Провадження № 22-ц/803/4636/22 Справа № 212/1077/20 Суддя у 1-й інстанції - Борис О.Н. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
05 липня 2022 року м.Кривий Ріг
Справа № 212/1077/20
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.
секретар судового засідання - Євтодій К.С.
сторони:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальне підприємство «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги «Дніпропетровської обласної ради»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 травня 2022 року, яка постановлена суддею Борис О.Н. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 10 травня 2022 року, -
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» (далі - КП «КБЛНПД» ДОР») про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 липня 2021 року витребувано з Дніпропетровської обласної ради (49004, м.Дніпро, пр.Поля,2) належним чином завірену копію затвердженого станом на 02.01.2020 року штатного розпису відділення ОПНО Комунального підприємства «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги «Дніпропетровської обласної ради».
12 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про роз'яснення судового рішення, в якій остання просила суд роз'яснити ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.07.2021 року, а саме: чи слід розуміти, що, згідно даної ухвали, судом було витребувано належним чином завірену копію штатного розпису, затвердженого саме Дніпропетровської обласною радою, як розпорядником бюджетних коштів, в порядку визначеному МОЗ України після втрати чинності наказом МОЗ України від 23.02.2000 року №33 «Про примірні штатні нормативи закладів охорони здоров'я».
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 травня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неврахування того, що ухвала про витребування доказів підлягає виконанню, а тому може бути роз'яснена.
У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, представник відповідача КП «КБЛНПД» ДОР» зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм процесуального права, а тому ухвалу суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Позивачка ОСОБА_1 , будучи завчасно належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи (т. 2 а.с. 5), в судове засідання не з'явилася та про причини неявки суд не повідомили, що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача КП «КБЛНПД» ДОР» - Коваленко С.І., яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість ухвалу суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.07.2021 року, суд першої інстанції виходив з того, що вказана ухвала не є судовим рішенням, право на роз'яснення якого передбачено ст. 271 ЦПК України, оскільки вона не підлягає виконанню в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Як зазначено в пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України N14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
За змістом вказаних роз'яснень та вимог ст. 271 ЦПК України, підлягає роз'ясненню судове рішення, яким вирішено спір по суті, тобто воно впливає на права, обов'язки та інтереси учасників судового провадження. Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення судом. Крім того, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих осіб, які будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності та визначеності рішення. Тобто, роз'ясненню підлягає судове рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Незрозумілість мотивації судового рішення не може бути метою роз'яснення судового рішення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі №233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином, в порядку ст.271 ЦПК України роз'ясненню підлягає лише рішення, ухвалене судом за наслідками розгляду справи по суті спору, а не ухвала суду, якою спір по суті не вирішується.
Зважаючи на те, що ухвала про витребування доказів не вирішує спір по суті, носить тимчасовий характер і зберігає свою дію лише до фактичного виконання, зокрема, у даному випадку ухвала суду виконана відповідачем КП «КБЛНПД» ДОР» у серпні 2021 року (т. 2 а.с. 17-20), суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення ухвали суду про витребування доказів.
Крім того, слід зазначити, що подана ОСОБА_1 заява за своїм змістом фактично зводиться до незгоди заявниці із ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 липня 2021 року, що не ґрунтується на положеннях статті 271 ЦПК України, а отже суд обґрунтовано відмовив у задоволенні цієї заяви.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвалу суду постановлено з дотриманням норм процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 травня 2022 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 05 липня 2022 року
Головуючий:
Судді: