Справа № 953/3768/22
н/п 1-кп/953/659/22
"05" липня 2022 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
перекладача - ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в залі судового засідання клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №22022220000000498 від 05.04.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кірово-Чепецьк Кіровської області РФ, який зареєстрований у м. Харкові на підставі посвідки на постійне проживання на території України серії НОМЕР_1 від 15.02.2012 за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 110-2, ч. 1 ст. 436-2 КК України, -
встановив:
01.07.2022 до Київського районного суду м. Харкова з Харківської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 22022220000000498 від 05.04.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 110-2, ч. 1 ст. 436-2 КК України.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції) заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилалися на недоведеність ризиків та вказували на наявніст міцних соціальних зв'язків, просили обрати інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, у вигляді домашнього арешту в нічний період доби.
При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні, під час затримання та в період перебування в якості затриманого.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Суд вважає, що на цей час існують правові підстави для продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
При розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 судом враховується, що ОСОБА_5 працює приймальником товару в ТОВ «Меблік Ю-ЕЙ», одружений, має на утриманні неповнолітню дитину сина ОСОБА_7 , 2004 року народження, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, обвинувачується у вчиненні, в тому числі, тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років позбавлення волі, з конфіскацією майна.
Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
При встановленні наявності ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину в умовах воєнного стану, враховуючи дані про особу обвинуваченого та тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, суд вважає доведеним існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема - можливість обвинуваченого переховатися від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, які на теперішній час не зменшились.
Таким чином, оцінюючи сукупність обставин, передбачених в ст. 178 КПК України, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Суд, при постановленні даної ухвали, керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 при продовженні застосування запобіжного заходу, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 110-2, ч. 1 ст. 436-2КК України, що виключає можливість застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів в період дії воєнного стану.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 194, 206, 314 -317 КПК України, -
Клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №22022220000000498 від 05.04.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 02 вересня 2022 року (включно), без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя ОСОБА_1