Провадження № 11-кп/803/1693/22 Справа № 188/1454/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
30 червня 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 та прокурора ОСОБА_8 на вирок Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2022 року у кримінальному провадженні №12021041530000183 стосовно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Всесвятське Синельниківського району Дніпропетровської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, останній раз: 16 січня 2020 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 125 ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Маріуполь Донецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_10
в режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_6
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції та короткий зміст оскарженого рішення.
Вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково, у виді 2 років позбавлення волі, приєднано покарання невідбуте за вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 16.01.2020 року та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Цим же вироком ОСОБА_9 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_9 від відбування покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком один рік з покладенням на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язків не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Зазначеним вироком ОСОБА_6 та ОСОБА_9 було визнано винуватими у тому, що вони вчинили незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_6 також й повторно, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_9 19.08.2021 року у період часу з 19:00 по 21:05 год. (точний час в ході судового розгляду не встановлений), діючи за попередньою злочинною змовою про таємне, викрадення чужого майна разом з ОСОБА_6 , керуючись корисливими намірами, шляхом вільного доступу під час виконання робіт із підземної дільниці 4-го конвеєру горизонту 180, ШУ «Першотравенське» ВСП «Шахта Ювілейна» ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля», юридична адреса: смт. Петропавлівка, вул. Степова, 1, Синельниківського (Петропавлівського) району Дніпропетровської області, підняли на поверхню 40 кг кольорового металобрухту (мідь), вартістю 8 000, 00 грн. та впевнившись у тому, що їх ніхто не бачить і за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливими намірами ОСОБА_9 без ознаки повторності та ОСОБА_6 повторно перенесли вказаний кольоровий металобрухт вагою 40 кг до паркану ШУ «Першотравенське» ВСП «Шахта Ювілейна» ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля», з метою подальшого перекидання за територію шахти, однак ОСОБА_9 та ОСОБА_6 з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, так як були затримані працівниками охорони на місці вчинення злочину.
Вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_9 в апеляційних скаргах не оскаржується.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, незаконністю та необґрунтованістю судового рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що судом першої інстанції було залишено поза увагою суду, що він, як під час досудового розслідування так і під час всього судового розгляду, зазначав, що не був обізнаний зі злочинними намірами ОСОБА_9 на викрадення мідного кабелю, а був переконаний останнім у тому, що допомагає йому переносити його власний інструмент, що підтверджується, як показами самого обвинуваченого ОСОБА_9 так і показами свідка ОСОБА_11 . При цьому, зазначає, що ОСОБА_9 мав намір перекинути мішки з інструментом через паркан, але він відмовив йому у цьому та допоміг лише донести їх до паркану, після чого поставив на землю та пішов в іншому напрямку, оскільки збирався йти додому після роботи, проте в цей час підійшли співробітники охорони та розкрили мішки, в яких виявився мідний провід, що для нього стало несподіванкою. Після цього начальник служби охорони запропонував йому визнати, що вони разом намагались вкрасти мідь та у такому випадку його буде лише звільнено і ніхто викликати поліцію не буде, проте, він, будучи впевнений у своїй непричетності сам наполягав на тому, щоб викликати працівників поліції, які б мали розібратись у ситуації. Більше того, навіть працівники охорони, які були допитані в судовому засіданні повідомили суд, що візуально встановити, що знаходилось у мішках не видавалось можливим.
Також вказує, що мідний провід, який було викрадено ОСОБА_9 було викрадено саме на четвертому конвеєрі, а він працював на першому, який знаходиться на відстані 5-6 кілометрів від місця вчинення крадіжки, що також підтвердила в судовому засіданні представник потерпілого, що, в свою чергу, вказує на його непричетність до вчинення крадіжки.
Зазначає, що залишається незрозумілим та недослідженим та обставина, що крадіжка відбулась 19 серпня 2021 року, а його затримали та обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою лише 20 жовтня 2021 року.
Вказує про те, що відомості, які містяться в матеріалах справи та на які послався суд першої інстанції, щодо місця вчинення крадіжки не відповідають фактичним обставинам справи та позбавлені логічного сенсу, оскільки він не має жодного стосунку до стрічкового конвеєру №2, оскільки працював на управлінні стрічковим конвеєром №1, а відстань між вказаними конвеєрами складає не менше 1,5 км. Крім цього, в його робочу зміну конвеєри не зупинялись, що виключає можливість викрадення силового кабелю на його дільниці роботи, що, на його думку, вказує на невизначеність місця скоєння кримінального правопорушення та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи в цій частині.
Посилається також й на невідповідність показів свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , оскільки перший вказав на те, що він не визнавав свою провину у зв'язку з чим викликали поліцію, а останній вказував, що він не заперечував свою провину.
В апеляційній скарзі захисник просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв'язку з неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, посилається на визнавальні покази ОСОБА_9 , який свою провину визнав у повному обсязі та пояснював про те, що самостійно назбирав обрізків мідного кабелю, які запакував у спеціальний поліетиленовий, непрозорий пакет та, закінчивши свою зміну намагався викрасти їх з шахти. Виходячи з шахти, він зустрів ОСОБА_6 , який також закінчив роботу та у присутності свідка ОСОБА_11 попросив допомоги йому підняти на поверхню інструмент, тобто ввів ОСОБА_6 в оману стосовно того, що він переносить та про вміст цього пакету останньому стало відомо виключно після розірвання пакету працівниками охорони шахти. За результатом цього, було розпочато кримінальне провадження, де ОСОБА_6 мав статус свідка та його допитували працівники поліції, яким він надав аналогічні пояснення.
Зазначає, що під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження на обвинуваченого ОСОБА_9 працівниками поліції застосовувався психологічний тиск, як і на свідка ОСОБА_11 , у зв'язку з чим, ОСОБА_9 звернувся до ДБР України з відповідною заявою від 04.10.2021 року, проте результатів її розгляду до матеріалів кримінального провадження не долучено.
Вказує, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про виклик та допит у судовому засіданні свідка ОСОБА_14 , який міг усунути протиріччя щодо місця вчинення крадіжки, оскільки таке питання як в ході досудового розслідування так і судового розгляду не досліджувалось, проте суд безпідставно відмовив у виклику даного свідка, самостійно не усунув протиріччя допущені органом досудового розслідування, чим допустив неповноту судового розгляду.
Також зазначає й про істотне порушення норм КПК України, оскільки дослідження письмових доказів по справі, які суд поклав в основу свого вироку, відбувалось за відсутності обвинуваченого ОСОБА_6 .
В апеляційній скарзі прокурор не оскаржуючи фактичні обставини справи та правову кваліфікацію дій обвинувачених, просить вирок суду скасувати в частині призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання особі обвинуваченого внаслідок його м'якості та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 років. На підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання приєднати покарання, невідбуте за вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 16.01.2020 року та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та остаточно визначити покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі на строк 6 років.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що суд першої інстанції неналежним чином врахував положення ст. ст. 50, 65 КК України та призначив покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, внаслідок його м'якості.
В той же час, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що ОСОБА_6 свою провину у вчиненні інкримінованого йому злочині не визнав у повному обсязі, вчинив нетяжкий, корисливий злочин в період іспитового строку за попереднім вироком, обставин, які пом'якшують покарання судом першої інстанції не встановлено, що у своїй сукупності вказує на недостатність призначеного судом покарання для виправлення обвинуваченого та необхідність скасування вироку в цій частині.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні прокурор частково підтримав апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції та просив вирок суду скасувати через істотне порушення вимог КПК України та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з відсутністю журналів та технічної фіксації судового засідання.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник підтримали подані ними апеляційні скарги та з підстав, викладених у них, просили їх задовольнити, вирок суду скасувати у зв'язку з неповнотою судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
Інші учасники апеляційного перегляду, будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце судового засідання до зали суду не з'явились, причин своєї неявки суду не повідомили, заяв про відкладення або поважність причин неприбуття до суду не надходило, що не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду у їх відсутність, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 410 КПК України, неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 411 КПК України, судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження щодо обґрунтованості доводів апеляційних скарг обвинуваченого та захисника, в яких вони просили скасувати вирок, апеляційним судом встановлено, що судом першої інстанції допущено неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, зокрема формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення та докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, ухвалюючи вирок, виклав у його мотивувальній частині формулювання обвинувачення, яке визнав доведеним, в тому числі й місце, час, спосіб, наслідки, форму вини, мотиви вчинення кримінального правопорушення та послався на безпосередньо досліджені в судовому засіданні письмові докази, якими зазначені обставини підтверджується.
Відповідно до формулювання обвинувачення, яке визнано судом доведеним, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_9 19.08.2021 року у період часу з 19:00 по 21:05 год. під час виконання робіт із підземної дільниці 4-го конвеєру горизонту 180, ШУ «Першотравенське» ВСП «Шахта Ювілейна» ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» намагались викрасти 40 кг кольорового металобрухту (мідь), вартістю 8 000, 00 грн. проте не довели свої злочинні дії до кінця, так як були затримані працівниками охорони на місці вчинення злочину.
Як на доказ, який підтверджує місце вчинення кримінального правопорушення, суд першої інстанції послався на інформацію ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” від 30.09.2021 року, відповідно до якої в ході проведення інвентаризації у відповідності до наказу директора ВСП “ШУ Першотравенська” від 20.09.2021 року №7651 було встановлено, що місцем скоєння крадіжки є дільниця конвеєрного транспорту №2 “ВСП ШУ Першотравенське шахта “Ювілейна”, у районі кінцевої зупинки стрічкового конвеєра 2 ЛТ-1000КСП №7 (а.с. 122). Більше того, як слідує книги нарядів 1-4 зміни ВСП ШУ “Першотравенське шахта “Ювілейна” від 19.08.2021 року, обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_9 у вказаний день працювали саме на ділянці конвеєрного транспорту №2 у першу та другу зміну.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, що кримінальне правопорушення було вчинено саме на дільниці 4-го конвеєру горизонту 180, ШУ «Першотравенське» ВСП «Шахта Ювілейна» ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» не відповідають фактичними обставинами справи та не підтверджуються доказами, на які суд посилається у вироку.
Крім того, в судовому засіданні суду першої інстанції 08 квітня 2022 року, з метою усунення протиріч щодо місця вчинення кримінального правопорушення та незгодою обвинуваченого ОСОБА_6 з інформацією ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” від 30.09.2021 року в цій частині, стороною захисту було заявлено до суду клопотання про виклик та допит у судовому засіданні додаткового свідка - начальника дільниці КТ-2 ВСП ШУ Першотравенське шахта “Ювілейна” ОСОБА_14 , який міг повідомити обставини, що входять до предмету доказування, зокрема щодо того, на якій саме дільниці конвеєрного транспорту було викрадено мідний кабель.
Однак, суд першої інстанції, на переконання апеляційного суду, безпідставно відмовив у задоволенні вказаного клопотання сторони захисту та не усунув протиріччя про які останні наголошували, чим допустив неповноту судового розгляду, яка полягає у не з'ясуванні обставин, які мають істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, що є підставою для скасування судового рішення.
В той же час, апеляційний суд позбавлений можливості самостійно усунути зазначені неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи у зв'язку з тим, що місце вчинення кримінального правопорушення визначено в обвинувальному акті, яким висувалось обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_9 та таке обвинувачення не може бути змінено, в порядку ст. 338 КПК України, на стадії апеляційного провадження, з огляду на положення ч. 4 ст. 403 КПК України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції не має права розглядати обвинувачення, що не було висунуте в суді першої інстанції.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Згідно п. 1, 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Ураховуючи, що чинним КПК України, з одного боку, чітко визначені повноваження апеляційного суду, до яких не входить дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження та доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції - без клопотання учасників судового провадження, що покладено кримінальним процесуальним законом на суд першої інстанції, який цих вимог не дотримався, з другого боку, в перелік підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, передбачених ст. 415 КПК України не входять зазначені порушення вимог чинного законодавства, однак, виходячи з вимог ст. 7 КПК України, суд апеляційної інстанції в даному випадку позбавлений можливості винести остаточне рішення у кримінальному провадженні, а тому вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
При новому судовому розгляді необхідно усунути порушення, зазначені у цій ухвалі, з дотриманням встановленого законом порядку повно та всебічно дослідити обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження та входять в предмет доказування і ухвалити рішення, яке відповідає вимогам кримінального і кримінального процесуального закону.
Крім того, перевіркою матеріалів кримінального провадження на істотні порушення норм КПК України, апеляційним судом встановлено відсутність журналу та технічної фіксації судового засідання, в якому суд першої інстанції проводив перший судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_9 та виконував дії, передбачені ст. ст. 342-351 КПК України.
Щодо апеляційної скарги прокурора.
Статтею 414 КПК України як одну з підстав зміни вироку визначено невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Так, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанцій, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
Суд першої інстанції призначив ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, а прокурор просить збільшити розмір покарання на 1 рік і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років, що на думку апеляційного суду, не свідчить про суттєву диспропорцію між тим покаранням, яке призначив суд та тим, яке просить прокурор в апеляційній скарзі, з огляду на характер даного конкретного кримінального правопорушення та наслідків від його вчинення.
Таким чином, прокурор не навів в апеляційній скарзі належних доводів та аргументів, чому, на думку прокурора, покарання у виді 6 років може забезпечити досягнення цілей покарання та внесе корективи в соціально-психологічні властивості засудженого, нейтралізує негативні настанови та змусить додержуватись положень закону, а покарання в розмірі, призначеному судом, не досягне таких цілей.
Відповідно до ч. 2 ст. 416 КПК України, при новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання.
У даному випадку, під час нового розгляду суду слід врахувати положення ч. 2 ст. 416 КПК України та що вирок суду скасовано за апеляційною скаргою самого обвинуваченого та його захисника, покарання призначене обвинуваченому ОСОБА_6 відповідає положенням ст. ст. 50, 65 КК України, підстав для призначення більш суворого покарання у разі доведення винуватості ОСОБА_6 , колегією суддів не встановлено, що не виключає можливості суд першої інстанції застосувати більш м'яке покарання, якщо суд дійде такого висновку.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 408 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Апеляційній скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2022 року стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4