вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" липня 2022 р. Справа№ 925/1787/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Коротун О.М.
Майданевича А.Г.
при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.
за участю представників сторін:
від апелянта: не прибув;
від заявника: не прибув,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Золотоніської міської ради
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.12.2021 року
у справі № 925/1787/21 (суддя - Грачов В.М.)
за заявою Приватного акціонерного товариства "Племінний завод -дослідне господарство "Золотоніське"
про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
23.12.2021 року Приватне акціонерне товариство "Племінний завод-дослідне господарство "Золотоніське" (далі - заявник), в порядку ст.ст. 136-139 Господарського процесуального кодексу України звернувся до Господарського суду Черкаської області з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви (вх. № 20791/21), в якій просив суд забезпечити позов шляхом:
- заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам та іншим органам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії в тому числі, але не виключно: державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності та інших речових прав, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації обтяжень на нерухоме майно стосовно нерухомого майна земельної ділянки площею 3,9715 га. кадастровий номер 7110400000:10:001:0046, цільове призначення:01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також земельних ділянок, створених в результаті поділу цієї земельної ділянки або об'єднаних разом з цією земельною ділянкою;
- заборонити державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру у черкаській області (в т.ч., що проводять свою діяльність на районному рівні) вчиняти дії щодо внесення відомостей (змін) та державної реєстрації у державному земельному кадастрі щодо земельної ділянки площею 3,9715 га. кадастровий номер 7110400000:10:001:0046, цільове призначення:01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в тому числі дії, що пов'язані із поділом, об'єднанням, зміною цільового призначення або скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.12.2021 року задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Племінний завод-дослідне господарство "Золотоніське" про забезпечення позову. Заборонено заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам та іншим органам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії в тому числі, але не виключно: державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності та інших речових прав, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам стосовно нерухомого майна земельної ділянки площею 3,9715 га. кадастровий номер 7110400000:10:001:0046, цільове призначення:01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також земельних ділянок, створених в результаті поділу цієї земельної ділянки або об'єднаних разом з цією земельною ділянкою.
Заборонено державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру у черкаській області (в т.ч., що проводять свою діяльність на районному рівні) вчиняти дії щодо внесення відомостей (змін) та державної реєстрації у державному земельному кадастрі щодо земельної ділянки площею 3,9715 га. кадастровий номер 7110400000:10:001:0046, цільове призначення:01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в тому числі дії, що пов'язані із поділом, об'єднанням, зміною цільового призначення або скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Золотоніська міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.12.2021 року у справі №925/1787/21 та постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, а також порушив норми процесуального права, зокрема, ст.ст. 73, 76 Господарського процесуального кодексу України.
Так, заявник не обґрунтував доцільність та необхідність вжиття визначених ним заходів забезпечення позову та їхню відповідність заявленим ним позовним вимогам . Можливість вжиття заходів забезпечення через побоювання заявника, не підтверджені жодними доказами щодо ймовірності вчинення відповідачем дій стосовно спірної земельної ділянки, яке також не передбачена нормами Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, скаржник зазначив, що обраний заявником захід забезпечення не відповідає предмету спору, з яким заявник мав намір та звернувся до суду, оскільки: матеріально-правовими вимогами заявника є вимоги щодо скасування рішення Золотонізької міської ради та пов'язаного з цим зобов'язання органу державної реєстрації речових права відновити запис про речове право, а тому забезпечувати позов з такими вимогами немає необхідності; заборона вчинення дій стосується абсолютно інших правомочностей власника земельної ділянки, які не є предметом спору у даній справі, а тому застосовувати відповідні заходи, заборони і обмеження суд не мав права.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2022 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)) Коротун О.М., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 року апеляційну скаргу Золотоніської міської ради на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.12.2021 року залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.
Апелянтом протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було усунено недоліки та подано до суду апеляційної інстанції сплати судового збору.
Відтак, скаржником усунено недоліки поданої апеляційної скарги.
Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Золотоніської міської ради на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.12.2021 року у справі № 925/1787/21 своєю ухвалою від 09.02.2022 року.
25.01.2022 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника заявника до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого заявник просив суд ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Крім того, представник заявника у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема, зазначив, що рішення Золотонізької міської ради №15-64/VIII від 30.11.2021 року заявник вважає незаконним та готує відповідний позов до Господарського суду Черкаської області. Разом з тим вказує, що наявні підстави вважати, що земельна ділянка площею 3,9715 га кадастровий номер 7110400000:10:001:0046 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва може бути поділена та передана у власність громадянам ОСОБА_1 ОСОБА_2 за зверненнями яких прийнято спірне рішення, що в подальшому унеможливить виконання рішення суду, а тому просить вжити вказані заходи забезпечення позову.
При цьому, представник позивача наголосив, що при винесенні оскаржуваної ухвали належно оцінив обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості в адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
24.02.2022 року розгляд справи №925/1787/21 не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді доповідача) Суліма В.В. на лікарняному.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02. 2022 року, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02. 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14.03.2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Північний апеляційний господарський суд призначив до розгляду апеляційну скаргу Золотоніської міської ради на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.12.2021 року у справі № 925/1787/21 на 07.06.2022 року своєю ухвалою від 11.04.2022 року.
07.06.2022 року розгляд справи було відкладено у відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.
Представники сторін у судове засідання 05.07.2022 року не з'явилися, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується витягом про направлення електронного документа.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
У своєму рішенні від 24.02.2022 №9 Рада суддів України вирішила зокрема, що слід звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист; з урахуванням положень ст. 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю - рекомендувати зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду ухвали місцевого господарського суду, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки ухвали Господарського суду Черкаської області в апеляційному порядку за відсутності представників сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 28.12.2021 року підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Золотоніської міської ради - без задоволення.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Предметом апеляційного перегляду є судове рішення, ухвалене за результатами розгляду заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник, зокрема посилався на те, що рішенням Золотоніської міської ради № 15-64/VIII від 30.11.2021 року "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ПАТ "Племінний завод-дослідне господарство" незаконно припинено заявнику право постійного користування земельною ділянкою площею 3,9715 га. кадастровий номер 7110400000:10:001:0046 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ-01.01).
Заявник вказує, що відповідно до державного акту на право користування землею Б№0156297 за Золотоніською дослідною станцією по коноплі Золотоніського району Черкаської області закріпилось в безстрокове і безоплатне користування 2380,2 га землі в межах згідно з планом землекористування. Земля надана для сільськогосподарського використання. Вказаний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право користування землею за № 7. 04.01.1988 року відповідно до наказу Держагропрому УССР №203 від 22.06.20987 року Золотоніську дослідну станцію по коноплі перейменовано на Державне підприємство держплемзавод дослідного господарства «Золотоніське». Регіональне відділення фонду Державного майна України по Черкаській області 05.12.1996 року прийняло наказ № 632-АТ про створення Відкритого акціонерного товариства, відповідно до якого Державне підприємство держплемзавод дослідного господарства «Золотоніське» перетворено у Відкрите акціонерне товариство «Племінний завод дослідне господарство «Золотоніське». Приватне акціонерне товариство «Племінний завод-дослідне господарство «Золотоніське» є правонаступником усіх прав та обов'язків відкритого акціонерного товариства «Племінний завод дослідне господарство «Золотоніське». Тому вважає себе правомірним користувачем земельними ділянками, що перебували у користуванні на підставі державного акту на право користування землею Б№0156297.
Крім того, заявник вказав про внесення відповідних даних про право користування земельною ділянкою площею 3,9715 га. кадастровий номер 7110400000:10:001:046 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за ним до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 29.01.2018 року.
Однак відповідно до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 16.12.2021 року припинено інше речове право, а саме право постійного користування заявнику, на підставі рішення Золотоніської міської ради № 15-64/VIII від 30.11.2021 року.
Вищевказане рішення Золотоніської міської ради № 15-64/VIII від 30.11.2021 року заявник вважає незаконним та готує відповідний позов до Господарського суду Черкаської області. Разом з тим вказує, що наявні підстави вважати, що земельна ділянка площею 3,9715 га кадастровий номер 7110400000:10:001:0046 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва може бути поділена та передана у власність громадянам ОСОБА_1 ОСОБА_2 , за зверненнями яких прийнято спірне рішення, що в подальшому унеможливить виконання рішення суду.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Статтею 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачу, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, для забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З урахуванням наведеного, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 25.03.2019 року у справі № 920/622/18.
Так, заявник вважає себе правомірним користувачем земельною ділянкою площею 3,9715 га кадастровий номер 7110400000:10:001:0046 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту на право користування землею Б№0156297, що підтверджено і даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, однак рішенням Золотоніської міської ради № 15-64/VIII від 30.11.2021 року безпідставно, на думку заявника, припинено йому право постійного користування земельною ділянкою площею 3,9715 га кадастровий номер 7110400000:10:001:046 у зв'язку з чим готується позов про визнання недійсним рішення вищевказаного рішення.
Предметом позову у даній справі буде вимога позивача про визнання незаконним рішення від 30.11.2021 року №15-64/ VIII Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ПАТ «Племінний завод-Дослідне господарство» . Оскільки предметом позову є вимоги немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку підлягає дослідженню така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18.
Відповідно до ч. 1 ст.13 Конституції України, Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян і юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або місцевого самоврядування (ч.ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України).
Колегією суддів встановлено, що наявні в матеріалах справи докази, зокрема: рішення Золотоніської міської ради № 15-64/VIII від 30.11.2021 року; витяг з ДЗК про земельну ділянку з кадастровим номером 7110400000:10:001:0046 номер витягу НВ-9903068832021 дата формування 22.12.2021 року; інформаційна довідка з ДРРП індексний номер довідки 291829035 дата формування 22.ю12.2021 року , у своїй сукупності свідчать про вчинення Золотоніською міською радою дій спрямованих на поділ спірної земельної ділянки та їх відчуження фізичним особам.
Таким чином апеляційний суд вважає, що заходи забезпечення позову заявлені заявником спрямовані на недопущення поділу спірної земельної ділянки, а також подальшої передачі спірної земельної ділянки у власність юридичних та фізичних осіб.
З огляду на викладене, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, що можливість вжиття заходів забезпечення через побоювання заявника, не підтверджені жодними доказами щодо ймовірності вчинення відповідачем дій стосовно спірної земельної ділянки, яке також не передбачена нормами Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи, що розгляд та винесення судового рішення по суті спору займе певний час, в період якого Золотоніська міська рада може здійснити поділ спірної земельної ділянки та передати їх у приватну власність, існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом визначеним заявником, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду.
Адже у разі, якщо до закінчення розгляду спору по суті спірна земельна ділянка буде поділена (об'єднані), тобто припинить своє існування як об'єкти цивільних прав, а також відчужені на користь третіх осіб, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду та вимагатиме вжиття додаткових заходів, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
З урахуванням наведеного такий вид забезпечення позову, зокрема, як заборона вчиняти дії щодо реєстрації права власності, внесення відомостей (змін) та державної реєстрації щодо земельної ділянки площею 3,9715 га, кадастровий номер 7110400000:10:001:0046, цільове призначення :01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, є ефективним видом заходу забезпечення позову щодо усунення обставин, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, в разі задоволення позовної вимоги.
При цьому, колегія суддів враховує, що заява про забезпечення позову розглядалась судом до подачі позовної заяви, а тому суд був позбавлений можливості у повній мірі співставити співмірність предмету позову заявленим заходам забезпечення позову.
Крім того, колегія суддів звертає увагу скаржника, що заходи забезпечення позову є тимчасовими і в разі вирішення між сторонами спору можуть бути скасовані судом. Водночас, учасники справи не позбавлені можливості звернутись до суду першої інстанції з клопотанням про заміну одного заходу забезпечення позову іншим або взагалі їх скасування, з урахуванням позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Племінний завод - дослідне господарство "Золотоніське" сформованих у позовній заяві поданій до Господарського суду Черкаської області.
Вжиття заходів забезпечення позову таким шляхом не обмежує права та законні інтереси Золотоніської міської ради оскільки зазначений захід забезпечення позову має тимчасовий характер.
Окрім того, оцінюючи доводи апеляційної скарги, що обраний заявником захід забезпечення не відповідає предмету спору, з яким заявник мав намір та звернувся до суду, і заборона вчинення дій стосується абсолютно інших правомочностей власника земельної ділянки, колегія суддів зазначає, що обставини наявності чи відсутності порушених прав позивача можуть бути встановлені лише після завершення розгляду даного спору по суті та винесення кінцевого судового рішення, натомість застосування заходів забезпечення позову у даній справі спрямовані на запобігання істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення ймовірно порушеного права позивача.
При цьому, колегія суддів відзначає, що дана постанова прийнята з врахуванням правової позиції Верховного суду викладену в постанові від 12.02.2020 року у справі №9381/4019/18.
Решта вимог і доводів апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у оскаржуваній ухвалі.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Золотоніської міської ради на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.12.2021 року у справі № 925/1787/21 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.12.2021 року у справі №925/1787/21 без змін.
3. Справу №925/1787/21 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді О.М. Коротун
А.Г. Майданевич
Дата складення повного тексту 06.07.2022 року.