вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" червня 2022 р. Справа№ 910/8895/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Пантелієнка В.О.
Гарник Л.Л.
за участю секретаря судового засідання Кудько О.О.
та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засіданні від 29.06.2022,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс»
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 (суддя Кирилюк Т.Ю.)
у справі №910/8895/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромгаз»
про визнання договору недійсним
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі №910/8895/21 позов задоволено, визнано недійсним договір відступлення права вимоги №27/07/10 від 27.07.2020, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестпромгаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромгаз", стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" 2270, 00 грн. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням у відповідній частині, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення змінити його в мотивувальній частині шляхом виключення речення: «Судом відхилено доводи позивача про можливе підписання спірного договору № 27/07/10 від 27.07.2020 від імені обох сторін однією і тією ж особою, оскільки наведені суду аргументи не підтверджуються відповідними належними доказами». Виключивши з мотивувальної частини оспорюване речення, включити до мотивувальної частини рішення текст наступного змісту: «Оспорюваний правочин укладено з порушенням норм чинного законодавства України, зокрема, від імені обох сторін підписаний однією і тією ж особою, що є підставою для визнання договору недійсним з моменту його укладання відповідно до ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України. Отже, положення ЦК України, унеможливлюють вчинення такого правочину представником від імені особи, яку він представляє, в інтересах особи, представником якої він є одночасно».
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2021 апеляційну скаргу позивача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2021, у зв'язку з перебуванням судді Тищенко А.І. на лікарняному для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Іоннікова І.А.
Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8895/21. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі №910/8895/21 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
15.11.2021 матеріали справи №910/8895/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 поновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі №910/8895/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" та призначено до розгляду апеляційну скаргу на 20.01.2022.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 відкладено розгляд справи №910/8895/21 на 17.02.2022.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2022 заяву суддів Скрипки І.М., Михальської Ю.Б., Іоннікової І.А. про самовідвід у справі №910/8895/21 задоволено, матеріали справи №910/8895/21 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №910/8895/21 у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О., Гарник Л.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 прийнято справу №910/8895/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 до свого провадження у новому складі суду та призначено до розгляду на 29.06.2022 о 10 год. 30 хв.
29.06.2022 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В обгрунтування поданого клопотання, скаржник посилається, що офіс ТОВ «Нафтогаз-Альянс» не працює в звичному режимі, в місті Києві посилились ракетні обстріли, представник позивача перебуває за межами міста Києва та є внутрішньо переміщеною особою, у зв'язку з чим відсутня можливість прийняти участь в судовому засіданні.
У судове засідання 29.06.2022 представники сторін не з'явились, ТОВ "Агропромгаз" про причини не явки не повідомили, про дату час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
В той же час за положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.
Судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з відповідною ухвалою Північного апеляційного господарського суду, дізнавшись про дату, місце та час судового засідання у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
В судовому засіданні 29.06.2022 судом ставилось на обговорення клопотання ТОВ «Нафтогаз-Альянс» про відкладення розгляду справи та питання щодо можливості здійснення розгляду апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи.
Після повернення з нарадчої кімнати колегія суддів відхилила клопотання ТОВ "Нафтогаз-Альянс" про відкладення розгляду справи, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, явка представників учасників провадження у справі у судове засідання обов'язковою не визнавалася; скаржник мав можливість реалізувати своє право на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщання суду відповідно до положень ст. 197 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні; матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги.
Крім того, судом апеляційної інстанції враховано, що відповідно до приписів ст. 56 ГПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Таким чином, юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді, тому суд апеляційної інстанції у судовому засіданні відхилив клопотання скаржника про відкладення розгляду справи .
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване рішення в межах доводів апеляційної скарги.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції переглядається судом апеляційної інстанції лише в тій частині, що оскаржується.
Так, з оскаржуваним рішенням скаржник не погоджується у відповідній частині, зокрема, просить змінити мотивувальну частину оскаржуваного рішення шляхом виключення речення: «Судом відхилено доводи позивача про можливе підписання спірного договору № 27/07/10 від 27.07.2020 від імені обох сторін однією і тією ж особою, оскільки наведені суду аргументи не підтверджуються відповідними належними доказами».
Скаржник стверджує, що оспорювана частина мотивувальної частини рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи та судом не з'ясовано обставини, що мають значення для справи, з урахуванням ч.3 ст. 238 ЦК України.
Скаржник просить суд апеляційної інстанції, виключивши з мотивувальної частини оскаржуваного рішення суду першої інстанції оспорюване речення, включити до мотивувальної частини рішення текст наступного змісту: «Оспорюваний правочин укладено з порушенням норм чинного законодавства України, зокрема, від імені обох сторін підписаний однією і тією ж особою, що є підставою для визнання договору недійсним з моменту його укладання відповідно до ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України. Отже, положення ЦК України, унеможливлюють вчинення такого правочину представником від імені особи, яку він представляє, в інтересах особи, представником якої він є одночасно».
Апеляційна скарга ТОВ "Нафтогаз-Альянс" мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права. Як стверджує скаржник, недопущення належного представника позивача до участі в судовому засіданні 10.08.2021 розцінюється як обмеження права на доступ до правосуддя та є порушенням засад єдності і відкритості судового процесу та його повного фіксування технічними засобами.
В іншій частині зазначене судове рішення не оскаржується, а тому в апеляційному порядку не переглядається.
Проаналізувавши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку: апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції частині зазначення у його мотивувальній частині: «Судом відхилено доводи позивача про можливе підписання спірного договору № 27/07/10 від 27.07.2020 від імені обох сторін однією і тією ж особою, оскільки наведені суду аргументи не підтверджуються відповідними належними доказами», - залишити без змін, з огляду на наступне.
Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що оспорюваний правочин укладено з порушенням норм чинного законодавства України, зокрема, від імені обох сторін цей правочин підписаний однією і тією ж особою, що є підставою для визнання договору недійсним з моменту його укладання відповідно до ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України. Так, відповідно до ч. 3 статті 238 Цивільного кодексу України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом. Отже, положення ЦК України унеможливлюють вчинення такого правочину від імені особи, яку він представляє, в інтересах іншої особи, представником якої він є одночасно. ТОВ "Нафтогаз-Альянс" приходить до висновку, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а правочин - бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (стаття 203, частина перша статті 215 ЦК України). Скаржник зазначає, що аналогічних висновків прийшли суди в аналогічних за своєю суттю справах, позивачем у яких був ТОВ "Нафтогаз-Альянс": постанова Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 у справі №910/2801/17, постанова Вищого господарського суду від 04.10.2017 у справі №910/2801/17, постанова Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 у справі № 910/2796/17, постанова Вищого господарського суду від 26.10.2017 у справі №910/2796/17.
Як вбачається з мотивувальної частини рішення господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/8895/21, судом відхилено доводи позивача про можливе підписання спірного договору № 27/07/10 від 27.07.2020 від імені обох сторін однією і тією ж особою, оскільки наведені суду аргументи не підтверджуються відповідними належними доказами.
Господарський суд міста Києва дійшов вірного висновку, що доказами, які наявні в матеріалах справи доводи позивача про можливе підписання спірного договору № 27/07/10 від 27.07.2020 від імені обох сторін однією і тією ж особою не підтверджуються.
Як стверджує скаржник, спірний договір підписано від імені обох сторін однією і тією ж особою, що є підставою для визнання договору недійсним з моменту його укладання відповідно до ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, оспорюваний правочин - договір відступлення права вимоги від 27.07.2020 № 27/07/10, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромгаз» в особі директора Мозольової Інни Федорівни , яка діє на підставі Статуту, з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестпромгаз» в особі представника Єрмака Володимира Йосиповича, який діє на підставі довіреності від 15.07.2020, з другої сторони.
Договір скріплено печатками Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромгаз» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестпромгаз».
Отже, договір підписано двома різними особами, з одного боку - директором Мозольовою Інною Федорівною, повноваження якої підтверджуються Статутом, з другого боку - Єрмаком Володимиром Йосиповичем, який діє на підставі довіреності від 15.07.2020, як зазначено у договорі .
Стаття 244 Цивільного кодексу України визначає, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (стаття 246 Цивільного кодексу України).
До матеріалів справи, а також до матеріалів апеляційного провадження, скаржником не надано вказаної довіреності від 15.07.2020, відповідно до якої суд міг би перевірити повноваження Єрмака Володимира Йосиповича на укладення оспорюваного договору, міг би перевірити, ким видана відповідна довіреність, повноваження довірителя.
Суд позбавлений можливості дослідити обставини, у разі встановлення яких міг би застосувати правові позиції, на які скаржник посилався в апеляційній скарзі.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у ч. 1 ст. 74 ГПК України.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилаться як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Отже, за загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Обов'язок доказування тих або інших обставин справи визначається предметом спору.
Враховуючи вищевикладене, Господарський суд міста Києва дійшов вірного висновку, що доказами, які наявні в матеріалах справи доводи позивача про підписання спірного договору від 27.07.2020 № 27/07/10 від імені обох сторін однією і тією ж особою не підтверджуються.
Відповідні доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції. Процесуальні порушення, на які посилається скаржник, не підтверджені належними та допустимими доказами.
Інших доводів скаржника по суті заявлених вимог, які б спростували висновки суду, покладені в основу оскаржуваного судового рішення та впливали на його правильність в тій частині, що оскаржується в апеляційній скарзі, не наведено.
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення; оскаржуване рішення суду першої інстанції в тій частині, що оскаржується, - без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» залишити без задоволення.
Мотивувальну частину рішення господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/8895/21 в частині зазначення: «Судом відхилено доводи позивача про можливе підписання спірного договору № 27/07/10 від 27.07.2020 від імені обох сторін однією і тією ж особою, оскільки наведені суду аргументи не підтверджуються відповідними належними доказами» - залишити без змін.
Матеріали справи №910/8895/21 направити до господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст складено 04.07.2022.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді В.О. Пантелієнко
Л.Л. Гарник