ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
27.06.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/70/22
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,
при секретарі судового засідання Микитин Р.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті
(пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
( АДРЕСА_1 )
про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 59 253,65 грн.
за участю:
від позивача: представник Крайник О.В.;
від відповідача: не з'явилися
Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 59 253,65 грн.
Дії суду щодо розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 02.03.2022.
02.03.2022 судове засідання з розгляду справи по суті не відбулося у зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану (Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022).
Ухвалою-повідомленням про судове засідання від 22.03.2022 учасників процесу повідомлено про те, що наступне судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 11.04.2022.
11.04.2022 до суду електронною поштою (підписане електронним підписом) від відповідача надійшло клопотання (вх.№4078/22) про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 11.04.2022 представник позивача подав клопотання (вх.4099/22) про приєднання до матеріалів справи документів.
У судових засідання 11.04.2022, 03.05.2022, 27.05.2022 відкладено розгляд справи на 03.05.2022, 27.05.2022 та на 16.06.2022 відповідно (такі ухвали занесено до протоколів судових засідань), про що представника позивача, присутнього в судовому засіданні, повідомлено під розписку, а відповідача - ухвалою-повідомленням про судове засідання, представника відповідача додатково - телефонограмами від 03.05.2022 та від 08.06.2022.
16.06.2022 від представника відповідача електронною поштою (підписані електронним підписом) надійшли письмові пояснення у справі (вх.№7415/22), в яких викладені заперечення на позов.
У судовому засіданні 16.06.2022 відкладено розгляд справи по суті на 27.06.2022 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання), про що представника позивача, присутнього в судовому засіданні, повідомлено під розписку, а відповідача - ухвалою-повідомленням про судове засідання.
22.06.2022 від представника позивача електронною поштою (підписані електронним підписом) надійшли докази доплати судового збору.
23.06.2022 від представника позивача електронною поштою (підписані електронним підписом) надійшли пояснення у справі (вх.№7749/22), в яких надані пояснення на заперечення відповідача.
Ні відповідач безпосередньо, ні його представник, який вступив у справу 11.04.2022 (клопотання вх.№4078/22), жодного разу у судові засідання не з'явилися.
Ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 22.03.2022 та від 06.06.2022 надсилалася відповідачу - ФОП ОСОБА_1 за його місцезнаходженням, яке вказане у позовній заяві і визначене у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.02.2022. Проте, поштові відправлення повернулися на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою", "за терміном зберігання".
Крім того, відповідач та його представник додатково повідомлялися судом про розгляд справи телефонограмами та через електронну адресу представника, вказану як засіб зв'язку у його клопотаннях про відкладення розгляду справи та письмових поясненнях.
Згідно з ч. 10, 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про вебадресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У силу ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.
З огляду на вказані приписи процесуального закону відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.
Водночас про обізнаність відповідача та його представника про розгляд справи судом свідчать і наявні в матеріалах справи клопотання та письмові пояснення представника відповідача.
У судовому засіданні 27.06.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.
Позиції сторін.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами проведення рейдової перевірки виявлено перевищення транспортним засобом, що належить відповідачу, нормативних вагових параметрів, в зв'язку з чим, відповідачу нараховано відповідну плату.
Як на правову підставу заявлених вимог позивач посилається на ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", ст. 23 Закону України "Про дорожній рух", Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879.
Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.
Позиція відповідача.
Представник відповідача у судові засідання жодного разу не прибув.
У письмових поясненнях (вх.№7415/22), надісланих суду представником відповідача 16.06.2022, зазначено, що відповідач позовні вимоги не визнає з таких підстав. Зокрема, зазначає, що довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю та чек зважування не містять будь-яких характеристик зважувального обладнання, яке було використано при проведенні габаритно-вагового контролю; зі змісту довідки неможливо встановити, який саме тип транспортного засобу знаходився на перевірці. Вважає, що позивачем не доведено, який відсоток похибки ваг та яка їх гранична похибка загалом. Тому складений на підставі даних, що були визначені без зазначення обладнання і його похибки, акт та розрахунок не є достовірними. Крім того, посилається на відсутність у матеріалах справи доказів для встановлення та підтвердження пройденого шляху транспортного засобу до місця перевірки, з метою визначення правильності нарахування плати, що суперечить п. 21 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.
Обставини справи, встановлені судом.
Відповідно до направлення на рейдову перевірку від 18.05.2020 №003933, виданого Управлінням Укртрансбезпеки у Хмельницькій області (а.с. 12), 22.05.2020 посадовими особами Управлінням Укртрансбезпеки у Хмельницькій області проводився габаритно-ваговий контроль транспортних засобів щодо додержання вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", в тому числі і на ділянці автомобільної дороги М-12 Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам"янка (км: 320), в ході якого проведене контрольне зважування автомобіля марки DAF FT XF105, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричепа марки BODEX KIS 3WS, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Указаний транспортний засіб належить ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) (а.с. 21, 22).
У відповідності до даних накладної №554 від 22.05.2020 ФОП ОСОБА_1 здійснював перевезення вантажу в кількості 65,4 т, отриманого від ТОВ "Гніванський гранітний кар"єр" за маршрутом м. Гнівань Вінницька область - м. Коломия (а.с. 19).
Зважування проведено на пересувному пункті габаритно-вагового контролю таким обладнанням (а.с. 26-27):
- ваги пересувні автомобільні;
- типу CHEKLODE FREEWEIGH;
- виробництва фірми Central Weighing LTD (Великобританія);
- заводський №008234,
- сертифікат відповідності №UA-MI/I-2195-2007 від 21.11.2007 (Серія А №004666), виданий Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики;
- свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №34-00/2925 від 16.08.2019 (чинне до 16.08.2020), видане ДП "Укрметртестстандарт".
За результатами перевірки вказаного транспортного засобу було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №234041 від 22.05.2020 (а.с. 67), в якому зазначено про виявлені порушення.
На підставі даного акта видано довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №028562 від 22.05.2022 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №032310 від 22.05.2020 (а.с. 16-17), в яких зафіксовано перевищення відповідачем нормативних вагових параметрів, а саме:
- навантаження на повну масу транспортного засобу становить 50,00 т, при нормативно визначених 40,00 т;
- навантаження на одиничну вісь транспортного засобу - 14,90 т, при нормативно визначених - 11,00 т;
- навантаження на строєну вісь транспортного засобу - 27,50 т, при нормативно визначених 22,00 т.
Наведені обставини також підтверджуються даними чеку (талону) зважування №04906 від 22.05.2020 (а.с. 15).
Згідно з розрахунком плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №310 від 22.05.2020 (а.с. 18) Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області нарахувало ФОП ОСОБА_1 плату за проїзд в розмірі 2 011,23 євро, що відповідно до курсу НБУ євро/гривня станом на 22.05.2020 (1 євро/29,4616 грн) становить 59 253,65 грн.
У подальшому Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області направило на адресу ФОП ОСОБА_1 повідомлення №41019/38/24-20 від 27.05.2020 про необхідність сплати заборгованості (а.с. 23-25).
Отже, предметом даного позову є вимога про стягнення з відповідача плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування.
У зв'язку з несплатою коштів відповідачем у добровільному порядку позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Норми права, які застосував суд. Мотиви їх застосування.
Щодо повноважень позивача на подання позову
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 4 ГПК України в випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або в державних чи суспільних інтересах.
Статтею 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" визначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з ч. 7 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" (в редакції Закону України №1534-IX від 03.06.2021, яка діє з 01.10.2021 по теперішній час) на території України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед іншого, стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Отже, Державна служба України з безпеки на транспорті є органом уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах.
Щодо розгляду спору по суті
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Положеннями ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.
Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок).
Відповідно до підп. 4 п. 2 Порядку габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п. 6 Порядку).
Згідно з п. 20 Порядку за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Пунктом 21 Порядку встановлено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Згідно з п. 27 Порядку плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у ст. 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (п. 28 Порядку).
Відповідно до п. 30 Порядку плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.
При цьому осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
За правилами п. 31-1 Порядку, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням (абз. 5 п. 31-1 Порядку).
Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки (абз. 6 п. 31-1 Порядку).
У матеріалах справи наявні всі передбачені Порядком документи, зокрема довідка №028562, акт №032310 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів та розрахунок №310 плати за проїзд, які були складені 22.05.2020 Управлінням Укртрансбезпеки у Хмельницькій області у зв'язку з виявленням під час габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам і правилам перевезення вантажу.
Судом встановлено, що розрахунок плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у сумі 2 011,23 євро здійснений відповідно до затвердженої формули та є правильним. При цьому протилежного не було доведено суду відповідачем.
Відповідач у встановлений законом строк плату за проїзд автомобільними дорогами великоваговим транспортним засобом у розмірі 2 011,23 євро, що еквівалентно 59 253,65 грн, не сплатив та дії Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області не оскаржив.
Крім того, судом встановлено, що відповідач сплатив адміністративно- господарський штраф у сумі 34 000,00 грн за перевищення 22.05.2020 встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт"), згідно з постановою Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу №200076 від 23.05.2020, що підтверджується випискою з рахунку Коломийського МВДВС (а.с. 65-66) та свідчить про визнання відповідачем факту перевищення 22.05.2020 транспортним засобом, який йому належить, нормативних вагових параметрів.
Щодо заперечень відповідача, наведених у письмових поясненнях
Документи габаритно-вагового контролю (акт, довідка) складаються за затвердженою формою (додатки №1, 2 до Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.12.2013) i не містять графи, яка б визначала марку, модель та заводський номер вимірювально-зважувального обладнання.
Аналогічної правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 03.07.2019 у cпpaві №819/1381/16.
Відповідність зважувального обладнання, за допомогою якого було проведено зважування, - ваг пересувних автомобільного типу CHEKLODE FREEWEIGH, виробництва фірми Central Weighing LTD (Великобританія), заводський №008234, засвідчується поданими у матеріали справи документами, зокрема, сертифікатом відповідності №UA-MI/I-2195-2007 від 21.11.2007 (Серія А №004666), виданим Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики, та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №34-00/2925 від 16.08.2019 (чинним до 16.08.2020), виданим ДП "Укрметртестстандарт".
При цьому талон (чек) зважування містить заводські налаштування даних, до яких не належать відомості про сам вимірювально-зважувальний пристрій та пункт проведення вагового контролю.
Що стосується тверджень відповідача про недоведеність позивачем інформації щодо граничної похибки зважувального обладнання, то суд зазначає, що Вимогами до облаштування та технічного оснащення зон габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України №255 від 28.07.2016, встановлено, що вагове обладнання забезпечує поосьове зважування у pyci i визначає повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 %.
Як установлено судом, у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю №028562 та у акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №032310 від 22.05.2020 зазначено дані транспортного засобу, що знаходився на перевірці 22.05.2020, а саме: автомобіль марки DAF FT XF105, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричеп марки BODEX KIS 3WS, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , які належать ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними реєстраційними документами (а.с. 21-22).
Також, відповідно до відомостей, що містяться у документах на вантаж, при перевірці габаритно-вагових параметрів транспортного засобу 22.05.2020 уповноваженою особою Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області (документи, що підтверджують повноваження містяться у матеріалах справи, а.с. 12-13) встановлено маршрут перевезення вантажу з м. Гнівань Вінницька область (ТОВ "Гніванський гранітний кар"єр") до м. Коломия. Згідно з поясненнями представника позивача у судовому засіданні 16.06.2022 та у письмових поясненнях від 22.06.2022, при здійсненні розрахунку інспектором встановлено відстань 351 км за даними ресурсу della.com.ua. В акті вказано відстань від м. Гнівань до пересувного пункту габаритно-вагового контролю (на а/д М-12 км:320, Хмельницька область) - 81 км, від пересувного пункту габаритно-вагового контролю до м. Коломиї - 270 км. Отже, в розрахунку плати за проїзд врахована відстань саме в 351 км (81 км+270 км). Водночас протилежного не доведено відповідачем.
При цьому, враховуючи, що після проведення габаритно-вагового контролю транспортний засіб не був розвантажений (не приведений у відповідність до установлених норм габаритно-вагового контролю) та продовжив свій рух з перевищенням вагових обмежень, плата за проїзд транспортного засобу була визначена за пройдену частину маршруту та за частину маршруту до місця призначення перевезення вантажу, що в сумі склало відстань у 351 км.
У відповідності до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Суд вважає, що вичерпно дослідив всі істотні питання, що виникли при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи відповідача, викладені у письмових поясненнях, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків позивача.
При прийнятті рішення суд також враховує, що стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом є відшкодуванням матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
Розгляд таких спорів забезпечує надходження коштів до спеціального фонду Державного бюджету України та їх спрямовування на відновлення, належне утримання автомобільних доріг, які є частиною критичної інфраструктури держави в сфері транспортного забезпечення.
Зокрема, виконання робіт та надання послуг з будівництва, реконструкції, ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг в період дії воєнного стану, введеного у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, має суттєве значення як для забезпечення пересування Збройних сил України та сил територіальної оборони безпосередньо до місць дислокації, ведення бойових дій, так і для евакуації мирних жителів, поранених, доставки критично значимих вантажів тощо.
Зважаючи на важливість забезпечення стійкості критичної інфраструктури в умовах воєнного стану, істотною необхідністю є врегулювання правовідносин між сторонами та закінчення розгляду справи.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимога щодо стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у розмірі 59 253,65 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 481,00 грн, що підтверджено копією платіжного доручення №2287 від 13.12.2021 на суму 2 270,00 грн та копією квитанції №ПН53 від 17.06.2022 на суму 211,00 грн.
Інших судових витрат сторони не заявляли.
У відповідності до приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 13, 14, 73, 74, 76, 123, 129, 165, 178, 232, 236 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Державної служби України з безпеки на транспорті до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 59 253,65 грн задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) в дохід Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 59 253,65 грн (п"ятдесят дев"ять тисяч двісті п"ятдесят три гривні 65 коп).
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ;реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135) 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) судового збору.
4. На виконання рішення видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 04.07.2022.
Суддя Т.Е. Валєєва