30.06.2022 року м.Дніпро Справа № 904/8497/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецова В.О.,
суддів Коваль Л.А., Вечірка І.О.,
секретар судового засідання Крицька Я.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 (повне рішення складено 23.12.2021, суддя Фещенко Ю.В.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів у загальному розмірі 284 311 грн. 44 коп.
І. Короткий зміст і підстави позовних вимог
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажів у загальному розмірі 284 311 грн 44 коп., з яких: 273 224 грн 76 коп. - плата за користування вагонами, 11 086 грн 68 коп. - збір за зберігання вантажів.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020 "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець Придніпровської залізниці" щодо своєчасного забирання відповідачем на свою під'їзну колію вагонів, які надійшли на його адресу.
ІІ. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 у даній справі позовні вимоги задоволено у повному обсязі; стягнуто з приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" 273 224 грн 76 коп. плати за користування вагонами, 11 086 грн 68 коп. збору за зберігання вантажу та 4 264 грн 67 коп. витрат по сплаті судового збору.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що наявність вільних під'їзних колій на станції за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором та вказаними нормативними документами заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення.
ІІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи
3.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Аргументуючи апеляційну скаргу, заявник вказує, що позивачем до позовної заяви не було додано витягів з книг повідомлень за період дії наказів про затримку вагонів на підходах до станції Інгулець (на станціях Кривий Ріг Західний, Марганець, Апостолове) за період з 19.04.2021 по 24.04.2021. Відповідно, позивачем не доведено факт скупчення вагонів, що простоювали на станції призначення Інгулець у період дії наказів, з вини відповідача, що стали причиною затримки вагонів на станціях підходу.
Позивачем до позовної заяви не долучені докази щодо повноважень осіб, які підписали накази про затримку вагонів по станціям Кривий ріг Західний, Марганець, Апостолове, а судом не встановлено повноваження осіб, що підписали спірні накази.
Скаржник вважає, що судом не було здійснено належного аналізу документального обґрунтування відсутності вини ПрАТ "ІНГЗК", що стало наслідком задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі, за відсутності належних на те підстав.
3.2 Доводи інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду залишити без змін.
В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначає, що залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію.
Позивач у відповідності до п.5 договору своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати на під'їзну колію відповідача вагони, щодо яких станцією призначення Інгулець складно акти загальної форми. Відповідні записи-повідомлення відображено в Книгах повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ф. ГУ-2. Копії витягів з Книги ф. ГУ-2 за період з 19.04.2021 по 24.04.2021 є в матеріалах справи.
Відповідач не надав жодного документального доказу в обгрунтування відсутності вини в затримці вагонів.
ІV. Апеляційне провадження
4.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2022 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Вечірко І.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2022 відкладено вирішення питання щодо прийняття апеляційним господарським судом певного процесуального рішення з розгляду даної апеляційної скарги після надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
21.02.2022 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 07.03.2022 апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору в розмірі 6 397,00 грн, тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
На виконання вимог ухвали суду від 07.03.2022 скаржником надані докази усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 23.05.2022 поновлено приватному акціонерному товариству "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; призначено справу до розгляду на 30.06.2022 на 10 годин 30 хвилин.
30.06.2022 у судове засідання з'явився представник позивача, який надав відповідні пояснення.
30.06.2022 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з посиланням на об'єктивні труднощі у відрядженні його представника.
Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено право кожного на судовий розгляд його справи упродовж розумного строку.
У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України також закріплено розумність строків розгляду справи судом як одну з основних засад (принципів) господарського судочинства.
Частинами 11,12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
За змістом п. 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, відповідач висловив свою правову позицію у поданій апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Крім того, представник позивача не був позбавлений можливості прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon".
Також апеляційний господарський суд приймає до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи судом. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку неодноразово було предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України, відповідно до висновків якого обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти Україн
30.06.2022 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивна частину постанови.
4.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами
20.03.2020 між акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії, відповідач) укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" № ПР/М-20240НЮдч (далі - договір), відповідно до пункту 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" стрілкою № 5 до продовження станційної колії № 3 та стрілкою № 23 до продовження станційної колії № 2.
Під'їзна колія обслуговується власними локомотивами.
Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено на продовженні колії № 3 біля вхідного сигналу "НІ", на продовженні колії № 2 біля вхідного сигналу "НІІ".
У пункті 21 договору сторони визначили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 01.04.2020 до 31.03.2021.
Згідно з умовами пункту 4 договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії.
У пункті 5 договору сторони погодили, що здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється за повідомленнями, які передає відповідальний працівник станції Інгулець по телефону відповідальному працівнику залізничного цеху ПрАТ "ІнГЗК" не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у "Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження" форми ГУ-2.
Відповідно до умов пункт 6 договору вагони для під'їзної колії власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій № 1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тон (пункт 7 договору).
Згідно з умовами пункту 10 договору час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.
У пункті 11 договору сторони погодили, що для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів 12,0 годин.
Відповідно пункту 14 договору власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи і послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами. Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦД".
24.03.2021 сторонами була підписана додаткова угода № 3 до договору, за умовами якої погоджено внести зміни до пункту 21 договору та викласти його у такій редакції: "договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 01.04.2021 до 30.09.2021 включно".
У квітні 2021 року за залізничними накладними, які наявні в матеріалах справи, залізницею на адресу приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат" були прийняті до перевезення порожні власні вагони.
Згідно з зазначеними накладними станція та залізниця призначення Інгулець Придніпровської залізниці.
У зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу з колій станції призначення, вищезазначений вантаж було затримано на шляху прямування за наказами № 192 від 19.04.2021; № 196 від 20.04.2021; №№ 199, 201, 200, 203 від 21.04.2021 про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення.
За цим фактом станціями затримки Апостолове, Чортомлик, Марганець, Криви-Ріг Західний та Нікополь у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 55 від 24.04.2021, № 57 від 19.04.2021, № 9 від 24.04.2021, № 10 від 20.04.2021, № 15 від 22.04.2021, № 19 від 21.04.2021, № 8 від 23.04.2021, № 11 від 21.04.2021, № 11 від 22.04.2021, № 12 від 21.04.2021, № 12 від 24.04.2021, № 12 від 24.04.2021 та станцією призначення Інгулець вручено представнику комбінату повідомлення про затримку цих вагонів. Накази на початок і кінець затримок надавались враховуючи наявність (відсутність) затримок в просуванні вагонів, які слідують на адресу підприємства, з метою уникнення заторів на шляху прямування через скупченість вагонів на станції призначення з вини цього підприємства.
По прибуттю на станцію призначення вагонів на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" у відповідності до пункту 4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в книзі форми ГУ-2. Але, прибулі на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" вагони своєчасно не забиралися ним на під'їзну колію, про що були складені акти загальної форми ГУ-23 №№ 1493, 1497, 1513 від 22.04.2021, №№ 1516, 1520, 1521, 1523, 1526, 1529, 1531 від 23.04.2021, № 1535, 1536, 1539, 1541, 1543, 1544, 1546, 1556, 1558 від 24.04.2021, №№ 1577, 1583, 1585 від 25.04.2021, № 1592 від 26.04.2021.
Вказані вище акти підписані ПрАТ "Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат" із запереченнями, а саме: порушення пункту 7 спірного договору - різниця в кількості вагонів, а також, у зв'язку з тим, ПрАТ "Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат" не має можливості приймання порожніх вагонів через відсутність вільних колій, внаслідок неприйняття станцією Інгулець Придніпровської залізниці на під'їзні колії та простоювання готової до виставлення та заявленої розбірки.
В подальшому, станцією призначення Інгулець була розрахована плата за користування спірними вагонами ГУ-46 №№ 23049652, 23049654, 24049657, 24049658, 24049659, 24049761, 24049765, 24049766, 25049767, 25049768, 25049769, 25049770, 25049772, 25049773, 25049774, 25049775, 26049778, 26049782, 26049784, 26049785, 26049787, 27049788, 27049790, 27049794, 28049802 на суму 273 224 грн. 76 коп. (з ПДВ) та збір за зберігання вантажу по накопичувальних картках форми ФДУ-92 №№ 28049026, 28049027, 28049030 на загальну суму - 11 086 грн. 68 коп. (з ПДВ).
При цьому, відомості плати форми ГУ-46, а також накопичувальну картку відповідач підписав із запереченнями, а саме: порушення пункту 7 спірного договору - різниця в кількості вагонів, а також, у зв'язку з тим, ПрАТ "Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат" не має можливості приймання порожніх вагонів через відсутність вільних колій, внаслідок неприйняття станцією Інгулець Придніпровської залізниці на під'їзні колії та простоювання готової до виставлення та заявленої розбірки.
Несплата відповідачем зазначених сум плати за користування спірними вагонами та збору за зберігання вантажу стала причиною виникнення спору та звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
4.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі
Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Предметом апеляційного перегляду є вирішення питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача плати за користування вагонами у розмірі 273 224,76 грн та збору за зберігання вантажу у розмірі 11 086,68 грн.
Згідно з частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно із частиною п'ятою статті 307 Господарського кодексу умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Статтею 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджено Статут залізниць України, положення якого згідно з пунктом 2 Статуту визначають обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Пунктом 3 Статуту залізниць передбачено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
Статтею 71 Статуту залізниць визначено взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Відповідно до статті 46 Статуту залізниць одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Статтею 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Отже, за період фактичного використання суб'єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.
Відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції) в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства).
Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України №113 від 25.02.1999, пунктами 3, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.
Пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334 передбачено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача.
З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2021 року на адресу приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" залізницею були прийняті до перевезення порожні власні вагони.
У зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу з колій станції призначення, вищезазначений вантаж було затримано на шляху прямування за наказами за наказами № 192 від 19.04.2021; № 196 від 20.04.2021; №№ 199, 201, 200, 203 від 21.04.2021 про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення.
За цим фактом станціями затримки Апостолове, Чортомлик, Марганець, Криви-Ріг Західний та Нікополь у порядку, передбаченому пунктами 9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №55 від 24.04.2021, № 57 від 19.04.2021, №9 від 24.04.2021, №10 від 20.04.2021, №15 від 22.04.2021, №19 від 21.04.2021, № 8 від 23.04.2021, №11 від 21.04.2021, №11 від 22.04.2021, №12 від 21.04.2021, №12 від 24.04.2021, №12 від 24.04.2021 та станцією призначення Інгулець вручено представнику комбінату повідомлення про затримку цих вагонів. Накази на початок і кінець затримок надавались враховуючи наявність (відсутність) затримок в просуванні вагонів, які слідують на адресу підприємства, з метою уникнення заторів на шляху прямування через скупченість вагонів на станції призначення з вини цього підприємства.
По прибуттю на станцію призначення вагонів на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" у відповідності до пункту 4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в книзі форми ГУ-2. Але, прибулі на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" вагони своєчасно не забиралися ним на під'їзну колію, про що були складені акти загальної форми ГУ-23 №№ 1493, 1497, 1513 від 22.04.2021, №№ 1516, 1520, 1521, 1523, 1526, 1529, 1531 від 23.04.2021, № 1535, 1536, 1539, 1541, 1543, 1544, 1546, 1556, 1558 від 24.04.2021, №№ 1577, 1583, 1585 від 25.04.2021, № 1592 від 26.04.2021.
Згідно з пунктом 8 Правил користування вагонами та контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
В подальшому, станцією призначення Інгулець була розрахована плата за користування спірними вагонами ГУ-46 №№ 23049652, 23049654, 24049657, 24049658, 24049659, 24049761, 24049765, 24049766, 25049767, 25049768, 25049769, 25049770, 25049772, 25049773, 25049774, 25049775, 26049778, 26049782, 26049784, 26049785, 26049787, 27049788, 27049790, 27049794, 28049802 на суму 273 224 грн 76 коп. (з ПДВ), а збір за зберігання вантажу по накопичувальних картках форми ФДУ-92 №№ 28049026, 28049027, 28049030 на загальну суму - 11 086 грн 68 коп. (з ПДВ).
Відомості плати за користування вагонами та накопичувальну картку працівниками ПрАТ "ІНГЗК" було підписано із запереченням, відповідно до якого відповідач не визнає своєї вини в затримці.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно п.16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Приписами п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 №507, передбачено, що приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції (ТРА станції).
Крім того, відповідно до п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 №411, черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.
Отже, на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, в т. ч. поїздів відповідача, його контрагентів.
Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію, що вбачається зі складених на станції призначення актів загальної форми ф. ГУ-23, підписаних сторонами.
Між тим, навіть за умов наявності вільних під'їзних колій на станції, за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні (даний висновок викладений також Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.06.2018, справа №904/7360/17).
Отже, з урахуванням відсутності доказів на підтвердження вживання відповідачем передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, вбачається вина останнього у такому скупченні, внаслідок чого спірні вагони затримувалися як на станціях підходу, так і на станції призначення.
Відповідачем не спростовано доводи позивача та не надано доказів того, що він мав можливість прийняти спірні вагони, а також не доведено наявності обставин, які б могли бути підставою для відмови у позові з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
Заперечення представників ПрАТ "ІнГЗК", викладені ними при підписанні актів та відомостей плати безпідставні, оскільки такі заперечення самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами, не можуть свідчити про наявність викладених в них обставин.
Також слід враховувати, що наявність тимчасово вільних колій на станції та підготовка залізницею на коліях станції порожніх власних вагонів під навантаження це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України.
Отже, на станції призначення, крім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів (зокрема й поїздів відповідача).
Зайнятість приймально-відправних колій у певний інтервал часу відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів, який планує зайнятість приймально-відправних колій залізниці з урахуванням підводу та навантаження порожніх вагонів парку АТ "Укрзалізниця" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів, обгону локомотивів.
При цьому вантажоодержувач повинен був надати суду документально підтверджені відомості про те, з яких причин готові до передавання на під"їзну колію і оброблені порожні власні вагони на його адресу простоювали на станції призначення більше нормативного часу і не забиралися на під'їзну колію, що скаржником зроблено не було.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, колегія суддів вважає, що розрахунок відповідає передбаченим законодавством порядку та способу нарахування, є обґрунтованим та арифметично вірним.
Колегія суддів вважає, що позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на підходах до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником (відповідачем) і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.
Акти загальної форми на віднесення відповідальності вантажовласника охоплюють період дії наказу та підписані відповідачем із запереченням щодо неможливості прийняття вагонів через відсутність вільних колій.
З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача плати за користування вагонами в розмірі 273 224,76 грн та збору за зберігання вантажу у розмірі 11086,68 грн.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що позивачем до позовної заяви не було додано витягів з книг повідомлень за період дії наказів про затримку вагонів на підходах до станції Інгулець (на станціях Кривий Ріг Західний, Марганець, Апостолове) за період з 19.04.2021 по 24.04.2021, оскільки наведене спростовується наявними у справі доказами.
Апеляційний господарський суд вважає безпідставними посилання відповідача на підписання наказів про затримку вагонів неуповноваженими особами.
Так, відповідно до п. 9 Правил користування вагонами і контейнерами, передбачено, що про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується особою, визначеною начальником залізниці.
Порядок затримки поїздів на підходах до станції призначення визначений в Інструкції оформлення затриманих поїздів на підходах до станції призначення на Придніпровський залізниці №75/Н від 08.02.2011р., затвердженої начальником залізниці.
Згідно п.3 Інструкції, на підставі одержаної інформації та наявності кількості вагонів на підходах до станції призначення дирекцією залізничних перевезень видається наказ про затримку вагонів з вини вантажовласника за формою, наведеною в додатку №4 п. 9 Правил користування вагонами.
Наказ про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласників на підходах до станції призначення видається і підписується заступником начальника залізниці - начальником дирекції залізничних перевезень. У випадках відсутності на робочому місці начальника дирекції залізничних перевезень та у неробочий час обов'язки щодо видачі та підписання наказів про затримку вагонів на підходах до станції призначення покладаються на заступників начальників дирекцій залізничних перевезень, начальників відділів перевезень дирекцій, чергових по дирекціях. Порядок видачі наказів посадовими особами дирекцій установлюється начальниками дирекцій залізничних перевезень.
З огляду на викладене, накази про затримку спірних вагонів підписані посадовими особами залізниці, що свідчить про оформлення належним чином затриманих поїздів на підходах до станції призначення. Також слід зазначити, що накази на затримку вагонів складені позивачем у відповідності до вимог п.п.9,10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, в той час, як в підтвердження своєї правової позиції та спростовування правомірності складання наказів відповідачем не надано жодного доказу.
4.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час ухвалення рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено. В зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
4.5 Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -
У задоволенні апеляційної скарги приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" відмовити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2021 у справі №904/8497/21 залишити без змін
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Постанова складена у повному обсязі 06.07.2022
Головуючий суддя В.О.Кузнецов
Судді Л.А.Коваль
І.О.Вечірко