такого договору. Вказав, що таке ведення процесу зумовлює виникнення у ТОВ "Карпатнафтохім" сумніву у тому, що вказаний спір може бути вирішений об"єктивно, всесторонньо, на основі доказів наданих не лише позивачем, але й відповідачем.
Розглянувши подану ТОВ "Карпатнафтохім" заяву про відвід судді Максимів Т.В., дослідивши обставини викладені в ній та матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з огляду на таке.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" від 24.05.1989).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
За змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 21.12.2000).
Щодо суб'єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з'ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об'єктивно виправдані.
Так, за приписами ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як вбачається зі змісту заяви про відвід, доводи заявника фактично зводяться до незгоди з процесуальними діями судді, результатами розгляду та прийняттям процесуальних документів у справі. Суд зазначає, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством, а вказані обставини не свідчать про упередженість та необ"єктивність судді.
Доводи заявника про визначення суддею Максимів Т.В. із позицією щодо майбутнього рішення на стадії вступного слова ґрунтуються виключно на власних суб'єктивних припущеннях заявника та власному розумінні того, яким чином суд зобов"язаний з"ясовувати обставини справи щодо виконання сторонами умов договору, і жодним чином не свідчить про сформований заздалегідь правовий висновок у цій справі.
Відповідно до частин 1-3 статті 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За наведених обставин, для вирішення питання про відвід судді, заяву належить передати на автоматизований розподіл для визначення складу суду у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 32, 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" про відвід судді Максимів Т.В. від 04.07.2022 вх.№8715/22 та матеріали справи №909/713/18 передати в установленому порядку для вирішення по суті.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Дата підписання: 05.07.2022
Суддя Т.В. Максимів