печерський районний суд міста києва
Справа № 757/8094/21-ц
27 вересня 2021 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Хайнацького Є.С.,
при секретарі судового засідання - Самолюк Ю.Ю.,
за участю:
позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
третьої особи: не з'явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитний супермаркет», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України в особі Шандалєсової Ольги Іванівни, про скасування обтяження рухомого майна, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитний супермаркет» (далі - відповідач, ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України в особі Шандалєсової Ольги Іванівни (далі - третя особа, Філія м. Києва та Київської області ДП «Національні інформаційні системи» в особі Шандалєсової О.І.), в якому просить скасувати обтяження рухомого майна на: автомобіль ВАЗ 217130, номер державної реєстрації НОМЕР_1 ; причеп CRONE SDP 27, номер державної реєстрації НОМЕР_2 ; автомобіль SCODA SUPERB, номер державної реєстрації НОМЕР_3 , та стягнути з відповідача на користь позивача 1 362 грн. судового збору.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що йому випадково стало відомо, що реєстратором - Філією м. Києва та Київської області ДП «Національні інформаційні системи» в особі Шандалєсової О.І. 17.07.2020 року зареєстровано приватні обтяження № 27946329 та № 27946323: застава рухомого майна на підставі договору поруки від 01.07.2019 року № 5038253, укладеного між ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» та позивачем.
Позивач вважає, що у реєстратора були відсутні підстави для обтяження належного йому рухомого майна, оскільки він не передавав зазначене рухоме майно в заставу та не укладав відповідних договорів застави; крім того, у договорі поруки, на підставі якого зареєстровані обтяження, не зазначено про право відповідача на обтяження цього рухомого майна.
Посилаючись на вказані обставини та враховуючи, що він є добросовісним набувачем рухомого майна, щодо якого зареєстровано обтяження, та не значиться боржником, його протиправно позбавлено можливості розпоряджатись своїм майном, позивач просить скасувати зазначені обтяження рухомого майна.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.02.2021 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Філії м. Києва та Київської області ДП «Національні інформаційні системи» в особі Шандалєсової О.І., про скасування обтяження рухомого майна та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 28.04.2021 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.02.2021 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Філії м. Києва та Київської області ДП «Національні інформаційні системи» в особі Шандалєсової О.І., про скасування обтяження рухомого майна.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.04.2021 року відкладено розгляд справи на 22.07.2021 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.07.2021 року відкладено розгляд справи на 27.09.2021 року.
Позивач у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився; відзив на позов не подав; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Згідно ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 01.07.2019 року між ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № 5038253, за умовами якого поручитель зобов'язався перед кредитодавцем у повному обсязі солідарно з позичальником відповідати за кредитним договором № 5038253, а саме щодо сплати основного зобов'язання, процентів за користування кредитом, комісій - у розмірах, передбачених кредитним договором, та штрафних санкцій згідно з умовами кредитного договору. Згідно з п. 3.1.2 цього договору поруки поручитель зобов'язаний у випадку невиконання позичальником та/або поручителем забезпеченого порукою зобов'язання відповідати перед кредитодавцем як солідарні боржники всім своїм майном, на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернуто стягнення. Відповідно до п.3.5.1 договору поруки кредитодавець має право у випадку невиконання позичальником та поручителем забезпеченого порукою зобов'язання звернути стягнення на все майно поручителя та/або позичальника як солідарних боржників згідно з чинним законодавством України.
Згідно з доданими позивачем до матеріалів позовної заяви копіями витягів про обтяження рухомого майна реєстратором - Філією м. Києва та Київської області ДП «Національні інформаційні системи» в особі Шандалєсової О.І. 17.07.2020 року зареєстровано приватні обтяження № 27946329 та № 27946323: застава рухомого майна; розмір основного зобов'язання: 362 746,75 грн.; можливість відчуження: заборонено відчужувати; тип майна: автомобіль легковий ВАЗ 217130, номер державної реєстрації НОМЕР_1 ; причеп CRONE SDP 27, номер державної реєстрації НОМЕР_2 ; автомобіль легковий SCODA SUPERB, номер державної реєстрації НОМЕР_3 ; боржник: ОСОБА_1 ; обтяжувач: ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет»; назва документу: договір поруки від 01.07.2019 року № 5038253, виданий ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет».
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема, з договорів.
Згідно ч. 1 ст. 509, ст. 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
За положеннями ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. У разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов'язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов'язання.
За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя.
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, виходячи із змісту ст.ст. 526, 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Будь-які забезпечувальні зобов'язання, що випливають з основного зобов'язання, не повинні припиняти свою дію у разі, якщо основне зобов'язання залишилося невиконаним.
Додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання зумовлює те, що обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким встановлено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
Оскільки, доказів виконання основного зобов'язання позивачем не надано, то відсутні підстави вважати, що договір поруки від 01.07.2019 року № 5038253, укладений між ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» та ОСОБА_1 , є припиненим у встановленому законом порядку.
За таких обставин, враховуючи, що оскаржувані записи про обтяження рухомого майна позивача внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна на підставі цього договору поруки як забезпечення його виконання, суд вважає, що правові підстави для скасування обтяжень належного поручителю рухомого майна відсутні, оскільки порука не є припиненою.
При цьому, суд враховує правовий висновок, який міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.07.2021 року у справі № 206/4551/19, який, в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд повинен врахувати під час розгляду цієї справи.
Крім того, порядок внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомостей про виникнення, зміну та припинення обтяжень регламентується Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 року № 830, Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 року № 73/5, наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2006 року № 57/5 «Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.
За положеннями ст. 4 цього Закону, обтяження поділяються на публічні (виникають на підставі закону або рішення суду) та приватні (забезпечувальні та інші договірні).
Згідно ст. 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 43 цього Закону передбачено підстави для внесення записів до Державного реєстру. Так, реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються: відомості про обтяжувача та боржника; посилання на підставу виникнення обтяження та його зміст; для забезпечувальних обтяжень також зазначаються розмір та строк виконання вимоги обтяжувала; опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації; відомості про заборону чи обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження.
Держатель або реєстратор Державного реєстру вносить запис до Державного реєстру про відомості, що містяться в заяві обтяжувача. Запису присвоюється реєстраційний номер.
Відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.
Згідно ч. 7 ст. 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», держателю та реєстраторам Держаного реєстру забороняється вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інформації, а також перевіряти достовірність і обґрунтованість відомостей, що містяться в заяві. Обтяжувач несе відповідальність згідно із законом за достовірність відомостей, що містяться в заяві.
Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 року № 73/5, внесення до Державного реєстру відомостей про обтяження рухомого майна здійснюється реєстратором на підставі «Заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна». Запис про обтяження рухомого майна вноситься до Державного реєстру в день прийняття заяви. Моментом реєстрації обтяження рухомого майна є дата та час унесення відповідного запису до Державного реєстру, що подається в паперовій або електронній формі. Про внесення запису до Державного реєстру реєстратор видає обтяжувачу (уповноваженій особі) примірник «Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна». Другий примірник витягу реєстратор протягом п'яти календарних днів надсилає боржнику.
Згідно ч. 3 ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
З огляду на викладене, внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомостей про припинення обтяжень рухомого майна може бути здійснено на підставі відповідної заяви обтяжувача або рішення суду.
При здійсненні державної реєстрації обтяження рухомого майна реєстратор виконує суто механічну функцію по внесенню/виключенню до/з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження майна на підставах, передбачених чинним законодавством України. При цьому, реєстратор не уповноважений на прийняття власних управлінських рішень щодо накладення чи припинення обтяжень та на здійснення правової оцінки відомостей, що містяться у заявах.
Таким чином, реєстратор - Філія м. Києва та Київської області ДП «Національні інформаційні системи» в особі Шандалєсової О.І. при державній реєстрації оскаржуваних обтяжень в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом внесення запису про приватні обтяження: застава рухомого майна, боржник: ОСОБА_1 , діяв у порядку та відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Підсумовуючи викладене, оскільки договір поруки, на забезпечення виконання якого внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна оскаржувані записи про обтяження рухомого майна позивача, не є припиненим, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, адже немає правових підстав для скасування обтяжень належного позивачу рухомого майна.
Доказів, які б свідчили про виконання позивачем перед ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» зобов'язань за договором поруки, позивачем не надано.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 546, 553, 599 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141-142, 206, 258, 259, 263-265, 267, 273, 354, 355, пп. 15.5 п. 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитний супермаркет», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України в особі Шандалєсової Ольги Іванівни, про скасування обтяження рухомого майна - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, (а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду), а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 27.09.2021 року.
Суддя Є.С. Хайнацький