Провадження № 22-ц/803/4467/22 Справа № 216/3153/19 Суддя у 1-й інстанції - Прасолов В.М. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
05 липня 2022 року м.Кривий Ріг
Справа № 216/3153/19
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.,
секретар судового засідання: Євтодій К.С.
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович, Дніпропетровська філія державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження,апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Кіщак Анни Андріївни, на ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 січня 2022 року, яка ухвалена суддею Прасоловим В.М. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 25 січня 2022 року, -
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом, який неодноразово уточнював останній раз у вересні 2020 року, до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича, Дніпропетровської філії державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Сніжко Дмитро Віталійович, про поділ майна подружжя та про визнання електронних торгів недійсними.
Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 січня 2022 року позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича, Дніпропетровської філії державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Сніжко Дмитро Віталійович, про поділ майна подружжя та про визнання електронних торгів недійсними залишено без розгляду, на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Кіщак А.А., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду про залишення позовної заяви без розгляду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вказує, що в матеріалах справи наявна письмова заява представника позивача про відкладення розгляду справи, призначеного на 01 грудня 2021 року у зв'язку з зайнятістю його у іншому судовому засіданні .
Оскільки, в ході розгляду справи виникла необхідність у проведенні експертизи, адвокатом позивача був направлений запит до відповідача ТОВ «Кредитні ініціативи» з метою отримання оригіналу заяви про згоду на передачу майна в іпотеку.
Не отримавши відповіді, представник позивача надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 25 січня 2022 року, та просив визнати причину неявки поважною.
Зазначає, що суд першої інстанції мав можливість продовжити розгляд справи за відсутності позивача та його представника за наявними матеріалами справи.
Вважає, що суд першої інстанції, безпідставно залишив позов без розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кіщак А.А., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Залишаючи без розгляду позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції керувався п. 3 ч. 1 ст. 257 та ч.5 ст.233 ЦПК України й виходив з того, що будучи належним чином повідомленими про час і місце судових засідань позивач та його представник повторно не з'явилися до суду без поважних причин, заяв про розгляд справи без участі позивача не надходило до суду. Посилався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові № 658/1141/18 від 21 вересня 2020 року.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 жовтня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі.
Відповідно до протоколу судового засідання від 06 квітня 2021 року протокольною ухвалою закрите підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 31 травня 2021 року о 13.00 год.
З моменту відкриття провадження у справі, судові засідання неодноразово відкладалися за клопотанням, зокрема позивача та його представника адвоката Кіщак А.А. 21 квітня 2020 року, 22 червня 2020 року,17 грудня 2020 року, 10 серпня 2021 року, 01 грудня 2021 року, 25 січня 2022 року.
Представник позивача адвокат Кіщак А.А. в судові засідання по розгляду даної справи, які було призначено на 01 грудня 2021 року та 25 січня 2022 року, повторно не з'явилась, хоча про день час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Матеріалами справи підтверджено, що у судове засідання, призначене на 01 грудня 2021 року позивач та його представник не з'явились, від представника позивача до суду першої інстанції надійшла заява про відкладення розгляду справи, призначеного на 01 грудня 2021 року у зв'язку з зайнятістю його у іншому судовому засіданні (а.с. 214).
24 січня 2022 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кіщак А.А. надала до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 25 січня 2022 року, та просила визнати причину неявки поважною та відкласти розгляд справи, оскільки вона відправила адвокатський запит на витребування доказів по справі і ще не отримала відповіді, для того щоб не перекладати зайву роботу на суд, з метою самостійного отримання потрібних доказів у справі ( а.с. 221).
Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 січня 2022 року позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича, Дніпропетровської філії державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Сніжко Дмитро Віталійович, про поділ майна подружжя та про визнання електронних торгів недійсними залишено без розгляду, на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.
На підставі частин першої та другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частиною п'ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За змістом положень частини п'ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 643/856/15-ц (провадження № 61-8953св20), від 18 січня 2022 року у справі № 369/3184/19 (провадження № 61-16668св21).
При цьому відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 (провадження № 61-36375св18), повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в такому разі має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 квітня 2021 року
у справі № 675/1714/19 (провадження № 61-2547св21), від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19 (провадження № 61-2548св21).
У справі, яка є предметом перегляду, встановлено, що позивач і його представник не з'явились в судові засідання призначені на 01 грудня 2021 року та повторно 25 січня 2022 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з'явились в судове засідання, не скористались правом подати заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, та про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статі 257 ЦПК України, для залишення позовної заяви позивача без розгляду.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно залишив позов без розгляду та те, що суд першої інстанції мав можливість продовжити розгляд справи за відсутності позивача та його представника за наявними матеріалами справи, колегія суддів відхиляє, оскільки наслідки повторної неявки позивача та його представника передбачено частиною п'ятою ст. 223 ЦПК України та пунктом третім частини першої статті 257 ЦПК України, заяву про розгляд справи за їх відсутності, ні позивач, ні його представник до суду не подавали.
Разом із тим колегія суддів зазначає, що згідно з частиною другою статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України», (CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE), рішення від 10 лютого 2010 року).
Отже, на думку колегії суддів, ухвала суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 374,381,382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Кіщак Анни Андріївни, - залишити без задоволення.
Ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 січня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 05 липня 2022 року.
Головуючий:
Судді: